Fundacja Losy Niezapomniane cien

Home FUNDACJA PROJEKTY Z ŻYCIA FUNDACJI PUBLICYSTYKA NOWOŚCI WSPARCIE KONTAKT
PROJEKTY - Ukraińcy
cień
Wersja: PL UA EN
Losy Niezapomniane wysiedlonych w ramach AKCJI „WISŁA”

Świadectwa przesiedleńców - szczegóły...
cień
Ankieta (0386)
Buszko Anastazja z d. Nieczaj, córka Michała i Natalii z d. Bohusz.
ur. 11.10.1939
Dziewięcierz, powiat Lubaczów. Rodzice również pochodzili z Dziewięcierza.
 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [wspomnienia] [pliki do ankiety] [video do ankiety]
Ankieta w j.polskim
A. METRYKA ANKIETY
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
C. PRZESIEDLENIE
D. NOWE MIEJSCE
E. KONTAKTY Z UPA
F. INNE ZAGADNIENIA
G. UWAGI
 
A. METRYKA ANKIETY
1. Data wywiadu: 04.01.2013 2. Numer kolejny: 0386
3. Dane osobowe uczestnika /uczestników wywiadu: Buszko Anastazja z d. Nieczaj, córka Michała i Natalii z d. Bohusz.

Jagodne Wielkie.
Польща – Polska
4. Data urodzenia: 11.10.1939 5. Miejsce urodzenia: Dziewięcierz, powiat Lubaczów. Rodzice również pochodzili z Dziewięcierza.
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
1.1. Miejsce zamieszkania przed przesiedleniem: Dziewięcierz.
1.2. Miejsce zamieszkania - OPIS
(przed przesiedleniem):

Ojca zabrali na wojnę, mama została sama z trójką dzieci. Potem [w 1947 roku] mama przyjechała tutaj.

Miałam dwie młodsze siostry, najmłodsza miała 2 lata, gdy tu przyjechaliśmy.

Tato poszedł na wojnę i nie wrócił, do dziś nie wiemy co się stało. Mama do nich pisała, ale odmowne było i koniec.

Tato pracował w piekarni w Rawie Ruskiej. Pojechał do roboty i tam wzięli tych wszystkich chłopów, ostrzygli i wysłali na wojnę, chyba do Rosji.

Mama nawet nie wiedziała, gdzie jest jego grób, gdzie jest pochowany.

Mama widziała się z ojcem… Bo tato trzy miesiące był w szpitalu, a mama nie mogła… Starała się, trudno jej było dostać się do niego, bo tam była Rosja, a tu Polska. Trudno było pojechać do Lwowa do szpitala, ale potem ona to załatwiła. Ale już zabierali ich na front. Mama dała jedynie chleb czy coś (mówiła), i już wszystko szło na front, nawet nie porozmawiali.

[Jak pani zapamiętała rodzinną wieś. Co prawda, była pani wówczas małym dzieckiem, a dzieciństwo przypadło na okres wojny, tak więc…] Nie pamiętam. Troszkę pamiętam jak tato jechał do pracy, bo z naszego domu było niedaleko do pociągu. Niby go odprowadzałam, ale jak to było – tego nie pamiętam.

W Dziewięcierzu do szkoły nie chodziłam, zaczęłam chodzić dopiero gdy przyjechaliśmy tu [na Mazury].

2. Wiek w trakcie przesiedlenia: 8 lat. 3. Wyznanie: Grekokatolickie.
4. Stan najbliższej rodziny przed przesiedleniem:

Mama, ja, dwie młodsze siostry.

Zabrali moje siostry, mamę i przywieźli do Jagodnego. Mama przyjechała razem z jej ojcem, miał żonę i czworo dzieci. Trzymaliśmy się razem, gdyż mówiono, że lada moment będziemy wracać do domu, trzeba więc być razem. Nikt nie wrócił. Wszyscy się zestarzeli, poumierali i nikogo nie ma. Tylko młodsze pokolenie zostało.

5. Ile osób zostało na miejscu: 0
6. Ile osób przesiedlono: 4
7. Ile osób zaginęło: Ojciec.
8. Ile osób innej narodowości /pochodzenia mieszkało we wsi:

Były polskie, i żydowskie rodziny, nawet niemieckie były, były rodziny mieszane. Mama opowiadała. Polacy chodzili do cerkwi, a na wielkie święta – do kościoła, ale gdzie był kościół, w innej wiosce czy w naszej, tego nie pamiętam.

