Home FUNDACJA PROJEKTY Z ŻYCIA FUNDACJI PUBLICYSTYKA NOWOŚCI WSPARCIE KONTAKT
PUBLICYSTYKA
cień
Wersja: PL UA EN
Publicystyka - Zdaniem Historyków i Publicystów
cień
W tej części zamieszczamy, naszym zdaniem, najlepsze i najbardziej obiektywne prace historyków i publicystów na temat historii i dnia dzisiejszego Ukraińców w Polsce.
[wersja w j.polskim] [wersja українська] [wersja english] [video] [fotografie] [pliki]
Data artykułu: 2015-05-20
WERSJA W J.POLSKIM
Листи о. Мирослава Ріпецького до . Йосипа Кладочного
WERSJA W J.UKRAIŃSKIM
do góry ↑
Листи о. Мирослава Ріпецького до о. Йосипа Кладочного

Від упорядника

Ця тоненька книжечка знайомить читача з двома визначними постатями української греко-католицької Церкви - отцями Мирославом Ріпецьким та Йосифом Кладочним. Їх протягом довгих років поєднувала тісна дружба на основі служіння своїй Церкві та українському народові. Доля судила о. Мирославові Ріпецькому (13.6.1889-29.4.1974) стати одним з найбільших борців за права української Церкви у післявоєнній Польщі. Народився у Самборі на Львівщині у священичій сім'ї і там закінчив гімназію. Богослів'я закінчив у Львові і в 1913 році був висвячений єпископом К. Чеховичем. Шість років працював у Великих Мостах. Коли почалася І світова війна став капеланом австрійської, а опісля і української армії. Пройшов з УГА складний і небезпечний шлях з Галичини на Східну Україну. Восени 1921 року отримав парафію Ліски на Сокальщині і протягом 25 років проводив у ній душпастирську, культурно-освітню та економічну працю. 22 березня 1944 року ледве врятувався з дружиною в криївці від нападу озвірілої польської боївки, яка того дня знищила в селі 59 осіб. У 1947 році о. Ріпецький примусово був виселений з Лісок на "зємє одзискане". Оселився в Хшанові біля Елку (в Білостоцькому воєводстві). Там заснував Марійську каплицю, яка протягом багатьох років була єдиним духовним центром УГКЦ на північних землях Польщі. Лише в 1958 році польська влада дозволила відкрити обмежену кількість осередків УГКЦ в місцях розселення українців. За час своєї душпастирської праці о. Ріпецький написав біля 20 науково-популярних розвідок з історії української Церкви та культури. Отець Йосиф Кладочний народився 1906 року на Тернопільщині. У 1928 році закінчив Львівську Духовну Семінарію, а опісля історичний факультет Варшавського Університету. 28 грудня 1930 року був висвячений митрополитом А. Шептицьким. За дорученням Шептицького був душпастирем для українців, що утримувалися в польських тюрмах. Там він зустрічався з багатьма людьми, які творили історію українського народу XX століття. Після початку II світової війни був заарештований і кинутий у відомий концтабір Береза Картузька. Опинившись на волі, виконував спеціальне завдання Шептицького і після нелегального переходу радянсько-німецького кордону добрався до Ватикану. Опісля був військовим капеланом в дивізії "Галичина" і отримав важке поранення влітку 1944 року при прориві з оточення у так званому Брідському котлі. Весною 1947 року був арештований і до серпня 1956 року відбував ув'язнення. Після звільнення мусив працювати у Львові простим робітником, бо працівники КДБ не дозволяли прийняти його на якусь кращу роботу не дивилися на те, що знав 6 іноземних мов. Помер у Львові у вересні 1994 року. До останніх днів залишався вірним УГКЦ, підтримував зв'язки з кардиналом Й. Сліпим. Його життя та пригоди добре описав Петро Шкраб'юк у книзі "Виноградник Господній. Історія життя о. д-ра Йосифа Кладочного" (Львів, 1995, 280 стор.). Незрозуміло, чому листування о. Ріпецького з о. Кладочним закінчується на 1970 році. Можливо, що до цього доклала праці репресивна машина СРСР. Адже у 1972 році у Львові вже судили велику групу дисидентів. При опрацюванні я не робив жодних виправлень в листах о. Ріпецького, який зовсім не вживав знаку апострофа, довільно ставився до вживання розділових знаків. Також свідомо не роблю виправлень граматичних помилок і подаю текст листів автентично, тобто так, як вони написані. Список скорочень та пояснення незрозумілих слів подано в кінці брошури. При передачі текстів польською мовою набір виконано латинськими літерами, без врахування специфічних польських букв. Для українського читача це не має принципового значення, бо зможе користуватися перекладом. Листи зберегла і передала мені для опрацювання пані Христина Лада-Лукасевич, яка є родичкою Євгенії Лопатинської. Саме у Євгенії та її сестри Марії знайшов останній притулок о. Кладочний. Після опрацювання пані Христина передала архів о. Кладочного для дальшого зберігання в Богословську Академію у Львові. Я щиро вдячний їй за допомогу при підборі фотографій до цієї книжечки. Потрібно зазначити, що в підбірці листів також знаходяться аркуші надісланого о. Ріпецьким "Літопису села Угринів". При звірці з брошурою, виданою в Римі 1968 року (примірник якої мені подарувала п. Іри на Кашубинська), я вияснив, що наявні аркуші 33-41 відповідають сторінкам 28-35 брошури. Але в брошурі немає "Вступного слова" та присвяти кардиналові Йосифові Сліпому, які є серед аркушів, надісланих о. Кладочному. Книжечка є логічним продовженням виданої у 1996 році підбірки документів з архіву о. Ріпецького (Документи до історії Української Греко-Католицької Церкви у Польщі у 1947-1960-х роках. Львів, 1996, 312 стор). В цій книзі добре показано болючий процес відновлення організаційної структури УГКЦ на місцях примусового розселення українці. Спонсорували її видання пані Ірина Кашубинська та Стефанія Цегельська зі США, племінниці о. Ріпецького. Книга розійшлася серед українців у Польщі, стала надбанням наукових бібліотек України та інших країн. Вона є цінним джерелом до вивчення відносин УГКЦ з польською владою та з Римо-Католицькою Церквою у післявоєнній Польщі. Пані Ірина Кашубинська та Стефанія Цегельська спонсоруванням цієї книжечки продовжили благородну справу сприяння розвиткові української духовності. Хай Бог обдарує їх своїми ласками.

Василь Лаба
1. Хшаново, дня 10.3.1958

Сл.Іс.Хр!
Високопреподобний Отче Доктор!
Дякую Вам за вісті, подані в довго вичікуваному листі і за львівські поштові листівки. Не знаю, чи буде можливим відвідати Вас і оглянути прегарний Львів, бо поїздки на Радянську Україну є ще здержані і не знаємо, чи "Орбіс" зорганізує екскурсії у відповідному для мене часі. Я рад би в літі вибратися до сонячної Італії, однак досі не маю певности, чи здійсняться ті наміри. Жена тепер здорово держиться.

Богу дякувати я дальше без перепон сповняю душпастирські обовязки в Марійській Каплиці в Хшанові. Мій спір з Кардиналом ще не закінчився, бо він не хоче уділити мені повної, потрібної мені юрисдикції, однак я дальше користаю з надзвичайних повновластей з 1944 р., щоб заспокоїти духовні потреби вірних нашої гр-кат. церкви в Польщі. Під час сьогорічних мясниць я дав шлюб 14 парам новоженців з ріжних, навіть дуже далеких сторін, які бажали заключити подружжя в свому рідному обряді. Положення гр-кат. церкви в Польщі не покращало, бо не маємо свого ординарія, а примас не спішиться, щоб ввести в життя нові осередки відправи гр-кат. богослуження, як обіцяв о. кан. Гриникові. Наші священики, перешколені в лат. обряді, привикли до легкої і вигідної служби і не почуваються до обовязку обняти душпастирську працю серед своїх рідних громадян. Влада згодилась на заложення двох гр-кат. душпастирських станиць в Ольштинському воєвідстві, однак досі ще не призначені священики, які будуть там відправляти. Сяніччина вже кілька літ старається про гр-кат. душпастиря, однак досі не діждалася, бо перемиський лат. єпископ противиться сповненню домагань вірних гр-кат. церкви. Коли Апост. Столиця не порішить справи унезалежнення гр-кат. церкви від латинської Єрархії не можемо надіятись покращення положення гр-католиків в Польщі.

Від Владики Івана я дістав лист, в якому пише м.ін: "Отця Клад. при нагоді прошу повідомити, що його письма до мене і до Батька дійшли щасливо. Внедовзі до нього напишу і розуміється буду просити Вашого посередництва". В листі з 14 лютого ц.р. Владика прислав фотокопію грамоти з нагоди 40-ліття священства Митроп. Кир Йосифа з просьбою, щоб доручили. Посилаю переклад грамоти і прошу Вас, Отче Доктор, переслати Кир Йосифу, а фотокопію передам при нагоді, бо побоюююся, щоб в листі не пропала. Коли напишете, щоб вислати цю фотокопію в лат. мові, перешлю на Вашу адресу в найближчому часі.

Писав до мене мій друг, о. Юрій Менцінський, який виїхав у відвідини до своєї родини в Чікаго, що зібрав 75 дол., як допомогу для наших священиків-страдальців і через П.К.О. пришле купони матеріалу (1 купон - 15 дол). Коли одержу ці купони, буду старатися вислати Вам оказійно для потребуючих Владик і священиків.

Прошу Вас, Отче Доктор, написати, кому передали Ви позичений річник "Логосу", бо я запитував п. Борковську, однак вона відповіла, що не знає, а о. Жегда не одержав річника.

Пересилаю поклін Владиці кир Николаєві і поздоровлення о. кан. Цегельському.
Щиро поздоровляю Вас, Отче Доктор, і бажаю Вам доброго здоров'я і Божої помочі у Вашій праці.

о. Мирослав Ріпецький

Адрес о. Миколи Денька Prusznik (мабуть Pruszków-Р.Крик) koło Warszawy, ul.Szkolna, 15. Zakład ss. Samarytanek.

2. Хшаново, 9.4.1958

З нагоди свят Воскресення Христового пересилаємо Вам Впр. Отче Доктор найщиріші святочні побажання і поздоровляємо Вас і Всіх знайомих рідним Великодним привітом "Христос Воскрес!"

Євгенія і о. Мирослав Ріпецькі

P.S. По святах напишу обширного листа. Тепер у мене багато праці.

