Home FUNDACJA PROJEKTY Z ŻYCIA FUNDACJI PUBLICYSTYKA NOWOŚCI WSPARCIE KONTAKT
PROJEKTY - Ukraińcy
cień
Wersja: PL UA EN
Losy Niezapomniane wysiedlonych w ramach AKCJI „WISŁA”

Świadectwa przesiedleńców - szczegóły...
cień
Ankieta (0090)
Szumada Michał
ur. 01.06.1941
Ruda Żurawiecka, 22-680 Lubycza Królewska, powiat Tomaszów Lubelski
 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [wspomnienia] [pliki do ankiety] [video do ankiety]
Ankieta w j.polskim
A. METRYKA ANKIETY
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
C. PRZESIEDLENIE
D. NOWE MIEJSCE
E. KONTAKTY Z UPA
F. INNE ZAGADNIENIA
G. UWAGI
 
A. METRYKA ANKIETY
1. Data wywiadu: 10.04.2010 2. Numer kolejny: 0090
3. Dane osobowe uczestnika /uczestników wywiadu: Szumada Michał
Zabrost Wielki
powiat Węgorzewo
Polska-Польща
4. Data urodzenia: 01.06.1941 5. Miejsce urodzenia: Ruda Żurawiecka, 22-680 Lubycza Królewska, powiat Tomaszów Lubelski
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
1.1. Miejsce zamieszkania przed przesiedleniem: Ruda Żurawiecka k/Żurawiec, powiat Tomaszów Lubelski
1.2. Miejsce zamieszkania - OPIS
(przed przesiedleniem):
-------------
2. Wiek w trakcie przesiedlenia: 6 lat 3. Wyznanie: Grekokatolickie.
4. Stan najbliższej rodziny przed przesiedleniem: 5 osób (rodzice + troje dzieci w wieku 3, 6, 10 lat)
5. Ile osób zostało na miejscu: nikt 6. Ile osób przesiedlono: wszystkie
7. Ile osób zaginęło: nikt
8. Ile osób innej narodowości /pochodzenia mieszkało we wsi: 20% stanu wsi było z polsko-ukraińskich rodzin; Polaków 5-7% 9. Jak ogólnie wyglądały kontakty z nimi? Po I wojnie światowej systematycznie pogarszały się
10. Jak wyglądał pozostawiony majątek Pana/Pani rodziny: Część mienia ruchomego udało się zabrać na dwa drewniane wozy. Stanowiło to około 20%. Około 80% majątku ruchomego pozostawiono
C. PRZESIEDLENIE
1. Kiedy Panią/Pana wywieziono? Koniec czerwca 1947 roku 2. Kiedy Panią/Pana przywieziono? W początkach lipca 1947 roku
3.1. Trasa przejazdu: Odjazd ze stacji kolejowej Bełżec - Lublin - Warszawa - Pomorze Zachodnie (zwrot o 180 stopni i jazda w odwrotnym kierunku). Kurs na północ i wyładowanie w Giżycku
3.2. Trasa przejazdu (ewentualny opis rozszerzony): ----------------
4. Czy wiedział Pan/Pani dokąd jedzie? Nikt z deportowanych nie wiedział dokąd nas wiozą. Istniały domysły, że wiozą nas do morza, aby tam nas potopić. Gdy w Giżycku ujrzano jezioro to rozległ się lament kobiet
5. Czy ktoś z Państwa rodziny wrócił w rodzinne strony? Osobiście prowadziłem pertraktacje w 1958 roku z mieszkańcem naszego domu, aby zgodził się uwolnić nasze gospodarstwo i zająć "nasze" na Wschodnich Prusach. Polak się nie zgodził
6.1. Przywiezione przedmioty - RELIGIJNE: Ikony, wyszywane ręczniki (ozdoba ikony), modlitewnik
6.2. Przywiezione przedmioty - CODZIENNEGO UŻYTKU: Bielizna, obuwie, naczynia, wyszywane koszule, część sprzętu rolniczego (pług, brony, uprząż).
6.3. Przywiezione przedmioty - OSOBISTE: Ukraiński szkolny podręcznik dla młodszych klas szkoły podstawowej wydany przez władze szkolne Austro-Węgier (chyba w 1916 roku)
6.4. Przywiezione przedmioty - DOKUMENTY: Rodzice mieli swe dowody osobiste zwane chyba "paszportami". Kupiony w Tomaszowie koń posiadał swój "dowód" zwany "końską kartą" czy "kińkartą".
6.5. Przywiezione przedmioty - INNE: Niektóre narzędzia rolnicze (wóz, brona), kołowrotek, kufer, kudela
7. Które z nich zachowały się do dziś?: Kufer własnoręcznie wykonany (amatorsko) przez mojego dziadka Iwana Podolcia w 1913 roku
8. Czy mógłby Pan/Pani przekazać je lub część z nich na rzecz muzeum?: Kufer, przyrząd do obróbki konopi
9. Czy ukrył Pan/Pani jakieś przedmioty w miejscu skąd Panią/Pana wywieźli?: Niektóre wartościowsze przedmioty matka ukrywała wrzucając je do stawku rybnego, który znajdował się w naszym ogródku. Tak chroniła niektóre rzeczy przed rabunkiem i kradzieżą
D. NOWE MIEJSCE
