Home FUNDACJA PROJEKTY Z ŻYCIA FUNDACJI PUBLICYSTYKA NOWOŚCI WSPARCIE KONTAKT
NOWOŚCI
cień
Wersja: PL UA EN
Nowości / Конкретно Про Найсвіжіше / New
cień
Udostępniliśmy (j. ukraiński) pracę p. Wiry Medyćkoji na temat miejscowości Hubinek. Pani Wira opowiada o początkach wsi, o jej mieszkańcach, o okolicznościach spalenia przez Polaków XVI-wiecznej cerkwi, i w końcu o tragedii wypędzenia mieszkańców po zakończeniu II wojny światowej. Pracę tę naszej Fundacji przekazał dawny mieszkaniec Hubinka, p. Piotr Perich. Dziękujemy!

Ми оприлюднили роботу п. Віри Медицької зі Львова про село Губинок на Закерзонні. Пані Віра розповідає про виникнення села, про легенди з ним зв'язані, про мешканців Губинка, про обставини спалення поляками церкви (з XVI століття!), і, нарешті, про трагедію депортації після закінчення ІІ світової війни. Роботу нам передав п. Петро Періг, уродженець цього села і наш анкетований. Дякуємо!

Dodano: 2017-05-29 --------------------------




Zapraszamy do obejrzenia świadectw 27 osób - ofiar deportacji w 1947 r., które odpowiadają na pytanie "Jaki był cel akcji "Wisła""

Будьте готові передивитися свідчення 27 осіб - жертв депортації в 1947 році, які відповідають на запитання "Яка була мета операції "Вісла""

Dodano: 2017-04-30 --------------------------




Udostępniliśmy angielską wersję filmu "DWERI ŁEMKIWSZCZYNY".

Ми оприлюднили англомовний варіянт фільму "ДВЕРІ ЛЕМКІВЩИНИ".

Dodano: 2017-04-30 --------------------------




Udostępniliśmy polską wersję filmu "DWERI ŁEMKIWSZCZYNY".

Ми оприлюднили польськомовний варіянт фільму "ДВЕРІ ЛЕМКІВЩИНИ".

Dodano: 2017-04-21 --------------------------




Udostępniliśmy ukraińską wersję filmu "DWERI ŁEMKIWSZCZYNY".

Ми оприлюднили україномовний варіянт фільму "ДВЕРІ ЛЕМКІВЩИНИ".

Dodano: 2017-04-04 --------------------------




Pan Bazyli Śliwiński (Sływyńskyj) urodził się w 1928 roku w Nowej Wsi na Łemkowszczyźnie. Umarł w 2014 roku w Monachium podczas pobytu u córki, mieszkał w Modle, na wygnaniu. Przedstawiamy los Pana Bazylego w ankiecie, zdjęciach i krótkim filmie.

Пан Василь Сливинський народився 1928 року в Новівси на Лемківщині. Переставився 2014 року в Мюнхені під час відвідин дочки, жив в Модлі (західна Польша)у вигнанні. Знайомимо вас з долею пана Василя шляхом представлення анкети, світлин та короткого фільму.


Dodano: 2017-02-11 --------------------------




O Lubaczowie i Ukraińcach w blogu Pawła Telisza. (wersja ukraińska)

Про Любачів та українців у ньому в блозі Павла Теліша.

Dodano: 2017-02-03 --------------------------




Zapraszamy do zapoznania się z losem (ankieta) p. Eufemii Liweń z Olsztyna ( zdjęcia), urodzonej w 1935 r. w miejscowości Czystohorg (Czystogarb), w którym do 1947 roku nie było Polaków. Pani Liweń nie doświadczyła deportacji w 1947 roku, ponieważ w tym czasie mieszkała w Słowacji. Do Polski wróciła w 1953 roku, do miejscowości Gubity na Warmii, dokąd deportowano w 1947 roku jej mamę i brata. Jej ojcu, żołnierzowi UPA, udało się przez Słowację wyjechać do USA.

Запрошуємо ознайомитися з долею (анкета) п. Євфемії Ливень з Ольштина ( світлини). Вона народилася 1935 року в Чистогорбі, в селі, в якому не було поляків (до 1947 року). Пані Ливень не була свідком депортації українського населення поляками у 1947 році через те, що в той час перебувала в Словаччині. До Польщі повернулаcя 1953 року, стала жити в селі Ґубіти в північно-східній Польщі, куди 1947 року депортували її маму та брата. Її батькові, воїну УПА, пощастила через Словаччину еміґрувати до США.

Dodano: 2017-02-03 --------------------------




W dziale publicystyki informacja o pochówki w Lublińcu Starym szczątków trzech osób, prawdopodobnie byli to żołnierze UPA i osoby cywilne, zamordowane w Lubaczowie przez oprawców z UB. Ich szczątki odnaleziono w okolicach Lubaczowa. Tekst po ukraińsku znajduje się tutaj, a zdjęcia tutaj.

В рубриці Публіцистика інформація про перепоховання в Старому Люблинці (Закерзоння) останків трьох осіб, серед них вояків УПА та цивільних осіб, яких знайдено в лісі на околицях Любачова. Це очевидно жертви злочинців польської Служби Безпеки з Любачова. Читайте більше, світлини можна переглянути тут.

Dodano: 2016-12-28 --------------------------




Pacan Andrzej, syn Metodego i Anny z d. Porucznik, urodzony 08.03.1931 w Śnietnicy na Łemkowszczyźnie. Opowiada o swoim losie w ankiecie i w zdjęciach z rodzinnego albumu.

Пацан Андрій, син Мефодія і Анни з д. Поручник, народжений 08.03.1931 року в Снітниці на Лемківщині. Знайомтесь з долею цієї людини з анкети та світлин з домашнього архіву.

Dodano: 2016-12-21 --------------------------




Ankieta numer 0141, opracowana na podstawie jednego z blisko 1000 wideowywiadów, które zebraliśmy w Polsce i na Zachodzie. Do uwagi Państwa los pani Emilii Krupskiej. Zdjęć w domowym archiwum, niestety, zachowało się bardzo mało.



Анкета номер 0141, розроблена на основі одного з близько 1000 відеозаписів, які ми зібрали на території Польщі та на Заході. Вашій увазі доля пані Емілії Крупської. На жаль, світлин в домашньому архіві збереглося дуже мало.



Dodano: 2016-10-09 --------------------------




Prezentujemy pracę p. Romana Senyszyna z Lidzbarka Warmińskiego o życiu księdza Jana Bułata po akcji "Wisła". Po deportacji los związał go z takimi miejscowościami jak Kandyty, Górowo Iławeckie, spoczął w Bartoszycach...

Представляємо роботу п. Романа Сенишина з Лідзбарка Вармінського про скитальську долю отця Івана Булата, уродженця Заліської Волі, пароха Бортного, в 1947 в'язня тобору в Явожні. Далі доля зв'язала його з депортованими українцями, які опинилися в таких намеленнях як Кандити чи Ґурово Ілавецьке. Тлінні останки Отця хороняться на цвинтарі в Бартошицях...

Dodano: 2016-08-29 --------------------------




Gorąco zachęcamy do lektury książki nieżyjącego już żołnierza UPA Jana Huseczki ps. "Wilcha". Pan Huseczko walczył w sotni "Hromenki", został złapany z powodu wycieńczenia organizmu podczas przebijania się sotni przez Czechosłowację. Przez 9 lat był więziony i katowany w więzieniu w Sztumie. W niewielkim nakładzie książka po raz pierwszy ukazała się w 1992 roku. Teraz w redakcji Michała Kozaka i Romana Kryka została udostępniona ponownie.

Палко рекомендуємо для прочитання книгу покійного уже воїна УПА Івана Гусечка пс. "Вільха". Пан Гусечко боровся в сотні "Громенка", через виснаження організму його зловили на території Чехословаччини під час спроби пройти рейдом до Західної Німеччини. 9 років пан Іван провів в польській тюрмі, в основному у Штумі, де його катували і, врешті, забрали здоров'я. Вперше книга побачили світ в 1992 році. Тепер за редакцією Михайла Козака та Романа Крика передається увазі читачів удруге.

Dodano: 2016-06-17 --------------------------




Opublikowaliśmy zbiór fotografii p. Władysława Sawy o przedwojennych mieszkańcach Uhrynowa, miasteczko do 1951 roku znajdowało się w granicach Polski.

Ми виклали підбірку світлин п. Володимира Сави про довоєнних мешканців Угринова, який до 1951 року перебував в кордонах Польщі.

Dodano: 2016-05-08 --------------------------




Zapraszamy do obejrzenia filmu "Sabatowicz z Długiego". Opowieść o losach rodziny z nieistniejącej miejscowości Długie na Łemkowszczyźnie.

Заохочуємо подивитися фільм "Сабатович з Долгого". Це розповідь про долю сім'ї зі знищеного 1947 року села Долге на Лемківщині.

Dodano: 2016-04-14 --------------------------




Prosimy zapoznać się z filmem "Opowieści z cmentarza". O cmentarza w Poździaczu (Lesznie) opowiadają panie Katarzyna Czosnek i Olga Tandyrak.

Просимо ознайомитися з фільмом "Розповіді з цвинтаря". Про кладовище в Поздячі (Лешні) б. Перемишля розповідають пані Катерина Чіснок та Ольга Тандирак.

Dodano: 2016-02-04 --------------------------




Uzupełniliśmy wspomnienia nieżyjącego już (umarł w 2015 roku w Węgorzewie) pana Roman Bakuna. Pan Roman urodził się 31 stycznia 1926 roku w Rudzie Żurawieckiej (ankieta 0022).

Ми доповнили спогади (польською мовою) покійного (з 2015 року) пана Романа Бакуна, який народився 31 січня 1926 року в Руді Журавецькій (анкета 0022). Пан Роман Бакун сів на сані у Венгожеві.

Dodano: 2016-01-25 --------------------------




Zapraszamy do obejrzenia filmu "Boże Narodzenie 1946". Opowiada p. Julian Bak, s. Włodzimierza i Zofii (Ficak), urodzony 4 lipca 1938 r. w Hucie Poruby.

Тут маєте можливість ознайомитися з фільмом "Різдво 1946". Розповідає пан Юліан Бак, син Володимира та Софії (Фіцак), народжений 4 липня 1938 року в Гуті Поруби.

Dodano: 2016-01-25 --------------------------




Piosenka z Łemkowyny, śpiewa p. Stefania Kowal (Hałyk).


Пісенька з Лемковини у виконанні п. Стефанії Коваль (Галик)

Dodano: 2016-01-12 --------------------------




Historia jednej soroczki (tekst i zdjęcia)

Історія сорочки (текст та світлини)

Dodano: 2016-01-06 --------------------------




Odszedł do lepszego świata p. Michał Romaniak, inicjator budowy cerkwi w Michałowie. W 1947 roku wywieziony z Florynki na Łemkowszczyźnie. Rozmawialiśmy z nim w styczniu 2013 r.



Cів на сані п. Михайло Романяк, ініціятор будівництва церкви в Михалові. В 1947 році вивезений з Фльоринки на Лемківщині. Ми розмовляли з ним в січні 2013 року. Царство Йому небесне!


Dodano: 2015-12-26 --------------------------




Kolejna ankieta gotowa! Tym razem naszą bohaterką jest p. Maria Herasimenko z d. Iwańczuk, urodzona w roku 1920 we Lwowie. Jedna z tych, która zaprowadzała szkolnictwo ukraińskie na Podlasiu w latach 1940. Dziś prezentujemy jednak jej los, opisany przez p. Andrzeja Poczynajła, a opublikowany w roku 1998 w "Ukraińskim Almanachu". Na razie w języku ukraińskim.

Чергова анкета готова! На цей раз нашою героїнею є п. Марія Герасименко, з д. Іванчук, народжена 1920 року у Львові, яку життєві стежини зв'язали з Підляшшям через те, що з'явився зручний час для становлення української освіти в цьому регіоні. Сьогодні пропонуємо вашій увазі її долю з об'єктиву п. Андрія Починайла. Робота була оприлюднена 1998 року в "Українському Альманасі".

Dodano: 2015-12-07 --------------------------




To spotkanie odbyło się wiosną 2011 roku w Toronto. Pan Maksym Maslej zarządza muzeum, poświęconym życiu i twórczości Juliana Tarnowicza - historyka, dziennikarza, malarza z Łemkowszczyzny.

Ця зустріч трапилася навесні 2011 року в Торонто. Пан Максим Маслей розповідає про музей Юліана Тарновича, історика, журналіста, маляра з Лемківщини.