(Лист написано на звороті саморобної святкової
фотолистівки)


3. Хшаново, дня 24.4.1958

Христос Воскрес!
Дорогий Отче!
Дякую за передані святочні побажання і відомості. У мене заєдно багато канцелярійно-кореспонденційного заняття. Богу дякувати найтяжчий час Великодньої душпастирської праці минув щасливо і тепер буду мати більше вільного часу та зможу вибратись до Варшави на кілька днів, щоб полагодити немало справ.

Цими днями я одержав листа від Владики Кир Івана, з якого подаю декілька речень: "Дуже дякую за Ваші листи з 22.2, з 6.3 із 4.4, за календарці і за знимку, а зокрема за Ваші цінні Великодні побажання. Благаю Воскресшого Іcyca, щоби обдарував Вас найбагатшими небесними ласками і щоби благословив найкращими успіхами всі Ваші наміри і змагання... Як грамота дійде до Кир Йосифа, то прошу мені дати знати. Для о. Д-ра Йосифа я вислав допомогу через руки його мами. Майже що два місяці реферую на письмі важніші справи нашої Церкви і предкладаю Конгрегації, а кромі цього майже щотижня устно порушую ті справи. Але тільки один Бог може змінити вікову поставу лат. клиру. Одинока надія на Всемогучого Бога, що дасть силу мимо стільки труднощів, витриваня. Перед кількома днями я одержав від о. Дамаскина Ваш рукопис VII випуску "Сторінок". Я радий би що скорше його видрукувати, але його треба ще переглянути, а на жаль тепер дещо нездужаю і не маю сили взятись до тої праці. Маю надію, що зможу зробити те в короткому часі".

Прошу написати, чи Кир Йосиф одержав вже грамоту. Тепер вже уряд буде видавати дозвіл на виїзд до родини на Радянську Україну. І буду старатись передати Вам фотокопію грамоти.

Коли будете писати до Вудкевича, згадайте йому, що в нашій церкві не дається ніяких свячень світським особам, які їм є непотрібні і жадної користи церкві не приносять. Вудкевичові вроїлося, що може ще бути священиком, хоч він покінчив тільки сільську школу нижчого ступеня і не має навіть дяківської образованости.

Опрацьовую тепер VIII випуск "Сторінок" про "Стародавню культуру західно-українських земель". Прошу Вас, Отче Докторе, прислати мені декілька книжок, які вийшли друком у Львові з нагоди 700-ліття столиці Західної України. При нагоді зверну Вам належність за ці книжки. Недавно один громадянин зі Львова прислав многоцінну книжку - збірну працю п.з. "Нариси стародавньої історії Укр. PCP", видану Укр. Академією Наук. Я випозичив цю книжку і використаю її при опрацюванні популярно-наукової розвідки - VIII випуску "Сторінок". Прошу поінформуватись на Львівському університеті у професора української історії про нові історичні книжки, видані з нагоди 700-ліття оснування Львова і по змозі мені пришліть якнайскоріше.

У нас ще холодно і нема весни, ледве кілька степенів тепла. В Хшанові щойно починається веснувати, а в Галичині вже певно по весняних роботах і гарна весняна погода.

Щиро поздоровляю Вас, Отче Доктор, і усіх знайомих, пересилаю поклін Владиці Кир Миколаєві.

Мирослав Ріпецький

4. Хшаново, дня 12.6.1958

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор! Повідомляю Вас, що надійшли три купони матерії і я заплатив цло - 1400 зол. Шкода, що о. Юрій не вислав купонів через П.К.О., щоб не платити цло. Посилаю Вам, Отче Доктор, прібки цих купонів. Один найдорожчий купон має 4,5 метра. В цьому році "Орбіс" не організує екскурсій на Радянську Україну і наші громадяни не дістають позволення виїхати у відвідини родини - деякі чекають вже від осені минулого року -, тому тимчасом не маю змоги передати ці купони. Може хто з Ваших знайомих вибирається до Польщі.

В наступному тижні буду у Варшаві і відвідаю п. Борковську та довідаюся, чи не має наміру поїхати в літі на Україну. В часі мойого побуту в столиці може відбудемо душпастирську нараду і обговоримо усі актуальні справи нашої церкви в Польщі, про що напишу Вам по повороті з Варшави. Я попросив шістьох отців, щоби приїхали на цю нараду, яка відбудеться в домівці оо. Василіян.

Дня 1 травня ц.р. о. Примас відвідав в Елку обі місцеві парохії і відправив богослуження в місцевих костелах. Я не їздив до Елку на привитання Кардинала, бо мене не повідомили, з чого я вдоволений, бо міг би внести "грецький діссонанс до латинської гармонії".

Хоч на терені вармінсько-ольштинської діецезії крім Хшанова вже в шістьох місцевостях відправляються гр-кат. Богослуження, я маю в неділі і урочисті свята багато душпастирсько-канцелярійної праці. Під час Зелених свят я досить змучився, хоч о. Михайло поміг мені обслужити вірних. До св.Тайн приступило ок. 180 вірних і звінчалося 10 пар новоженців.

В останньому листі з 20 травня ц.р. пише до мене Владика Кир Іван м.ін.: "Я радо привітавби Вас тут, якщо Вас (Вам?- В.Л.) вдалобися приїхати, але щойно в місяці жовтні за кілька тижнів виїзджаю на візитацію по ріжних краях. В перших днях серпня буду в Люрд враз з нашим паломництвом, в якому візьме участь кількох наших владик. До Риму вернуся щойно при кінці вересня... Ваші рукописи я передав вже до друкарні з дорученням видрукувати ці дві праці в одній книжочці" (VII випуск "Сторінок з історії укр.церкви і культури").

В цьому році не відбудуться збірні поїздки до Італії, як в минулому році. Хто хоче їхати, мусить мати візвання-запрошення і треба старатися про заграничний пашпорт і заплатити в девізах кошти подорожі в обі сторони.

П. Борковська повідомила мене, що передала випозичений Вами річник квартальника "Логос" п. Гр. Жегді. Богу дякувати, що ця цінна книжка не затратилася.
Не знаю, чи дійшов до Вас мій лист, висланий на Вашу адресу 25 квітня ц.р.
Щиро поздоровляю Вас, Отче Доктор, і всіх знайомих Отців та прошу передати від мене та від Вудкевича поклін Владиці Кир Миколаєві.

о. Мирослав Ріпецький

P.S. о. Юрій прислав мені газетний витинок про посвячення найбільшої української школи на американському континенті в Ню Йорку дня 18 травня ц.р. Школа св. Юра, збудована заходами оо. Василіян коштом двох міліонів доларів, має 5 поверхів і майже 32 кляси, в яких зможи навчатися 1600 дітей. В будинку є велика авдиторія, що може помістиш 1200 осіб.

5. Хшаново, дня 28.10.1958

Високопреподобний Отче Доктор!
Дуже Вам дякую за три історичні книжки, передані через пані Зофію Борковську. В найближчих днях заберусь до студіювання цих книжок і зроблення витягів, які використаю при опрацюванні VIII випуска "Сторінок з історії української церкви і культури". Тепер я вже маю більше вільного часу, бо на терені діецезії заложено 7 гр-кат. душпастирських станиць.

Перед виїздом до Риму на вибір нового Папи Примас вислав дня 17 жовтня 16 гр-кат. душпастирям декрет, яким уділив їм повну парохіяльну юрисдикцію. Довголітня боротьба старання про цю юрисдикцію закінчилась успішно і тепер гр-кат. вірні не потребуватимуть звертатись в духовних функціях до латинських парохів. Є конечно потреба, щоб Апостольська Столиця іменувала гр-кат. Ординарія в Польщі, бо латинські єрархи не можуть як слід заопікуватись і заспокоїти духовні потреби гр-кат. вірних.
Владика Іван поїхав до Австралії, щоби разом з митроп. канад. Максимом Германюком і єписк. Ісидором Борецьким з Торонто висвятити о. Яр. Прашка на єпископа для гр-кат.-українців в Австралії. При кінці цього місяця Владика Іван поверне до Риму. Владика їздив до Люрду з укр.гр-кат. паломництвом, в якому взяли участь митроп. Константин Богачевський з Філядельфії і єпископи Сенишин і Северин, ок. 50 священиків і тисяча прочан. В половині вересня відбувся в Люрді Марійський Конгрес. Владика Іван відправив в часі Конгресу Архієрейську урочисту Службу Божу.

Я передав Вам, Отче Доктор, купон матерії (понад 5 м), якої прібку маєте у себе, через жінку Марію Доскоч, замешкалої в Обаринцях (Великоглубочецького району, Тернопільської області); до неї прошу написати, щоб вислала Вам купон, евентуально вишліть знайому людину, або самі відберіть цей купон, як будете вважати за відповідне. Щойно недавно я довідався від п. Борковської, що Ви, Отче Доктор, досі цього купона не одержали, тому подаю Вам адресу цеї жінки, Марії Доскоч, якій я передав купон матерії.

Богу дякувати ми досить здорові як на старі літа, хоча починаю відчувати ревматизм і мабуть по Великодних святах виберусь на кількатижневу курацію. Матеріально нам добре поводиться і можемо купити собі все потрібне. Прошу написати про своє життя і заняття.

Пересилаю щирі поздоровлення

Мирослав Ріпецький

6. Хшаново, дня 19.11.1958

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний і дорогий Отче Доктор!
Я вже журився, що купон, переданий через громадянку, запропастився в дорозі. Богу дякувати, що дійшов до Вас, з чого я дуже вдоволений. Я написав до о. Трешневського, бувшого пароха в Угнові,- тепер живе в Філядельфії,- щоб зайнявся допомоговою акцією для наших потребуючих Отців.

Від Вас я одержав три книжки з історії Львова: "Нариси історії Львова", "Історія Львова" і "Радянський Львів", які використовую у своїй популярно-науковій розвідці про стародавню історію західно-українських земель, яку тепер опрацьовую. Коли маєте змогу, прошу Вас, Отче Доктор, роздобути для мене ще кілька книжок з історії західно-українських земель за княжих і козацьких часів і прошу в цій справі засягнути інформацій у проф. д-ра Крипякевича. З місячника "Жовтень" я довідався, що вийшло перше видання на Радянській Україні вибраних історичних оповідань письменника Андрія Чайківського п.н. "За сестрою" і вибрані твори Василя Щурата. Заки наклад цих цінних книжок вичерпається, прошу Вас, Отче Доктор, купити для мене два примірники творів Андрія Чайковського і один примірник творів Василя Щурата. У Варшавському "Домі книжки" не можна дістати цих книжок, які будуть цікаві для читачів, які позичають книжки з моєї бібліотеки.