9. Jak ogólnie wyglądały kontakty z nimi? -----------------
10. Jak wyglądał pozostawiony majątek Pana/Pani rodziny:

Mieliśmy i trzodę, i las dębowy, i ziemię też mieliśmy. Dom był kryty słomą, ale mieliśmy zapas drzewa na budowę nowego domu. Wyjechaliśmy i wszystko tam zostało.

Konia mama nie miała, gdyż była sama.

Jedną krowę mama przyprowadziła [na nowe miejsce].

C. PRZESIEDLENIE
1. Kiedy Panią/Pana wywieziono?

Wysiedlali nas na Zielone Świątki w 1947 roku, a jaki to był miesiąc – tego nie pamiętam.

2. Kiedy Panią/Pana przywieziono? -------------
3.1. Trasa przejazdu: Dziewięcierz – Giżycko – Jagodne Wielkie
3.2. Trasa przejazdu (ewentualny opis rozszerzony):

To, jak nas przywieźli do Giżycka – pamiętam, ale jak wsiadaliśmy do pociągu – tego już nie pamiętam.

Pamiętam jak tu jechaliśmy. Pociągiem jechaliśmy. Było dużo ludzi. Przywieźli nas do Giżycka i potem rozwozili po gospodarstwach.

Przyjechaliśmy do Jagodnego. Nie było ani okien, ani niczego – spaliśmy na podwórzu. Potem trochę nam pomagali remontować.

4. Czy wiedział Pan/Pani dokąd jedzie? -------------
5. Czy ktoś z Państwa rodziny wrócił w rodzinne strony?

Nikt nie wrócił.

6.1. Przywiezione przedmioty - RELIGIJNE: --------------
6.2. Przywiezione przedmioty - CODZIENNEGO UŻYTKU:

Skrzynię z ubraniami przywieźliśmy. Czy wzięliśmy ziemniaki – nie wiem.

Mama mówiła, że miała takie duże garnki, wywiozła je do wujka do piwnicy. Powiedziała: Jakby co, to będą mieli. No i wszystko zostało.

6.3. Przywiezione przedmioty - OSOBISTE: --------------
6.4. Przywiezione przedmioty - DOKUMENTY: --------------
6.5. Przywiezione przedmioty - INNE:

Przywieźliśmy jedną krowę.

7. Które z nich zachowały się do dziś?:

Nie posiadam niczego z [rodzinnego] domu.

8. Czy mógłby Pan/Pani przekazać je lub część z nich na rzecz muzeum?: --------------
9. Czy ukrył Pan/Pani jakieś przedmioty w miejscu skąd Panią/Pana wywieźli?:

Nie. Mama niczego takiego nie miała, no bo jak – była sama.

D. NOWE MIEJSCE
1. Dokąd Państwa przesiedlono?: Jagodne Wielkie.
2. Co Państwu przydzielono?:

Zapomogi dawali. W domu mieszkaliśmy z dziadkiem.

Dom był w ruinie i wszystko robiliśmy sami. Była tam także stajnia, ale gdy przyjechaliśmy, to była już spalona. Nie było ani okien, ani drzwi. W środku żadnych mebli, tylko gołe ściany.

Przebywaliśmy tam do 1957 roku. Potem przenieśliśmy się tu, gdzie jesteśmy teraz. Tu też niczego nie było, trzeba było wszystko remontować.

3. Co Państwo zastaliście w nowym miejscu?: --------------
4. Czy na miejscu przesiedlenia odczuwali Państwo represje?:

Nie. Chodziliśmy do szkoły, niczego takiego nie było. I Niemcy chodzili (chłopcy i dziewczęta), i Ukraińcy, i Polacy – wszyscy razem. Panowała zgoda.

5. Kiedy i gdzie zaczęliście Państwo uczęszczać do cerkwi?: --------------
6. Jakie są losy Państwa dzieci i rodzeństwa?:

Urodziło się nam sześcioro dzieci. Wnuków mam dziesięcioro. [Z ankiety męża ankietowanej Buszka Włodzimierza, ankieta № 0387.]

