Fundacja Losy Niezapomniane cien

Home FUNDACJA PROJEKTY Z ŻYCIA FUNDACJI PUBLICYSTYKA NOWOŚCI WSPARCIE KONTAKT
PROJEKTY - Ukraińcy
cień
Wersja: PL UA EN
Losy Niezapomniane wysiedlonych w ramach AKCJI „WISŁA”

Świadectwa przesiedleńców - szczegóły...
cień
Ankieta (0838)
Boberska Irena z d. Pańkowska, c. Juliana Seweryna i Luby z d. Słoniowska.
ur. 29.03.1946
Kraków.
 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [wspomnienia] [pliki do ankiety] [video do ankiety]
Ankieta w j.polskim
A. METRYKA ANKIETY
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
C. PRZESIEDLENIE
D. NOWE MIEJSCE
E. KONTAKTY Z UPA
F. INNE ZAGADNIENIA
G. UWAGI
 
A. METRYKA ANKIETY
1. Data wywiadu: 23.02.2013 2. Numer kolejny: 0838
3. Dane osobowe uczestnika /uczestników wywiadu: Boberska Irena z d. Pańkowska, c. Juliana Seweryna i Luby z d. Słoniowska.

Warszawa
Польща - Polska
4. Data urodzenia: 29.03.1946 5. Miejsce urodzenia: Kraków.
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
1.1. Miejsce zamieszkania przed przesiedleniem: Kraków.
1.2. Miejsce zamieszkania - OPIS
(przed przesiedleniem):
-----------------
2. Wiek w trakcie przesiedlenia: 6 miesięcy. 3. Wyznanie: Grekokatolickie.
4. Stan najbliższej rodziny przed przesiedleniem:

Ojciec Julian Seweryn; matka Luba; siostra Zofia; ja, Irena.

5. Ile osób zostało na miejscu: 0
6. Ile osób przesiedlono: 4
7. Ile osób zaginęło: 0
8. Ile osób innej narodowości /pochodzenia mieszkało we wsi: ----------------- 9. Jak ogólnie wyglądały kontakty z nimi? -----------------
10. Jak wyglądał pozostawiony majątek Pana/Pani rodziny:

Nie mieliśmy majątku, zostawiliśmy mieszkanie komunalne w kamienicy przy ul. Kujawskiej w Krakowie.

C. PRZESIEDLENIE
1. Kiedy Panią/Pana wywieziono? Październik 1946 r. 2. Kiedy Panią/Pana przywieziono? Październik 1946 r.
3.1. Trasa przejazdu: Kraków-Warszawa-Mława
3.2. Trasa przejazdu (ewentualny opis rozszerzony): --------------
4. Czy wiedział Pan/Pani dokąd jedzie?

Rodzice wiedzieli. To było przesiedlenie dobrowolne w związku ze zmianą pracy ojca. Jechaliśmy w wagonie towarowym.

5. Czy ktoś z Państwa rodziny wrócił w rodzinne strony? Nie.
6.1. Przywiezione przedmioty - RELIGIJNE:

Święte obrazy, modlitewniki, medaliki, krzyżyki.

6.2. Przywiezione przedmioty - CODZIENNEGO UŻYTKU:

Meble, sprzęty gospodarstwa domowego, pościel, radio, wózek dziecięcy.

6.3. Przywiezione przedmioty - OSOBISTE:

Odzież, obuwie, książki.

6.4. Przywiezione przedmioty - DOKUMENTY:

Dyplomy ukończenia studiów rodziców, metryki, akt ślubu itp.

6.5. Przywiezione przedmioty - INNE:

Wyszywane obrusy, poduszki, kilimy.

7. Które z nich zachowały się do dziś?:

Obrazy olejne, dyplomy, różne dokumenty, książki.

8. Czy mógłby Pan/Pani przekazać je lub część z nich na rzecz muzeum?: Nie.
9. Czy ukrył Pan/Pani jakieś przedmioty w miejscu skąd Panią/Pana wywieźli?: Nie.
D. NOWE MIEJSCE
1. Dokąd Państwa przesiedlono?:

Mława, wtedy województwo Warszawskie, obecnie Mazowieckie.

2. Co Państwu przydzielono?:

Mieszkanie 2-pokojowe z kuchnią i łazienką w prywatnej kamienicy.

3. Co Państwo zastaliście w nowym miejscu?:

Mieszkanie było duże i słoneczne, ale puste. Przywieźliśmy ze sobą cały dobytek, meble, sprzęty gospodarstwa domowego.

