A. METRYKA ANKIETY
|
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
|
C. PRZESIEDLENIE
|
D. NOWE MIEJSCE
|
E. KONTAKTY Z UPA
|
F. INNE ZAGADNIENIA
|
G. UWAGI
|
|
A. METRYKA ANKIETY
|
1. Data wywiadu:
|
29.05.2010
|
2. Numer kolejny:
|
0100
|
3. Dane osobowe uczestnika /uczestników wywiadu:
|
Kozak Michał, syn Grzegorza
Przemyśl Польща-Polska
|
4. Data urodzenia:
|
30.09.1932
|
5. Miejsce urodzenia:
|
Hrebenne, pow. Rawa Ruska.
|
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
|
1.1. Miejsce zamieszkania przed przesiedleniem:
|
Hrebenne, pow. Rawa Ruska, od 1945 Tomaszów Lubelski.
|
1.2. Miejsce zamieszkania - OPIS (przed przesiedleniem):
|
----------
|
2. Wiek w trakcie przesiedlenia:
|
15 lat.
|
3. Wyznanie:
|
Grekokatolickie.
|
4. Stan najbliższej rodziny przed przesiedleniem:
|
6 osób.
|
5. Ile osób zostało na miejscu:
|
0
|
6. Ile osób przesiedlono:
|
4 osoby przesiedlono, a dwie aresztowano (ojca oraz męża starszej siostry).
|
7. Ile osób zaginęło:
|
0
|
8. Ile osób innej narodowości /pochodzenia mieszkało we wsi:
|
28 osób, tzw. „łacinników” (katolików obrządku łacińskiego), pracowało u miejscowego dziedzica; 12 rodzin wyjechało jeszcze przed 1947 rokiem. Pozostali stanowili rodziny mieszane i z tego względu w 1947 r. uniknęli deportacji.
|
9. Jak ogólnie wyglądały kontakty z nimi?
|
Normalnie.
|
10. Jak wyglądał pozostawiony majątek Pana/Pani rodziny:
|
Kryty blachą drewniany dom razem ze stajnią, drewniana stodoła, wozownia i szopa na drewno kryte były słomą. 4 ha ziemi, w tym ogród i sad.
|
C. PRZESIEDLENIE
|
1. Kiedy Panią/Pana wywieziono?
|
22.06.1947 r.
|
2. Kiedy Panią/Pana przywieziono?
|
27.06.1947 r.
|
3.1. Trasa przejazdu:
|
Hrebenne - Bełżec - Lublin - Olsztyn - Iława - Tremplin pow. Susz, woj. Olsztyn
|
3.2. Trasa przejazdu (ewentualny opis rozszerzony):
|
----------
|
4. Czy wiedział Pan/Pani dokąd jedzie?
|
Nie.
|
5. Czy ktoś z Państwa rodziny wrócił w rodzinne strony?
|
Tatuś, mama, siostra z córką wrócili 01.XI.1960 roku do Hrebennego. Druga siostra wyjechała do Przemyśla.
|
6.1. Przywiezione przedmioty - RELIGIJNE:
|
2-3 ikony oraz modlitewnik.
|
6.2. Przywiezione przedmioty - CODZIENNEGO UŻYTKU:
|
Maszyna do szycia, skrzynia z odzieżą, sprzęt gospodarski.
|
6.3. Przywiezione przedmioty - OSOBISTE:
|
Nieodzowne rzeczy, takie jak odzież i naczynia kuchenne.
|
6.4. Przywiezione przedmioty - DOKUMENTY:
|
Ja nie posiadałem jeszcze żadnych dokumentów, oprócz świadectw szkolnych od I do VII klasy.
|
6.5. Przywiezione przedmioty - INNE:
|
Instrumenty muzyczne, takie jak mandolina, skrzypce, akordeon.
|
7. Które z nich zachowały się do dziś?:
|
Świadectwa szkolne.
|
8. Czy mógłby Pan/Pani przekazać je lub część z nich na rzecz muzeum?:
|
Nie, ponieważ będą one własnością dzieci i wnuków. Mogę natomiast podarować dwie książki: "Historia Kobylnicy Ruskiej i Wołoskiej", wydana w Przemyślu w 2006 roku oraz "Hrebenne w czasie II wojny światowej", wydana w Przemyślu w 2010 roku.