7. Czy Pana/Pani dzieci znają język ukraiński?: Tak.
7.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: W domu.
7.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: --------------
8. Czy Pana/Pani wnuki znają język ukraiński?: brak danych
8.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?: --------------
8.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?: --------------
9. Czy posiadacie Państwo zdjęcia nowego miejsca?: --------------
E. KONTAKTY Z UPA
1.1. Czy we wsi były kryjówki UPA?: Nie wiem.
1.2. Czy we wsi były kryjówki UPA (opis rozszerzony):? --------------
2. Jaki jest Pani/Pana stosunek do UPA?: Neutralny.
3.1 Miałem kontakt z UPA: --------------
3.2 Byłem członkiem UPA: Nie.
3.3 Pomagałem/wspierałem UPA (dobrowolnie): Nie.
3.4 Ktoś z mojej rodziny był członkiem UPA: Nie.
4. Czy był Pan/Pani w posiadaniu broni przed przesiedleniem?: Nie.
5. Czy był Pan/Pani więziony?: Nie.
F. INNE ZAGADNIENIA
1. Zwyczaje z rodzinnych stron i życie kulturalne:

Niczego nie pamiętam z domu. [Jakie zwyczaje mama przekazała pani? Czego panią nauczyła, a teraz tego pani brakuje? Może siana na Boże Narodzenie?] Siano akurat przynosimy. Mam zięcia Polaka – on przynosi na polskie [Boże Narodzenie], a ja na ukraińskie. A gdy mnie już nie będzie – to nie wiem, jak oni będą tam sobie robili.

Na Boże Narodzenie u nas w domu jako pierwszą śpiewało się kolędę „Boh predwicznyj” [Bóg się rodzi].

2. Czy odwiedzali Państwo rodzinne strony?:

Tam, gdzie mieszkaliśmy, nie ma ani jednej rodziny, w tej miejscowości. Ludzi wywieźli do Ukrainy, potem nas [wywieźli], więc ja nawet nie wiem kto tam został. Nie wiem, czy ta wieś jeszcze istnieje. Nigdy tam nie jeździłam. Chciałabym obejrzeć, ale co tam – wszystko pozarastało, niczego tam nie ma.

Ludzi z naszej wioski porozrzucali po północnej Polsce, ale oni wszyscy już poumierali, ci starsi, zostało młodsze pokolenie. W Malinkach był stryjek, ale oni tam poumierali już, nikogo nie ma – ani tych dzieci, ani ich.

3. Dlaczego nie wyjechali na Ukrainę?:

Z rodziny mamy wszyscy pojechali do Ukrainy. Mama miała trójkę dzieci, była sama, więc jej nie wypędzali. Powiedzieli: „Niech zostaje”. Wszystkich innych wywieźli, dużo ludzi z wioski.

4. Co w życiu było najważniejsze?:

Mama mówiła, że się nabiedowała, była bez męża, dzieci małe, narobiła się.

Mama uczyła nas rozmawiać po ukraińsku.

5. Dlaczego Was przesiedlili?:

Skąd ja mogę to wiedzieć? Wywieźli i już. Przyszedł rozkaz i po wszystkim. Teraz Ukraińców już nie ma, są tylko mieszani w naszej rodzinie.

[Ma pani żal do organizatorów akcji „Wisła”, że was wywieźli z ziemi przodków?] Jaki ja mogę mieć żal. Wywieźli i już. Tyle lat minęło, ja już nie tęsknię, nawykłam. Przyzwyczailiśmy się i żyjemy.

G. UWAGI
1. Dodatkowe informacje: Zapis następnym pokoleniom Ukraińców

Żeby wam było dobrze, żebyście się trzymali swego. [Ma pani wiarę w młodych Ukraińców, że oni przetrwają jako Ukraińcy?] Nie mam takiej wiary, teraz nie te czasy.


Ankietę przeprowadziła i nagrała Marusia Chomyn. Tekst ukraiński Kateryny Bedryczuk. Tłumaczenie na polski Romana Kryka. 13.10.2020 r.




 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta українська
A. ОСНОВНІ ДАНІ
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
Г. НОВЕ МІСЦЕ
Д. КОНТАКТИ З УПA
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
 
A. ОСНОВНІ ДАНІ
1. Дата анкетування: 04.03.2013 2. Номер анкети: 0386
3. Прізвище, ім’я, по-батькові: Бушко Анастасія з д. Нєчай, дочка Михайла та Наталії з д. Богуш.

