Home FUNDACJA PROJEKTY Z ŻYCIA FUNDACJI PUBLICYSTYKA NOWOŚCI WSPARCIE KONTAKT
PROJEKTY - Ukraińcy
cień
Wersja: PL UA EN
Losy Niezapomniane wysiedlonych w ramach AKCJI „WISŁA”

Świadectwa przesiedleńców - szczegóły...
cień
Ankieta (0024)
Bakun Stefania z d. Biłas
ur. 17.07.1932
Mokre, powiat Sanok.
 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [wspomnienia] [pliki do ankiety] [video do ankiety]
Ankieta w j.polskim
A. METRYKA ANKIETY
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
C. PRZESIEDLENIE
D. NOWE MIEJSCE
E. KONTAKTY Z UPA
F. INNE ZAGADNIENIA
G. UWAGI
 
A. METRYKA ANKIETY
1. Data wywiadu: 16.01.2009 2. Numer kolejny: 0024
3. Dane osobowe uczestnika /uczestników wywiadu: Bakun Stefania z d. Biłas
Węgorzewo
11-600 Województwo warmińsko-mazurskie
Polska-Польща
4. Data urodzenia: 17.07.1932 5. Miejsce urodzenia: Mokre, powiat Sanok.
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
1.1. Miejsce zamieszkania przed przesiedleniem: Mokre, powiat Sanok.
1.2. Miejsce zamieszkania - OPIS
(przed przesiedleniem):

Wieś bardzo duża (była stacja, kopalnia); mieszkaliśmy tam od pokoleń.

2. Wiek w trakcie przesiedlenia: 15 3. Wyznanie: Grekokatolickie.
4. Stan najbliższej rodziny przed przesiedleniem:

Rodzice Józef i Ewa, ciocia Anna, rodzeństwo: Maria, Wiktoria, Mirosław, Stefan, przygarnięty przez ciocię Mikołaj i ja.

5. Ile osób zostało na miejscu: 0 6. Ile osób przesiedlono: 9
7. Ile osób zaginęło: 0
8. Ile osób innej narodowości /pochodzenia mieszkało we wsi:

Dużo rodzin mieszanych, parę rodzin żydowskich.

9. Jak ogólnie wyglądały kontakty z nimi?

Dobrze.

10. Jak wyglądał pozostawiony majątek Pana/Pani rodziny:

Nasz dom spłonął w 1944 po nalocie sowieckich samolotów. Mieszkaliśmy u cioci Anny Płatosz. Drugi dom prawie wybudowany i pokryty blachą wraz ze stodołą i chlewem, 16 ha lasu, 10 ha ziemi (ojciec był w Ameryce i dlatego byliśmy jedną z bardziej zamożnych rodzin w Mokrym).

C. PRZESIEDLENIE
1. Kiedy Panią/Pana wywieziono?

Początek kwietnia 1947 r.

2. Kiedy Panią/Pana przywieziono?

10 dni jechaliśmy.

3.1. Trasa przejazdu: Mokre – wozy – Szczawno – pociąg – Oświęcim – przeładunek – Giżycko – wozy – Zabrost
3.2. Trasa przejazdu (ewentualny opis rozszerzony):

Pociąg zatrzymywał się dwa razy na dobę, wówczas wydawano posiłki, karmiliśmy i poiliśmy zwierzęta.

4. Czy wiedział Pan/Pani dokąd jedzie?

Nie.

5. Czy ktoś z Państwa rodziny wrócił w rodzinne strony?

Siostra ojca i dwie rodziny naszych kuzynów wróciło do Mokrego.

6.1. Przywiezione przedmioty - RELIGIJNE:

Obraz. Dużo wszystkiego spaliło się w pożarze domu w 1944.

6.2. Przywiezione przedmioty - CODZIENNEGO UŻYTKU:

Zboże, mąka.

6.3. Przywiezione przedmioty - OSOBISTE:

To, co na sobie, trochę innych ubrań i bielizny na zmianę.