Dodano: 2015-11-22 --------------------------




W Krynicy Roman Kryk spotkał się z panem Julianem Milanyczem, efektem spotkania jest wideonagranie z odpowiedziami na pytania z ankiety Fundacji, ale także wspomnienie o Nikiforze.


В Криниці на Лемківщині Роман Крик зустрівся з паном Юліаном Міляничем, в результаті у нас новий відеозапис з відповідями на запитання з анкети, але також спогад пана Юліана про Никифора.

Dodano: 2015-10-28 --------------------------




Życie pana Wasyla Śliwińskiego w zdjęciach.

Життя пана Василя Сливинського у світлинах..

Dodano: 2015-09-16 --------------------------




Zapraszamy do zapoznania się z ankietą Stanka (Stanisława) Kołesara, znajduje się tam przepiękna opowieść o życiu tego niezwykłego człowieka. Dodatkowo mogą państwo obejrzeć film i obejrzeć zdjęcia.

Пропонуємо ознайотися з анкетою Станка Колесара, там все життя цієї надзвичайної людини. Додатково ви можете переглянути світлини та подивитися фільм.



Dodano: 2015-09-16 --------------------------




Michał Paluszek
Jest już dostępna ankieta p. Paluszka w wersji polskiej i ukraińskiej, a także krótki film o nim i zdjęcia z domowego archiwum.

Михайло Палюшок
Ми виклали польсько- та україномовний варіянти анкети п. Палюшка, а також фільм про нього та світлини з домашнього архіву.

Dodano: 2015-06-07 --------------------------




Wspomnienia z posługi pasterskiej w Hrubieszowie w okresie II wojny światowej, konflikt polsko-ukraiński, unici, prawosławni i inne aspekty ówczesnej rzeczywistości w opowieści greckokatolickiego księdza Damiana Bohuna. Tekst był opublikowany w czasopiśmie Switło w 1998 roku.

Спогади з періоду священичої служби в Грубешові під час ІІ світової війни, польсько-українське протистояння, греко-католики, православні та інші прояви тодішніх буднів та свят. Про все це у розповіді отця Дам'яна Богуна. Текст був опублікований в журналі світло від 1998 року.

Dodano: 2015-05-20 --------------------------




Udostępniliśmy listy ks. Mirosława Ripeckiego do ks. Josypa Kładocznoho z okresu 1958-1970. Z pisanych w jęz. ukraińskim listów odsłania się inny obraz życia heroicznej greckokatolickiej placówki w Chrzanowie k/ Ełku. Książka została wydana w 2000 r. przez Wasyla Łabę. Wyciągi z akt sądowych w języku polskim, reszta - po ukraińsku.

На нашій сторінці оприлюднено листи о. Мирослава Ріпецького до о. Йосипа Кладочного з років 1958-1970. В них, зокрема, виринає образ життя греко-католицької станиці-лицаря в Хшанові зі сторони, якої на загал не бачили вірні, що прибували на молитву. Листи були опубліковані 2000 року з ініціятиви Василя Лаби.

Dodano: 2015-05-20 --------------------------




In Memoriam! W sobotę 9 maja 2015 r. w Lubiniu odszedł od nas p. Piotr Hojniak. Miał 92 lata. Pochodził z Nowej Wsi na Łemkowszczyźnie, skąd został deportowany w 1947 r. (akcja "Wisła"). W Modle przez wiele lat prowadził chór parafialny. Niech odpoczywa w pokoju! O swoim życiu opowiadał nam przed kamerą w 2011 r. Do uwagi państwa krótkie wideonagranie, gdzie p. Piotr i jego małżonka p. Maria opowiadają o tym, jak się poznali.

In Memoriam! В суботу 9 травня 2015 р. у Любіні упокоївся в Господі на 92-му році життя Петро Гойняк, довголітній диригент парафіяльного хору у Модлі, батько о. мітрата Юліяна Гойняка. Царство Йому небесне! Був родом з Новівси, звідки в 1947 році його депортували польські комуністи (акція "Вісла"). Розповідь про скитальку долю п. Петра Гойняка ми записали 2011 року. Вашій увазі невелике відео Петра та Марії Гойняків, які розповідають про своє знайомство та вінчання.

Dodano: 2015-05-20 --------------------------




In Memoriam! Luty 2015. W Węgorzewie odszedł do lepszego świata Pan Roman Bakun, podczas akcji "Wisła" deportowany z Rudy Żurawieckiej i osadzony w obozie w Jaworznie. Jako przymusowy żołnierz sowiecki z frontem przeszedł pół Polski, ciężko ranny w okolicach Berlina. Niech spoczywa w pokoju! Możecie Państwo obejrzeć wideo, zapoznać się z ankietą Pana Romana czy zdjęciami, które nam przekazał. Mamy także wspomnienia Pana Romana


In memoriam! Лютий 2015. З сумом повідомляємо, що у Венгожеві сів на сані Пан Роман Бакун. В січні купив нове авто... Він був родом з Руди Журавецької, народився там 1926 року. Совєти забрали на фронт, визволяв половину Польщі, важко ранений на околицях Берліна, лікували аж в Мінеральних Водах. Після повернення додому гримнула акція "Вісла", поляки пана Романа забрали до Явожна... Царство Йому небесне! Ви можете подивитися відео, ознайомитися з анкетою, Пана Романа чи подивитися світлини, які нам передав. Маємо також написані польською мовою і поки не перекладені на українську спогади Покійного пз. "Всі ми були бандерівці".

Dodano: 2015-02-21 --------------------------




Dodaliśmy nagranie VHS z pogrzebu Eugenii Charchalis w Lidzbarku Warmińskim w 1993 r. Nagranie przekazała Fundacji Aniela Małecka, córka.

Ми добавили до нашого архіву запис VHS з останньої путі їмости Євгенії Хархаліс (Кушнір) в Лідзбарку Вармінському 1993 року. Запис передала Фундації п. Ангела Малецька, дочка Покійної.

Dodano: 2015-02-17 --------------------------




W Monachium Umarła Pani Lidia Marciuk-Ukarma! Uwadze Państwa krótkie wideo ze spotkania z tą niezwykłą kobietą w 2011 roku.

W Monachium Umarła Pani Lidia Marciuk-Ukarma! Uwadze Państwa krótkie wideo ze spotkania z tą niezwykłą kobietą w 2011 roku.

Dodano: 2015-01-17 --------------------------




Opublikowaliśmy pełne amatorskie nagranie VHS z uroczystości 65-lecia święceń kapłańskich Eustachego Charchalisa w 1991 r.

Ми оприлюднили повний запис святкувань ювілею 65-ліття священства Євстахія Хархаліса в костелі в Дзєжґоню 1991 року.

Dodano: 2014-12-26 --------------------------




Film o szacunku i miłości do księdza.

Фільм про пошану та любов до священика.

Dodano: 2014-12-25 --------------------------




Werchrata 1995
Udostępniliśmy nagranie VHS ze spotkania byłych mieszkańców Werchraty w 1995 roku. To amatorski film (bez skrótów), który Fundacji podarował pan Michał Bzdel.

Верхрата 1995
Ми оприлюднили аматорський фільм VHS про зустріч колишніх мешканців Верхрати далекого 1995 року. Це аматорський фільм, який ми виклали без корочень, нашій Фундації його подарував п. Михайло Бздель (щире спасибі).

Dodano: 2014-12-10 --------------------------




In Memoriam! Umarł Pan JAROSŁAW KAPANAJKO!

Urodził się 26 grudnia 1929 rok we wsi Wola Postołowa, powiat Lesko. Pochodził z wielodzietnej rodziny rolniczej. Jak sam mówił o sobie: "bardzo biedne dzieciństwo, na dodatek wojna dokładała wiele cierpień i upokorzeń". Wiosną 1940 roku wraz z rodziną został deportowany na Wołyń. Zamieszkali w chatce po polskich osadnikach, których Sowieci zesłali na Sybir. Jesienią 1943 roku udaje im się wrócić w rodzinne strony. Zamieszkują u cioci w miejscowości Glinne.

W styczniu 1945 roku złożył przysięgę i wstąpił do UPA (sotnia Chrina). Przyjął pseudonim Hirkyj (Gorzki) a potem Róża. W sierpniu 1947 roku ze swoim oddziałem, po ciężkich walkach z NKWD, znalazł się na terenie sowieckiej Ukrainy. Aresztowany 28 marca 1948 roku w miejscowości Tysowiec.

Karę śmierci zamieniono na zesłanie do Workuty, gdzie pracował wiele lat na dużych głębokościach w kopalni. Opowiadał nam, że na zesłaniu wraz z kolegami organizowali zbiórki, aby wesprzeć kardynała, patriarchę Cerkwi Greckokatolickiej, Josyfa Slipoho, który w tym czasie też tam przebywał.

Jarosław Kapanajko został zwolniony 22 września 1955 roku i przekazany władzom polskim. Wcześniej, w 1945 roku, jego najbliższą rodzinę władze polskie wywiozły do sowieckiej Ukrainy, nawiązał z nią kontakt dopiero po wielu latach.

Służbę w UPA tak wspominał: "Dzisiaj jestem dumny, że na śledztwie W Tysowcu (Ukraina), mimo tortur, nie wydałem swoich kolegów i że walczyłem o wolność Ukrainy. Cieszę się, że po latach zostałem rehabilitowany, nabyłem prawa kombatanckie i otrzymałem odznaczenia od państwa ukraińskiego".

Przez wiele lat zmagał się z ciężką, nieuleczalną chorobą. Pogrzeb odbył się 3 października 2014 roku w Wydminach (Mazury). Z jego ankietą można zapoznać się tu, jest także video, są zdjęcia. (Andrzej Kryk)



In Memoriam! Помер Пан ЯРОСЛАВ КАПАНАЙКО!

Народився 26 грудня 1929 року в с. Воля Постолова ліського повіту. Походив з багатодітної хліборобської родини. Згадував: «дуже бідне дитинство, на додачу війна прибавляла чимало страждань та принижень». Навесні 1940 року разом з родиною депортований на Волинь. Жили в хатині, яку залишили польські осадники, яких Совіти заслали в Сибір. Осінню 1943 року пощастило повернутися в рідні сторони. Стали жити у тітки в с. Глинне.

Осінню 1945 р. Ярослав Капанайко дав клятву і вступив у ряди УПА (сотня Хріна). Взяв собі псевдо Гіркий, а згодом Ружа. В серпні 1947 року, після важких боїв з НКВД, разом зі своїм загоном опинився на території совєтської України. Його затримали в с. Тисовець 28 березня 1948 року. Смертний вирок замінили на заслання до Воркути, там працював багато років на великій глибині у шахті. Розповідав нам, що на засланні разом з друзями організували акції на підтримку (хто чим міг допомагав) кардинала і патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого, який в той час теж там перебував.

Ярослава Капанайку Совіти відпустили на волю 22 вересня 1955 року, передали польській стороні. Раніше, 1945 року, всю його родину польська влада депортувала до Совітської України, багато років спливло, поки йому вдалося наладити з нею зв’язок.

Про роки служби в УПА зокрема згадував: «Сьогодні я пишаюся тим, що під час слідства в Тисовці, попри тортури, я не здав своїх колег, що я боровся за волю України. Радує мене те, що роками пізніше мене реабілітували, що мені надали статус комбатанта та нагородили відзнаками від української держави».

Багато років змагався з невиліковною хворобою. Похорон відбувся 3 жовтня 2014 року в Видмінах (північно-східна Польщі). З анкетою Покійного ви можете ознайомитися тут, є також відео та світлини. (Андрій Крик)




Dodano: 2014-11-10 --------------------------




STEFANIA MAŁECKA (Paranycz)
Zachęcamy do zapoznania się z ankietą Pani Stefanii Małeckiej, która w 1947 roku była deportowana z miejscowości Łosie. W dodatku do ankiety sporo zdjęć i kopii dokumentów, m.in. w sprawie trzymanego w Jaworznie bez wyroku sądowego ojca Ankietowanej, a także fragment wideonagrania.


СТЕФАНІЯ МАЛЕЦЬКА (Паранич)
Запрошуємо до знайомства з Панею Стефанією Малецькою (Паранич), яку 1947 року польські комуністи депортували з Лосього.З її анкетою можна ознайомитися тут. В додатку до неї чимала підбірка світлин та документів, зокрема щодо незаконного утримування в таборі в Явожні батька Анкетованої, Миколи Паранича. Можете подивитися також фрагмент відеозапису.

Dodano: 2014-09-29 --------------------------




Dodaliśmy ukraińską wersję ankiety_Pana Michała Kopańskiego i kopie kilku dokumentów.