Яґодне-Вєлькє
Polska - Польща
4. Дата народження: 11.10.1939 5. Місце народження: Дев’ятир, повіт Любачів. Батьки родом також з Дев’ятира.
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
1.1. Місце проживання до переселення: Дев’ятир.
1.2. Місце проживання до переселення:

Тата взяли на війну, мама залишилася сама з трьома дітьми. Потім [в 1947 році] мама сюди приїхала.

У мене було дві молодші сестри, наймолодшій було 2 роки, коли ми сюди переїхали.

Батько пішов на війну і не повернувся, досі не знаємо, що сталося. Мама туди писала, але не дали такої інформації і все.

Він працював у пекарні у Раві-Руській. Поїхав на роботу, а там взяли тих всіх хлопів [мужчин], пообстригали і відправили на війну, мабуть до Росії.

Мама навіть не знала, де його могила, де він похований.

Мама була з татом… Бо тато три місяці був у лікарні, а мама не могла, старалася… Годі їй було до нього потрапити, бо там була Росія, а тут – Польща. Годі було поїхати до Львова до лікарні, але потім вона це залагодила. Тільки що їх вже забирали на фронт. Мама дала лише хліб, чи щось (казала), і вже всьо йшло на фронт, навіть не переговорили.

[Як ви запам’ятали своє рідне село. Ви, правда, були ще малою дитиною, а ваше дитинство випало в період війни, так що…] Я не пам’ятаю. Трошки пам’ятаю, що тато їхав на роботу, наш дім був недалеко потягу [залізниці]. Я ніби його проводжала, але як то відбувалося – того я не пам’ятаю.

В Дев’ятирі до школи я не ходила, лише після переїзду сюди [на Мазури] почала ходити.

2. Вік на момент переселення: 8 років. 3. Віросповідання: Греко-католицьке.
4. Кількість людей в родині на момент переселення:

Мама, я, дві молодші сестри.

Моїх сестер і маму забрали і привезли до Яґодного. Мама приїхала разом з її татом, який мав жінку і четверо дітей. Ми були всі разом, бо казали що зараз будемо повертатися додому, то треба бути разом. Ніхто не повернувся. Всі постаріли, повмирали і нема нікого. Тільки молодше покоління залишилося.

5. Скільки осіб лишилося: 0
6. Скільки осіб переселено: 4
7. Скільки осіб пропало безвісти: Батько.
8. Скільки осіб іншої національності жило в селі:

Були і польські, і жидівські родини, навіть німецькі були, були мішані. Мама розповідала. Поляки ходили до церкви, а на великі свята – до костела, але де був костел, в іншому селі чи в нашому, того я не пам’ятаю.

9. Стан відносин з ними: --------------
10. Опишіть залишений Вами маєток:

Ми мали і худобу, і дубовий ліс, і поле мали. Халупа була під соломою, але мали запас дерева для побудови нового дому. Коли їхали – все залишилося там.

Коня мама не мала, бо була одна.

Одну корову мама привела [на нове місце].

В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
1. Коли Вас вивезли?

Нас виселяли на Зелені свята 1947 року, а який був місяць – того не пам’ятаю.

2. Коли Вас привезли? -----------------
3.1. Маршрут переїзду: Дев’ятир – Ґіжицько – Яґодне-Вєлькє
3.2. Маршрут переїзду:

Як нас привезли до Ґіжицька – це я пам’ятаю, але як сідали до поїзду – того не пам’ятаю.

Як ми їхали сюди – пам’ятаю. Потягом ми їхали. Було багато людей. Привезли нас до Ґіжицька і потім розвозили по господарствах.

Ми приїхали до Яґодного. Не було ані вікон, ані нічого – ми спали на подвір’ї. Потім трохи допомагали нам ремонтувати.

4. Чи Ви знали куди їдете? -----------------
5. Чи хто-небудь з Вашої родини повернувся в рідні сторони? Ніхто не повернувся.
6.1. Речі які Ви привезли з собою (Релігійні)?: -----------------
6.2. Речі які Ви привезли з собою (Побутового вжитку)?:

Скриню з одягом мама привезла. Чи привезла картоплю – не пам’ятаю.

Мама розповідала, що мала такі великі горці [баняки, каструлі], то вивезла їх до вуйка до підвалу. Казала: Якщо що – то будуть мати. І так все залишилося.