6.4. Przywiezione przedmioty - DOKUMENTY:

Nie pamiętam.

6.5. Przywiezione przedmioty - INNE:

Dwie krowy, koń, wóz, brony, pług. Ojciec jeszcze zdążył zasiać zboże i posadzić ziemniaki.

7. Które z nich zachowały się do dziś?:

Dwa zdjęcia.

8. Czy mógłby Pan/Pani przekazać je lub część z nich na rzecz muzeum?:

Dwa zdjęcia.

9. Czy ukrył Pan/Pani jakieś przedmioty w miejscu skąd Panią/Pana wywieźli?:

Nie.

D. NOWE MIEJSCE
1. Dokąd Państwa przesiedlono?:

Zabrost, powiat Węgorzewo.

2. Co Państwu przydzielono?:

Budynek szkolny, obora, chlew. Dom był w bardzo dobrym stanie. Ziemi nie pamiętam ile dostaliśmy. Z początku było na zasadzie: kto ile zaorał, – to jego.

3. Co Państwo zastaliście w nowym miejscu?:

Ciężki niemiecki kredens kuchenny (bardzo ładny). Długi segment pokojowy. Wszystkie mniejsze meble były rozkradzione.

4. Czy na miejscu przesiedlenia odczuwali Państwo represje?:

Byliśmy przyzwyczajeni. A te tutaj, w porównaniu do tamtych [w Mokrym], były niczym.

Zawadka Morochowska była małą wioską otoczoną lasem [znajdowała się w pobliżu Mokrego]. Ze względu na szczególne położenie była często odwiedzana przez partyzantów. Krążyły legendy, że kiedyś ta wieś zniknie z powierzchni ziemi.

24 stycznia 1945 r. pod wieczór usłyszeliśmy strzały, a nad lasem zabłysnęła łuna od ognia. Dowiedzieliśmy się później, że została tam przeprowadzona czystka przez żołnierzy Wojska Polskiego. W wyniku tej akcji zamordowano 70 mieszkańców. Uratowali się ci, którzy zdążyli uciec do lasu. Wieś została spalona.

Na drugi dzień rano mieszkańcy naszej wsi udali się do Zawadki. Przybywszy na miejsce ujrzeli kikuty niedopalonych domów i zwłoki zamordowanych mieszkańców. W trakcie przygotowywania pochówku zabitych w zbiorowej mogile moja ciocia usłyszała płacz dziecka. Tak, to był cud. A może nadludzka siła młodej matki, która walczyła ze śmiercią, aby ciepłem własnego umierającego ciała chronić swe dziecko przed mroźną nocą? Mówiono potem, że musiała umrzeć z samego rana, tuż przed naszym nadejściem, a może nawet w momencie, gdy usłyszała ludzkie głosy. Na pewno nie poznamy dramatu, jaki przeżyła ta kobieta, ale z pewnością pokonała najdłuższą noc w swoim życiu i wygrała życie dla syna. Półrocznym Mikołajem zaopiekowała się moja ciocia Anna Płatosz, która wraz z nim zamieszkała w Żabince. Ukończywszy szkołę średnią rozpoczął naukę w seminarium w Rzymie. Obecnie mieszka w Paryżu. W 1990 roku wraz z mężem byliśmy u niego w odwiedzinach.

5. Kiedy i gdzie zaczęliście Państwo uczęszczać do cerkwi?:

W wielkie święta jeździliśmy do Giżycka, potem pociągiem do Chrzanowa [pociąg dojeżdżał do Woszczel, z Woszczel do Chrzanowa jest ok. 3 km], wracaliśmy późną nocą. To była mała pielgrzymka, którą pierwszy raz odbyłam na początku lat 1950. Jeździliśmy również do Bań Mazurskich. Obecnie uczęszczamy do cerkwi w Węgorzewie.