|
9. Czy ukrył Pan/Pani jakieś przedmioty w miejscu skąd Panią/Pana wywieźli?:
|
Nie ja, a mój tata, Grzegorz Kozak oraz ówczesny proboszcz parafii Roman Bacza, oni ukryli i w ten sposób zachowali dla potomnych całe parafialne archiwum.
|
D. NOWE MIEJSCE
|
1. Dokąd Państwa przesiedlono?:
|
Trupel, gm. Jędrychowo, pow. Susz, woj. Olsztyn.
|
2. Co Państwu przydzielono?:
|
4 rodziny ukraińskie w jednym czworaku: 2 rodziny przywieziono z Ulucza w powiecie sanockim; 1 z Koniusz koło Przemyśla; 1 z Hrebennego, powiat Tomaszów Lubelski.
|
3. Co Państwo zastaliście w nowym miejscu?:
|
Sytuacja była przerażająca. Na dodatek ojca zabrano z transportu w Bełżcu do obozu w Jaworznie, z którego wyszedł na wolność 09.II.1948 roku. Męża siostry zaaresztowali przedstawiciele iławskiego UB dwa tygodnie po przyjeździe do Tremplina. WSR w Olsztynie jego i 15 innych mieszkańców Hrebennego skazuje na karę śmierci, którą zamieniono na dożywocie. Przebywał w wielu więzieniach. Umarł tuż po zwolnieniu w 1956 roku. Gdy ojciec wrócił z Jaworzna, przenieśliśmy się na pobliską kolonię Bonin.
|
4. Czy na miejscu przesiedlenia odczuwali Państwo represje?:
|
Tak, ze strony gminy Jędrychowo, a nie sąsiadów-Polaków.
|
5. Kiedy i gdzie zaczęliście Państwo uczęszczać do cerkwi?:
|
Od września 1957 r. w Szczecinie, dokąd po 10-letnim zesłaniu na Syberii razem z rodziną wrócił ks. Włodzimierz Borowiec, greckokatolicki duszpasterz.
|
6. Jakie są losy Państwa dzieci i rodzeństwa?:
|
W 1949 roku opuściłem dom rodzinny i rozpocząłem okres edukacji: w 1953 r. w Toruniu zakończyłem naukę w szkole średniej; w 1957 roku otrzymałem dyplom ukończenia studiów na Politechnice Gdańskiej i wtedy też znalazłem pierwszą pracę; w 1974 r. zakończyłem nauczanie w Wyższej Szkole Pedagogicznej w Szczecinie; w 1962 r. ożeniłem się z Katarzyną Fedyk, która pochodziła z Kobylnicy Wołoskiej, ona także ukończyła szczecińską Wyższą Szkołę Pedagogiczną; wychowała dwoje dzieci: córkę (muzyk, mieszka w Toronto) i syna (architekt, mieszka w Edmonton w Kanadzie).
|
7. Czy Pana/Pani dzieci znają język ukraiński?:
|
Tak.
|
7.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?:
|
Nauczyły się w domu.
|
7.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?:
|
----------
|
8. Czy Pana/Pani wnuki znają język ukraiński?:
|
Tak.
|
8.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?:
|
W domu.
|
8.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?:
|
----------
|
9. Czy posiadacie Państwo zdjęcia nowego miejsca?:
|
Tak, były umieszczone w książce „Hrebenne w okresie II wojny światowej”.
|
E. KONTAKTY Z UPA
|
1.1. Czy we wsi były kryjówki UPA?:
|
Nie wiem.
|
1.2. Czy we wsi były kryjówki UPA (opis rozszerzony):?
|
Nic o tym nie wiedziałem.
|
2. Jaki jest Pani/Pana stosunek do UPA?:
|
Pozytywny.
|
3.1 Miałem kontakt z UPA:
|
Prywatnie w wiosce z partyzantami SKW (SKW – oddziały samoobrony ukraińskiej).
|
3.2 Byłem członkiem UPA:
|
Nie.
|
3.3 Pomagałem/wspierałem UPA (dobrowolnie):
|
Nie.