6.3. Речі які Ви привезли з собою (Речі особисті)?: -----------------
6.4. Речі які Ви привезли з собою (Документи)?: -----------------
6.5. Речі які Ви привезли з собою (Інші)?:

Одну корову привезли.

7. Які з них збереглися?

Не маю нічого з дому.

8. Чи могли б Ви передати їх (повністю або частково) для музею? -----------------
9. Чи заховали Ви які-небудь предмети в місті звідки Вас вивезли?

Ні. Мама особливо нічого не мала, но бо як – сама була.

Г. НОВЕ МІСЦЕ
1. Куди Вас переселили? Яґодне-Вєлькє.
2. Які умови Вам надали?

Допомогу [від держави] давали. В хаті ми мешкали з дідом.

Хата була зруйнована і ми все робили самі. Там була також стайня, але вже була спалена, коли ми приїхали. Не було ані вікон, ані дверей. В хаті жодних меблів, голі стіни.

Ми пробули там до 1957 року. А потім прийшли туди, де ми зараз. Тут теж нічого не було і треба було ремонтувати все.

3. Яку картину Ви побачили на новому місці? -----------------
4. Чи зазнавали ви утисків на новому місці?

Ні. До школи ходили і все. І німці ходили (хлопці та дівчата), і українці, і поляки – всі разом. Але ми були у згоді.

5. Де і коли ви почали відвідувати церкву? -----------------
6. Як склалася доля Ваших дітей та рідних?

У нас народилося шість дітей. Внуків маю десять. [З анкети чоловіка анкетованої Бушка Володимира, анкета № 0387.]

7. Ваші діти знають українську мову? Так.
7.1. Так - Де вивчили? Вдома.
7.2. Ні - Чому? ---------------
8. Ваші онуки знають українську мову? немає відповіді
8.1. Так - Де вивчили? ---------------
8.2. Ні - Чому? ---------------
9. Чи є у Вас світлини нового місця? ---------------
Д. КОНТАКТИ З УПA
1.1. Чи в селі були криївки УПА? Не знаю.
1.2. Чи в селі були криївки УПА? ---------------
2. Яке Ваше ставлення до УПА? Жодне.
3.1 Я контактував з УПА: ---------------
3.2 Я був у складі УПА: Ні.
3.3 Я допомагав/сприяв УПА (добровільно): Ні.
3.4 Хтось з моєї родини був у складі УПА: Ні.
4. Чи мали Ви зброю у період перед переселенням? Ні.
5. Чи перебували Ви під арештом? Ні.
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Звичаї втраченої батьківщини:

З дому нічого не пам’ятаю. [Які звичаї передала вам мама? Чого вас навчила, а тепер вам того бракує? Може сіна на Різдво?] Сіно приносимо. Маю зятя поляка, то він приносить на польське [Різдво], а я на українське. А як мене не буде – то не знаю як вони там будуть робили собі.

На Різдво у нас вдома першою співали колядку «Бог предвічний народився».

2. Чи відвідували Ви свою батьківщину?

Там, де ми мешкали, немає ні однієї родини, в тім селі. Людей вивезли до України, потім нас [вивезли], то я не знаю хто там залишився. Не знаю, чи те село ще існує. Я туди ніколи не їздила. Хотіла б оглянути, але що там – все позаростало, нічого нема.

Людей з нашого села порозкидали по північній Польщі, але вони всі повмирали, ті старші, залишилося молодше покоління. В Малінках був стрик, але вони повмирали вже, нема нікого – ані тих дітей, ані їх.

3. Чому ви не виїхали в Україну?

Мамина родина вся поїхала до України. А у мами було троє дітей, вона була одна, тож її не виганяли. Сказали: „Niech zostaje” [Хай залишається]. А так, всьо вивезли, багато людей з села.

4. Що в житті було головне?

Мама розповідала, що набідувалася, була без чоловіка, діти були малі, наробилася.

Мама вчила нас розмовляти українською.

5. Чому Вас переселили?

Звідки я можу знати? Вивезли і все. Прийшов наказ і по всьому. Тепер українців вже нема, є тільки мішані в нашій родині.

[Маєте жаль до організаторів акції «Вісла», що вас вивезли з рідної землі?] Який я можу мати жаль. Вивезли і все. Стільки років пройшло, я вже не тужу, звикла. Призвичаїлися і живемо.

Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
1. Інше: Заповіт прийдешнім поколінням українців

Щоб вам було добре, щоб трималися свого.[Маєте віру в молодих українців, що вони залишаться українцями?] Я не маю такої віри, зараз не той час.


Анкету провела та записала Маруся Хомин. Українською мовою текст набрала Катерина Бедричук. Остання редакція Романа Крика – 12.10.2020 р.

 
do góry ↑
[ankieta w j.polskim] [ankieta українська] [ankieta english]
[fotografie do ankiety] [pliki do ankiety]
Ankieta english
A. MAIN DETAILS
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
C. RESETTLEMENT
D. THE NEW PLACE
E. CONTACTS WITH UPA
F. ADDITIONAL INFORMATION
G. INFORMATION
 
A. MAIN DETAILS
1. Application Date: 11.10.2020 2. Application Reference Number:
3. Surname, Name, Paternal Name: brak


4. Date of Birth: 11.10.1909 5. Place of Birth:
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
1.1. Place of Residence before deportation:
1.2. Place of Residence before deportation (information):
2. Age at time of deportation: 3. Religion: dark
4. Number of family members at the time of deportation/ resettlement:
5. Number of family members left:
6. Number of family members deported:
7. Of which went missing:
8. Number of people of different nationalities resident in the village? 9. Inter-ethnic relations could be considered?
10. List your lost assets/property:
C. RESETTLEMENT
1. When were you deported? 2. When did you arrive?
3.1. Deportation Itinerary:
3.2. Deportation Itinerary (information):
4. Did you know where you were being deported to?
5. Have any of your relatives returned to your homeland?
6.1. What personal items did you take with you - Religious:
6.2. What personal items did you take with you - Household objects:
6.3. What personal items did you take with you - Personal belongings:
6.4. What personal items did you take with you - Documents:
6.5. What personal items did you take with you - Other:
7. Of these items, what is left?
8. Would you be prepared to donate these (in whole, or in part) to the museum?
9. Did you hide any of the items that you brought with you?
D. THE NEW PLACE
1. Where did they deport you to?
2. What amenities were you granted?
3. What did you see when you arrived at your new place of settlement?
4. Did you encounter any persecution?
5. Where & when did you start going to church?
6. How did your children fare?
7. Do your children know Ukrainian?
7.1. Yes - Where did they learn it?
7.2. No - Why?
8. Do your grandchildren know Ukrainian?
8.1. Yes - Where did they learn it?
8.2. No - Why?
9. Do you have photos of your new place of settlement/residence?
E. CONTACTS WITH UPA
1.1. Were there UPA bunkers in the village?
1.2. Were there UPA bunkers in the village (information)?
2. What is your view of UPA?
3.1 I contacted UPA:
3.2 I was part of UPA:
3.3 I helped/facilitated UPA (voluntarily):
3.4 Were any of your family in UPA?
4. Did you ever hold firearms before the period that you were deported?
5. Were you ever arrested?
F. ADDITIONAL INFORMATION
1. Lost customs/traditions of your homeland:
2. Have you visited your homeland?
3. Why did you not choose to live in Ukraine?
4. What was your priority in life?
5. Why were you deported/resettled?
G. INFORMATION
1. Information

 
do góry ↑
Fotografie
„Kliknij” na miniaturke by zobaczyc zdjęcia w galerii.



 
do góry ↑
Wspomnienia


Na tę chwilę brak jest w naszej bazie wspomnień osoby, której ankieta dotyczy.

 
do góry ↑
Pliki


Na tę chwilę brak jest w bazie plików (filmowych, dźwiekowych, itp.)
powiązanych z niniejszą ankietą.

 
do góry ↑
VIDEO


Na tę chwilę brak jest w bazie plików (filmowych, dźwiekowych, itp.)
powiązanych z niniejszą ankietą.

„Człowiek pozbawiony korzeni, staje się tułaczem...”
„Людина, яку позбавили коренів стає світовим вигнанцем...”
„A person, who has had their roots taken away, becomes a banished exile...”

Home   |   FUNDACJIA   |   PROJEKTY   |   Z ŻYCIA FUNDACJI   |   PUBLICYSTYKA   |   NOWOŚCI   |   WSPARCIE   |   KONTAKT
Fundacja Losy Niezapomniane. Wszystkie prawa zastrzeżone. Copyright © 2009 - 2020

stat4u

Liczba odwiedzin:
Число заходжень:
1 105 798
Dziś:
Днесь:
333