Ми добавили український варіянт анкети Пана Михайла Копанського та копії декількох документів.

Dodano: 2014-08-02 --------------------------




ANIELA MAŁECKA (Charchalis)
Opublikowaliśmy ankietę Pani Anieli Małeckiej, córki księdza Eustachego Charchalisa. W dodatku do ankiety znajduje się imponująca liczba kopii zdjęć i dokumentów z domowego archiwum p. Anieli.

АНГЕЛА МАЛЕЦЬКА (Хархаліс)
Знайомтеся з анкетою Пані Ангели Малецької, дочки c.п. отця Євстахія Хархаліса. До анкети додана надзвичайно цікава підбірка світлин та копій документів.

Dodano: 2014-08-02 --------------------------




In Memoriam! Umarł Pan SEMEN MADZELAN!
Odszedł od nas SEMEN MADZELAN, poeta, pisarz, etnograf, dziennikarz, człowiek z Łemkowszczyzny i dozgonnie w niej zakochany. Niech Bóg go wynagrodzi! Urodził się w 1922 w Binczarowej, w 1947 r. deportowany w ramach akcji "Wisła", umarł w Trzmielowie. Nam udało się nagrać jego wspomnienia niemalże w ostatniej chwili - 15 czerwca 2014 r. - miesiąc przed śmiercią. Krótkie wideo z tego spotkania.

In Memoriam! Помер Пан Семен Мадзелян!
Відійшов до "небесної Лемківщини" СЕМЕН МАДЗЕЛЯН. Поет, письменник, етнограф, журналіст, людина до краю залюблена в Лемківщині. Царство Йому небесне! Родився 1922 року в Більцаревій, депортований в рамках акції "Вісла", помер в Тшмєльовє на Лігниччині. Нам пощастило записати його спогади 15 червня 2014 р. - ледве місяць до смерти. Коротке відео з цієї зустрічі.

Dodano: 2014-08-01 --------------------------




Prawie 300 zdjęć i kopii dokumentów z archiwum Pani Anieli Małeckiej, córki Księdza Eustachego Charchalisa, wyłożyliśmy dotychczas na naszej stronie. Zapoznać się z całością można tu. Zbiór będzie jeszcze uzupełniany.

Близько 300 світлин та копій документів з архіву Пані Ангели Малецької, дочки світлої пам'яти Отця Євстахія Хархаліса. Знайомитись можете тут. Підбірка поповнюється.

Dodano: 2014-05-26 --------------------------




***Stefan Bajus urodził się w Małastowie na Łemkowszczyźnie. Od lat mieszka w Kanadzie (akcja "Wisła" wciąż trwa!). W ankiecie opowiada o dawnych czasach na Łemkowszczyźnie i nie tylko.

+++.Стефан Баюс. Людина родом з Маластова на Лемківщині. Нині в Канаді. В своїй анкеті розповідає про давно минулі часи на Лемківщині. Знайомтеся!

Dodano: 2014-05-01 --------------------------




In Memoriam! Umarł Pan BAZYLI ŚLIWIŃSKI!

***Pan Bazyli Śliwiński (Sływyńskyj) urodził się w Nowej Wsi na Łemkowszczyźnie. Umarł w Monachium podczas pobytu u córki, mieszkał w Modle, na wygnaniu. Uwadze Państwa wybrane fragmenty wideorozmowy, którą nagraliśmy w 2012 r. Niech odpoczywa w pokoju!

In Memoriam! Помер Пан Василь Сливинський!

+++Пан Василь Сливинський народився у Новівси на Лемківщині. Помер на в Мюнхені під час перебування у дочки, жив в Модлі (західна Польщі), на вигнанні. Пропонуємо вашій увазі вибрані шматки відеорозмови, яку ми записали у 2012 р. Пане Василю! Хай Вас Бог прийме до Царства Небесного!

Dodano: 2014-04-27 --------------------------




***W naszym archiwum dostępna już jest ankieta p. Haliny Giełysz. Zapraszamy do lektury. Ankieta wzbogacona jest wyborem zdjęć.

+++Ми оприлюднили анкету п. Галини Ґєлищ. Запрошуємо до перегляду. Анкета збагачена підбіркою світлин.

Dodano: 2014-04-27 --------------------------




In Memoriam! Umarł Pan MIKOŁAJ KALITKA!

***Pan Mikołaj urodził się w 1926 r. w Dołhobyczewie w powiecie hrubieszowskim. Historię jego przeżyć nagraliśmy w styczniu 2013 r. Zapraszamy do zapoznania się z wybranymi fragmentami nagrania.Dziękujemy Panu Adamowi Wiewiórce za zorganizowanie spotkania.


In Memoriam! Помер Пан МИКОЛА КАЛИТКА!

+++Пан Микола народився 1926 року в Долгобичеві поблизу Грубешева. Історію його життєвих поворотів ми записали в січні 2013 року. Запрошуємо ознайомитися з вибраними відрізками запису. Вдячні Панові Адамові В'єв'юрці за допомогу в організації зустрічі.


Dodano: 2014-04-25 --------------------------




*** "Ukrainiec w Polsce." (wersja ukraińska) Zachwycająca opowieść Włodzimierza Marczaka o losie swoim, o losie Ukraińca, który na początku lat 1950 wrócił do rodzinnej Pakoszówki koło Sanoka i odczuł na sobie nastroje, które panowały tam po deportacji Ukraińców. Prawie wszystkich...

+++"Українець у Польщі" Захоплююча розповідь нині (2014) 92-річного Володимира Марчака про власну долю, про долю українця, який початком 1950-их рр. щасливо повернувся до рідної Пакошівкі (біля Сянока) і жахнувся від побаченого.

Dodano: 2014-01-14 --------------------------




*** "Od Sanu do domu." (wersja ukraińska tylko) O Bohdanie Igorze Antonyczu pisze Jerzy Hawryluk. Żeby zobaczyć miejsca, gdzie żył i działał Antonycz, potrzebna wam będzie nie tylko chęć, ale także polska wiza. Pamiętajcie także, że w tych stronach po ukraińsku przemawiają jedynie mogiły.

+++ "Від Сяну до дому." Про Богдана Ігоря Антонича пише Юрій Гаврилюк.
Щоб побачити Антоничеві місця, озбройтеся не лише бажанням, а й польською візою. І будьте готові до того, що в цих краях українською промовляють лише пам’ятники на цвинтарях.

Dodano: 2014-01-13 --------------------------




***Jedną z ważnych, choć mało znanych postaci UPA na terenie Ziemi Hrubieszowskiej i na Podlasiu jest Tymoteusz Hawałko-«Szepel». Prosimy o zapoznanie się z artykułem Wołodymyra Moroza na ten temat. Tymoteusz Hawałko-«Szepel» zginął w styczniu 1948 roku w potyczce z polską milicją w jednej z miejscowości koło Mrągowa.

+++Важливим, хоч маловідомим представником українських повстанських сил на території Грубешівщини та Підляшшя був Тимотей Гавалко-«Шепель». Просимо вас ознайомитися із матеріалом на цю тему, що його підготував Володимир Мороз. Загинув Т. Гавалко 2 січня 1948 р. в с. Мунтово (тепер Мронґовський повіт Вармінсько-Мазурського воєводства, Польща). Під час бою з групою польських органів безпеки впало тоді 7 повстанців.

Dodano: 2014-01-13 --------------------------




***Zapraszamy do lektury (w jęz. ukraińskim) niezwykle intrygujących wspomnień Pana Aleksandra Popka, który urodził się w Stefankowicach na Chełmszczyźnie, tam wstąpił do UPA i stamtąd Sowieci wywieźli go na Sybir. Pan Popko był uczestnikiem powstania w Norylsku.

+++.Заохочуємо ознайомитися з надзвичайно цікавими спогадами Пана Олександра Попка, який народився в Степанковичах на Холмщині. Там вступив до лав УПА, звідтам повезли його в Сибір. Пан Попко, один з учасників повстання в Норильську.


Dodano: 2013-10-23 --------------------------




***Z listów do Fundacji. Nowy wiersz Pani Marii Jachwak.

+++.З листів до Фундації. Черговий вірш Пані Марії Яхвак.

Dodano: 2013-10-18 --------------------------




***"Ukraińskie ścieżki". Zdjęcia. Śladami Ukraińców z akcji "Wisła". Dzikowo Iławeckie. Stacja.

+++."Українські колії". Світлини. Слідами українців з операції "Вісла". Дзіково Ілавецьке. Залізнична станція.



Dodano: 2013-10-14 --------------------------




***Ruiny ukraińskiego cmentarza w Dwerniku. Zdjęcia Roman Kryka

+++.Залишок від українського цвинтаря в Двернику.


Dodano: 2013-10-13 --------------------------




***"Po co nagrywać?". Rozmowa (audio) z R. Krykiem o działalności Fundacji "Losy Niezapomniane"

Polskie Radio, Ukraińska Redakcja. Prowadząca Lidia Iwaniuch

+++."Навіщо ці записи?". Аудіорозмова з Р. Криком про діяльність Фундації "Живі Долі"

Польське Радіо, Українська Редакція. Ведуча Лідія Іванюх


Dodano: 2013-10-13 --------------------------




***Wierzbica w zdjęciach zebranych przez Pana Mirosława Omelana.

+++.Довоєнна Вербиця у світлинах зібраних Паном Мирославом Омеляном.

Dodano: 2013-10-12 --------------------------




***Włodzimierz Pańków, "Krótka opowieść o Przyjacielu"

+++.Володимир Паньків, "Коротка розповідь про Побратима"

Dodano: 2013-10-10 --------------------------




***Wzruszająca opowieść Pana Michała Szczurka o pobycie (wraz z ojcem) w obozie w Jaworznie.


+++.Порушуюча розповідь Пана Михайла Щурка про перебування (разом з батьком Василем) в концтаборі в Явожні.

Dodano: 2013-09-09 --------------------------




***Opowieść Pana Wołodymyra Łazowskiego z Olsztyna o
zrabowanej ikonie.

+++.Розповідь Пана Володимира Лазовського з Ольштина про ікону з грабунку.

Dodano: 2013-09-02 --------------------------




***Zapraszamy do obejrzenia wideoreportażu ze spotkania ofiar akcji "Wisła" w Harszu. Tematem spotkania były oficjalne obchody 70 rocznicy "rzezi wołyńskiej" w Polsce.

+++.Пропонуємо вашій увазі відеозвіт з зустрічі жертв операції "Вісла" в Гаршу. Темою зустрічі була оцінка організованих Варшавою заходів з приводу 70 роковин "волинської різанини".

Dodano: 2013-09-02 --------------------------




***Pani Stefania Kogut była świadkiem mordu w Pawłokomie. Straciła wówczas m.in. ojca, wie, kto go zamordował i mówi o tym. Zapraszamy do obejrzenia filmu ŚWIADEK".

+++.Пані Стефанія Когут була свідком мордування українців в Павлокомі. Втратила тоді, зокрема, батька, знає, хто його замордував і розповідає про це. Запрошуємо до перегляду фільму "СВІДОК".

Dodano: 2013-08-31 --------------------------




***"Prawie, jak niewolnicy", fragment wspomnień o pierwszych latach po deportacji Andrzeja Koguta z Pasłęka.

+++."Майже, як раби", фрагмент спогадів Андрія Когута з Пасленка, який 1947 року був депортований з Радави. Розповідає про перші дні, тижні і місяці після насильного переселення.

Dodano: 2013-08-07 --------------------------




***Profesor Stefan Kozak o Polakach i Ukraińcach, i "o rzezi w Radymnie"...

+++.Професор Степан Козак про українців, про поляків та про "різанину в Радимні..."

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Profesor Michał Łesiów opowiada o przyczynach konfliktu polsko-ukraińskiego z okresu II wojny światowej, o jego przebiegu i następstwach. Nagrane w przededniu 70 rocznicy krwawych wydarzeń na Wołyniu.

+++.Професор Михайло Лесів розповідає про причини виникнення конфлікту польсько-українського в період ІІ світової війни, про його перебіг та наслідки.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Zapraszamy do obejrzenia filmu "CHATA" z Michałem Warchiłem w roli głównej (deportowany w 1947 r. z Krempnej).

+++.Запрошуємо до перегляду фільму "ХИЖА" з Михайлом Вархолом в головній ролі (1947 року депортований з Крампної).

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Maria i Michał Łesiów śpiewają i opowiadają o wozie, który "pamięta" akcję "Wisła".

+++.Марія та Михайло Лесіви співають та розповідають про підводу, яка "пам'ятає" операцію "Вісла".

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Zapraszamy do obejrzenia filmu "Siostry".