1. Dokąd Państwa przesiedlono?: Ze stacji kolejowej w Giżycku przewieziono nas pod samą granicę z ZSRR do miejscowości Zabrost, gm. Budry, pow. Węgorzewo
2. Co Państwu przydzielono?: Gospodarstwo rolne wraz z budynkami mieszkalnymi i zabudowaniami gospodarczymi. Stan zabudowań po suwalskich szabrownikach wymagał wielkich remontów
3. Co Państwo zastaliście w nowym miejscu?: Poniemieckie linie telefoniczne i elektryczne linie wysokiego napięcia w latach 1949-1950 demontowano, aby wykorzystać je do elektryfikacji i telefonizacji polskich wiosek w centralnej Polsce. My - przesiedleńcy - musieliśmy czekać na elektryczność do 1961 roku, na telefon do 1966 roku
4. Czy na miejscu przesiedlenia odczuwali Państwo represje?: Tak. Naszych dzieci obowiązek szkolny nie dotyczył. Szkoły nie było. Aby ukończyć 7 klasową szkołe podstawową musiałem chodzić do szkoły w Budrach po 10 km w jedną stronę. Władze państwowe prowadziły oficjalną politykę dyskryminowania i oszczerczego zniesławiania ukraińskiej mniejszości w PRL
5. Kiedy i gdzie zaczęliście Państwo uczęszczać do cerkwi?: Sporadycznie do cerkwi w Baniach Mazurskich w 1958 r. (dokładniej na grekokatolicką liturgię do łacińskiego kościoła).
6. Jakie są losy Państwa dzieci i rodzeństwa?: Siostry wyszły za mąż za ukr. przesiedleńców i ich dzieci pozbawione kontaktu z ojczystą tradycją uległy całkowitej asymilacji. Moje dzieci są wychowane w ukr. religijno-zwyczajowej tradycji i kultywują tradycje swoich przodków
7. Czy Pana/Pani dzieci znają język ukraiński?: Tak.
7.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: Uczyły się w domu i w ukr. szkołach w Górowie Iławieckim
7.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: -----------------
8. Czy Pana/Pani wnuki znają język ukraiński?: Nie.
8.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: ------------------
8.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: Ponieważ jeszcze nie chodzą do szkoły
9. Czy posiadacie Państwo zdjęcia nowego miejsca?: Nie posiadam
E. KONTAKTY Z UPA
1.1. Czy we wsi były kryjówki UPA?: Tak.
1.2. Czy we wsi były kryjówki UPA (opis rozszerzony):? -----------------
2. Jaki jest Pani/Pana stosunek do UPA?: Pozytywny.
3.1 Miałem kontakt z UPA: Mam znajomych, którzy byli uczestnikami wyzwoleńczych walk w oddziałach UPA
3.2 Byłem członkiem UPA: Nie.
3.3 Pomagałem/wspierałem UPA (dobrowolnie): Byłem zbyt mały
3.4 Ktoś z mojej rodziny był członkiem UPA: Tak, był i zginął w walce z NKWD
4. Czy był Pan/Pani w posiadaniu broni przed przesiedleniem?: Nie dotyczy
5. Czy był Pan/Pani więziony?: Nie dotyczy
F. INNE ZAGADNIENIA
1. Zwyczaje z rodzinnych stron i życie kulturalne: Częściowo zachowują się rodzinne zwyczaje związane z cerkiewną tradycją. Istnieje naturalne zainteresowanie kulturalnym i politycznym życiem Ukrainy
2. Czy odwiedzali Państwo rodzinne strony?: Bardzo rzadko. Razi mnie bałagan i niegospodarność dzisiejszych mieszkańców moich rodzinnych stron
3. Dlaczego nie wyjechali na Ukrainę?: Nikt rozsądny nie zdecydował się na wyjazd do niewolniczego kołchozu. Wyjeżdżano pod przymusem. Napady, rozbój i grabieże ze strony polskiego wojska zmuszały niektórych Ukraińców do ucieczki "na Ukrainę" (z naszej wsi 50% mieszkańców musiało wyjechać w 1946 roku).
4. Co w życiu było najważniejsze?: Naturalna potrzeba uratowania swojego biologicznego istnienia i swoich najbliższych. W warunkach bezprawia, przemocy i bandytyzmu niektórzy dla bezpieczeństwa własnego wyrzekali się swej narodowości i religii stając się neofitami w PRL
5. Dlaczego Was przesiedlili?: Czystki etniczne poprzedzone terrorem państwowym były metodą deukrainizacji ukraińskiego Zakerzonnia. Przymusowe przesiedlenie Ukraińców były głównym elementem polskiej państwowej koncepcji "ostatecznego rozwiązania ukraińskiego problemu w PRL". Chyba każdy to widzi
G. UWAGI
1. Dodatkowe informacje: Ankietę wypełnił własnoręcznie Pan Michał Szumada