У вівторок дня 11 ц.м. я їздив до Ольштина на запрошення Єписк. Курії на нараду в гр-кат. душпаст. справах і довідався, що ольштинський віроісповідний уряд є противником самостійних гр-кат. душп. станиць. Тому наші священики, які одержали від о. Примаса юрисдикційні декрети мусять поступати обережно, щоб не спричинити заказу гр-кат. богослужень.

Вже півроку не маю жодної відомості від Владики кир Івана, а також його секретар о. Хома не пише до мене, хоч я вислав до нього кілька письм, що мене дуже дивує.
Мій помічник, Вудкевич, наміряє поїхати в найближчому часі до Галичини у відвідини своєї рідні і певно вступить до Владики Миколая і до Вас, Отче Доктор. Коли роздобудете книжки, прошу передати через нього, евентуально разом з альбомом Львова.
В неділю Христа Царя 28 жовтня ц.р. помер в Любліні о. Віктор Жук, мій колега з духовної семінарії, б. парох в Жужелю к. Белза, в 70-ому році життя. Я не міг поїхати на похорон, бо при кінці жовтня перестудився і кілька днів не відправляв співану Службу Божу.

Пересилаю низький поклін Владиці кир Миколаєві і поздоровляю знайомих отців.
Щиро поздоровляю Вас, Отче Доктор, і бажаю Вам Божої помочі і доброго здоровля.

о. Мирослав Ріпецький

7. Хшаново, 2.1.1959

Сл.Іс.Хр!
Високопреподобний Отче Доктор!
З нагоди надходячих свят Різдва Христового і Нового Року пересилаю Вам найщиріші найкращі святочні побажання.

В цьому тижні я був у Варшаві і дуже змучився, бо мав полагодити багато актуальних справ. На жаль я не мав змоги відвідати п. Борковську, хоч дуже бажав з нею поговорити. Я заночував в готелю "Варшава"- відвідав оо. Василіян і відправив Службу Божу, був в секретаріаті Примаса, однак не міг перевести розмову з кардиналом про пекучі церковні справи, бо цього дня відбувалась в примасівській палаті нарада Єпископату, а на другий день - 31 грудня - Примас поїхав до Гнєзна. Довший час я мусів задержатись в Головному Правлінню Укр. Сусп. Культ. Товариства, щоб обговорити справи нашої гр-кат. церкви, бо я не згодився підписати протест, присланий о. кан. Гриником "проти злобного розбивання гр-кат. душпастир. станиць серед укр. населення в Польщі та насильного перетягнення вірних на православя", бо уважав, що цей протест може принести шкоду нашій церкві, яка не має в Польщі приятелів, тільки ворогів, що намагаються єї зліквідувати.

В останньому листі о. М. Ван де Молє пише м.ін: "...Щиро дякую о. Кл. за новини з його околиці про моїх братів. Недавно приїхав до мене о. Провінціал Отців Ч.Н.Ізб. з Кракова. Він просив два роки о візу. Я цього року був з прощею два рази в Люрді. О. Левенец не є єпископом. Два наші Владики з Канади і Архиєпископ з Риму висвятили о. д-ра Івана Прашка на гр-кат. Єпископа в Австралії. Нас цікавить, де поїхав Йосиф Сл., бо тут пишуть, що вернувся до свойого села, але після того, що пише о. Кл., він має бути деінде...".

Дня 11 грудня ц.р. я одержав листа від Владики кир Івана, який майже 5 місяців був поза Римом і щойно в перших днях листопада вернувся до дому. Владика був у Примаса, який два місяці перебував в Римі. Він запевнив, що робить все, що може для нас, однак наші Отці не завжди свідомі тих усіх перешкод, що їх він мусить усунути, щоби сповнити деякі наші бажання". Владика Іван передав мені через Примаса 20 молитовників "Хвалім Господа" і 5 більших катехизмів "Божа наука". Ви вже мабуть зрезигнували з поїздки до Італії, бо нічого про це не пишете, а може не маєте часу"- пише Владика Іван.

Я відложив свою поїздку до Італії, бо Владика виїхав в серпні з Риму на довший час. Коли одержу заграничний пашпорт і візу, поїду до Італії по Великодних святах.
Тому що Вудкевич поїде у відвідини своєї рідні мабуть при кінці лютого, прошу Вас, Отче Доктор, вислати "Вибрані твори" Андрія Чайковського порученою поштовою посилкою, бо ця книжка є дуже потрібна для моїх читачів.

Прошу передати від мене святочні побажання Владиці кир Миколаєві та знайомим львівським Отцям.

Щиро поздоровляю Вас, Отче Доктор, я жду на вісті від Вас.

о. Мирослав Ріпецький

8. Хшаново, 9.4.1959

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний Отче Доктор!
Певно дивуєтесь, що так довгий час не маєте від мене жадної відомості. У мене заєдно кореспонденційні залеглості, бо маю багато канцелярійного і душпастирського заняття та досить різних клопотів і прикрощів від своїх співпрацівників.

Жена в останньому часі поважно нездужає на серце і лікується. Лікар дораджує шпитальну курацію, однак жена не хоче згодитись на це та вдоволяється лікуванням вдома, користаючи зі записаних специфіків.

Я не підписав присланого о. кан. Гриником протесту до Головного Правління Укр. Сусп. Культ. Товариства проти "злобного розбивання гр-кат. Душпаст. Станиць та насильного перетягання вірних на православя" деякими членами Гол. Правління УСКТ і редакції "Нашого слова", бо уважав, що такий протест на ніщо не здасться, тільки може ще шкоду принести гр-кат. вірним в Польщі. Поплечник Примаса і його референт до гр-кат. справ, о. кан. Гриник, розгнівався на мене за те, що я не підписав протесту, і написав до мене мабуть в стані умового запаморочення і великого нервового розстрою провокаційне, напастливе і образливе письмо, яке дам Вам, Отче Доктор, прочитати, коли приїдете до Польщі у відвідини. Це "паскудне" письмо, як його назвав один з отців, моїх помічників, не заслуговувало на те, щоб дати відповідь о. Гр. і я перервав з ним переписку.

Протягом 11-ти років я провадив боротьбу з латинською єрархією за юрисдикцію і права нашої церкви та без перерви успішно веду душпастирську працю. Я не сподівався, що достойник нашої церкви, який продовж довгих років служив латинникам, відважиться зробити мені таку прикрість. У о. Гриника нема елементарного почуття такту, ні душпастирської розторопності, а хоче бути провідником гр-католиків в Польщі. Тому незавидне є положення нашої церкви в Польщі. Я не міг дати Вам, Отче Доктор, раду в справі приїзду на сталий побут, бо мабуть краще Вам жити у Львові серед своїх знайомих і приятелів.

Недавно я дістав повідомлення від о. канцлера Лесяновича, що в найближчому часі появиться друком мій VII випуск "Сторінок з історії україн. церкви і культури". До Великодних свят хочу викінчити осьму розвідку, однак не знаю, чи стане мені часу, бо заєдно приїзджають до мене інтересанти в різних справах, а також часто відвідують нас знайомі.

На Хрестопоклінну Неділю і Благовіщення Пр. Діви Марії через три дні помагав мені сповідати людей о. Михайло з Вроцлавського воєвідства - до св.Тайн приступило ок. 300 вірних.

Я вислав Вам два Укр. календарі на 1959 [рік- В.Л.], видані Правлінням УСКТ у Варшаві, однак не знаю, чи Ви, Отче Доктор, їх одержали.

Дуже перейняла нас сумна відомість про ненадійну смерть Єпископа Николая. Прошу Вас подати дещо докладніше про недугу, смерть і похорон покійного кир Николая, бо ми ніщо не знаємо про це, - тільки недавно написав генер. Вікар. п. Ван де Молє, що Владика Николай хворий на рака.

Посилаю Вам, Отче Доктор, три памяткові знимки. Щиро поздоровляємо Вас і чекаємо на письмо.

о. Мирослав Ріпецький

9. Хшаново, 28.4. 1959
З нагоди свят Воскресення Христового пересилаю Вам, ВПреп. Отче Доктор, найщиріші святочні побажання.

Дуже Вам дякую за докладні відомості про недугу, смерть і похорон пок. Єпископа кир Николая. Коли будуть готові знимки з похорону прошу прислати кілька. Відпис відомостей я вислав кир Іванові, Ген. Вік. Ван де Молє, знайомим отцям в Канаді, Амер. і Бельгії.

В Квітну Неділю я мав багато праці, бо крім урочистої відправи, висповідав ок. 100 вірних нашої церкви.

По святах напишу до Вас обширне письмо про актуальні справи.
Щиро поздоровляю Вас, Отче Доктор, і знайомих отців радісним привітом "Христос Воскрес!"

о. Мирослав Ріпецький

(лист написаний на звороті фотографічної святкової листівки)

10. Хшаново, 5.6.1959

Христос Воскрес!
Високопреподобний і Дорогий Отче Доктор!
Дуже Вам дякую за вислані посмертні знимки пок. Владики кир Николая Чарнецького. Я дав вже зробити репродукції, щоби їх вислати до кир Івана і до знайомих Отців.
Вчера я вернув з Варшави, де полагодив справи в Р.К.О. (П.К.О-назва банку-Р. Крик), бо наша старенька помічниця Феся одержала з Америки від швагрової винагороду за свою давню службу і я мусів побрати готівку в золотих. Я відвідав паню адвокат Борковску і Вона багато мені помогла в полагоджуванні різних справ. Були ми на міжнародній виставі книжки в палаті культури і набули багато книжкових катальогів, які переглянете, коли приїдете до нас.

Уряд віроісповідань згодився на заложення нових 12 гр-катол. душпастирських станиць. Вже 27 наших отців обслуговує ок. 50 наших станиць. Коли маєте змогу старайтеся Отче Доктор про дозвіл на приїзд до Польщі на сталий побут, бо у нас душпастирське "жниво велике, а робітників мало". Позбудетеся фізичної праці і будете могли працювати на душпастирській і науковій ниві.

Я мав велику охоту взяти участь в 19-денній поїздці до Італії автокаром, що її організує "Orbis". В серпні однак ця екскурсія для мене за утяжлива. Чекаю на запрошення з Риму і тоді поїду, бо кошта подорожі значно будуть нижчі. Починаю відчувати ревматизм в ногах, тому наміряю вибратись до Поленно-Зерно або до Криниці на двотижневу курацію. Стан здоровля жени покращав значно, бо тиснення крови зменшилося. Жена дальше лікується заграничними ліками.