4. Czy na miejscu przesiedlenia odczuwali Państwo represje?:

Nie, ale nie ujawnialiśmy się ze swoim pochodzeniem. Tylko jedna polska rodzina, pochodząca z Sokala, u których od lat służącą była Ukrainka, wiedziała kim jesteśmy. Dokuczano mi w szkole ze względu na imię matki, cały czas były pytania, co to za imię, jakieś takie dziwne.

5. Kiedy i gdzie zaczęliście Państwo uczęszczać do cerkwi?:

W wieku 11 lat pierwszy raz byłam w cerkwi na ślubie kuzynki w Trzebiatowie, potem w wieku 20 lat w Rzepedzi podczas pobytu w Bieszczadach, a od 1969 roku uczęszczam do greckokatolickiej cerkwi oo. Bazylianów w Warszawie.

6. Jakie są losy Państwa dzieci i rodzeństwa?:

Po maturze w liceum ogólnokształcącym w Mławie w 1963 r. zaczęłam naukę w Szkole Technicznej w Warszawie, po skończeniu której dostałam skierowanie do pracy w Miejskim Biurze Projektów. Tu poznałam swojego przyszłego męża Bohdana, architekta, który był bardzo aktywny w środowisku ukraińskim.

Pobraliśmy się w 1969 roku. Od tego czasu zaczęło się moje zainteresowanie sprawami ukraińskimi. Nauczyłam się języka, zaczęłam chodzić do cerkwi, podjęłam pracę w redakcji „Nasze Słowo”. Nasz warszawski adres nadal był znany w środowisku ukraińskim w Polsce i zagranicą.

Córka Marta ur. w 1970 r., skończyła wydział wokalny Akademii Muzycznej, zamężna, mieszka w Warszawie, jest solistką (sopran) w Warszawskiej Operze Kameralnej.

Moja siostra Zofia mieszkała w Mławie, a po śmierci rodziców przeniosła się w 1992 roku do Warszawy.

7. Czy Pana/Pani dzieci znają język ukraiński?: Tak.
7.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: W domu.
7.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: --------------
8. Czy Pana/Pani wnuki znają język ukraiński?: brak danych
8.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: --------------
8.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: --------------
9. Czy posiadacie Państwo zdjęcia nowego miejsca?: Tak.
E. KONTAKTY Z UPA
1.1. Czy we wsi były kryjówki UPA?: brak odpowiedzi
1.2. Czy we wsi były kryjówki UPA (opis rozszerzony):? ---------------
2. Jaki jest Pani/Pana stosunek do UPA?: Pozytywny.
3.1 Miałem kontakt z UPA: -------------
3.2 Byłem członkiem UPA: Nie.
3.3 Pomagałem/wspierałem UPA (dobrowolnie): -------------
3.4 Ktoś z mojej rodziny był członkiem UPA:

Tak, mąż mojej ciotki. Skazany i wywieziony do Norylska na Syberii. Ciotka pojechała za nim na zesłanie. Po powrocie nie mieli prawa zamieszkać w domu rodzinnym.

4. Czy był Pan/Pani w posiadaniu broni przed przesiedleniem?: ----------
5. Czy był Pan/Pani więziony?: ----------
F. INNE ZAGADNIENIA
1. Zwyczaje z rodzinnych stron i życie kulturalne:

Szczególnie z okazji świąt Bożego Narodzenia matka dbała, żeby było tak, jak u niej w domu. Nie było prosfory, ale opłatek był zawsze posmarowany miodem, czemu się wtedy dziwiłam, a co zrozumiałam dopiero później. Nie było kutii, ale łamańce z makiem, no i oczywiście barszcz, uszka, ryba, gołąbki z ryżem i grzybami, kompot z suszonych śliwek. Nasza wigilia zdecydowanie różniła się od wigilii sąsiadów.

2. Czy odwiedzali Państwo rodzinne strony?:

W 1957 roku pojechaliśmy do rodzinnego miasteczka mojej matki – Komarna koło Lwowa. Podczas podróży, w pociągu mama powiedziała mnie i siostrze, że jesteśmy Ukrainkami, co wywarło na mnie niezapomniane po dzień dzisiejszy wrażenie.

W Komarnie zobaczyłam dom rodzinny mamy, cerkiew, w której w 1942 r. moi rodzice brali ślub.