6. Jakie są losy Państwa dzieci i rodzeństwa?:

Ślub w 1952 r. w Budrach. Dzieci: Włodek i Halina, mieszkają w Węgorzewie.

7. Czy Pana/Pani dzieci znają język ukraiński?: Tak.
7.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: Nauczyły się w domu.
7.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: ----------
8. Czy Pana/Pani wnuki znają język ukraiński?: Tak.
8.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: Znają i rozumieją, ale nie zawsze chcą z nami w języku ukraińskim rozmawiać. Wolą rozmawiać po polsku.
8.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: ----------
9. Czy posiadacie Państwo zdjęcia nowego miejsca?: Tak.
E. KONTAKTY Z UPA
1.1. Czy we wsi były kryjówki UPA?: Tak.
1.2. Czy we wsi były kryjówki UPA (opis rozszerzony):? ----------
2. Jaki jest Pani/Pana stosunek do UPA?: Pozytywny.
3.1 Miałem kontakt z UPA:

Tak.

Ach, ci młodzi, przystojni chłopcy z UPA, pełni życia i wiary. Do dzisiaj słyszę ich piękne śpiewy, gdy przychodzili wieczorami do nas, nawet raz z dowódcą „Żeleźniakiem”. Szkoda, że większość z nich zginęła.

3.2 Byłem członkiem UPA: Nie.
3.3 Pomagałem/wspierałem UPA (dobrowolnie): Tak.
3.4 Ktoś z mojej rodziny był członkiem UPA: Tak.
4. Czy był Pan/Pani w posiadaniu broni przed przesiedleniem?: Nie.
5. Czy był Pan/Pani więziony?: Nie.
F. INNE ZAGADNIENIA
1. Zwyczaje z rodzinnych stron i życie kulturalne:

Wielkim wydarzeniem w naszym domu była Wigilia. Jako małe dzieci wykonywaliśmy mnóstwo ozdób choinkowych. Ubieranie choinki rozpoczynaliśmy po południu. I zaraz wkrótce zasiadaliśmy do wigilijnego stołu. Stół był zawsze suto zastawiony dwunastoma daniami. Po kolacji dorośli śpiewali kolędy, a my, dzieci, bawiłyśmy się w słomie, która znajdowała się pod stołem. Wieczorem obowiązkowa pasterka. Pierwszy dzień świąt był typowo rodzinny. Nikt nikogo nie odwiedzał. Dopiero na drugi dzień przychodzili kolędnicy, których obdarowywaliśmy skromnymi prezentami. Wówczas przychodzili również inni goście.

2. Czy odwiedzali Państwo rodzinne strony?:

Tak, na początku lat 1960.

3. Dlaczego nie wyjechali na Ukrainę?:

Rodzice kończyli budowę dużego domu wraz z zabudowaniami gospodarczymi. Ojciec powtarzał, że nie ma już siły po raz trzeci budować się. Ponadto chcieliśmy zostać ze swoimi krewnymi.

4. Co w życiu było najważniejsze?: -------------
5. Dlaczego Was przesiedlili?:

Dlatego, że byliśmy Ukraińcami. Rzucane w przeddzień wyjazdu ulotki z samolotu informowały: "Ludność ukraińska jutro zostanie przesiedlona".

G. UWAGI
1. Dodatkowe informacje:

Ankietę przeprowadzili Andrzej i Roman Kryk.




 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta українська
A. ОСНОВНІ ДАНІ
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
Г. НОВЕ МІСЦЕ
Д. КОНТАКТИ З УПA
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
 
A. ОСНОВНІ ДАНІ
1. Дата анкетування: 16.01.2009 2. Номер анкети: 0024
3. Прізвище, ім’я, по-батькові: Бакун Стефанія ур. Білас
Венгожево
Воєводство вармінсько-мазурське
Polska-Польща
4. Дата народження: 17.07.1932 5. Місце народження: Мокре, повіт Сянік.
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
1.1. Місце проживання до переселення: Мокре, повіт Сянік.
1.2. Місце проживання до переселення:

Село було велике (був вокзал, копальня). Ми жили там споконвіку.