Будучи у Варшаві я замовив для Вас неперемокальний плащ гумовий (загр) (заграничний?- В.Л.), який завезе Вам Вудкевич, коли дістане позволення на виїзд до родини на Радянську Україну. Він вже вислав до свого брата потрібну метрику уродження.

Прошу Вас Отче Доктор вислати мені ратами куплені книжки, про які Ви згадували в своїх листах.

Залучую Вам знимку з поданням назвищ Владик, які взяли участь у висвяченні укр. кат. Єпископа, д-ра Прашка в Melbourne.

Щиро поздоровляємо Вас, Отче Доктор, і бажаємо доброго здоровля та сповнення Ваших намірів.

о. Мирослав Ріпецький

11. Хшаново, дня 29.7.59

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний Отче Доктор!
В цьому місяці я мав дуже багато канцелярійного і душпаст. заняття з нагоди свят Різдва св. Івана Хрестителя і св. ап. Петра і Павла, тому щойно сьогодні відписую на Ваше останнє письмо.

Владика кир Іван недавно вернув з лікування до Риму і прислав мені заяву-запрошення приїхати на одномісячний побут в наукових цілях. Коли одержу паспорт і знайду товариша подорожі, бо самому в 70-р життя тяжко вибиратися в таку далеку поїздку, мабуть в місяці жовтні відбуду подорож до Риму. Владика повідомив мене, що вийшла з друку моя книжка - VII випуск "Сторінок з історії укр. церкви і культури" про "Київський літопис XII ст" і "Слово о полку Ігоревім". Кошт видання цих популярно-наукових розвідок (в 2000 примірн. Ст.107) виносить 500 дол. Вислана з Риму посилка цеї книжки і граматики церковно-словянської, опрацьованої о. Д. Поповичем ЧСВВ, досі не надійшла і мабуть десь застрягла в почтово-цловому уряді у Варшаві. Роблю старання, щоби Владика вислав 200 прим. книжки через підприємство "Ars Polona", яке займається продажею заграничних книжок. Коли одержу посилку, вишлю Вам, Отче Доктор, кілька примірників цеї книжки. У Вашій справі Владика пише в останньому листі з 18 липня ц.р. "мені важко щонебудь радити о. Клад. Сам найкраще знає як йому поступати, щоби якнайкраще сповнити Божу волю". Владика дуже дякує Вам, Отче Доктор, за посмертну знимку бл. пам. кир Николая і просить о прислання інших його знимок, бо хоче зробити собі з них відбитку. Коли маєте знимки з останніх літ життя пок. Владики Николая, прошу прислати для Владики кир Івана.

Посилаю Вам знимку з сьогорічного Петро-Павлівського свята в Хшанові. В переддень свята приїхали наші школярі з поблизьких повітів і мій сталий помічник, о. Михайло. В трьох науках приготовив я їх до прийняття св. Тайн. Ми відправили все урочисте богослуження (дві співані СлБ з проповідями) в нашому саді в полевій капличці. Була велика участь вірних. В Петро-Павлівське свято приступило до св. Тайн ок. 200 вірних. Я мав багато праці, бо крім співаної Служби, на якій я запричащав 145 школярів і старших, і проповіді, охрестив троє дітей і миропомазав 15 та дав один шлюб. Крім цього мусів полагодити інтересантам багато різних справ.
Щиро поздоровляємо Вас, Отче Доктор, і чекаємо відомостей.

о. Мирослав Ріпецький


12. Хшаново, 30.10.1959

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний Отче Доктор!
Вже дуже довгий час не маю від Вас жодної відомості і не знаю, як Вам живеться і яке Ваше здоровля та як йде Ваша праця.

Я дістав Комунікат Ділового Комітету для видання ювілейної книги з нагоди 30-ліття заснування Богословської Академії. В книзі будуть поміщені научні статті, життєписі і спогади з численними ілюстраціями. Якщо Ви, Отче Доктор, схочете написати яку статтю або спомини до цього ювілейного альманаха, або котрийсь з наших львівських отців матеріали прошу прислати на мою адресу.

В минулому тижні надійшли до мене несподівані два числа духовних журналів: "Голосу Христа ... (слово нерозбірливе- В.Л.)" і "Слідами малої святої". В "Голосі" є цікаві відомості з церковного життя в Зах. Європі. Дня 14 жовтня ц.р. відбулося в Римі велике торжество посвячення укр. катол. малої семінарії і з'їзд конференція наших Владик. Дня 20 вересня була інсталяція в мюнхенській церкві першого укр. кат. Єпископа для українців католиків в Німеччині, Єпископа Платона Корниляка (уродж. 1920 р. в буковинській Гуцулії).

Свою подорож до Риму я відложив на весну, коли дістану девізи на покриття коштів подорожі і пашпорт, що винесуть ок. 100 доларів. Хотів би познайомитися з книжками з історії укр. церкви і культури. Писав до мене мій брат Степан, який був адвокатом в Сокалі і тепер живе в Брукліні, що видруковано багато цінних істор. книжок. Брат написав велику історичну книгу п.з. "Українське січове стрілецтво" (374 ст); директор Жах - двотомову історію Львова і тепер пише спомини про Перемишль.
В квартальнику "Слідами малої святої" поміщено дві гарні статі і з нагоди 15 (-річчя- В.Л.) смерти слуги Божого митр. Андрея і про "Дзядзя" - спомин пок. Єпископа Николая Чарнецького, ті статейки перешлю Вам пізніше.

Богу дякувати ми досить здорові, тільки часом я відчуваю ревматичні, а жена серцеві недомагання.

Пересилаю щирі поздоровлення. Вудкевич поздоровляє Вас, Отче Доктор.

о. Мирослав Ріпецький

13. Хшаново, 17.5.1960

Христос Воскрес!
Всесвітліший Отче Доктор! Дуже ми дивувалися, що так довгий час - більше як рік - не мали від Вас жадної відомості і не знали, що з Вами діється. Шкода, що Ви, Отче Доктор, скоріше не подали своєї адреси, бо наш приятель зоотехнік Сенюта з Елку їздив на Радянську Україну і два місяці відвідував свою родину - був два тижні у Львові у своєї сестри і мав загостити до Вас, однак довідався, що Ви змінили місце побуту.

Перед Великодними святами я трохи був хорий, однак не переривав своєї душпастирської праці. Лікар в Елку сконстантував вдовольняючий стан мойого здоровля в 71-ому році життя. Може поїду до Криниці по Зелених святах на два тижні, щоб перевести малу курацію, бо відчуваю отяжілість в ногах, коли прийдеться мені відправляти 4 чи 5 годин без перерви.

Підчас Великодних свят о. Михайло Гук з Вроцлавщини поміг мені обслужити вірних наших виселенців, які численно приїхали з сусідніх повітів на Воскресну відправу. О. Гук відправив урочисту полеву Службу Божу коло нашої резиденції і вірні заповнили ціле наше подвіря. На терені Вармінської діецезії є тепер девять гр-кат. душпастирських станиць, тому маю менше праці в урочисті свята, однак помічник є мені потрібний, бо мушу полагодити богато справ численних інтересантів. Літургічних інтенцій маю багато і ділюся ними з требуючими отцями.

Як знаєте, я перервав кореспонденцію з о. кан. Гриником, примасівським поплечником, і вже другий рік не маю з ним жадних звязків. Він від часу до часу їздить до примаса і пропонує йому заложення нових гр-кат. душп. станиць в Гожовській діецезії, однак нема кому обняти ті станиці, бо наші перешколенці не хочуть виречися латинського жолуба. Воєвідський уряд до справ віровизнаня не згодився на заложеня трьох нових гр-кат. станиць у Вармінській діецезії і заявив, що гр- католики мають вже досить душпаст. осередків. В листопаді мин. року помер на клініці в Познаню о. Михайло Паславський, який протягом двох останніх років обслуговував три гр-кат. душп. станиці в Гожовській діецезії. О. Менцінський і Сиротинський, які в урочисті свята приїздили з духовною поміччю до Хшанова і до Білого Бору - в Кошалін. воєв. - виїхали за море і не стало двох добрих душпастирів, яких брак наші виселенці діймаюче відчувають.

Латинська ієрархія знову зробила на мене сильний наступ. На початку лютого ц.р. Єписк. Курія в Ольштині прислала мені письмо, повне неслушних закидів і фальшивих тверджень і широко опублікувала це письмо - вислала до 5-тьох лат. деканів і 7-ох наших священиків, які душпастирюють в гр-кат. обряді на терені Вармінської діецезії, а також переслала в лат. мові до Конгрегації для східної церкви за посередництвом примасівської канцелярії. Я виготовив обширну відповідь на напастливе письмо ольшт. курії і вислав її Ординарієві Варм. діецезії, єписк. Вільчинському, а також Апост. Візитарієві кир Іванові з проханням, щоб передав її в італійськ. перекладі Конгрегації. Перед святами я дістав листа від Владики кир Івана, в якому пише м.інш. "Ваше письмо (відповідь) в італ. перекладі враз з моїм супровідним листом я передав Конгр. Знаю, що там вже є в цій справі письмо з Ольштина враз зі скаргою Стефана на Вас. Прошу бути спокійним. Все буде добре. Але треба далі благати Матінку Неуст. Помочі, щоби щоскорше довела цю важну справу до щасливого завершення". Відпис всієї відповіді лат. Курії в Ольштині перешлю Вам в наступному листі, коли буду мати більше часу вільного.

Я маю тепер багато канцелярійно-кореспонденційного заняття - в квітні я одержав 70 листів - і письменницької праці. З нагоди 30-ліття єпископських свячень Апост. Візитатора я присвятив йому VIII випуск моїх "Сторінок з історії укр. церкви і культури" про "Найдавнішу культуру в Західній Україні", а тепер виготовляю другу частину VIII випуска - про "Початкову християнську культуру на західно-українських землях". В Америці мають вийти друком спомини про укр.полевих духовників. Я вже опрацював в скороченні спомини про "мій життєвий шлях" і вислав 16 стор. рукопису на адресу о. Івана Лебедовича. Свою поїздку до сонячної Італії я відпожив на пізніший кращий час.

Посилаю Вам знимку з конференції наших ієрархів, яка відбулася від 12-16 жовтня 1959 і дві знимки з Хшанова з сьогорічного Йорданського Водосвяття і з Великодня - з посвячення паски.

Прошу Вас, Отче Доктор, написати обширніше про своє життя, здоровля і про знайомих. Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

14. Хшаново, 23.6.1960

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний Отче Доктор! Ваші дві книжкові посилки я одержав і дуже Вам дякую. Посилаю Вам два укр. Календарі-альманахи на 1960 (рік-В.Л.) і можу Вам ще вислати, бо з приділу 300 кал. до розпродажу, залишилось ще 20 примірників.
Посилаю Вам відпис моєї відповіді ольштинській Курії і дві знимки з укр. кат. часописів.

Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

15.Хшаново, дня 19.7.1960

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний і Дорогий Отче! Збираюсь написати до Вас обширного листа, однак не стає мені часу на переписку, бо маю надмір письменницької праці. Викінчую другу частину VIII випуска "Сторінок з історії укр. церкви і культури" про "Початки християнства на західно-українських землях". Я одержав тільки З примірники VІІ випуска "Сторінок" про "Київський літопис XII ст" і "Слово о полку Ігоревім", виданого в 2 тисячах примірників, бо почтово-цловий уряд у Варшаві конфіскує укр. книжки, навіть молитовники, вислані зі Західної Європи і заморських країн. В листах частинами дійшли до мене 2 примірники VII випуска "Сторінок" і один авторський примірник. Владика Іван, який фінансував видання VII випуска "Сторінок" призначив для мене 200 примірників на покриття коштів подорожі до Риму і мій брат, д-р Степан, б. адвокат в Сокалі, займається розпродажем цих книжечок. Коли вишле мені в листах з Брукліну (к. Нового Йорку), де він тепер живе як емеритований дозорця камяниці, примірник VII випуска, вишлю Вам.

В чотирьох числах укр. катол. канад. тижневика "Наша Мета" (редактором є о. Хомин зі Львова) видруковано мої спомини до початку другої світової війни. Решту споминів напишу в найближчому часі і перешлю о. Лебедовичові, який душпастирює в філядельф. діецезії митроп. Богачевського. Заступник редактора "Нашої Мети", який в минулому році виїхав з Польщі до Канади, о. Сиротинський, написав гарну статтю про наших виселенців і нашу гр-кат. душпаст. станицю п.з. "Місце, де пригноблена українська душа знаходила духову поміч і розраду". Я дістав витинок цеї статті і відпис вишлю вам пізніше.

Дуже Вам дякую за вислані чотири цінні і цікаві книжки, які я вчера одержав з пошти. Коли вийде II том "Історії Києва" прошу прислати. Буду старатись винагородити Вам, Отче Докторе, за ці книжкові посилки.

Посилаю Вам відпис моєї відповіді Єписк. Курії в Ольштині, переслані єпископові Вільчинському.

На висланій Вам знимці з конференції є від лівої сторони: 1. австралійський єпископ Іван Прашко, 2. канад. єпископ зТоронто Ісидор Борецький, З. Архиєпископ кир Іван, 4. філяд. єпископ помічник Й. Шмондюк, б. митроп. Богачевський, б. канад. митрополит Максим, 7.єпископ з Мюнхену Платон Корниляк, 8.амер. єпископ Амвроз Сенишин, 9.канад. єпископ з Едмонтону Ніль Саварин, Ю.канад. єпископ Андрій Роборецький.
Пересилаємо щирі поздоровлення.

о.Мирослав Ріпецький

16. Хшаново, 28.10.1960

Слава І су су Христу!
Високопреподобний і дорогий Отче Докторе! Дякую Вам за вислані цінні книжки, які я одержав, і за відомості, подані в останньому листі. Чекаю на спомини про пок. Владику Григорія. Опрацюю обширну статтю про його письменницьку діяльність, яка буде поміщена в канад. тижневику "Наша мета".

Маю тепер знамениту змогу посвятити багато вільного часу на письменницьку працю, бо я став немов "емеритом". На терені ольштинської діецезії є тепер 10 гр-катол. душпастирських станиць, які обслуговують вісьмох священиків. В елкському повіті живе тільки ок. 50 укр. гр-кат. родин, тому в неділі і менші свята є мала фреквенція вірних під час богослужень в нашій Марійській Каплиці. У великі свята - шість разів в році- приїжджають наші виселенці з сусідніх повітів в більшому числі і тоді маю багато душпастирської і канцелярійної праці. Продовж 12 років я виконав свою духовну місію для наших виселенців і тепер "подобаєт мні маліти", як каже св. Письмо. Хоч моя душпастирська станиця тепер мала, не маю матеріальних клопотів, бо мої духовні діти не забувають про мене і складають жертви на Служби Божі, молебні, акафісти і парастаси. Кожного дня відправляю співану Службу Божу і молебен або парастас. В цьому році я передав до відправи мойому помічникові, О. Михайлові, який приїжджає до Хшанова з духовною поміччю в урочисті свята, около 250 Служб Божих, а також старенькому о. Сеніжинському, який в цьому році святкував 90-ліття своїх уродин, я вислав (кошти на відправу- В.Л.) ок. 100 Служб Божих.

Богу дякувати маю тепер девізи на покриття коштів подорожі до Риму, однак цю важну поїздку я відложив на пізніше, коли буде скликаний Вселенський Собор, бо маю багато письменницької праці і досі не знайшов товариша подорожі.

Своїм письмом Ольштинська лат. курія скомпроміту[ва]лась і досі не маю відповіді від Єпископа Вільчинського. Не знаю, що відповіла йому Конгрегація для східної церкви.
Ексц. Іван трохи нездужає, однак взяв діяльну участь в Світовому Євхаристійному Конгресі, який відбувся в Мінхені в днях 31 липня до 7 серпня 1960 року і висвятив Неслава Сіповича на білоруського греко-катол. Єпископа. Посилаю Вам витинки про Євхаристійний Конгрес.

В Кракові душпастирює в нашому обряді о. кан. Микола Денько і доїжджає на богослуження до Катовиць. Адміністр. влада заборонила о. кан. Гриникові доїжджати до гр-кат. станиць в Щецінку і Гданську та обмежила його душпаст. працю до місця замешкання, Циганка. Коли довідаюсь про причину заборони, повідомлю Вас пізніше. О. ігумен Барабаш їздив до Риму на Василіянську Капітулу. Він не повідомив мене про свою подорож. Я вже півтора року не був у Варшаві, бо там є труднощі з нічлігом. В червні мин. року я приїхав між своїх і свої не прийняли мене на нічліг. В цьому році Отці Василіяне вже відважилися виголошувати укр. проповіді під час нашої Служби Божої в неділі і свята.

Викінчую розділ VІІІ випуска "Сторінок" про "Княжий Галич і його церкви". Прошу Вас роздобути книжочку про "Княжий Галич" Лева Чачковського і Ярослава Хмілевського, видану в Станиславові в 1938 році (з мапами і ілюстраціями - стор. 80).
Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

P.S. Про інші справи напишу в наступному листі.

17. Хшаново, дня 28.12.1960

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний Отче Доктор!
Дякую Вам за відомості, подані в листі з 5 ц. м. Шкода, що Ви не написали дещо більше про місцевість, відносини і заняття в місцевості, в якій жив і помер наш Григор. Книжочку про "Княжий Галич" прошу прислати, коли її знайдете в котрійсь з львівських приватних бібліотек, бо пізніше буде мені потрібна при опрацюванні IX випуска "Сторінок" про "Церкву і культуру в Галицько-Волинській державі".
По цілорічних трудах я докінчив свою обширну розвідку (50 сторінок рукопису) про "Початки християнської церкви і культури в Західній Україні" (головно в 11 княжих містах) і вислав рукопис Апост. Візит. Іванові, який подбає про видання VIII випуска "Сторінок з історії української церкви і культури", в якому будуть поміщені дві мої популярно-наукові розвідки.

В цьому місяці я одержав від Владики Івана памяткову подвійну знимку з нагоди величавої історичної Архиєр. Служби Божої, відправленої в нашому обряді при діяльній участі святішого Отця в Базиліці св. Петра дня 13 листопада ц.р. Владика пише м.ін. "Від коли Папа Адріан II в 867 р. апробував літургічні книги в славянській мові, це перший раз по стільки сторіччях Христовий Намісник вживав нашої літургічної мови при читанні приписаних літургічних молитов і при уділюванні благословення". Я дав зробити нашому фотографові репродукції цеї памяткової знимки і вишлю Вам одну, коли виготовить.

В минулому тижні я довідався з радія, що Вселенський Собор відбудеться в 1962 році і тоді я виберуся до Риму, коли не зайдуть які перешкоди. Може будете мати змогу приїхати до Польщі в 1962 р. і з нагоди Собору легше буде зробити екскурсію до Вічного Міста.

Серед лат. духовенства знаходяться шовіністи, які неприхильно відносяться до канонізації кир Андрея. Не знаємо про становище кард. Вишинського в тій справі, однак він як зверхник катол. церкви в Польщі буде неутральний, хоч може його дорадники будуть впливати на нього. Кард. Вишинський є доброю людиною і справжнім католиком, тільки його секретарі були обрядовими дискримінаторами, про що я переконався, будучи у нього три рази на авдієнції.

Недавно я прочитав статтю в польському євангелицькому тижневику "Rodzina", в якій є багато наклепів-клевет на наших Владик, кир Андрея і Йосифа. Відпис ідеї шовіністичної статті перешлю Вам, Отче Доктор, по святах, бо тепер маю багато кореспонденційного заняття. В найближчих днях маю написати і вислати ок. 3О листів, що забере мені весь вільний час.

Правне положення нашої гр-кат. церкви не змінилося. Не маємо свойого Ординарія, ні парохій, тільки осередки гр-кат. культу під лат. курателею. Варшавський уряд віровизнань не дозволяє на заложення гр-кат. самостійних станиць, а навіть робить труднощі в оснуванні осередків гр-кат. культу та забороняє нашим священикам відправляти в гр-кат. обряді в костелах в ольштинському і кошалінському воєводствах, хоч о. примас дав позволення на гр-кат. відправу. Уряд досі не узнав греко-катол. церкви і у виказі віровизнання нема гр-католицького, хоч є різні сектанти - методисти, баптисти, адвентисти і десятка інших. Мушу написати заяву і статтю про це дискримінаційне становище уряду віровизнань до катол. краківського тижневика "Tygodnik powszechny", хоч наша Церковна Рада, до якої належать оо. крилошани Гриник і Денько, повинні занятись цею важною справою правного положення гр-кат. церкви в Польщі.