 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta українська
A. ОСНОВНІ ДАНІ
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
Г. НОВЕ МІСЦЕ
Д. КОНТАКТИ З УПA
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
 
A. ОСНОВНІ ДАНІ
1. Дата анкетування: 10.04.2010 2. Номер анкети: 0090
3. Прізвище, ім’я, по-батькові: Шумада Михайло
Заброст Вєлькі
Повіт Венгожево
Польща-Polska, Воєводство Вармінсько-Мазурське
4. Дата народження: 01.01.1941 5. Місце народження: Руда Журавецька, 22-680 Любича Королівська, Повіт Томашів Любельський
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
1.1. Місце проживання до переселення: Руда Журавецька б. Журавців, Повіт Томашів Любельський
1.2. Місце проживання до переселення: --------------
2. Вік на момент переселення: 6 років 3. Віросповідання: Греко-католицьке.
4. Кількість людей в родині на момент переселення: 5 осіб (родичі + троє дітей у віці 3, 6, 10 років)
5. Скільки осіб лишилося: ніхто 6. Скільки осіб переселено: всіх
7. Скільки осіб пропало безвісти: ніхто
8. Скільки осіб іншої національності жило в селі: 20% від загальної кількости мешканців села становили польсько-українські родини; поляків 5-7% 9. Стан відносин з ними: Після Першої світової війни послідовно погіршувалися
10. Опишіть залишений Вами маєток: Частину рухомого майна вдалося забрати на два дерев’яні вози. Це було десь 20%. Близько 80% рухомого майна було залишено
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
1. Коли Вас вивезли? Під кінець червня 1947 р. 2. Коли Вас привезли? На початку липня 1947 р.
3.1. Маршрут переїзду: Відправляли нас на станції Белжец, а далі Люблін – Варшава – Західне Помор’я *
3.2. Маршрут переїзду: ------------
4. Чи Ви знали куди їдете? Ніхто не знав, де нас везуть. Були здогадки, що везуть нас топити у морі. Коли в Гіжицьку люди побачили озеро, то жінки почали ридати
5. Чи хто-небудь з Вашої родини повернувся в рідні сторони? В 1958 р. я особисто вів переговори з мешканцем нашого дому, щоб він погодився звільнити нашу господарку і взяв собі „нашу” у Східній Прусії.*
6.1. Речі які Ви привезли з собою (Релігійні)?: Ікони, вишивані рушники (прикраса ікони), молитовник
6.2. Речі які Ви привезли з собою (Побутового вжитку)?: Білизна, взуття, посуд, вишивані сорочки, частину рільничої техніки (плуг, борони, шлі (упряж).
6.3. Речі які Ви привезли з собою (Речі особисті)?: Український шкільний підручник для молодших класів початкової школи виданий освітньою владою Австро-Угорщини (мабуть у 1916 році)
6.4. Речі які Ви привезли з собою (Документи)?: Родичі мали свої „доводи особисті”, які називали мабуть „паспортами”. Куплений в Томашові кінь мав свіфй „довуд”, який звали „кінською
6.5. Речі які Ви привезли з собою (Інші)?: Деяке рільниче оснащення (фіра, борона), коловроток, скриня, куделя
7. Які з них збереглися? Скриня, яку власноруч зробив (по-аматорськи) мій дід Іван Подолець у 1913 р.
8. Чи могли б Ви передати їх (повністю або частково) для музею? Скриню, прилад для обробки конопель
9. Чи заховали Ви які-небудь предмети в місті звідки Вас вивезли? Деякі більш цінні предмети мати ховала кидаючи їх у рибний ставочок, який був на нашому городі.*
Г. НОВЕ МІСЦЕ
1. Куди Вас переселили? З залізничної станції в Гіжицьку нас перевезли під самісінький кордон з СССР до села Заброст, гміна Будри, повіт Венгожево
2. Які умови Вам надали? Господарку разом з житловими та господарчими будинками. Стан будинків після сувальських мародерів вимагав великих ремонтів