+++.Будь ласка, ознайомтеся з фільмом "Сестри".

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




In Memoriam! Umarła Pani STEFANIA KULKA!

***Dopiero niedawno dowiedziałem się, że odeszła Pani Stefania KULKA (z d. Kudłak, ur. w 1930 r. w Dobczy). Nagrywaliśmy jej wspomnienia we wrześniu ubiegłego roku. Niech spoczywa w pokoju! Państwa uwadze jedna z piosenek, którą nagraliśmy we wrześniu. Całość nagrania zostanie udostępniona po otwarciu muzeum historii Ukraińców w Polsce. (Roman Kryk)

In Memoriam! Упокоїлася Пані Стефанія Кулька!

+++.Тільки недавно довідася, що померла Пані Стефанія КУЛЬКА (уроджена Кудлак, нар. 1930 р. в Дібчі). Ми були у неї з камерою у вересні 2012 року. Вічна Їй пам'ять! Вашій увазі одна з пісень, яку ми записали у вересні. Повний запис її спогадів буде доступний після створення музею історії українців в Польщі. (Роман Крик)

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Uwadze Państwa fragment filmu „Siostry”. Pani Maria Dupira (z d. Karkut, urodzona w Tymcach) opowiada o UPA i upowcach.

+++.Вашій увазі фрагмент фільму «Сестри». Пані Марія Дупіра (з д. Каркут, народжена в Тимцях), розповідає про УПА та упівців.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Byliśmy z kamerą u Pana Piotra Łazowskiego. Były żołnierz UPA, pseudonim „Komar” (sotnia „Kruka”). Pan Piotr zaśpiewał dla nas dwie piosenki: «Łety moja dumo...», a także «Zabud mene, myła zabud…».

+++.Були з камерою у Пана Петра Лазовського. Він воїн УПА, псвд. «Комар» (сотня «Крука»), зокрема заспівав нам дві піспі: «Лети моя думо...», а також «Забудь мене, мила, забудь...».

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Dziękujemy Mirosławowi Petrydze, że zaprosił nas do swego domu w Warszawie na spotkanie z goszczącymi u niego dwoma Paniami, które akurat przyjechały z Ameryki. A mianowicie z Panią Kateryną Laliuk (z d. Kohut) i Panią Olhą Czerwińską (z d. Kosztowska). Pani Laluk pochodzi z miejscowości Radawa, a Pani Czerwińska z Pawłokomy, gdzie w marcu 1945 Polacy dokonali rzezi. O tych i innych wydarzeniach obie Panie opowiadają w krótkim filmie.

+++.Ми надзвичайно вдячні Панові Мирославові Петризі за запрошення до свого дому у Варшаві на зустріч з прибувшими до нього з Америками двома Панями: Катериною Лялюк (уроджена Когут) з Радави та Панею Ольгою Червінською (уроджена Коштовська). Декілька осіб з родини пані Коштовської були замордовані поляками в березні 1945 року. Про це та інші події наші Гості розповідають в короткому фільмі.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Zapraszamy do zapoznania się z życiem Pani OLGI BARAN z Toronta (deportowana w 1947 r. z Płonnej). Uwadze Państwa proponujemy ankietę, wybór fotografii z domowego archiwum Pani Olgi i fragment wideorozmowy.

+++.Запрошуємо ознайомитися з долею-недолею Пані ОЛЬГИ БАРАН з Торонта (1947 року депортована з Полонної). Вашій увазі пропонуємо анкету, підбірку світлин з домашнього архіву Пані Ольги та фрагмент відеорозмови.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Film "Poznajcie się" Przedstawiają się osoby, z którymi Roman Kryk spotykał się na początku 2013 roku.

+++. Фільм "ЗНАЙОМТЕСЯ" Представляють себе особи, з якими Роман Крик зустрічався на початку 2013 року.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***W Elblągu z kamerą byliśmy w listopadzie 2012 roku. Rezultatem tego wyjazdu było nie tylko kilkanaście nagranych wideowywiadów, ale także "okrągły stół" z ośmioma ofiarami akcji "W". Zachęcamy do obejrzenia.

+++.В польському місті Ельблонг ми були з камерою в листопаді 2012 року. Як результат маємо кільканадцять записаних відеорозмов, а також "круглий стіл" з групою жертв операції "Вісла". Заохочуємо до перегляду.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Zapraszamy do lektury ankiety Pani ZENOBII WOŁOSZUK, obejrzenia zdjęć z domowego archiwum i obejrzenia fragmentu wideowywiadu.

+++.Заохочуємо ознайомитися з анкетою Пані ЗЕНОВІЇ ВОЛОШУК, переглянути світлини з домашнього архіву та подивитися фрагмент відеоінтерв'ю.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Można już zapoznać się z ankietą Pani Ireny Sitnik, jest także fragment wideorozmowy i zdjęcia Ankietowanej.

+++.Вже є можливість ознайомитися з анкетою Пані Ірини Ситник , тут також фрагмент відеозустрічі та світлини з життя Анкетованої.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Kolejny film z serii "Ukraińcy w drodze". Tym razem relacja ze spotkania w Goliszowie.

+++.Черговий фільм з серії "Українці на шляху". На цей раз переповідь зустрічі в Ґолішові.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Film z serii "Ukraińcy w drodze", tytuł:"Spotkanie u Państwa Nakoniecznych". Zapraszamy!

+++.Фільм з серї "Українці на шляху" озаглавлений "Зустріч у Панства Наконечних". Запрошуємо!

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Prezentujemy dokumentalny film Roman Kryka "Kruszyny". W przyszłości, na bazie gromadzonych przez naszą Fundację nagrań wideo powstanie wiele podobnych i niepodobnych kompozycji. Tłumaczenie na polski wyjątkowo częściowe.

+++.Вашій увазі новий документальний фільм Романа Крика "КРИХТИ". В майбутньому з використанням громаджено нашою Фундацією матеріалу відео буле створено чимало подібних і неподібних композицій.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Zachęcamy do obejrzenia filmu ANDRZEJA POTOCKIEGO o Bojkach, w którym można prześledzić znajome cechy propagandy z czasów PRL.

+++. Рекомендуємо подивитися документальний фільм польського автора, Анджея Потоцкєґо, про Бойків. У фільмі знайомі прояви комуністичної пропаганди.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Nowe wideo z Białego Boru: Zofia KOWALCZYK (Skoczypiec) (dep. z Trójcy), Katarzyna BATRUCH (dep. Kiełczawa), Dymitr ŁAZORYK (dep. Bereźnica Niżna).

+++. Нове відео з Білого Бору. Виступають: Зофія КОВАЛЬЧИК (Скочипець), (депортована з Трійці); Катерина БАТРУХ (депортована з Каличави); Дмитро ЛАЗОРИК (депортований з Бережниці Нижньої).

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Radio Swoboda, rozmowa nt. działalnosci Fundacji "Losy Niezapomniane", próba pierwszych podsumowań.

+++.Радіо Свобода, розмова на тему роботи Фундації "Живі Долі" та її резульаттів.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** Kolejny niezapomniany los! Zapraszamy do zapoznania się z ankietą Pana Emila Masleja. Ankieta wzbogacona jest zdjęciami, a także fragmentem wideowywiadu.

+++. Ще одна збережена доля! Ознайомтеся з анкетою Пана Мілька Маслея з Канади. До анкети ми додали світлини з домашнього архіву, а також дещо з відеоінтерв'ю.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Do ankiety Pana Jana Pyrza dodaliśmy fragment nagrania wideo.

+++.До анкети Пана Івана Пижа ми добавили фрагмент відеозапису. Запрошуємо до екрану!

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Nowa ukraińska ankieta. Naszą Bohaterką jest Pani Maria Pastyrnak z Ropicy Górnej (Ruskiej). Zapraszamy do przestudiowania ankiety, obejrzenia zdjęć i wideowywiadu.

+++.Нова українська анкета! На цей раз нашою Героїнею є Пані Марія Пастирнак з Ропиці Ґурней (Руської). Запрошуємо до заглиблення в анкету, подивитися світлини та відеорозмову.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Rubryka "Wydarzenia wokół Fundacji". Maria Jachwak (psd). W ROCZNICĘ (akcji "Wisła", wiersz)

+++.Рубрика "Події довкола Фундації". Марія Яхвак (псв). " У Роковини (операції "Вісла", вірш) (мова польська)

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Piotr Halicki (Piotr Kowal), "Pierwsze trudne lata". Gorąco polecamy także inny artykuł Pana Kowala (wersja tylko ukraińska), "Rzeczywista, wstydliwa przyczyna akcji "Wisła".

+++.Петро Галицький (Петро Коваль), "Перші складні літа". Палко рекомендуємо іншу статтю Пана Коваля, "Дійсна, стидлива причина акції "Вісла".

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***"W JASKINI LWA" (Ukrainiec w polskim podziemiu),na podstawie notatek i materiałów Tadeja Gordona opracował Zynowij Knysz (jęz. ukraiński).

+++."В ЯСКИНІ ЛЕВА" (українець в польському підпіллі),на підставі записок і матеріялів Тадея Ґордона списав Зиновій Книш.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Opowieść Mychajła Kozija (jęz. ukraiński) z miejscowości Bohdaniwka, powiat Skałat, jego perypetie w niewoli bolszewickiej i w armii gen. Andersa.

+++.Розповідь Михайла Козія з села Богданівка, повіт Скалат, його
пригоди в большевицькому полоні і в польській армії генерала Андерса.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***OKSANA PROCIW z Toronta - wiersz napisany pod wpływem filmu "Dweri Łemkiwszczyny".

+++.ОКСАНА ПРОЦІВ з Торонта - вірш , який був написаний під впливом фільму "Двері Лемківщини".

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Do ankiety Pani Olgi Duś dodaliśmy zdjęcia.

+++.До анкети Пані Ольги Дусь ми добавили світлини.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***In memoriam! Umarł Dymitr Krupski, "Kary", ur. w 1925 r. w Lublińcu Starym. Żołnierz UPA od 1944 r. Służył w sotniach "Bisa", "Jara", "Bałaja", najdłużej u "Szuma". Aresztowany w 1947 r., karę odbywał w więzieniu w Sztumie. Na wolność wrócił w 1956 r. Zmarł nagle w Skierkach k. Kętrzyna. Zobacz ostatnie wideonagranie (bez tłumaczenia na j. polski).

+++.In memoriam! Помер Дмитро Крупський, "Карий", нар. 1925 року в Люблинцю Старому. В рядах УПА з 1944 року. Воював в сотнях "Біса", "Яра", Балая", найдовше у "Шума". Арештований в 1947 році, покарання відбував в польській комуністичній тюрмі в Штумі. На волю повернувся 1956 року. Упокоївся неочікувано в Скєрках біля Кентшина. Земля йому пухом! Подивись фрагмент останнього відеоінтерв'ю.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Do zamieszczonej w roku 2011 ankiety Pani Darii Dolban dodaliśmy zdjęcia.

+++.До оприлюдненої 2011 року анкети Пані Дарії Долбан ми додали світлини.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Maria Hojniak z Lubina, jej ankieta z dodatkiem wideo i zdjęć.

+++.Марія Гойняк з Любіна, її анкета збагачена відеорозмовою та світлинами.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Żyjący w Kanadzie Ukraińcy z Polski opowiadają o akcji "Wisła". (jęz. ukraiński tylko)

+++.Українці з Польщі, які нині живуть в Канаді розповідають про операцію "Вісла".

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Do ankiety Darii Dolban dodaliśmy szeroki wybór fotografii.

+++.До анкети Пані Дарії Долбан ми добавили чималу підбірку світлин.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Rozmowa z Patriarchą Swiatosławem, zwierzchnikiem Cerkwi Greckokatolickiej.

+++.Розмова з Патріярхом Святославом, Главою Української Греко-Католицької Церкви.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Bazyli Śliwiński z Modły (wideorozmowa) "Do raju tylko ze znajomością języka."

+++.Василь Сливинський з Модли, Польща. (відеорозмова) "Без знання рідної мови до раю не попадеш."

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** Nasz ślub - Maria i Piotr Hojniak.

+++. Наше вінчання - Марія та Петро Гойняк.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***"Mosty Starosty", wyróżnienie dla Romana Kryka za twórczość dokumentalną. Wideo i zdjęcia z uroczystości, Gorlice, 14 stycznia 2012 r.

+++."Мости Старости", нагородження Романа Крика в жанрі відеодокумент. Відео та світлини з заходу в Горлицях (Польща), 14 січня 2012 р.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Ulica w Legnicy, która będzie dzielić Polaków i Ukraińców. Wideo.