Назва "греко-католик" не є знесена в Польщі, тільки православні в Польщі хотіли б, щоб їх називали "католиками східного обряду", як свідчать їх письма до редакції "Tygodnika Powsz." і її відповідь, яку наведу в скороченні... "Czytelnik twierdzi, że słowo "prawosławie" jest niewłaściwe i że powinniśmy używać określenia "Kościół wschodnio-katolicki". Tu pretensja naszego czytelnika wydaje sie nam zupełnie bezpodstawna. Wyrażenie "Kościół Prawosławny" jest od lat powszechnie przyjęte i powszechnie używane, na pewno nie ma żadnego znaczenia ujemnego, a używane jest zresztą nie tylko w Polsce, bo i języki francuski i angielski znają i używają analogicznych nazw. Toteż ufamy, że nikt z naszych czytelników nie znalazł we wspomnianej notatce jakichkolwiek intencji dyskryminacyjnych, których nie mieliśmy i które dziś zwłaszcza, w okresie nasilenia troski o zjednoczenie chrześcijaństwa, byłyby więcej niż niewłaściwe. Redakcja" (Читач стверджує, що слово "православ’я є невластиве, і що ми повинні вживати вираз "церква східно-католицька". Ця претензія нашого читача виглядає нам зовсім безпідставною. Вираз "православна церква" від давніх часів є загальноприйнятим і загальновживаним. Він не має жодного негативного значення і вживається не тільки в Польщі, бо у французькій та англійській мовах вживаються аналогічні назви. Тому надіємося, що ніхто з наших читачів не знайшов у згаданій публікації будь-яких дискримінаційних натяків, яких ми не мали, і які особливо зараз, в період збільшення тенденцій до з’єднання християнства, були би більше, ніж неприродніми. Редакція." (переклад В.Л.)

Свят. Отець зволив іменувати нашого нового єпископа для українців у Франції в особі Впр. Отця др. Володимира Маланчука, дотеперішнього Протоігумена наших Отців Редемптористів в Канаді, про що повідомив мене Архиєп. Іван.

З нагоди близьких свят Різдва Христового і Нового Року пересилаємо Вам, Отче Докторе, найкращі побажання і щиро поздоровляємо Вас Різдвяним привітом.

о. Мирослав Ріпецький

P.S. Залучую памяткову знимку.

18. Хшаново, 18.10.1961

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний Отче Доктор!
Дуже нас дивувало, що так довгий час не мали від Вас жадної відомости. Богу дякувати, що Ви виздоровіли і маєте змогу працювати, однак старайтесь змінити своє заняттє, яке нищить Ваші сили. Тішить нас, що маєте намір відвідати нас в наступному році.

Ми дальше живемо в нашому спокійному Хшанові і по змозі трудимося для наших виселенців. Маю тепер менше душпастирської праці, бо на терені діецезії є девять греко-катол. богослужбових осередків. В урочисті свята приїжджають до нас отці помічники, щоб обслужити наших богомольців. Тоді маю багато канцелярійного заняття і мушу полагодити багато ріжних справ численних інтересантів, однак тому, що можу ще 5-7 годин без перерви трудитися. В Петро-Павлівське свято два варшавські отці, Арсен і Василь, помогли мені приготовити школярів з елкського і з сусідніх повітів. Залучую знимку з сьогорічного Петро-Павлівського свята. На Успення Пресв. Богородиці і Воздвиження Чесного Хреста приїхав з Вроцлавщини о. Михайло і поміг відправляти і сповідати вірних. В минулу неділю обходили ми свято Покрова Пресв. Богородиці; я не мав помічника і від 8-ої до 3-ої пополудні мусів виконати велику канцелярійну і душпастирську працю - відправив читану і співану Службу Божу та виголосив проповідь. Миропомазав четверо дітей, охрещених в латинських костелах і охрестив одну дитину, звінчав одну пару новоженців, а також відправив два молебні до Матері Божої і Акафіст Покрова Пресв. Богородиці, та полагодив багато канцелярійних справ.
Моя дружина хронічно нездужає на серце і заживає приписані ліки. Лікар заказав їй всяку працю домашню та приказав спокійно жити і нічим не денервуватися, однак серед наших обставин тяжко сповнити ті приписи. Я не вживаю досі жадних ліків, тільки переводжу "вітамінову курацію" ягодами і овочами, що дуже скріплює мої старечі сили. В літі мало користали ми з проходів, однак не нудилось нам, бо часто відвідували нас гості навіть з далеких сторін. Я зачав в червні 73-рік життя. Тепер опрацьовую третю розвідку з історії культури і церкви в західно-українських землях. Коли знайду накладця - заможних емігрантів заморських, які позичать гроші ок. тисячі доларів - книжка в обємі 150 сторінок вийде друком в наступному році.

Владика Іван кінчить в місяці жовтні 70-ий рік життя і є тепер дуже зайнятий передсоборовою працею. Наслідником пок. «філадельфійського митрополита Константина став єпископ Амвросій Сенишин зі Стенфорду. Апостольська Столиця створила нову укр. гр-кат. єпархію в Злуч. Держ. Ам. з осідком в Чікаго та найменувала єпископом о. пралата Ярослава Габро. Про великі урочисти з нагоди посвячення памятника Т. Шевченка у Вінніпегу напишу Вам в другому листі.

Вудкевич надіється, що в найближчому часі одержить паспорт і відвідає свою родину та буде мати змогу побачитись з Вами, коли не зайдуть які перешкоди. Я заєдно купую укр. книжки радянсь. видання у варшавській книгарні. Недавно купив Антологію укр. оповідання в 4-ох томах, твори Юрія Яновського в 5-х томах, твори Олекс.[андра] Довженка в 3-х томах і інші. Не можу дістати творів Андрія Чайковського, Тим.[офія] Бордуляка і Василя Щурата, які вийшли у Львові. Коли роз-добу[де]те ті книжки у Львові, прошу вислати.

Щиро поздоровляємо Вас, Отче Докторе, і бажаємо доброго здоровля.

о. Мирослав Ріпецький

19. Хшаново, 11.11.1962

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний і Дорогий Отче Доктор!
Щойно нині я забрався до написання до Вас листа, бо у мене заєдно багато письменницької праці і брак часу на кореспонденцію. Я мусів основно змінити і доповнити та переписати IX випуск "Сторінок з історії української церкви і культури". Вже вислав рукопис до Видавництва отців Василіян в Мондер (Канада). Видання книжки (коло 150 сторінок - 20 ілюстрацій) буде коштувати понад 500 дол. Рад би я, щоб книжка вийшла друком на початку наступного року. Моїм задушевним бажанням є зробити екскурсію до Львова в літі 1963 р., коли одержу дозвіл і паспорт, що є получене із значними труднощами. Я дуже вдоволений, пані адвокат Софія обіцяла мені товаришити в подорожі на Радянську Україну, бо мені старому тяжко самому вибратись в таку утяжливу далеку дорогу. Подаю Вам, Отче Доктор, потрібні дані, щоб дістати визов: Мирослав Ріпецький, син Теодора і Марії з роду Габлинської, народжений в Самборі (Західна Радянська Україна), дня 13 червня 1889.

У Вселенському II Ватиканському Соборі бере участь 15 українських католицьких владик (2 митрополити, 2 архиєпископи і 11 єпископів) із Західної Європи і із заморських країв. В наступному листі перешлю Вам відомості про наради наших Єрархів і учасників Комісії для східних церков. Напишу до кир Івана, щоб прислали мені знимки і репродукції. Вишлю Вам в листі.

Богу дякувати я почуваюся здоровий, а також моя дружина в останньому часі не відчуває серцевих недомагань.

Прошу повідомити мене, чи маєте звязки з управою бібліотеки філії укр. Академії Наук, бо мені є потрібні відписи або фотокопії кількох моїх статтей, поміщених у львівському щоденнику "Діло" при кінці 1911 або на початку 1912 р. п.з. "Духовний семінар і органічна національна праця" і "Три дні серед харківських екскурсантів. Враження з подорожі на Моравію". Зачинаю списувати "спомини з мойого життя, праці і пережиття".

Пересилаємо Вам, Всесвітліший Отче Докторе, найщиріші поздоровлення і побажання доброго здоровля.

о. Мирослав Ріпецький

20. Хшаново, 17 січня 1963

Христос Раждається!
Високопреподобний Отче Докторе! Дякуємо Вам за відомости, подані в листі з 31 грудня, і за святочні побажання.

Різдвяні свята перевели ми щасливо і ділово. Не було сильних морозів і наші виселенці мали змогу приїхати на святочні Богослуження. Отець Гук поміг мені обслужити вірних, з яких понад 100 приступили до святих Тайн.

Я вислав Вам 2 прим. варш. укр. календаря на 1963 рік. Нині посилаю в листі 3 сторінки фотокопії промови свят. Отця в часі відкриття Всел. ІІ Ват. Собору, дальші три сторінки вишлю Вам в листі в наступному тижні. Одночасно висилаю спільне пастирське послання укр. кат. Владик, приявних на Всел. ІІ Ватик. Соборі в Римі, видруковане в "Свободі", а закінчення посл.[ання] в наст.листі.

Прошу Вас, Отче Докторе, роздобути і прислати числа "Прикарпатської правди", в яких писалося про процес оо. кан. Лукача і катех.[ита] Слизняка.

Не забудете зробити відписи моїх двох статтей, друкованих в "Ділі" з 1912 р.
Щиро поздоровляємо Вас, Отче Докторе, і в "Новому Році" бажаємо Вам многих Божих ласк і доброго здоровля та неустанної Божої помочі.

о. Мирослав Ріпецький

21. Хшаново, 24.4.1963

Христос Воскрес!
Високопреподобний і Дорогий Отче Докторе! Вашого обширного листа я одержав і дуже дякую Вам за подані відомості і за обіцянку вислання визову та за відпис моєї статті. Туристично-наукову поїздку на Радянську Україну я хотів би відбути в другій половині липня або на початку серпня ц.р., коли не зайдуть якісь перешкоди.

Я вже відсвяткував скромно два ділові ювілейні торжества під час свята Благовіщення Преч. Діви Марії і на Великдень. В 50-ліття моєї першої Служби Божої на Великдень відбулася соборна полева Служба Божа, яку я відправив при співучасти Отців Гука і Усцького. Підчас Великодних свят понад 230 вірних приступили до св. Тайн. Знимки з цих ювілейних торжеств перешлю Вам в другому листі.

На початку травня поїду до Варшави, щоб полагодити деякі справи і довідатись дещо більше про півторамісячний побут оо. Василіян, Кулибаби і Барабаша в Римі, про що Вам напишу пізніше. О.Кул.[ибаба] привіз мені замовлені ювілейні образки, з яких шість посилаю для Вас і для Ваших знайомих.

В чотирьох числах канадійського місячника "Світло" була вже поміщена частина моєї популярно-наукової праці про "Церкву і культуру в княжих містах Західної України". Дам зробити відпис видрукованих розділів моєї історичної розвідки і перешлю Вам в наступному місяці.