3. Яку картину Ви побачили на новому місці? Колишні німецькі телефонні лінії та лінії високої електронапруги в роках 1949-1950 було демонтовано, а вилучений матеріал використано для електрифікації та телефонізації сіл в центральній Польщі. Ми – переселенці – мусили чекати на електрику до 1961 р., а на телефон до року 1966
4. Чи зазнавали ви утисків на новому місці? Так. Обов’язкова шкільна освіта була не для наших дітей. Школи не було. Щоб закінчити 7-класову початкову школу я змушений був ходити до школи в Будрах, тобто 10 кілометрів в одному напрямку. Державна влада вела офіційну політику дискримінації та брехливого знеславлювання української меншини в Польщі
5. Де і коли ви почали відвідувати церкву? Час від часу до церкви в Банях Мазурських у 1958 р (точніше кажучи, на греко-католицьку Службу Божу до латинського костьола)
6. Як склалася доля Ваших дітей та рідних? Сестри вийшли за українських переселенців і їхні діти, позбавлені контакту з рідними традиціями повністю асимілювалися. Мої діти були виховані в українській звичаєво-релігійній традиції і вони підтримують традиції своїх предків
7. Ваші діти знають українську мову? Так.
7.1. Так - Де вивчили? Вчилися вдома та в українських школах в Гурові Ілавецькому
7.2. Ні - Чому? -------------------
8. Ваші онуки знають українську мову? Ні.
8.1. Так - Де вивчили? --------------------
8.2. Ні - Чому? Тому, що ще не ходять до школи, вони надто малі для науки
9. Чи є у Вас світлини нового місця? Не маю
Д. КОНТАКТИ З УПA
1.1. Чи в селі були криївки УПА? Так.
1.2. Чи в селі були криївки УПА? Були
2. Яке Ваше ставлення до УПА? Позитивне.
3.1 Я контактував з УПА: Маю знайомих, які були учасниками визвольної боротьби в загонах УПА
3.2 Я був у складі УПА: немає відповіді
3.3 Я допомагав/сприяв УПА (добровільно): Я був надто малий
3.4 Хтось з моєї родини був у складі УПА: Так, був і загинув в бою з НКВД
4. Чи мали Ви зброю у період перед переселенням? Не торкається
5. Чи перебували Ви під арештом? Не торкається
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Звичаї втраченої батьківщини: Частково збереглися родинні звичаї зв’язані з церковною традицією. Є природне зацікавлення культурним та політичним життям України
2. Чи відвідували Ви свою батьківщину? Малоколи. Мене зражує бардак та негосподарність нинішніх мешканців моїх рідних сторін
3. Чому ви не виїхали в Україну? Ніхто при здоровому розумі не рішався на виїзд до рабського колгоспу. Виїжджали під примусом. Напади, розбої та грабіжі збоку війська польського змушували деяких українців втікати „на Україну” (у 1946 р. з нашого села 50% мешканців мусили були виїхати)
4. Що в житті було головне? Природна необхідність рятувати своє біологічне існування та існування своїх рідних. В умовах беззаконня, насилля та бандитизму дехто з міркувань власної безпеки зрікався своєї національности та віри і ставав неофітом ПНР (Польської Народної Республіки)
5. Чому Вас переселили? Етнічні чистки, яким передував державний терор, були методом деукраїнізації українського Закерзоння. Насильне переселення українців було основним елементом польської державної концепції „остаточного розв’язання української прблеми в ПНР”. Це мабуть кожному видно.
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Інше: *В-3 - (тоді розворот на 180 градусів і гайда в зворотньому напрямку). Остаточно ми взяли курс на північ і нас розвантажили в Гіжицьку. ----------------*В-5 - Поляк не погодився --------------- *В-9 - Таким чином вона оберігала деякі речі від грабіжників та злодіїв.
 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta english
A. MAIN DETAILS
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
C. RESETTLEMENT
D. THE NEW PLACE
E. CONTACTS WITH UPA
F. ADDITIONAL INFORMATION
G. INFORMATION
 