2. Вік на момент переселення: 15 3. Віросповідання: Греко-католицьке.
4. Кількість людей в родині на момент переселення:

Батьки Йосиф та Єва, тітка Анна, брати та сестри: Марія, Вікторія, Мирослав, Стефан. Миколка, якого пригорнула тітка Анна Платош.

5. Скільки осіб лишилося: 0 6. Скільки осіб переселено: 9
7. Скільки осіб пропало безвісти: 0
8. Скільки осіб іншої національності жило в селі:

Багато змішаних родин та декілька жидівських.

9. Стан відносин з ними:

Добрий.

10. Опишіть залишений Вами маєток:

Наш дім згорів у 1944 р. після совєтського авіаудару, тому ми жили у тітки Анни Платош. Тато будував новий дім, він був майже готовий, був покритий бляхою, як і стодола та хлів. Ми мали 16 га лісу, 10 га землі (батько їздив до Америки на підробітки, тому ми були однією з найбільш заможних родин в Мокрому).

В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
1. Коли Вас вивезли?

Початок квітня 1947 р.

2. Коли Вас привезли?

Ми були в дорозі 10 днів.

3.1. Маршрут переїзду: Мокре – підводи – Щавно – потяг – Осьвєнцім – перевантаження – Ґіжицко – підводи – Заброст
3.2. Маршрут переїзду:

Потяг зупинявся двічі на добу. В той час видавали харчі, люди кормили та поїли худобу.

4. Чи Ви знали куди їдете?

Ні.

5. Чи хто-небудь з Вашої родини повернувся в рідні сторони?

До Мокрого повернули сестра батька та двоє кузенів з сім'ями.

6.1. Речі які Ви привезли з собою (Релігійні)?:

Образ. Багато що згоріло в пожежі хати в 1944 році.

6.2. Речі які Ви привезли з собою (Побутового вжитку)?:

Зерно, борошно.

6.3. Речі які Ви привезли з собою (Речі особисті)?:

Те, що на собі, трохи іншого одягу та білизну на зміну.

6.4. Речі які Ви привезли з собою (Документи)?:

Не пам’ятаю.

6.5. Речі які Ви привезли з собою (Інші)?:

Дві корови, кінь, підвода, борони, плуг. Батько встиг засіяти збіжжя та посадити картоплю.

7. Які з них збереглися?

Дві світлини.

8. Чи могли б Ви передати їх (повністю або частково) для музею?

Дві світлини.

9. Чи заховали Ви які-небудь предмети в місті звідки Вас вивезли?

Ні.

Г. НОВЕ МІСЦЕ
1. Куди Вас переселили?

До Забросту, повіт Венгожево.

2. Які умови Вам надали?

Шкільний будинок, хлів. Хата була в дуже доброму стані. Скільки було землі – не пам’ятаю. На початку було так: скільки кому вдалося заорати – стільки йому й належало.

3. Яку картину Ви побачили на новому місці?

Важкий німецький кухонний буфет (дуже гарний), довгий кімнатний сегмент. Всі дрібніші меблі розкрадено.

4. Чи зазнавали ви утисків на новому місці?

Ми були призвичаєні. Ті на новому місці не йшли однак в порівняння з тими, яких ми зазнали вдома.

Завадка Морохівська була невеликим селом, яке оточував ліс [вона була розташована поблизу Мокрого]. З огляду на своє особливе розташування туди часто навідувалися партизани. Ми знали про віщування, мовляв, Завадка колись зникне з лиця землі.

Увечері 24.01.1945 року ми почули постріли, а над лісом забагряніла заграва від вогню. Ми довідалися, що вояки Війська Польського влаштували чистку в селі, внаслідок чого загинуло 70 мешканців. Врятувалися ті, які встигли втекти до лісу. Село спалили.