|
3.4 Ktoś z mojej rodziny był członkiem UPA:
|
W SKW tak - mąż siostry.
|
4. Czy był Pan/Pani w posiadaniu broni przed przesiedleniem?:
|
Nie.
|
5. Czy był Pan/Pani więziony?:
|
Nie.
|
F. INNE ZAGADNIENIA
|
1. Zwyczaje z rodzinnych stron i życie kulturalne:
|
Bosonogie dzieciństwo i młodość, dorastanie w świecie tradycji, kultury i duchowości – tego zapomnieć i utracić nie można.
|
2. Czy odwiedzali Państwo rodzinne strony?:
|
Od 1960 roku - stale.
|
3. Dlaczego nie wyjechali na Ukrainę?:
|
Dlatego, że żyliśmy na własnej ukraińskiej ziemi i wydaje się niewyobrażalnym, aby dobrowolnie pozostawić wszystko to, co najcenniejsze w życiu.
|
4. Co w życiu było najważniejsze?:
|
Zachować życie, tożsamość i godność narodową.
|
5. Dlaczego Was przesiedlili?:
|
Taka była wola wielkich świata tego, aby kontynuować politykę polonizacji wobec ludności ukraińskiej, która nie z własnej woli znalazła się w granicach II RP i budować jednonarodową Polską Republikę Ludową.
|
G. UWAGI
|
1. Dodatkowe informacje:
|
----------
|
A. ОСНОВНІ ДАНІ
|
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
|
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
|
Г. НОВЕ МІСЦЕ
|
Д. КОНТАКТИ З УПA
|
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
|
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
|
|
A. ОСНОВНІ ДАНІ
|
1. Дата анкетування:
|
20.05.2010
|
2. Номер анкети:
|
0100
|
3. Прізвище, ім’я, по-батькові:
|
Козак Михайло, син Григорія Перемишль Польща-Polska
|
4. Дата народження:
|
30.09.1932
|
5. Місце народження:
|
с. Гребенне, Рава-Руського повіту, від 1945 р. – Томашівського повіту.
|
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
|
1.1. Місце проживання до переселення:
|
Гребенне.
|
1.2. Місце проживання до переселення:
|
----------
|
2. Вік на момент переселення:
|
15 років.
|
3. Віросповідання:
|
Греко-католицьке.
|
4. Кількість людей в родині на момент переселення:
|
6 осіб.
|
5. Скільки осіб лишилося:
|
0
|
6. Скільки осіб переселено:
|
4 особи переселено, а 2 особи арештовано (батька і чоловіка старшої сестри).
|
7. Скільки осіб пропало безвісти:
|
0
|
8. Скільки осіб іншої національності жило в селі:
|
28 осіб т.зв. „латинників” - працівників панського двору, 12 з них ще до виселення опустили село, 16 осіб з того становили змішані польсько-українські сім’ї – вони залишилися і не були депортовані.
|
9. Стан відносин з ними:
|
Нормальний.
|
10. Опишіть залишений Вами маєток:
|
4 га землі, в тому сад та город, хата дерев’яна крита бляхою разом зі стайнею, стодола дерев’яна крита соломою і возовня, шопа на дерево.
|
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
|
1. Коли Вас вивезли?
|
22 червня 1947 р.
|
2. Коли Вас привезли?
|
27 червня 1947 р.
|
3.1. Маршрут переїзду:
|
Гребенне – Белзець – Люблин – Ольштин – Ілава – Тремплін, повіт Суш, воєводство Ольштин
|
3.2. Маршрут переїзду:
|
----------
|
4. Чи Ви знали куди їдете?
|
Ні.
|
5. Чи хто-небудь з Вашої родини повернувся в рідні сторони?
|
Так – 1 листопада 1960 р.: батько, мама, сестра з дочкою до Гребенного і друга сестра до Перемишля.
|
6.1. Речі які Ви привезли з собою (Релігійні)?:
|
2-3 ікони, молитовник.
|
6.2. Речі які Ви привезли з собою (Побутового вжитку)?:
|
Кравецька машина, скриня з одягом, господарські знаряддя.
|
6.3. Речі які Ви привезли з собою (Речі особисті)?:
|
Необхідні речі, як одяг і кухонний посуд.