О.Менцінський прислав мені витинок великої статті, поміщеної в укр. катол. щоденнику "Америка" п.з. "Зустріч з митр. кир. Йосифом в одному з невільничих таборів тундри".
Щиро поздоровляємо Вас, Отче Докторе, рідним Великодним привітом і бажаємо доброго здоровля.

о. Мирослав Ріпецький

22. Хшаново, 5 квітня 1963

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний і Дорогий Отче Доктор!
Дякую Вам за переслання відпису статті з 1911 р., яка є мені потрібна, бо пишу спомини-сторінки мого життя і діяльності, яких перша частина буде видрукувана в сьому році.

Посилаю Вам дві фотопамятки з нагоди мого золотого ювілею 50-ліття священства, який будемо обходити скромно на Великдень. Головне ділове ювілейне торжество відбудеться під час сьогорічного Петро-Павлівського свята при численній участи наших школярів з сусідніх повітів і старших громадян та при співпраці запрошених отців-душпастирів.
Моя популярно-наукова історична праця п.з. "Українська церква і культура в княжих містах Західної України", друкується тепер на сторінках канадійського журналу "Світло" і вийде окремою книжкою.

Я вислав Вам два примірники українського календара-альманаха на 1963 р., однак не знаю чи Ви одержали.

Богу дякувати сьогорічну, люту зиму перебули ми щасливо і не відчували зимна тому, що в осені придбали досить вугля і ще в потребі доповнювали кімнатну температуру електрикою.

З нагоди радісних свят Воскресення Христового пересилаємо Вам, Отче Доктор, найщиріші побажання многих ласк від Христа Спасителя і доброго здоровля та сердечно поздоровляємо Вас рідним Воскресним привітом.

о. Мирослав Ріпецький

23. Хшаново, 10 липня 1963

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний і Дорогий Отче Доктор! Останнього Вашого листа з 23 червня я одержав і щойно нині відписую, тому що в ювілейному часі я мав дуже багато заняття. В найближчих днях - 11 і 12 ц.м. - відбудеться в Хшанові ділове ювілейне торжество, злучене з великим ювілеєм 1100-ліття місійної і культурної діяльності Апостолів словян і українського народу св. Кирила і Методія. Завтра приїдуть наші школярі з поблизьких повітів білостоцького і ольштинського воєвідств на науку катехизму і приготовання до св. Сповіді. Я запросив з духовною поміччю деяких наших священиків. Про перебіг ювілейного торжества напишу Вам в наступному листі.

Знайомий громадянин, бувший фельчер, Іван Дзюбан з Василева Великого (повіт Томашів Люблинський) по трилітніх стараннях поїхав до Риму на теологічні студії і присилає мені відомості про митрополита Йосифа і архиєпископа Івана та фотознимки, з яких я дав зробити репродукції. Під час і по Великодних святах митр. Йосиф мав багато праці. Крім численних авдієнцій і відправи богослужень в різних церквах митр. Йосиф висвятив пятьох Василіян і кількох орієнталістів. Посилаю Вам репродукцію фотознимки митрополита з нагоди свячення орієнталіста - кандидата духовного стану. В найближчому часі вишлю Вам інші репродукції. Владика Іван почувається здоров і обіцяв вислати мені визов-запрошення на приїзд до Риму, щоб я міг взяти участь в отворенні II сесії Всел. Ватик. Собору, що зачнеться 29 вересня. В останньому часі занедужав митр. Йосиф і нововибраний Папа Павло VI відвідав його. Перед смертю Папа Іван XXIII прийняв митр. Йосифа на авдієнції і відбув з ним довшу розмову.
Жалую дуже, що не можу в цьому році відвідати Вас, Отче Доктор, і знайомих та поїхати на могили батьків до Самбора, Сокаля і Угринова (Дубровки). Прошу Вас поїхати в часі відпустки до Самбора і відвідати др. Богдана Поповича та дружину Оксану, моїх знайомих з давніх часів, яких прошу від нас щиро поздоровити і зібрати інформації про теперішній Самбір - історію тов. "Ризниця", якого головним основником і директором був мій пок. Батько, о. Теодор, теперішні куль[турно]-освітні установи, школи, промислові заведення і прошу мені прислати разом зі знимками із Самбора, бо є конечно потрібні для доповнення моїх споминів про Самбір і ті молоді літа, проведені в Самборі, де я скінчив гімназійну науку.

Залучаю кілька розділів IX випуску "Сторінки", друкованих в мі-сяч. журналі "Світло".
Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

24. Хшаново, 6 серпня 1963

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний і Дорогий Отче!
Не знаю, чи дійшов до Вас мій лист з 11 липня ц.р. Може Ви вибралися в гори на відпочинок. Певно теперішня спека дається Вам взнаки. У нас тропікальна горяч - в тіні понад +35 степ. Ц., а в кімнаті доходить до +26 ст. Ц.

Посилаю Вам тимчасом кілька аматорських фотознимок з сьогорічного Петро-Павлівського свята, злученого з моїм ювілеєм 50-ліття священства і великим ювілеєм 1100-ліття місійної і культурної діяльности Апостолів славян і українського народу, св. Кирила і Методія. Під час свята понад сто наших школярів приступило до св. Тайн і ок. 350 старших громадян. В ювілейному торжестві взяли участь вісім наших священиків. Три запрошені отці не приїхали з різних причин.

В нашому саді отці Гук, Марків і Заяць відправили полеву соборну Службу Божу з діяконами оо. Єреміном і Бозюком. Ювілейну 40-мінутову проповідь виголосив о. Арсеній чина св. ВВ. Гарно співав церковний хор угринівських виселенців. Сестра Йосифітка Агафія добре прибрала нашу Марійську Каплицю. Я цілий час був дуже зайнятий і уділив св. Тайну миропомазання 42 дітям, охрещеним в лат. костелах і прийняв на послуханню сотку інтересантів. Моя дружина досить змучилася, хоч мала помічниці до варення і обслуги гостей.

Наш митрополит після похорону свого добродія-визволителя, пок. Папи Івана XXIII трохи занедужав на грудну недугу і поїхав в гори на лікування. Митрополит конферує тепер з нашими науковцями, яких покликує з усіх сторін тому, що має в пляні створити в Римі наш науковий центр. Посилаю Вам кілька репродукцій римських знимок.
Я дістав відомість, що буде заіменований укр. гр-кат. єпископ для наших вірних в Польщі з титулом суфрагана- помічника примаса Вишинського. Під час свого останнього побуту в Римі мав він конферувати в тій справі з митроп. Йосифом. Побачимо, чи та відомість здійсниться і чи уряд віровизнань згодиться на ту номінацію.
Коли мине теперішня спека, прошу Вас, Отче Докторе, зробити обіцяний відпис моєї статті з 1912 р, поміщеної в "Ділі".

Гром. Дзюбак, який поїхав до Риму на теологічні студії, повідомив мене, що Ватиканське радіо дня 23 липня ц.р. в год. 18-ій подало відомість про ювілейне торжество в Хшанові під час свята Апост. св. Петра і Павла. Свят. Отець Павло VI уділив мені і вірним українцям мого душпастирства Апостольське Благословення.
Я в останньому часі відчуваю міхурові недомагання і на початку вересня поїду до Варшави, щоб засягнути поради лікаря-спеціаліста і мабуть виберуся до Криниці на короткий відпочинок.

Щиро поздоровляємо Вас, Отче Доктор, і бажаємо доброго здоровля.

о. Мирослав Ріпецький

25. Хшаново, 28.10.1963

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний Отче Докторе!
Дуже дякуємо Вам за зроблення відпису моєї статті з 1912 р. п.з. "Духовний семінар і органічна національна праця".

Посилаю Вам 9 сторінок Укр. Пресового Бюра "Вісті з Риму" з цікавими статтями про другу сесію ІІ Ват. Всел. Собору і три документи Папи Павла VI-гo, в двох листах. Пізніше вишлю Вам Отче Докторе, дальші сторінки Укр. Прес. Бюра.

Коли дістану з видавництва канадійських отців василіян другий примірник моєї популярно-наукової історичної розвідки про "Церкву і культуру в Західній Україні за княжих часів" перешлю Вам частями в кількох листах.

На початку цього місяця я їздив до Варшави і впродовж двох днів полагодив багато актуальних справ. Був в Уряді Віровизнань і перевів розмову в церковних справах з директором Воловичом, відвідав отців Василіян, Барабаша і Пушкарського, засягнув лікарської поради спеціаліста старечих недуг. Три отці Василіяни виїхали до Риму і до Америки.

Роблю старання щодо подорожі до Риму - був в тій справі в Бялостоці в М.О. (М.О. – міліція-Р. Крик) і дістав до виповнення паспортові квестионарі. На дозвіл виїзду і паспорт треба почекати два місяці. Коли дістану позволення, поїду до Вічного Міста щойно на весну 1964 року.

В цьому ювілейному році маю так багато всякого заняття, що не мав змоги поїхати на відпочинок до Криниці.

Відомості про Ваші церковні справи і о. Величковського та Ваш поклін перешлю Владикам, митр. кир Йосифові і архиєп. кир Іванові. Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

26. Хшаново, 6.11.1963

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний Отче Докторе!
Посилаю Вам дальші (3) сторінки "Вістей з Риму" і на другий тиждень знову вишлю Вам декілька сторінок.

Коли маєте змогу прошу Вас зробити відпис некрологу мого батька о.Теодора Ріпецького, б. катехита вселюдних шкіл і головного директора товариства "Ризниця" в Самборі, який помер 14 січня 1900 р, маючи 40 літ життя. Некролог є мені дуже потрібний і певно є поміщений у львівських щоденниках "Діло" і "Галичанин" в січні 1900 р.

Подаю Вам, Отче Докторе, адресу Д-р. Богдана і Оксани Поповичів в Самборі площа 9 травня, ч. 4. Коли маєте змогу, прошу Вас поїхати до Самбора і роздобути історію товариства "Ризниця" та відомості про укр. школи, культурно-освітні установи і промислові підприємства, життя в Самборі та кілька знимок теперішнього Самбора. Одночасно прошу довідатися, чи збереглись справоздання симбірської гімназії з років 1903-1907. Напишу листа до п. Поповичів, що їх відвідаєте.

Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

27. Хшаново, 20.11.1963

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний Отче Докторе!
Посилаю Вам 32 сторінки IX випуску книжечки про "Церкву і культуру в Західній Україні за княжих часів" і 2 памяткові знимки.