Наступного дня вранці мешканці нашого села пішли до Завадки і побачили там головинки недопалених хат та трупи замордованих мешканців. Коли трупів готували до похоронів у масовій могилі, моя тітка почула плач дитини. Це було чудо. Чи може надлюдська сила молодої матері, яка відганяла смерть, щоб теплом свого холонучого тіла, охороняти своє чадо в морозну ніч? Казали, що вона віддала духа вранці, перед нашим приходом, а може навіть у той момент коли почула наші голоси. З певністю ми ніколи не довідаємося, що пережила ця жінка, коли її довелося вистояти проти найдовшої ночі в своєму житті і здобути життя для свого синочка.

Чудом врятованого піврічного Миколку забрала тітка Платош, яка потім жила з ним в Жабінці. Закінчивши середню школу Микола почав навчання в духовній семінарії в Римі. Зараз живе в Парижі. Я з чоловіком відвідала його в 1990 році.

5. Де і коли ви почали відвідувати церкву?

На великі свята ми їздили до Ґіжицка, а далі потягом до Хшанова [насправді до Вощеля, де був залізничний вокзал, звідтам ще кілометрів 3 до Хшанова], поверталися пізно вночі. Це була така свого роду паломницька проща, в якій я перший раз взяла участь на початку 1950-х років. Ми їздили також до Бань Мазурських. Нині відвідую церкву в Венгожеві.

6. Як склалася доля Ваших дітей та рідних?

Вінчання в 1952 році в Будрах. Діти: Влодек та Галина. Живуть у Венгожеві.

7. Ваші діти знають українську мову? Так.
7.1. Так - Де вивчили? Знають. Навчилися вдома.
7.2. Ні - Чому? ----------
8. Ваші онуки знають українську мову? Так.
8.1. Так - Де вивчили? Знають та розуміють, але не завжди хочуть розмовляти з нами українською. Воліють спілкуватися польською.
8.2. Ні - Чому? ----------
9. Чи є у Вас світлини нового місця? Так.
Д. КОНТАКТИ З УПA
1.1. Чи в селі були криївки УПА? Так.
1.2. Чи в селі були криївки УПА? ----------
2. Яке Ваше ставлення до УПА? Позитивне.
3.1 Я контактував з УПА:

Так.

Ті молоді, красиві хлопці з УПА, сповнені віри та життя. Я й нині чую їхній чудовий спів, коли приходили до нас в гості (одного разу прийшли навіть з командиром «Залізняком»). Великий жаль, що більшість з них загинула.

3.2 Я був у складі УПА: Ні.
3.3 Я допомагав/сприяв УПА (добровільно): Так.
3.4 Хтось з моєї родини був у складі УПА: Так.
4. Чи мали Ви зброю у період перед переселенням? Ні.
5. Чи перебували Ви під арештом? Ні.
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Звичаї втраченої батьківщини:

Великою подією в нашій хаті був Святий Вечір. Будучи малими дітьми ми виготовляли безліч ялинкових прикрас. Прикрашати ялинку ми починали після обіду і незабаром потім всі сідали до святкового, щедро заставленого стола, на якому завжди було дванадять страв. Після вечері старші колядували, а ми, діти, бавилися в соломі під столом. Ввечері ми обов’язково йшли до церкви на всеночне.

Перший день свят мав суто сімейний характер. Ніхто нікого не відвідував. Тільки наступного дня приходили колядники, яких ми обдаровували скромними подарунками. Уже тоді навідувалися і інші гості.

2. Чи відвідували Ви свою батьківщину?

Так, на початку 1960-х років.

3. Чому ви не виїхали в Україну?

Батьки закінчували будівництво великого дому та господарських будинків. Батько зарікався, що вже не має в нього сили утретє будуватися. Ми бажали залишитися з родичами.

4. Що в житті було головне? ---------------
5. Чому Вас переселили?