+++.Вулиця в Лігниці, яка буде ділити поляків й українців. Відео.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***WYWIAD. Adam Wiewiórka opowiada o sytuacji ukraińskiej społeczności w Legnicy.

+++.ІНТЕРВ'Ю.Адам Вєв'юрка розповідає про ситуацію українців на лігниччині.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** Hymn Rodziny Rystwejów.

+++. Гімн Родини Риствеїв.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Śpiewa Maria Buriak z Polan.

+++.Співанки Марії Буряк з Полян.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Pani Eufemia Liweń z Olsztyna daruje Fundacji "Losy Niezapomniane" stuletnie korytko.

+++.Пані Євфемія Ливень дарує Фундації "Живі Долі" столітні нецки.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Wszystko o dokumentalnym filmie Roman Kryka i Dariusza Pyrza "Dweri Łemkiwszczyny".

+++.Вся інформація про документальний фільм Романа Крика та Дарія Пижа "Двері Лемківщини".

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** Nowe wideo. Jarosław Krajnik, Braniewo, w 1947 r. deportowany z Dobrej Szlacheckiej.

+++.Свіже відео. Ярослав Крайник, Бранєво, 1947 року депортований з Доброї Шляхетської.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***Do ankiety Teodora Gocza dodaliśmy szeroki wybór zdjęć.

+++.До анкети Теодора Ґоча ми добавили обширну підбірку світлин.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** "Nie chcieli nas zabić, ale spolonizować. Rozdzielili rodziny. Chcieli „jednej Polski, aby był jeden naród. Polacy od zawsze nienawidzili Ukraińców, ale to wszystko Stalin zaprowadził.”". To fragment ankiety Jarosława Krajnika z Braniewa. W dodatku do ankiety wiele zdjęć.

+++."Не хотіли нас убити, а ополячити, розділити родини. Прагнули однорідної Польщі і одного в ній народу. Поляки, як тільки пам'ятаю, ненавиділи українців, однак все це запровадив Сталін.”". Це частина анкети Ярослава Крайника з Бранєва. Анкета проілюстрована багатьма світлинами.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***.Dodaliśmy fotografie do ankiety Pani Marii Pecylak.

+++.Було добавлено світлини до анкети Пані Марії Пециляк.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***.Dodaliśmy szeroki wybór fotografii do ankiety Anny Zielonki.

+++.Ми добавили чималу підбірку світлин до анкети Анни Зілінки.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** "Przywieźli nas do Jasła, nawieszali na nas amunicji, broni, i prowadzą na UB. Na ulicy było tam dużo ludzi... Wtedy mówią, że złapali banderowców, a ludzie plują na nas, kamieniami rzucają, a my niewinni ludzie…" opowiada Teodor Gocz z Zyndranowej. Dostępna jest ankieta i fragment wideowywiadu.

+++."Привезли нас до Ясла, а тоді навішали на нас патронних стрічок, зброї, ведуть до УБ. А на вулиці там було багато людей. Тоді вони оповіщують, що ось зловили бандерівців, люди плюють на нас, камінням жбурляють, а ми невинні люди... " розповідає Федір Ґоч з Зиндранової. Пропонується увазі анкета та фрагменти відеоінтерв'ю.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** Rotko Maria z Pętnej. Nowa ukraińska ankieta. Także skrót wideowywiadu. Zapraszamy.

+++.Ротко Марія з Пантної. Нова українська анкета. Також підбірка з відеоінтерв'ю. Запрошуємо!

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** Ukraińskie osiedle "Połtawa" koło Toronta. Rozmowa z Andrzejem Szumskim, który emigrował z Polski ok. 20 lat temu.

+++.Українська оселя "Полтава" біля Торонта. Розмова з Андрієм Шумським, який емігрував з Польщі близько 20 років тому.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** "60 lat temu PRL i Związek Sowiecki po raz ostatni dokonali wymiany terytoriów", pisze Natalia Klasztorna w artykule "1951 rok". (j.ukraiński). Artykuł ilustrowany.

+++."60 років тому Польська Республіка та Радянський Союз зробили останній територіальний обмін. 50 тисяч українців і поляків втратили рідну землю - а на місці їхніх сіл побудували гігантське штучне море.", пише Наталія Кляшторна в статті "1951 рік". Стаття проілюстрована.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** Zapraszamy do zapoznania się z kolejnym losem niezapomnianym. Tym razem jest to Pani Pecylak Maria z miejscowości Rychwałd (Owczary) na Łemkowszczyźnie. (ankieta, wideorozmowa).

+++.Запрошуємо до знайомства з долею Пані Марії Пециляк з Рихвалду (Овчар) на Лемківщині. (анкета, wideorozmowaвідеоінтерв'ю).

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** Nasza Fundacja dotarła do Ukraińców z Polski, którzy po wojnie zostali wysiedleni do Sowieckiej Ukrainy. Pani Antonina Kozak pochodzi z nieistniejącej na skutek wysiedleń wsi Jasionka na Łemkowszczyźnie. W rozmowie z Romanem Krykiem wspomina rodziców, utracone życie, opowiada o tym, jakie były losy jej rodziny na Ukrainie.

+++.Ми знайшли українців з Польщі, які після ІІ світової війни були насильно переселені до Совітської України. Пані Антоніна Козак родом з неіснуючого нині села Ясьонка на Лемківщині. У розмові з Романом Криком згадує батьків, втрачене життя, розповідає про те, якою була її доля в Україні.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** "W Morochowie był ksiądz greckokatolicki, Rybak, on uciekł na Ukrainę, do Lwowa, razem z dziećmi uciekł, bo tu zabiliby go. (...) Dlaczego zabiliby go? Bo tak wtedy Polacy robili: zabijali takich, zabijali uczonych, inteligentnych, Polacy uważali, że Ukraina nie potrzebuje takich ludzi i zabijali ich." Fragment ankiety Pana Stefana Mielnika z Chicago (Mokre). Jest też dostępny wideowywiad.

+++. "В Морохові був греко-католицький священик, Рибак звали, він утік до України, до Львова, разом з дітьми утік, тому, що тут його були б убили. (...) Чому його були б убили? Тому, що тоді так поляки чинили, таких, як цей священик убивали, вбивали освічених, інтелігентних, поляки вважали, що Україні такі люди непотрібні і вбивали їх" Фрагмент анкети Пана Стефана Мельника з Чікаго (Мокре). Доступне також відеоінтерв'ю.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** "Chcę zaapelować na koniec, żeby naszą krzywdę naprawili, żeby nam oddali, to, co zabrali, jakoś tę akcję „Wisła” trzeba zakończyć, bo ona wciąż trwa." Тo fragment ankiety Pani Marii Gocz z Zyndranowej. Zapraszamy do lektury i obejrzenia wideowywiadu.

+++. "На завершення хочу закликати, щоб направили нашу кривду, щоб нам віддали те, що відібрали, адже цю операцію „Вісла” треба якось завершити, оскільки вона досі продовжується." Це фрагмент анкети Пані Марії Ґоць з Зиндранової. Запрошуємо до знайомства та перегляду відеоролика.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** Zapraszamy do obejrzenia amatorskiego filmu Mikołaja Gocza "Historia mojej ojcowizny". Część 2.

+++.Запрошуємо до перегляду аматорського фільму Миколи Ґоча "Історія моєї малої батьківщини". Частина 2.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** Obejrzyj klipy o powstającym filmie "Dweri Łemkiwszczyny".

+++.Влаштуй собі огляд відеороликів про новий фільм "Двері Лемківщини".

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** Zapraszamy do obejrzenia amatorskiego filmu Mikołaja Gocza "Historia mojej ojcowizny". Część 1.

+++.Запрошуємо до перегляду аматорського фільму Миколи Ґоча "Історія моєї малої батьківщини". Частина 1.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** Andrij Ochrymowycz z Kijowa podsumowuje ostatnie 20 lat w historii niepodległej Ukrainy (wideo). O losach i historii najnowszej Łemków i Bojków pisze Bohdan Halczak (artykuł ukazał się w "Przeglądzie Powszechnym").

+++. Андрій Охримович з Києва підбиває підсумки 20-річного періоду існування відродженої української держави (відео). Про долі та сучасні будні лемків та бойків пише Богдан Гальчак (стаття була надрукован в польському "Przeglądzie Powszechnym"). (мова польська)

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** "Szli jak cielęta na rzeź…" Olga Duś pochodzi z miejscowości Pawłokoma. Na naszej stronie ankieta Pani Duś i wideorozmowa.

+++. "Ці люди йшли тоді як телята під ніж..." Ольга Дусь родом з Павлокоми, в якій відбулася жахлива трагедія. На нашій сторінці анкета Пані Дусь та відеорозмова з нею.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** "W Giżycku wsadzili nas do takiego domu, nazywali go „pur” (Państwowy Urząd Repatriacyjny). No i każdy sobie szukał miejsca kto gdzie chciał, bo tu były domy puste. No i ojciec mówi: "A ja wiem gdzie to iść?"" To fragment nowej "polskiej" ankiety Pani Zofii Dzimidowicz. Do zapoznania się na naszej stronie. W dodatku do ankiety - zdjęcia.


+++."В Ґіжицку всадили нас до такого будинку, казали на нього „пур” (Państwowy Urząd Repatriacyjny / Державна Репатріаційна Комісія). Но а тоді кожен став шукати собі місця де бажав, адже будинки стояли порожні. Якось батько каже: „Хіба я знаю куди нам іти?” Це фрагмент нової "польської" анкети Пані Софії Дзімідович. Вже на нашій інтернетсторінці. В додатку до анкети - світлини.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** Walka UPA z wojskiem polskim była pozbawiona sensu, albowiem słabszy nie może zwyciężyć silniejszego. Zapraszamy do zapoznania się z ankietą Pani Ewy Prychidko z Wołkowyi, od lat 1960-ych Pani Prychidko mieszka w Londynie. W dodatku do ankiety fragment wideowywiadu.

+++. Боротьба УПА з військом польським не мала смислу, оскільки слабший не переможе сильнішого. Запрошуємо до ознайомлення з анкетою Пані Єви Прихідко з Волковиї, яка з 1960-их живе в Лондоні. В додатку до анкети частина відеоінтерв'ю.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** "Jak słyszałam, w Polsce też wielu Ukraińców odchodzi od swoich korzeni, tak jest i tu, w Anglii, wśród Ukraińców." To fragment ankiety Pani Anastazji Szuper z Luton k. Lodynu. Zapraszamy do lektury i obejrzenia zdjęć.

+++."Як я чула, в Польщі так само чимало українців покидає свої корені, так є і тут, в Англії, серед українців." Це фрагмент анкети Пані Анастазії Шупер з Лютона б. Лондона. Запрошую до знайомства та перегляду світлин.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




*** Aby przybliżyć Państwu dramat ludzi z akcji "Wisła" prezentujemy kolejną ankietę. Tym razem jest to ankieta Pani Anny Bursztyki ze wsi Kaczmarze, która w 1947 r. została deportowana do miejscowości Harszyn (potem Harsz) na Mazurach, obecnie mieszka w Londynie. W dodatku do ankiety fragment wideorozmowy.

+++. Для того, щоб наблизити Вам драму людей з операції "Вісла" представляємо чергову анкету. На цей раз ідеться про Паню Анну Бурштику з села Корчмарі (Качмарі), яка в 1947 р. була депортована до села Гаршин (згодом Гарш), нині живе в Лондоні. В додатку до анкети відеорозмова.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Pani Anna Mielnik należy do tych nielicznych ofiar akcji "Wisła", którym udało się wrócić nie tylko do kraju dzieciństwa (Łemkowszczyzna), ale do tej samej wioski (Mokre), a nawet do tego samego domu, z którego w 1947 r. była deportowana. Los sprawił, że od 18 lat mieszka w USA (Chicago). Zapraszamy do zapoznania się z ankietą, a także wideorozmową. Pani Anna śpiewała niegdyś w "Osławianach". W dodatku do ankiety artykuł Bohdana Huka o współczesnych perypetiach mieszkańców Mokrego.