W 1968 roku odwiedziliśmy wieś Łówczę koło Lubaczowa – rodzinne strony ojca. Widziałam szkołę, w której w początkach XX wieku mój dziadek był kierownikiem, całkowicie zarosły barwinkiem cmentarz, cerkiew.

W 1998 roku pojechałam na pierwszą odprawianą po latach mszę do cerkwi św. Norberta w Krakowie przy ul. Wiślnej. W tej cerkwi w 1946 r. ksiądz Stefan Grab ochrzcił mnie i moją siostrę.

3. Dlaczego nie wyjechali na Ukrainę?:

Ze względu na pracę ojca i wiedzę, jaką mieli rodzice o życiu w Ukrainie Radzieckiej przypuszczam, że nigdy nie rozważali takiej ewentualności.

4. Co w życiu było najważniejsze?:

Żyć uczciwie, pomagać innym, nie stygmatyzować ludzi ze względu na pochodzenie czy wyznanie.

5. Dlaczego Was przesiedlili?:

Przesiedlenie było dobrowolne, podyktowane potrzebą zmiany pracy ojca. Nie miało znamion politycznych.

G. UWAGI
1. Dodatkowe informacje:

Ankieta przygotowana samodzielnie przez Irenę Boberską. Ostatnia redakcja Romana Kryka, 21.05.2021 r. Nie ma nagrania wideo, pani Irena opowiada natomiast (wspólnie z mężem) o swojej rodzinie, ślubie w ankiecie męża Bohdana Boberskiego [UA-0404].




 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta українська
A. ОСНОВНІ ДАНІ
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
Г. НОВЕ МІСЦЕ
Д. КОНТАКТИ З УПA
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
 
A. ОСНОВНІ ДАНІ
1. Дата анкетування: 23.02.2013 2. Номер анкети: 0838
3. Прізвище, ім’я, по-батькові: Боберська Ірина, ур. Паньківська, д. Юліана Северина й Люби з д. Слоньовська

Варшава
Polska - Польща
4. Дата народження: 29.03.1946 5. Місце народження: Краків.
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
1.1. Місце проживання до переселення: Краків.
1.2. Місце проживання до переселення: -------------
2. Вік на момент переселення: 6 місяців. 3. Віросповідання: Греко-католицьке.
4. Кількість людей в родині на момент переселення: Батько Юліан Северин; мати Люба; сестра Софія; я, Ірина.
5. Скільки осіб лишилося: 0
6. Скільки осіб переселено: 4
7. Скільки осіб пропало безвісти: 0
8. Скільки осіб іншої національності жило в селі: ----------- 9. Стан відносин з ними: -----------
10. Опишіть залишений Вами маєток:

Ми не мали ніякого маєтку, жили в державному будинку на вул. Куявській у Кракові.

В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
1. Коли Вас вивезли? У жовтні 1946 р. 2. Коли Вас привезли? У жовтні 1946 р.
3.1. Маршрут переїзду: Краків-Варшава-Млава
3.2. Маршрут переїзду: ---------------
4. Чи Ви знали куди їдете?

Батьки знали. Ми переселилися добровільно тому, що батько поміняв роботу.

Їхали у товарному вагоні.

5. Чи хто-небудь з Вашої родини повернувся в рідні сторони? Ні.
6.1. Речі які Ви привезли з собою (Релігійні)?:

Картини з зображенням святих, молитовники, медалики, хрестики.

6.2. Речі які Ви привезли з собою (Побутового вжитку)?:

Меблі, домашнє устаткування, постіль, радіоприймач, дитяча коляска.

6.3. Речі які Ви привезли з собою (Речі особисті)?:

Одяг, взуття, книжки.

6.4. Речі які Ви привезли з собою (Документи)?:

Університетські дипломи, свідоцтва народження, посвідки і т.п.

6.5. Речі які Ви привезли з собою (Інші)?:

Різні вишивки, обруси, подушки, килими.

7. Які з них збереглися?

Картини, дипломи, різні посвідки.

8. Чи могли б Ви передати їх (повністю або частково) для музею? Ні.
9. Чи заховали Ви які-небудь предмети в місті звідки Вас вивезли? Ні.
Г. НОВЕ МІСЦЕ
1. Куди Вас переселили?

Млава, тоді Варшавське, сьогодні Мазовецьке воєводство.

2. Які умови Вам надали?

Квартира з двох кімнат з кухнею та ванною у приватному будинку.

3. Яку картину Ви побачили на новому місці?