Тому, що ми були українцями. За день до виселення з літака розкидали листівки, які інформували: «Українське населення завтра буде переселене».

Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Інше:

Анкетування провели Андрій та Роман Крик, мовна обробка Романа Крика.

 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta english
A. MAIN DETAILS
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
C. RESETTLEMENT
D. THE NEW PLACE
E. CONTACTS WITH UPA
F. ADDITIONAL INFORMATION
G. INFORMATION
 
A. MAIN DETAILS
1. Application Date: 22.02.2011 2. Application Reference Number:
3. Surname, Name, Paternal Name: brak


4. Date of Birth: 22.02.1909 5. Place of Birth:
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
1.1. Place of Residence before deportation:
1.2. Place of Residence before deportation (information):
2. Age at time of deportation: 3. Religion: dark
4. Number of family members at the time of deportation/ resettlement:
5. Number of family members left: 6. Number of family members deported:
7. Of which went missing:
8. Number of people of different nationalities resident in the village? 9. Inter-ethnic relations could be considered?
10. List your lost assets/property:
C. RESETTLEMENT
1. When were you deported? 2. When did you arrive?
3.1. Deportation Itinerary:
3.2. Deportation Itinerary (information):
4. Did you know where you were being deported to?
5. Have any of your relatives returned to your homeland?
6.1. What personal items did you take with you - Religious:
6.2. What personal items did you take with you - Household objects:
6.3. What personal items did you take with you - Personal belongings:
6.4. What personal items did you take with you - Documents:
6.5. What personal items did you take with you - Other:
7. Of these items, what is left?
8. Would you be prepared to donate these (in whole, or in part) to the museum?
9. Did you hide any of the items that you brought with you?
D. THE NEW PLACE
1. Where did they deport you to?
2. What amenities were you granted?
3. What did you see when you arrived at your new place of settlement?
4. Did you encounter any persecution?
5. Where & when did you start going to church?
6. How did your children fare?
7. Do your children know Ukrainian?
7.1. Yes - Where did they learn it?
7.2. No - Why?
8. Do your grandchildren know Ukrainian?
8.1. Yes - Where did they learn it?
8.2. No - Why?
9. Do you have photos of your new place of settlement/residence?
E. CONTACTS WITH UPA
1.1. Were there UPA bunkers in the village?
1.2. Were there UPA bunkers in the village (information)?
2. What is your view of UPA?
3.1 I contacted UPA:
3.2 I was part of UPA:
3.3 I helped/facilitated UPA (voluntarily):
3.4 Were any of your family in UPA?
4. Did you ever hold firearms before the period that you were deported?
5. Were you ever arrested?
F. ADDITIONAL INFORMATION
1. Lost customs/traditions of your homeland:
2. Have you visited your homeland?
3. Why did you not choose to live in Ukraine?
4. What was your priority in life?
5. Why were you deported/resettled?
G. INFORMATION
1. Information

 
do góry ↑
Fotografie
„Kliknij” na miniaturke by zobaczyc zdjęcia w galerii.



 
do góry ↑
Wspomnienia


Wspomnienia w j.polskim

 
do góry ↑
Pliki


Na tę chwilę brak jest w bazie plików (filmowych, dźwiekowych, itp.)
powiązanych z niniejszą ankietą.

 
do góry ↑
VIDEO






„Człowiek pozbawiony korzeni, staje się tułaczem...”
„Людина, яку позбавили коренів стає світовим вигнанцем...”
„A person, who has had their roots taken away, becomes a banished exile...”

Home   |   FUNDACJIA   |   PROJEKTY   |   Z ŻYCIA FUNDACJI   |   PUBLICYSTYKA   |   NOWOŚCI   |   WSPARCIE   |   KONTAKT
Fundacja Losy Niezapomniane. Wszystkie prawa zastrzeżone. Copyright © 2009 - 2018

stat4u

Liczba odwiedzin:
Число заходжень:
827 244
Dziś:
Днесь:
367