+++. Пані Анна Мельник належить до тих нечисленних жертв акції "Вісла", яким вдалося повернутися не лише до країни дитинства (Лемківщина), але також до рідного села (Мокре), а навіть до дому, з якого в 1947 р. її депортували. За велінням долі вже 18 років Пані Мельник живе в США (Чікаго). Запрошуємо ознайомитися з анкетою, а також відеоінтерв'ю. Пані Мельник співала у популярному хорі "Ослав'яни. В додатку до анкети стаття Богдана Гука про сучасні перипетії мешканців Мокрого.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Dwa kolejne artykuły Natalii Klasztornej o losach Ukraińców z Polski przesiedlonych do sowieckiej Ukrainy, a także o Nikiforze z Krynicy: "Winni bez winy", "Zaporożec - nie samochód, przesiedleniec - nie człowiek", "Chciał Łemko być malarzem". (j. ukr)

+++. Чергові дві статті Наталії Кляшторної про долю українців з Польщі переселених до совєтської України, а також про маляра Никифора з Криниці: БЕЗ ПРОВИНИ ВИННІ", «ЗАПОРОЖЕЦЬ – НЕ МАШИНА, ВИСЕЛЕНЕЦЬ – НЕ ЛЮДИНА»", ХОТІВ ЛЕМКО МАЛЮВАТИ".

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Pani Katarzyna Fediuk mieszka obecnie w Londynie. Urodziła się w Poździaczu, skąd w 1947 r. została deportowana w ramach akcji "Wisła". O swoim życiu opowiada w ankiecie i wideowywiadzie.

+++. Пані Катерина Федюк живе нині в Лондоні. Народилася в Поздячі, звідки в 1947 р. була депортована в рамках операції "Вісла". Про своє життя розповідає в анкеті та у відеоінтерв'ю.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. W ramach badań losów ludzi z akcji "Wisła" publikujemy także materiały dotyczące osób, które urodziły się już po deportacji. Taką osobą jest Pani Maria Czerchoniak, która mieszka obecnie w Gorlicach, a jej rodzice zostali wysiedleni z Rychwałdu (Owczar).

+++. В рамаках доліджень долі жерт акції "Вісла" ми публікуємо також матеріали, що торкаються осіб, які не були учасниками депортації, оскільки народилися пізніше. Такою особою є Пані Марія Черхоняк, яка нині живе в Горлицях, а її батьки були депортовані з Рихвальду (Овчар).

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. "Ojciec został powołany do wojska i w kampanii przeciwko ZSRR zaginął. Jak się potem okazało, dostał się do niewoli. Po wojnie mama nigdy się z nim nie spotkała." To fragment "niemieckiej" ankiety Pani Urszuli Wasiak. Zapraszamy także do obejrzenia zdjęć.

+++. "Батька призвали до війська, пропав безвісти під час військової кампанії в СССР. Як згодом виявилося, він на східному фронті попав у полон. Мати вже ніколи з батьком не зустрілася." Це фрагмент "німецької" анкети Пані Уршулі Васяк. Запрошуємо також передивтися світлини.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. W naszym archiwum jest już ankieta Pani Bronisławy Kiebały z Toronta. Na stronie internetowej można zapoznać się także z fragmentami wideowywiadu i obejrzeć zdjęcia. Zapraszamy.

+++. В нашому архіві є вже анкета Пані Бронислави Кєбало з Торонта. На інтернетсторінці можна ознайомитися також з частиною відеоінтерв'ю та оглянути світлини. Запрошуємо.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. O krwawym losie Ukraińców i Polaków z Przemyśla i okolic opowiada Mariana Piecuch w artykule "Tragedia Saliny". (ukr) Na ten sam temat pisze Piotr Zychowicz ("Zapomniana zbrodnia w kopalni").

+++. Про криваву долю українців та поляків з Перемишля і околиць розповідає Мар'яна П'єцух в статті "Трагедія Саліни". На цю ж тему пише польський журналіст Пйотр Зиховіч ("Забутий злочин в шахті"). (поль)


Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. W rubryce "Z życia Fundacji" dodaliśmy Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Zachowaliśmy dla potomnych jeszcze jedno świadectwo człowieka, skrzywdzonego podczas akcji "Wisła". Uwadze państwa
ankieta Pani Olgi Harkness (Kurhan) z Londynu. Można zapoznać się także z obszernymi fragmentami wideowywiadu.

+++. Ми зберегли для нащадків ще одне свідчення людини, скривдженої під час акції "Вісла". Вашій увазі пропонуємо анкету Пані Ольги Гаркнес (Курган) з Лондона. Можна також ознайомитися з підбіркою відеоінтерв'ю.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Każda opowieść o deportacji w ramach akcji "Wisła" jest inna. Opowieść Pani Ewy Hyry jest niezwykła m.in. z powodu przytaczanych wielu szczegółów, ekspresji i ciążącej nad zdaniami tęsknoty. Zapraszamy do obejrzenia wideowywiadu, dopełnieniem tej wypowiedzi jest ankieta, proponujemy także wybór fotografii i artykuł z "Naszego Słowa" na temat pisarskiej twórczości ankietowanej (język ukraiński).

+++. Кожна розповідь про депортацію в рамках акції "Вісла" є іншою. Розповідь Пані Єви Гири є незвичайною м.ін. через наведені деталі, експресію та тяготіючу над реченнями тугу. Запрошуємо подивитися відеоінтерв'ю, доповненням цього сюжету є анкета, ми пропонуємо також підбірку світлин та статтю з "Нашого Слова" про письменницьку творчість нашої анкетованої.


Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Pani Eugenia Dmytryk pochodzi z miejscowości Wasylów Mały, gdzie urodziła się też późniejsza małżonka Nikity Chruszczowa, Nina Kucharczuk. O losie swoim i losie Wasylewa Pani Eugenia opowiada w ankiecie i wideowywiadzie. Polecamy uwadze Państwa także zdjęcia. Do ankiety Pani Dmytryk dodaliśmy także wspomnienia Niny Kucharczuk, krewnej żony Nikity Chruszczowa, także Niny Kucharczuk. Wspomnienia napisane są w warunkach Sowieckiej Ukrainy. (język ukraiński)

+++. Пані Євгенія Дмитрик родом з села Василів Малий, де народилася також майбутня дружина Нікіти Хрущова, Ніна Кухарчук. Про свою долю, та про долю Василева Пані Євгенія розповідає в анкеті та відеоінтерв'ю. Заохочуємо ознайомитися також зі світлинами. До анкети Пані Дмитрик ми добавили спогади Ніни Кухарчук, кревної дружини Нікіти Хрущова, уродженої також Ніни Кухарчук. Текст написайний в умовах Совєтської України.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Do ankiety Pana Pajtasza Włodzimierza dodaliśmy nową porcję wspomnień (w wersji ukraińskiej).

+++. До анкети Пана Володимира Пайташа ми добавили новий шмат спогадів п.з. "ПІД ОПІКОЮ СЕРЦЯ ХРИСТОВОГО".

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Zapraszamy do zapoznania się z ankietą Pani Darii Dolban z Toronta. Ankieta wzbogacona jest wideowywiadem. Pani Dolban (Strejko) pochodzi z Pawłokomy.

+++.Запрошуємо ознайомитися з анкетою Пані Дарії Долбан з Торонта. Анкета збагачена відеоінтерв'ю. Пані Долбан (Стрейко) родом з Павлокоми.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Jarosław Wajda z Toronta (urodzony w Terce) opowiada o okolicznościach, w jakich zamordowano jego Mamę. Zapraszamy także do lektury ankiety.

+++. Ярослав Вайда з Торонта (уродженець Терки) розповідає про обставини, в яких замордовано його Матір та інших членів Родини. Просимо ознайомитися також з анкетою Пана Вайди.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Kolejna odsłona losów Polaków, którzy - jak w tym przypadku - w poszukiwaniu lepszego życia znaleźli się na Mazurach, m.in. wśród deportowanych tu Ukraińców. Zapraszamy do lektury ankiety Pani Ch.W.

+++. Пропонуємо Вашій увазі черговий шматок долі поляків, які - як в даному випадку - в пошуку кращого життя опинилися на колишніх німецьких землях в північно-східній Польщі, на Мазурах, зокрема серед депортованих туди українців. Ознайомтеся з анкетою Пані Х.В.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Kobieta, która po deportacji z Berendowic w ramach akcji "Wisła" ani razu nie odwiedziła rodzinnej miejscowości. Zapraszamy do zapoznania się z ankietą, wideorozmową i zdjęciami pani Marii Pawelko, która od 1962 r. mieszka w Wielkiej Brytanii.

+++. Жінка, яка після депортації в рамках акції "Вісла" з Береньдьович, ні разу не відвідала рідного села. Запрошуємо ознайомитися з анкетою, відеорозмовою та світлинами пані Марії Павелко, яка з 1962 р. живе у Великобританії.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Dlaczego w PRL-u nawet niektórych czerwonoarmistów traktowano jako banderowców? Nowe wideo do opublikowanej wcześniej ankiety Pana Romana Bakuna.

+++. Чому в комуністичній Польщі деяких "красноармійців" сприймали за бандерівців? Нове відео, як додаток до оприлюдненої раніше анкети Пана Романа Бакуна.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***.Zapraszamy do zapoznania się z losem niezapomnianym Anny Zielonko, która urodziła się w Budzyniu i była sanitariuszką w UPA. Polecamy także wideorozmowę z Panią Anną.

+++. Просимо ознайомтесь з життям Пані Анни Зєлінкі, яка народилася в Будзиню і була санітаркою в УПА. Рекомендуємо також відеоінтерв'ю з Панею Анною.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Zobacz nowy wideoklip na temat Fundacji "Losy Niezapomniane" - chwilowo tylko po ukraińsku, wersja polska będzie dostępna wkrótce.

+++. Подивись новий відеоролик про цілі та завдання Фундації "Живі Долі".

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Do ankiety Pana Jana Kupicza dodaliśmy audionagranie kazania księdza mitrata Stefana Dziubiny (1913-2004), które do wiernych, zebranych na terenie b. obozu w Jaworznie (1947-49), ks. Dziubina wygłosił 10 maja 1997 r. Trwały wówczas obchody 50 rocznicy akcji "Wisła". (Prosimy o cierpliwość, gdyż plik ładuje się 2-3 minuty).

+++. До анкети Пана Івана Купича ми добавили аудіозапис проповіді отця мітрата Стефана Дзюбини(1913-2004), з якою він виступив 10 травня 1997 р. в колишньому концентраку для українців у Явожні (1947-49). Подія мала місце під час відзначення 50 роковин акції "Вісла". (Просимо не хвилюватися, запис завантажується 2-3 хвилини).

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***.Zapraszamy do zapoznania się z ankietą Włodzimierza Pajtasza - więźnia obozu w Jaworznie. Więcej o życiu Pana Pajtasza można dowiedzieć się czytając jego wspomnienia pt. "Moja droga do Jaworzna".

+++.Запрошуємо до знайомства з анкетою Володимира Пайташа, який карався в таборі в Явожні. Більше про життя Пана Пайташа можна довідатися читаючи його спогади пз. "Моя дорога до Явожна".

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***."Chcieli, abyśmy byli Polakami", tym powodowali się przedstawiciele zarówno przedwojennych jak i powojennych władz Polski w polityce wobec Ukraińców. O tym najwięcej Pani Stefania Machometa mówi w wideowywiadzie, a także ankiecie. Zapraszamy do obejrzenia zdjęć, ilustrujących życie Pani Stefanii. Do ankiety Pani Machomety dodaliśmy obszerny wybór wspomnień innych świadków burzenia cerkwi prawosławnych, a zaczerpniętych z "Przeglądu Prawosławnego".

+++."Хотіли зробити з нас поляків", такий був девіз представників як довоєнної так і післявоєнної полсьської влади в політиці щодо української меншини. Про це найбільше Пані Стефанія Махомета розповідає у відеоінтерв'ю, а також в анкеті. Запрошуємо передивитися світлини з архіву нашої Гості. До анкети Пані Махомети ми добавили широку добірку спогадів інших свідків валення православних церков на Холмщині та Люблинщині, що були опубліковані на сторінках "Православного Огляду" (Przeglądu Prawosławnego".)

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***.Jarosław Kapanajko, pseudonim "Hirkyj", "Roża", był żołnierzem UPA. Służył w sotni "Chrina", która w 1947 r., jak się powszechnie uważa, dokonała udanego zamachu na gen. Karola Świerczewskiego. W ankiecie i wideowywiadzie pan Kapanajko opowiada o dniu, w którym zginął Świerczewski. Zapraszamy do zapoznania się z losem Jarosława Kapanajki.

+++.Ярослав Капанайко, кличка "Гіркий", "Рожа", був вояком УПА. Служив в сотні "Хріна", яка в 1947 р., як назагал вважається, здійснила вдалий атентат на заступника міністра національної оборони, ген. Свєрчевського. У анкеті та відеоінтерв'ю пан Капанайко розповідає про день, коли загинув ген. Свєрчевський. Запрошуємо до знайомства з життям Ярослава Капанайки.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***.Archiwum Fundacji "Losy Niezapomniane" przedstawia dwie nowe ukraińskie ankiety: Nazarowicz Włodzimierz z Budzewa (Ruda Żurawiecka), człowiek, który pokochał skrzypce; Piotr Chomyn, członek UPA, więzień Sztumu, umarł na Mazurach. Polecamy też przygotowane przez naszych ankieterów ostatnie przed śmiercią audionagranie Pana Chomyna, "Pyrjana".