Квартира була простора та сонячна, але порожня. Ми привезли з собою меблі, усе домашнє добро.

4. Чи зазнавали ви утисків на новому місці?

Ні, але ніхто з нас не говорив, хто він і звідки походить. Тільки одна польська сім'я з Сокаля, в якої була служницею українка, знала, що ми українці.

Мені в школі діти докучали, нібито моя мама має таке дивне ім'я Люба, питали, що це таке.

5. Де і коли ви почали відвідувати церкву?

Коли мені було 11 років, вперше була в церкві у Тшебятові на вінчанні двоюрідної сестри. Опісля, на 20-му році життя, під час перебування в Бєщадах, була я на богослужінні в церкві в Репеді.

Від 1969 року належу до греко-католицької церкви оо. Василіян у Варшаві.

6. Як склалася доля Ваших дітей та рідних?

Після складення іспиту на атестат зрілості в загальноосвітньому ліцеї в Млаві в 1963 році, я вчилася в школі технічній в Варшаві. Коли її закінчила, мене направили на роботу до Міського проектного бюро. Там я запізнала свого майбутнього чоловіка Богдана, архітектора, який був відомий в українському середовищі. Ми повінчалися у 1969 році.

З того часу я стала цікавитися українськими справами, навчилася мови, почала ходити до церкви та працювати в українському тижневику «Наше слово». Наша варшавська адреса була відома багатьом людям в Польщі та закордоном.

Дочка Марта, нар. у 1970 році, закінчила вокальний факультет Вищої музичної академії, одружена, мешкає у Варшаві, є солісткою (сопрано) Варшавської камерної опери.

Моя сестра Софія мешкала в Млаві, а після смерті батьків переселилася в 1992 році до Варшави.

7. Ваші діти знають українську мову? Так.
7.1. Так - Де вивчили? Вдома.
7.2. Ні - Чому? -------------
8. Ваші онуки знають українську мову? немає відповіді
8.1. Так - Де вивчили? -------------
8.2. Ні - Чому? -------------
9. Чи є у Вас світлини нового місця? Так.
Д. КОНТАКТИ З УПA
1.1. Чи в селі були криївки УПА? немає відповіді
1.2. Чи в селі були криївки УПА? ----------------
2. Яке Ваше ставлення до УПА? Позитивне.
3.1 Я контактував з УПА: ----------------
3.2 Я був у складі УПА: Ні.
3.3 Я допомагав/сприяв УПА (добровільно): ----------------
3.4 Хтось з моєї родини був у складі УПА:

Так, чоловік моєї тітки. Він був засуджений та вивезений до Норильська в Сибірі. Тітка поїхала за ним на заслання. Після повернення їм не дозволили жити в рідній хаті.

4. Чи мали Ви зброю у період перед переселенням? -----------
5. Чи перебували Ви під арештом? -----------
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Звичаї втраченої батьківщини:

Особливо з нагоди Різдвяних свят мати старалася, щоб було в нас так, як у неї вдома. Не було просфори, але облаток був завжди помазаний медом. Я тоді дивувалася тому, щойно пізніше я це зрозуміла.

Не було куті, але було печення з медом та маком, борщ, вушка, риба, голубці з грибами та рисом, узвар. Наш Свят-вечір відрізнявся від Свят-вечора [польських] сусідів.

2. Чи відвідували Ви свою батьківщину?

У 1957 році ми поїхали до родинного містечка моєї мами – Комарна біля Львова. Під час подорожі в поїзді мати сказала мені і сестрі, що ми українки. Це справило на мені незабутнє по сьогоднішній день враження.

В Комарні я побачила родинну хату мами, церкву, в якій у 1942 р. вінчалися мої батьки.

В 1968 році відвідали ми Лівчу біля Любачова – родинне село мого батька. Бачила я школу, в якій мій дідо на початках ХХ ст. був керівником, кладовище, яке заросло барвінком, церкву.

В 1998 році я поїхала до Кракова на перше, по багатьох роках, богослуження в церкві св. Норберта на вул. Вісьльній. В тій церкві в 1946 році отець Степан Граб хрестив мене й мою сестру.

3. Чому ви не виїхали в Україну?

З огляду на роботу батька та знання, яке батьки мали про життя в Радянській Україні. Думаю, що вони ніколи навіть не розважали такого, щоб туди переселитися.

4. Що в житті було головне?

Чесно жити, допомагати іншим, не оцінювати інших з огляду на віросповідання чи національність.

5. Чому Вас переселили?