|
6.4. Речі які Ви привезли з собою (Документи)?:
|
У мене не було ще жодних документів, окрім шкільних свідоцтв з І до VII класу.
|
6.5. Речі які Ви привезли з собою (Інші)?:
|
Музичні інструменти, як мандоліна, скрипка і акордеон.
|
7. Які з них збереглися?
|
Шкільні свідоцтва.
|
8. Чи могли б Ви передати їх (повністю або частково) для музею?
|
Ні – бо вони становитимуть власність дітей і внуків. Зате можу дарувати книги-монографії: „Минуле і сьогодення Кобильниці Волоської і Руської”//Перемишль, 2006 р. та „Гребенне в Другій Світовій війні”// Перемишль, 2010 р.
|
9. Чи заховали Ви які-небудь предмети в місті звідки Вас вивезли?
|
Так – не я, а батько Григорій Козак і тодішній парох, о. Роман Бача зберегли цілий парафіяльний архів.
|
Г. НОВЕ МІСЦЕ
|
1. Куди Вас переселили?
|
с. Тремплін, гміна Єндрихово, повіт Суш, воєводство Ольштин.
|
2. Які умови Вам надали?
|
4 українські родини в одному чвораку: 2 родини з Улюча повіт Сянік; 1 родина з Конюши б/Перемишля; 1 родина з Гребенного, повіт Томашів Любельський.
|
3. Яку картину Ви побачили на новому місці?
|
Жалюгідну – батько арештований з транспорту в Белзцю і ув’язнений в таборі у Явожні до 9 лютого 1948 р.; сестри чоловік був арештований зараз після двох тижнів вже в Тремпліні ілавським УБ на очах сусідів-поляків, суджений ВРС Ольштин з групою 15-ти гребінчан на кару смерти, згодом помилуваний, карався по тюрмах до 1956 р. і коли вийшов на волю – помер. Коли батько повернув з Явожна, ми переселилися на поблизьку колонію Бонін.
|
4. Чи зазнавали ви утисків на новому місці?
|
Так, зі сторони ґміни Єндрихово, а не від сусідів-поляків.
|
5. Де і коли ви почали відвідувати церкву?
|
Від вересня 1957 р. в Щеціні, де після 10-ти років заслання в Сибіру разом з родиною повернувся о. Володимир Боровець, греко-католицький душпастир.
|
6. Як склалася доля Ваших дітей та рідних?
|
У 1949 р. я залишив батьківський дім і пішов в школи: -у 1953 р. в Торуню – закінчив середню освіту; -у 1957 р. я закінчив Ґданську Політехніку і підняв працю; -у 1974 р. закінчив Вищу Педагогічну Школу у Щеціні; у 1962 р. одружився з Катериною Федик родом з Кобильниці Волоської, яка також закінчила Вищі педагогічні студії у Щеціні, виховала двоє дітей: дочку (музик, живе в Торонто) і сина (архітектор, живе в Едмонтон, Канада).
|
7. Ваші діти знають українську мову?
|
Так.
|
7.1. Так - Де вивчили?
|
Вдома.
|
7.2. Ні - Чому?
|
----------
|
8. Ваші онуки знають українську мову?
|
Так.
|
8.1. Так - Де вивчили?
|
Вдома.
|
8.2. Ні - Чому?
|
----------
|
9. Чи є у Вас світлини нового місця?
|
Так, вони будуть поміщені в книжці „Гребенне в Другій Світовій Війні”.
|
Д. КОНТАКТИ З УПA
|
1.1. Чи в селі були криївки УПА?
|
Не знаю.
|
1.2. Чи в селі були криївки УПА?
|
Мені не було відомо.
|
2. Яке Ваше ставлення до УПА?
|
Позитивне.
|
3.1 Я контактував з УПА:
|
На приватному, сільському рівні з членами СКВ [самооборонний кущовий відділ] - так.
|
3.2 Я був у складі УПА:
|
Ні.
|
3.3 Я допомагав/сприяв УПА (добровільно):
|
Ні.
|
3.4 Хтось з моєї родини був у складі УПА:
|
В СКВ так – чоловік сестри.
|
4. Чи мали Ви зброю у період перед переселенням?
|
Ні.