A. MAIN DETAILS
1. Application Date: 19.04.2010 2. Application Reference Number:
3. Surname, Name, Paternal Name: brak


4. Date of Birth: 19.04.1909 5. Place of Birth:
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
1.1. Place of Residence before deportation:
1.2. Place of Residence before deportation (information):
2. Age at time of deportation: 3. Religion: dark
4. Number of family members at the time of deportation/ resettlement:
5. Number of family members left: 6. Number of family members deported:
7. Of which went missing:
8. Number of people of different nationalities resident in the village? 9. Inter-ethnic relations could be considered?
10. List your lost assets/property:
C. RESETTLEMENT
1. When were you deported? 2. When did you arrive?
3.1. Deportation Itinerary:
3.2. Deportation Itinerary (information):
4. Did you know where you were being deported to?
5. Have any of your relatives returned to your homeland?
6.1. What personal items did you take with you - Religious:
6.2. What personal items did you take with you - Household objects:
6.3. What personal items did you take with you - Personal belongings:
6.4. What personal items did you take with you - Documents:
6.5. What personal items did you take with you - Other:
7. Of these items, what is left?
8. Would you be prepared to donate these (in whole, or in part) to the museum?
9. Did you hide any of the items that you brought with you?
D. THE NEW PLACE
1. Where did they deport you to?
2. What amenities were you granted?
3. What did you see when you arrived at your new place of settlement?
4. Did you encounter any persecution?
5. Where & when did you start going to church?
6. How did your children fare?
7. Do your children know Ukrainian?
7.1. Yes - Where did they learn it?
7.2. No - Why?
8. Do your grandchildren know Ukrainian?
8.1. Yes - Where did they learn it?
8.2. No - Why?
9. Do you have photos of your new place of settlement/residence?
E. CONTACTS WITH UPA
1.1. Were there UPA bunkers in the village?
1.2. Were there UPA bunkers in the village (information)?
2. What is your view of UPA?
3.1 I contacted UPA:
3.2 I was part of UPA:
3.3 I helped/facilitated UPA (voluntarily):
3.4 Were any of your family in UPA?
4. Did you ever hold firearms before the period that you were deported?
5. Were you ever arrested?
F. ADDITIONAL INFORMATION
1. Lost customs/traditions of your homeland:
2. Have you visited your homeland?
3. Why did you not choose to live in Ukraine?
4. What was your priority in life?
5. Why were you deported/resettled?
G. INFORMATION
1. Information

 
do góry ↑
Fotografie
„Kliknij” na miniaturke by zobaczyc zdjęcia w galerii.



 
do góry ↑
Wspomnienia


Wspomnienia w j.polskim
Wspomnienia w j.ukraińskim

 
do góry ↑
Pliki


Na tę chwilę brak jest w bazie plików (filmowych, dźwiekowych, itp.)
powiązanych z niniejszą ankietą.

 
do góry ↑
VIDEO






„Człowiek pozbawiony korzeni, staje się tułaczem...”
„Людина, яку позбавили коренів стає світовим вигнанцем...”
„A person, who has had their roots taken away, becomes a banished exile...”

Home   |   FUNDACJIA   |   PROJEKTY   |   Z ŻYCIA FUNDACJI   |   PUBLICYSTYKA   |   NOWOŚCI   |   WSPARCIE   |   KONTAKT
Fundacja Losy Niezapomniane. Wszystkie prawa zastrzeżone. Copyright © 2009 - 2018

stat4u

Liczba odwiedzin:
Число заходжень:
827 251
Dziś:
Днесь:
374