+++.Архів Фундації "Живі Долі" пропонує увазі дві нові українські анкети: Назарович Володимир з Будзева (Руда Журавецька), людина, яка возлюбила скрипку; Петро Хомин, член УПА, в'язень Штуму, помер на Мазурах. Заохочуємо також послухати підготовлений нашими анкетерами останній перед кончиною аудіозапис з Паном Хомином, "Пир'яном".

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Zobacz i posłuchaj jak kiedyś modlili się Ukraińcy. Dla was, ale do Boga modli się Pani Maria Lichacz (video numer 2).

+++. Подивись та послухай як колись молилися українці. Для Вас, проте Богу молиться Пані Марія Лихач (відео но. 2).

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Wywiad dla Radia Olsztyn z reżyserem filmu "Ostatnia podróż do domu" Romanem Krykiem i jedną z bohaterek filmu Marusią Chomyn. Nagranie ładuje się się kilka minut, prosimy o cierpliwość (język ukraiński). Prowadząca - Jarosława Chrunik.

+++. Інтерв'ю, яке Радіо Ольштин дав режисер фільму "Остання поїздка додому" Роман Крик та одна з героїнь фільму Маруся Хомин. Запис вантажиться декілька хвилин - просимо мати витримку! (мова українська). Ведуча - Ярослава Хруник.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Pani Stefania Bakun (Biłas) opowiada o Zawadce Morochowskiej - wiosce, która została unicestwiona. W dodatku do ankiety zdjęcia i wideorozmowa. W rubryce Wspomnienia, jako dodatek do ankiety, zamieściliśmy fragment listu Jerzego Biłasa do redakcji paryskiej "Kultury" z roku 1986, w którym pan Biłas opisuje krwawe wydarzenia w Zawadce Morochowskiej.

+++. Пані Стефанія Бакун (Білас) розповідає про розгром села Завадка Морохівська. В додатку до анкети світлини та відеорозмова - уперше з польськими субтитрами. У колонці Спогади, як додаток до анкети, ми поставили уривок листа Юрія Біласа до редакції паризької "Культури" від 1986 р., в якому він розповідає про хід операції знищення села Завадка Морохівська. (поки тільки польською мовою).

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. "Przed wojną prawosławny, to był wyzywany od komunistów. Za komuny był nacjonalistą, Banderowcem. Niepożądany." - to fragment ankiety Pana Pawła Krata. Zapraszamy do lektury!

+++. "Перед війною православному давали ярлик комуніста, а після війни – націоналіста, бандерівця. Православний, був небажаною людиною." - то уривок анкети Пана Павла Крата. Запрошуємо!

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Deportowany z Lichaczewa koło Starego Sioła. K.B - nowa ukraińska ankieta .

+++. Депортований з села Лихачі біля Старого Села. К.Б. - нова українська анкета .

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Do ankiety 0120 Pana Dymitra Sabatowicza dodaliśmy kopie dokumentów, jakie deportowani otrzymywali po akcji "W".

+++. До анкети 0120 Пана Дмитра Сабатовича ми добавили копії документів, які депортовані отримували після акції "В".

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Rzymskokatolicki ksiądz Stanisław Górczyński opowiada o historii i dniu dzisiejszym Kobylnicy Wołoskiej. wideo. Dodatek do ankiety kyr Petra Kryka.

+++. Римо-католицький священик отець Станіслав Ґурчинський розповідає про минуле та сучасність села Кобильниця Волоська. відео. Додаток до анкети кир Петра Крика.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Dwie nowe recenzje filmu "Ostatnia podróż do domu". Czytaj: "Akcja "Wisła" trwa dziś na cmentarzach" a także "Bolą rany zabliźnione..."

+++. Дві нові рецензії на фільм "Остання поїздка додому". Читай: "АКЦІЯ „ВІСЛА“ ТРИВАЄ НИНІ НА ЦВИНТАРЯХ" а також ""ЧАСОМ БОЛЯТЬ РАНИ ЗАГОЄНІ..."

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***.Polecamy poprawiony i uzupełniony wideowywiad z Panem Michałem Kozakiem, autorem książki o Kobylnicy Wołoskiej i Ruskiej.

+++. Рекомендуємо ознайомитися з виправленим та доповненим відеоінтерв'ю з Паном Михайлом Козаком, автором книги про Кобильницю Волоську та Руську.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***.Wzruszające opowiadanie Jana Kupicza o zdradzie i karze, o prawych i złych ludziach bez względu na narodowość, o niezwykłych ścieżkach życia ludzkiego.

+++. Потрясаюча розповідь Івана Купича про зраду та кару, про добро та зло без огляду на національність, про неуявні повороти життя людини.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***.Wywiady Romana Kryka. Leonid Krawczuk o 20-tu latach niepodległości Ukrainy: osiągnięcia i porażki. Czy na Wołyniu, wg Krawczuka, dosżło do ludobójstwa na Polakach? Wszystko to w wideowywiadzie z b. prezydentem Ukrainy.

+++. Розмови Романа Крика. Леонід Кравчук про 20 років самостійности України, успіхи та невдачі. Чи, на думку п. Кравчука, в 1943 р. на Волині був геноцид поляків? Все це дивіться у відеоінтерв'ю з к. президентом України.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. "Dawaj czasy!" - zwrot, który Gizela Teclaw najlepiej zapamiętała ze spotkania z żołnierzami sowieckimi. Więcej o losie Niemki z Mazur, która pozostała w Polsce w ankiecie. Polecamy także nagranie dźwiękowe i zdjęcia.

+++. "Давай часи!" - звернення, яке Ґізеля Тецляв найкраще запам'ятала після першої зустрічі з совітськими частинами. Більше про долю німкені з Мазурів, яка лишилася жити в Польщі у анкеті. Рекомендуємо також звуковий запис (польською мовою) та світлини.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Michał Szumada - dwa krótkie opowiadania z własnego życia.

+++. Михайло Шумада - дві короткі розповіді з власного життя.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. ""Ukr aińcu pier...ny, Bulbowcu! Tu się popchaliście? Tam na Ukrainę spie…aj, co tu szukasz!". Nazywali jak chcieli i koniec, a samemu trzeba było być cicho. Tak było przez wiele lat." To fragment losu opowiedzinego przez Panią Marię Lichacz. Fundacja dziękuje za podarowaną książeczkę do nabożeństwa i kopie zdjęć!

+++. "" Йо...ний українцю, бульбовцю! Сюди понапихалися? Туди, в Україну п...дуй, чого тут шукаєш!". Обзивали нас, як тільки хотіли і крапка, а людина мусила тихо сидіти. Так було протягом багатьох років."" Це частина долі, про яку розповіла нам Пані Марія Лихач. Фундація висловлює вдячність за подарований молитвенник та копії світлин!

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. "Ojciec zginął w grudniu 1944 roku w Gołdapi. Ostatni raz widziałem go w 1942 roku. Mama zmarła w maju 1945 roku w szpitalu w Szczytnie." To fragment ankiety Pana Sz.D. (niestety, nazwisko tylko do wiadomości Fundacji), Niemca, który po wojnie trafił do polskiego domu dziecka.

+++. "Батько помер в грудні 1944 року в Ґолдапі. Востаннє я його бачив у 1942 році. Мати померла в травні 1945 року в лікарні в Щитні." Це уривок анкети Пана Ш.D. (на жаль, прізвище тільки до відома Фундації), німця, який після війни потрапив до польського дитячого будинку.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Jewhen Swerstiuk podsumowuje 20-lecie Samostijnej, mówi o Krawczuku, Kuczmie, Tymoszenko, Juszczence, Janukowyczu. Druga część wywiadu.

+++. Євген Сверстюк підбиває підсумки після 20 років самостійного життя України, говорить про Кравчука, Кучму, Тимошенко, Ющенка, Януковича. Друга частина відеоінтерв'ю.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Gość Fundacji "Losy Niezapomniane" Jewhen Swerstiuk. Pierwsza część wideowywiadu - wydarzenia na Wołyniu.

+++. Гість Фундації "Живі Долі" Євген Сверстюк. До уваги перша частина відеоінтерв'ю - події на Волині.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Życie zmusiło Jana Kupicza, aby wstąpić do UPA w ostatnim, najbardziej tragicznym dla Ukraińców w Polsce okresie, czyli w roku 1947. Potem wieloletnie więzienie. Fundacja dysponuje ośmioma godzinami wideonagrań człowieka z fenomenalną pamięcią, gdzie losy ludzi wielkich przeplatają się z losami zdrajców. Dla naszych czytelników dwie serie opowiadań Jana Kupicza po 40 minut każda. Zobacz także zdjęcia i ankietę.

+++. Життя заставило Івана Купича вступити в ряди УПА в останньому, найбільш трагічному для українців в Польщі періоді, тобто в 1947 р. Потім була тюрма. Наша Фундація володіє восьма годинами відеорозмови з людиною, де долі героїв переплетені зі шляхами зрадників. Для наших читачів два випуски розповіді Івана Купича - по хвилин 40 кожен. Ознайомся також зі світлинами та анкетою.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. "Sąsiedzi wyzywali nas od "banderowców". Na początku nie wiedziałem o co im chodzi. Muszę przyznać, że ze słowem "banderowiec", „UPA” spotkałem się dopiero po przesiedleniu", to fragment ankiety Pana Stefana Króla z Wrocławia, który w 1947 r. był deportowany z miejscowości Powroźnik, gdzie znajduje się jedna z najstarszych ukraińskich świątyń w Polsce. W dodatku do ankiety także wideorozmowa.

+++. "Сусіди називали нас „бандерівцями”. Спочатку я не розумів, що вони мають на увазі. Мушу признатися, що слово „бандерівець”, „УПА” я почув тільки після переселення.", це уривок анкети Пана Стефана Кріля з Вроцлава, який в 1947 р. був депортований з села Поврозник, де знаходиться один з найстарших українських храмів в Польщі. В додатку до анкети також відеорозмова.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Dlaczego UPA ma złą prasę w Polsce, czy jest sznsa na ostateczne pojednanie pomiędzy Polakami i Ukraińcami, o tym w specjalnym wywiadzie dla naszej Fundacji opowiada profesor Mychajło Demczuk, obecnie mieszkaniec Lwowa.

+++. Чому про УПА погано пишуть в Польщі, чи є шанс на тривале примирення поміж поляками і українцями, про це в спеціальному інтерв'ю нашій Фундації розповідає професор Михайло Демчук, нині мешканець Львова.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. "Jednym z celów akcji "Wisła" było unicestwienie słowa "Ukrainiec" i zastąpienie go słowem "Rusin"", to fragment ankiety Pani Nazarowicz z Węgorzewa. W dodatku do ankiety także przeciekawe zdjęcia i wideowywiad z dodatkiem śpiewu i poezji.

+++. "Метою акції "Вісла" було зокрема знищення слова "УКРАЇНЕЦЬ" і насадження на його місці слова "РУСИН"", це фрагмент анкети Пані Назарович з Венгожева. В добавці до анкети також надзвичайно цікаві світлини та відеоінтрев'ю z додатком співу та поезії.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Zobacz zdjęcia z obchodów rocznicy Wielkiego Głodu w Kijowie. Wiktor Janukowycz nie wyznaje tej sowieckiej zbrodni, stąd na obchodach nie był obecny. Na naszej stronie także wideoreportaż z obchodów.

+++. Подивись світлини зняті під час відзначення чергових роковин Голодомору в Києві. Віктор Янукович не визнає цього немислимого совіцького злочину, тому не був присутній. На нашій інтернетсторінці також відеорепортаж про київське відзначення.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. "Nasza rodzina mieszkała w obrębie Giżycka (Świdry, Skop, Pieczarki, Staświny) z dziada pradziada. Jednym słowem - typowa rodzina mazurska", to fragment ankiety Pani Gerdy Blask. Z niej można się też dowiedzieć o wicemistrzu olimpijskim z miejscowości Pieczarki na Mazurach.