|
5. Чи перебували Ви під арештом?
|
Ні.
|
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
|
1. Звичаї втраченої батьківщини:
|
Босоноге дитинство і молодість, зростання в традиції, культурі та духовності – того затратити і забути годі.
|
2. Чи відвідували Ви свою батьківщину?
|
Від 1960 р. - постійно.
|
3. Чому ви не виїхали в Україну?
|
Тому, що ми жили на рідній українській землі і добровільно залишити все те, що найцінніше в житті - неможливо.
|
4. Що в житті було головне?
|
Зберегти життя, тотожність і національну гідність.
|
5. Чому Вас переселили?
|
Така була воля можних цього світу, продовжувати полонізаційну політику супроти українського населення, яке не з власної вини опинилося в межах ІІ Речіпосполитої і будувати Польську Народну Республіку, як однонаціональну державу.
|
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
|
1. Інше:
|
---------------
|
A. MAIN DETAILS
|
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
|
C. RESETTLEMENT
|
D. THE NEW PLACE
|
E. CONTACTS WITH UPA
|
F. ADDITIONAL INFORMATION
|
G. INFORMATION
|
|
A. MAIN DETAILS
|
1. Application Date:
|
03.07.2010
|
2. Application Reference Number:
|
|
3. Surname, Name, Paternal Name:
|
brak
|
4. Date of Birth:
|
03.07.1909
|
5. Place of Birth:
|
|
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
|
1.1. Place of Residence before deportation:
|
|
1.2. Place of Residence before deportation (information):
|
|
2. Age at time of deportation:
|
|
3. Religion:
|
dark
|
4. Number of family members at the time of deportation/ resettlement:
|
|
5. Number of family members left:
|
|
6. Number of family members deported:
|
|
7. Of which went missing:
|
|
8. Number of people of different nationalities resident in the village?
|
|
9. Inter-ethnic relations could be considered?
|
|
10. List your lost assets/property:
|
|
C. RESETTLEMENT
|
1. When were you deported?
|
|
2. When did you arrive?
|
|
3.1. Deportation Itinerary:
|
|
3.2. Deportation Itinerary (information):
|
|
4. Did you know where you were being deported to?
|
|
5. Have any of your relatives returned to your homeland?
|
|
6.1. What personal items did you take with you - Religious:
|
|
6.2. What personal items did you take with you - Household objects:
|
|
6.3. What personal items did you take with you - Personal belongings:
|
|
6.4. What personal items did you take with you - Documents:
|
|
6.5. What personal items did you take with you - Other:
|
|
7. Of these items, what is left?
|
|
8. Would you be prepared to donate these (in whole, or in part) to the museum?
|
|
9. Did you hide any of the items that you brought with you?
|
|
D. THE NEW PLACE
|
1. Where did they deport you to?
|
|
2. What amenities were you granted?
|
|
3. What did you see when you arrived at your new place of settlement?
|
|
4. Did you encounter any persecution?
|
|
5. Where & when did you start going to church?
|
|
6. How did your children fare?
|
|
7. Do your children know Ukrainian?
|
|
7.1. Yes - Where did they learn it?
|
|
7.2. No - Why?
|
|
8. Do your grandchildren know Ukrainian?
|
|
8.1. Yes - Where did they learn it?
|
|
8.2. No - Why?
|
|
9. Do you have photos of your new place of settlement/residence?
|
|
E. CONTACTS WITH UPA
|
1.1. Were there UPA bunkers in the village?
|
|
1.2. Were there UPA bunkers in the village (information)?
|
|
2. What is your view of UPA?
|
|
3.1 I contacted UPA:
|
|
3.2 I was part of UPA:
|
|
3.3 I helped/facilitated UPA (voluntarily):
|
|
3.4 Were any of your family in UPA?
|
|
4. Did you ever hold firearms before the period that you were deported?
|
|
5. Were you ever arrested?
|
|
F. ADDITIONAL INFORMATION
|
1. Lost customs/traditions of your homeland:
|
|
2. Have you visited your homeland?
|
|
3. Why did you not choose to live in Ukraine?
|
|
4. What was your priority in life?
|
|
5. Why were you deported/resettled?
|
|
G. INFORMATION
|
1. Information
|
|