Переселення було спричинене направленням батька на іншу роботу. Не мало нічого спільного з політикою влади.

Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Інше:

Анкету підготувала самостійно Ірина Боберська. Немає відеозапису. Остання редакція Романа Крика, 23.05.2021 р. Натомість, пані Ірина розповідає на камеру (разом з чоловіком) про свою родину, вінчання в анкеті чоловіка Богдана Боберського [UA-0404].

 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta english
A. MAIN DETAILS
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
C. RESETTLEMENT
D. THE NEW PLACE
E. CONTACTS WITH UPA
F. ADDITIONAL INFORMATION
G. INFORMATION
 
A. MAIN DETAILS
1. Application Date: 21.05.2021 2. Application Reference Number:
3. Surname, Name, Paternal Name: brak


4. Date of Birth: 21.05.1909 5. Place of Birth:
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
1.1. Place of Residence before deportation:
1.2. Place of Residence before deportation (information):
2. Age at time of deportation: 3. Religion: dark
4. Number of family members at the time of deportation/ resettlement:
5. Number of family members left:
6. Number of family members deported:
7. Of which went missing:
8. Number of people of different nationalities resident in the village? 9. Inter-ethnic relations could be considered?
10. List your lost assets/property:
C. RESETTLEMENT
1. When were you deported? 2. When did you arrive?
3.1. Deportation Itinerary:
3.2. Deportation Itinerary (information):
4. Did you know where you were being deported to?
5. Have any of your relatives returned to your homeland?
6.1. What personal items did you take with you - Religious:
6.2. What personal items did you take with you - Household objects:
6.3. What personal items did you take with you - Personal belongings:
6.4. What personal items did you take with you - Documents:
6.5. What personal items did you take with you - Other:
7. Of these items, what is left?
8. Would you be prepared to donate these (in whole, or in part) to the museum?
9. Did you hide any of the items that you brought with you?
D. THE NEW PLACE
1. Where did they deport you to?
2. What amenities were you granted?
3. What did you see when you arrived at your new place of settlement?
4. Did you encounter any persecution?
5. Where & when did you start going to church?
6. How did your children fare?
7. Do your children know Ukrainian?
7.1. Yes - Where did they learn it?
7.2. No - Why?
8. Do your grandchildren know Ukrainian?
8.1. Yes - Where did they learn it?
8.2. No - Why?
9. Do you have photos of your new place of settlement/residence?
E. CONTACTS WITH UPA
1.1. Were there UPA bunkers in the village?
1.2. Were there UPA bunkers in the village (information)?
2. What is your view of UPA?
3.1 I contacted UPA:
3.2 I was part of UPA:
3.3 I helped/facilitated UPA (voluntarily):
3.4 Were any of your family in UPA?
4. Did you ever hold firearms before the period that you were deported?
5. Were you ever arrested?
F. ADDITIONAL INFORMATION
1. Lost customs/traditions of your homeland:
2. Have you visited your homeland?
3. Why did you not choose to live in Ukraine?
4. What was your priority in life?
5. Why were you deported/resettled?
G. INFORMATION
1. Information

 
do góry ↑
Fotografie
„Kliknij” na miniaturke by zobaczyc zdjęcia w galerii.


Na tę chwilę brak jest w bazie zdjęć
powiązanych z niniejszą ankietą.

 
do góry ↑
Wspomnienia


Na tę chwilę brak jest w naszej bazie wspomnień osoby, której ankieta dotyczy.

 
do góry ↑
Pliki


Na tę chwilę brak jest w bazie plików (filmowych, dźwiekowych, itp.)
powiązanych z niniejszą ankietą.

 
do góry ↑
VIDEO


Na tę chwilę brak jest w bazie plików (filmowych, dźwiekowych, itp.)
powiązanych z niniejszą ankietą.

„Człowiek pozbawiony korzeni, staje się tułaczem...”
„Людина, яку позбавили коренів стає світовим вигнанцем...”
„A person, who has had their roots taken away, becomes a banished exile...”

Home   |   FUNDACJIA   |   PROJEKTY   |   Z ŻYCIA FUNDACJI   |   PUBLICYSTYKA   |   NOWOŚCI   |   WSPARCIE   |   KONTAKT
Fundacja Losy Niezapomniane. Wszystkie prawa zastrzeżone. Copyright © 2009 - 2021

stat4u

Liczba odwiedzin:
Число заходжень:
1 274 190
Dziś:
Днесь:
90