+++. "Наша родина жила в районі Ґіжицка (Сьвідри, Пєчарки, Стасьвіни) споконвіку. Коротко кажучи - типова мазурська родина", це уривок з анкети Пані Ґерди Бляск. З неї можна також довідатися про олімпійського віцечемпіона з Пєчарок на Мазурах.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Obejrzyj zdjęcia zrobione w przededniu akcji "Wisła", a także przedwojenne z nieistniejącej miejscowości Długie na Łemkowszczyźnie. Fundacja "Losy Niezapomniane" przedstawia Pana Dymitra Sabatowicza z Siar. Na naszej stronie także wideowywiad.

+++. Подивись світлини зроблені напередодні акції "Вісла", а також довоєнні та післявоєенні з неіснуючого уже села Довге на Лемковині. Фундація "Живі Долі" представляє Пана Дмитра Сабатовича з Сяр. На нашій сторінці також відеоінтерв'ю.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Długie włosy były udręką w czasie śledztwa... Wstrząsająca opowieść Pani Stefanii Michalik z Gdańska. Pani Stefania odpowiedziała także na pytania naszej ankiety.

+++. Довге волосся було мукою під час слідства... Вражаюча розповідь Пані Стефанії Михалик з Ґданьска. Пані Михалик відповіла також на запитання нашої анкети.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Z Panem Michałem Kopańskim poznałem się w Olsztynie na prezentacji filmu "Ostatnia podróż do domu". Potem spotkaliśmy się w gościnnym domu jego Rodziny w Olsztynie. Oto los opowiedziany przez człowieka, który niezwykle długo chorował. Opowiedziana bez emocji opowieść o krwawym czasie... W dodatku do ankiety można obejrzeć zdjęcia i kopie dokumentów.

+++. З Паном Михайлом Копанським я познайомився в Ольштині на показі фільму "Остання поїздка додому". Потім ми зустрілися в симпатичному домі його Родини в Ольштині. Ось доля з уст людини, яка надзвичайно довго хворіла. Простими словами про кривавий час... В додатку до анкети можна ознайомитися зі світлинами та копіями документів.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Pan Dymitr Drabiszczak z Górowa Iławeckiego mówi, że jego jedyną "winą" było to, iż pomagał w dożywianiu żołnierzy UPA, gdy przychodzili nocować do wsi. Nie chciał iść do UPA, "wyemigrował" nawet z tego powodu ze wsi. Mimo to został skazany na 10 lat więzienia. Niezwykła opowieść niezwykłego człowieka.

+++. Пан Дмитро Драбіщак з Гурова Ілавецького каже, що його єдиною "провиною" перед польськими комуністами було те, що допомагал в організації харчування вояків УПА, коли вони заходили до села на ночівлю. Він не хотів ставати в ряди УПА, "емігрував" навіть з цього приводу з родинного села. Попри те його було арештовано та засуджено до 10 років тюрми. Потрясаюча розповідь незвичайної людини.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Ukraińcy z Łemkowszczyzny, którzy wbrew losowi wrócili w rodzinne strony po wysiedleniu w 1947 r. Taki jest los Pani Heleny Pyrz ( ankieta nr 0115), szerzej o tym w obszernym wideowywiadzie.

+++. Українці з Лемківщини, які всупереч всьому у світі повернулися в рідні сторони після виселення в 1947 р. Такою є доля Пані Олени Пиж ( анкета но. 0115), більше про це в обширному відеоінтерв'ю.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Uwaga! Na stronie Fundacji jest już ankieta Pani Janiny Baranowskiej wraz ze zdjęciami i wideorozmową. Pani Janina pochodzi z Wilna.

+++. Увага! На сторінці Фундації появилася анкета Пані Яніни Барановської разом зі світлинами та відеорозмовою . Пані Яніна родом з Вільна.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Zapraszamy do zapoznania się z "losem niezapomnianym" Pana Michała Szumady, jego biograficzną opowieścią o jednej nocy w roku 1946, a także wideowywiadem , na temat przebiegu akcji wysiedleńczej oczyma małego dziecka.

+++. Ознайомтеся з "долею живою" Пана Мийхала Шумади, його біографічною розповіддю про одну темну ніч в році 1946, а також відеоінтерв'ю на тему переселенської операції баченої очима малої дитини.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Lata szybko płyną... Pani Maria Hrywna urodziła się w 1923 r. w Małastowie, w 1947 r. została wywieziona pod Głogów, a po 17 latach wróciła wraz z rodziną w rodzinne strony. Zapraszmy do zapoznania się z jej ankietą a także wideowywiadem.

+++. Бистра вода в Дніпрі... Пані Марія Гривна народилася 1923 р. в Маластові, в 1947 р. її депортували у зіхудну Польщу поблизу кордону з Німеччиною, 17 років пізніше вона разом з родиною повернулася в рідні сторони. Запрошуємо до знайомства з її анкетою а також відеоінтрев'ю. Хай щастить!

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Według nas na szczególną uwagę zasługuje ankieta (0109) Pani Antoniny Bajus z Małastowa. O dramacie deportacji w 1947 r. pod Głogów i o powrocie na Łemkowszczyznę w roku 1960 Pani Antonina opowiada też w obszernym wideowywiadzie z dodatkiem "śpiwanoczok".

+++. На нашу думку особливої уваги заслуговує анкета (0109) Пані Антонії Баюс з Маластова. Про драму депортації у 1947 р. під Ґлоґів та про повернення з вигнання в році 1960 на Лемківщину Пані Антонія розповідає також в обширному відеоінтерв'ю, прикрашеного співаночками.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Na naszej stronie jest już ankieta i wideowywiad z Panem Michałem Kozakiem, który 20 lat temu zrealizował swoje marzenie i wrócił "z akcji "Wisła"", czyli ze Szczecina w rodzinne strony (do Przemyśla). Wywiad ilustrowany jest zdjęciami Ołeksandra Jarmołenki, który z kamerą był w Kniaziach, Młynach i w Nowym Lublińcu.

+++. На нашій інтернетсторінці є уже анкета та відеоінтерв'ю з Паном Михайлом Козаком, який 20 років тому здійснив свою мрію і повернувся "з акції "Вісла"", тобто зі Щеціна в родинні сторони (до Перемишля). Інтерв'ю збагачено відеозйомками Олександра Ярмоленка, які велися в Князях, Млинах та Новому Люблинцю.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Pani Gasperaniec Waltruda urodziła się na Mazurach i tam mieszka do dziś. Pamięta dobrze przedwojenne Mazury, te z okresu wojny i wydarzenia powojenne. Zapraszamy do zapoznania się z jej losem.

+++. Пані Ґасперанeц народилася на Мазурах, тобто в колишній Німеччині (Східна Прусія), на Мазурах вона живе й нині. Вона добре пам'ятає довоєнні Мазури, ті з періоду війни та післявоєнні події. Заохочуємо ознайомитися з долею цієї Людини.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. W rubryce Losy Niezapomniane Polaków zamieśliśmy ankietę Pani Anny Milinkiewicz; o swoim losie opowiada też były mieszkaniec Wileńszczyzny , M.K.

+++. В розділі Losy Niezapomniane Polaków (Долі Живі Поляків) пропонуємо вашій увазі анкету Пані Анни Мілінкевич ; про свою долю розповідає колишній мешканець віленського воєводства, M.K.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Dziękujemy Bohdanowi Kryk za przekazanie Fundacji kopii jego pracy magisterskiej pt. "ŻYCIE I DZIAŁALNOŚĆ KS. MITRATA MIROSŁAWA RIPECKIEGO". Zapoznać się z nią można tutaj.

+++. Ми надзвичайно вдячні Богданові Крик за передачу копії його кандидатської роботи пз. "Життя та даяльність о. Мітрата Мирослава Ріпецького". Ознайомитися з нею можна тут . (мова польська)


Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Z żalem informujemy, że w marcu br. zmarł Pan Makary Błoński! Jego Los Niezapomniany został zapisany w ankiecie numer 0025; a oto jego ostatnie wystąpienie "na żywo" - bajka z morałem. Cześć Jego pamięci!

+++. З печаллю інформуємо, що у березні 2010 р. пішов від нас Пан Макарій Блонський! Його Доля Немвируща була записана в анкеті за номером 0025; а ось його останній виступ "наживо" - байка з повчанням . Слава героям!

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Pani Katarzyna Ciukało była dwukrotnie wywieziona z Kobylnicy Wołoskiej. W 1940 r. trafiła na listę wywożonych na roboty do Niemiec i trafiła pod ówczesny Breslau (Wrocław), ledwie wróciła do domu rozpoczęła się akcja "W"... O swoim losie niezapomnianym Pani Ciukało opowiada w ankiecie , a także w wideowywiadzie dla naszej Fundacji.

+++. Пані Катерину Цюкало двічі вивозили з Кобильниці Волоської! У 1940 р. вона потрапила у список тих, яких забирали на роботи до Німеччини і опинилися під колишнім Бреслауом (Вроцлав), ледве встигла повернутися до рідного села, як почалася операція "В"... Про свою долю незабутню Пані Цюкало розповідає в анкеті , а також у відеоінтерв'ю для нашої Фундації.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Poruszająca relacja Pani Katarzyny Konstantynowicz o swoim powojennym losie, o pobycie w więzieniu w Lubaczowie i w obozie w Jaworznie. Zobacz wideo Wcześniej warto jednak zapoznać się z ankietą nauczycielki z Kobylnicy Wołoskiej. Niezwykle interesujące są też dodane do ankiety wspomnienia Pani Konstantynowicz, a także jej brata Michała Maślija (opracowanie w języku polskim).

+++. Потрясаюча розповідь Пані Катерини Константинович про свою післявоєнну долю, про тюрму в Любачові та табір у Явожні. Ознайомся з відео Ще до того варто однак прочитати анкету Пані Константинивч - вчительки з Кобильниці Волоської. Надзвичайно займаючі є також добвлені до анкети її письмові спогади, а також її брата Михайла Масьлія. Вперед!

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Zapraszamy do zapoznania się a ankietą 0089 w "projekcie ukraińskim", a także z dodatkiem do niej w postaci pracy dyplomowej Pani Darii Kalinowskiej o miejscowości Liski i nie tylko.

+++. Запрошуємо ознайомитися з анкетою 0089 в "проекті українському" з прикріпленою до неї прецікавою дипломною роботою Пані Дарії Калиновської про село Ліскі і не тільки.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. Do ankiety 0006 dodaliśmy wideowywiad z Panem Szymonem Krykiem. Wyszła intrygująca i niezwykle szczera rozmowa.

+++. До анкети 0006 ми прикріпили відеоінтерв'ю з Паном Семеном Криком. Займаюча та щира розмова!

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. W rubryce Zdaniem historyków i publicystów jest już wypowiedź profesora Jurija Szapowała z Kijowa (język ukraiński).

+++. В главі Zdaniem historyków i publicystów професор Юрій Шаповал говорить про операцію "В".

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. W tej samej rubryce Zdaniem historyków i publicystów możecie się Państwo zapoznać z wideowypowiedzią ukraińskiego publicysty, poety i działacza politycznego Wołodymyra Cybulki na temat akcji "Wisła" i jego wiedzy na ten temat (język ukraiński). Zapraszamy!

+++. Там же - Zdaniem historyków i publicystów - ви зможете ознайомитись з відеосинхроном київського публіциста, поета та політичного діяча Володимира Цибулька про акцію "В" та її відлуння в совіцькій Україні.

Dodano: 2013-08-05 --------------------------




***. А klikając tutaj można zapoznać się ze słowem Biskupa Petra Kryka, skierowanym do ofiar akcji "W" (język ukraiński). W 1947 Petro Kryk miał 2 lata.

Zapraszamy także do lektury ankiety Kyr Petra Kryka i wspomnień zatytułowanych "Slajdy z mego życia". Ankieta jest bogato ilustrowana zdjęciami!


+++. А ось тут слово греко-католицького Владики Петра Крика до жертв акції "В" та єпископське благословення. Владика у 1947 році мав 2 роки.

Запрошуємо також ознайомитися з анкетою Кир Петра та його прецікавими спогадами (поки тільки польською мовою) "Слайди з мого життя"

Dodano: 2013-08-05 --------------------------





„Człowiek pozbawiony korzeni, staje się tułaczem...”
„Людина, яку позбавили коренів стає світовим вигнанцем...”
„A person, who has had their roots taken away, becomes a banished exile...”

Home   |   FUNDACJIA   |   PROJEKTY   |   Z ŻYCIA FUNDACJI   |   PUBLICYSTYKA   |   NOWOŚCI   |   WSPARCIE   |   KONTAKT
Fundacja Losy Niezapomniane. Wszystkie prawa zastrzeżone. Copyright © 2009 - 2017

stat4u

Liczba odwiedzin:
Число заходжень:
617 991
Dziś:
Днесь:
536