Дня 18 жовтня відбулась в Римі історична авдієнція наших 19 владик, які беруть участь в другій сесії II Ватикан. Собору, богословів і світських вчених, учасників конференції "Укр. христ. руху" із Західної Європи, наших римських священиків і учнів гр-кат. Малої Семінарії (разом понад 200 осіб) у святішого Отця, Папи Павла VI. Відомості про цю авдієнцію і знимку її учасників вишлю Вам незабаром.

На другий тиждень вибираюся до Варшави на кілька днів і в поворотній дорозі вступлю до Білостоку, до Паспортового Бюра Воєв. Міл. об. в справі подорожі до Риму. Після повороту з Варшави напишу Вам про отців василіян і про мій побут в столиці.
Прошу Вас написати, як мається справа о. В. - і роздобути - відписати некролог мого батька о. Теодора Івановича Ріпецького, який помер 14 січня 1900 року в Самборі.
Щиро поздоровляємо Вас, Отче Докторе, і бажаємо всякого добра.

о. Мирослав Ріпецький

28. Хшаново, 16.12.1963

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний Отче Докторе! Посилаю Вам дальших 16 сторінок історичної книжечки про "Церкву і культуру в Західній Україні за княжих часів" і дві сторінки "Вістей з Риму".

У відповіді на Ваше письмо з 4 грудня ц.р. повідомляю Вас, що я помилився і подав дату смерти мого Батька 14 січня 1900 р. В календарі на 1902 рік, я знайшов посмертне повідомлення, що мій Батько о. Теодор Іванович Ріпецький помер 14(1) січня 1901 року. Коли маєте змогу, прошу Вас, Отче Докторе, знайти некролог і прислати мені.

З отців василіян варшавських виїхали до Америки отці Готра і Чернега, а о. Арсеній Кулибаба до Риму.

У Воєвідському Паспортовому Бюрі я предложив подання з потрібними залучниками і повідомили мене, що до кінця січня справа позволення на виїзд і паспорту буде порішена. Коли одержу паспорт, поїду до Риму щойно по Великодних святах.
В наступному тижні вишлю Вам дальші сторінки (49-64) моєї книжечки і "Вістей з Риму".
Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

29. Хшаново, 1.2.1964

Хр.Ражд!
Високопреподобний Отче Докторе!
Посилаю Вам 3 сторінки "Вістей з Риму" і фотознимку з сьогорічного Йорданського Водосвяття. В наступному тижні вишлю Вам дальші сторінки історичної книжечки про церкву і культуру в Західній Україні за княжих часів.

Під час свята Богоявлення Господнього я не мав отця-помічника, тому сам мусів виконати величезну працю, щоб задоволити наших виселенців - відправив три Служби Божі з короткими науками і Водосвяття, висповідав ок. 50 вірних і опісля Богослуження приняв на авдієнції численних інтересантів.

Коли дістану паспорт, поїду до Риму в літі перед третьою сесією II Ватиканського Собору міжнародним потягом до Відня, де гр-кат. парохом є мій приятель о. Орест Купранець ЧСВВ і він товаришитиме в дальшій подорожі до Вічного міста, де задержусь цілий місяць, щоб зібрати потрібні історичні матеріали та виберуся на екскурсію по Італії з о. професором Малої укр. кат. семінарії, Романом Сабою салезіянином. Не буду спішитися з виїздом, бо маю багато заняття. Чекаю на некролог мого Батька, о. Теодора. Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

30. Хшаново, 26.2.1964

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний Отче Докторе!
В останньому часі я мав багато праці і прикрощів, про які напишу пізніше, коли прокураторське доходження закінчиться. На початку цього місяця я відбув тридневну утяжливу подорож до далекого Щеціна (720 км - 14 годин їзди), як свідок на судовій розправі укр. культ.-суспільного діяча Мирослава Трухана.

В наступному тижні поїду на кілька днів до Варшави, щоб полагодити багато особистих і суспільних справ. Відвідаю Отців Василіян, з яких три дістали дозвіл на виїзд до Бразилії, хоч їх душпастирська і місійна діяльність є дуже потрібна для вірних нашої церкви в Польщі.

Я вислав на Вашу адресу три примірники укр. Календаря-Альманаха на 1964 рік. Один з них прошу передати професорові Михайлові Рудницькому, якого прошу відвідати і поздоровити та просити, щоб відступив-передав мені три томи своїх споминів про зустрічі із західно-українськими письменниками і про видатних діячів зах-укр. театру. Коли ті книжки є ще не вичерпані і знаходяться в львівській книгарні, прошу купити і вислати порученою посилкою.

Коли не дістану паспорту на виїзд до Риму, буду старатись відвідати Західну Україну і побачитися з Вами та спільно зробити екскурсію до Самбора, Сокаля і інших місцевостей.

Посилаю Вам дві сторінки "Вістей з Риму" і фотознимку історичної укр-катол. авдієнції у святішого Отця Павла VI, яка відбулася 19 жовтня минулого року.
Ми довідалися, що в Рад. Союзі є тепер апровізаційні труднощі. В найближчих днях вишлемо Вам живностевий святочний пакунок.

Богу дякувати стан мого здоровля є добрий, однак мушу від часу до часу засягати лікарської поради спеціаліста-геріатра та скріпляти свої старечі сили різними ліками-вітамінами.

Пересилаємо щирі поздоровлення і побажання доброго здоровля.

о. Мирослав Ріпецький

31. Хшаново, 18.3.1964

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний Отче Докторе!
Дуже дякую Вам за переслані відписи з "Галичанина" про мого пок. Батька Теодора і товариство "Ризниця".

Посилаю 16 сторінок IX випуску "Сторінок з історії укр. церкви і культури" з частиною мого життєпису і статтею про мою 50-літну письменницьку працю. Не знаю, чи маєте вже усі сторінки IX випуску, тому прошу повідомити мене.
На початку цього місяця я був з Вудкевичем два дні у Варшаві та полагодив багато особистих і загальних справ. Відвідав отців Василіян і побачився з о. провінц. Барабашом, який нездужає і мусить лікуватися, бо грозить йому завал серця, як сконстантував спеціаліст.

Я засягнув поради у свого варшавського лікаря-геріатра Гамерського, який записав мені різні вітаміни і ліки на мої старечі недомагання. Мабуть в місяці червні переведу геріатричну курацію, щоб скріпити свої сили перед наміреними екскурсіями.
Забираюся до писання споминів і опрацювання X випуску "Сторінок" про "Укр. церкву і культуру в Галицько-холмсько-волинській державі за князювання Данила і його наслідників".

Сподіюся, що мій лист з 27 лютого ц.р. дійшов до Вас, хоч моя кореспонденція є дальше під урядовою контролею і деякі мої листи пропадають.
Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

32. Хшаново, 12.5.1964

Христос Воскрес!
Високопреподобний Отче Докторе! Дуже дякую Вам за вислання двох книжок споминів д-р.[а] Михайла Рудницького, які я вчера одержав. Прошу подякувати проф. Рудницькому за ті цінні книжки. Коли відбуду подорож на Радянську Україну, відвідаю його і розповім про наші переживання. При нагоді прошу поздоровити своячку д-р.[а] Рудницького, п. Люсю Мандзикову, приятельку моєї дружини.

Тішить мене, що п. адвокат Борковська вибирається до Львова з туристичною екскурсією і матиме змогу з Вами побачитися і поговорити. Я передаю через п. Борковську гарний молитовник "Хвалім Господа".

Недавно ми одержали акт оскарження Воєвідської Прокуратури проти мене, нашого фотографа Олександра Кудлака і Михайла Вудкевича, в якому є багато безпідставнних закидів і фальшивих тверджень. З великим здивованням я прочитав в акті оскаржень, що я "opracował również broszurę, w której ustosunkował się wysoce negatywnie do polityki Polski wobec Ukraińców i stosunku państwa do kościoła. Broszurę te kolportował on zarówno w kraju jak i za granicą, gdzie była ona drukowana. Wymieniona broszura, ze względu na jej treść, została negatywnie oceniona przez Wojewódzki Urząd Kontroli Prasy, Publikacji i Widowisk w Białymstoku..." (також опрацював брошуру, в якій дуже негативно оцінив політику Польщі стосовно українців і ставлення держави до церкви. Цю брошуру поширював в країні та за кордоном, де вона була опублікована. Згадана брошура була негативно оцінена, з огляду на її зміст, воєводським Відділом контролю преси, книговидавничої справи та видовищ в Білостоку - (переклад В.Л). Прокуратура "виссала" з пальця цю відомість про протидержавну брошуру, якої я не написав. В найближчому часі відбудеться в Елку судова розправа, на яку прокуратура покликала 14 свідків, між якими знаходяться чотири наші священики і одна монахиня-йосифітка. Про перебіг цієї сензаційної, історичної судової розправи напишу Вам обширно в наступному листі і подам відпис акту оскарження. Я є спокійний і певний щодо висліду розправи, яка виявить безпідставність закидів і тверджень Воєвідської Прокуратури в Білостоці.

Прошу Вас Отче Докторе роздобути приватно у знайомих, евентуально позичити, два перші томи споминів проф. Рудницького і прошу передати через п. Борковську.
Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

33. Хшаново, 4.6.1964

Христос Воскрес!
Високопреподобний Отче Докторе!
Дуже мене дивує, що вже добрих півтора місяця не маю від Вас жадної відомості. Не знаю, чи дійшов до Вас мій лист з 12.5. Мабуть Ви дуже перейнялись прокураторським актом обжаловання проти нас, якого відпис посилаю Вам в скороченні.
Дня 9 цього місяця у вівторок відбудеться судова розправа, на якій я спростую безпідставні прокураторські закиди і фальшиві твердження та обороню себе; також свідки покликані Воєвідською Прокуратурою заперечать закиди акту обжаловання. Моїм оборонцем буде ще адвокат Солтан з Елку. Про перебіг судової розправи напишу Вам в наступному листі. Я докладно прочитав зізнання переслухання знайомих осіб і обжалованого нашого фотографа Олександра Кудлака, який вже півроку перебуває у білостоцькому слідчому арешті. Польський пробощ Ниц з Бань Мазурських своїми провокаційними зізнаннями спричинив цей процес, який успішно закінчиться і викаже злобу провокатоpa - "діявола в реверенді", як його назвав один з наших священиків. Спокійно і нетерпеливо ждемо на судову розправу.

Сподіваюся, що п. адвокат Борковська після повороту з екскурсії на Радянську Україну напише обширно про свої враження з побуту у Львові.

Залучаю знимку з нашої Марійської Каплиці та щиро поздоровляємо Вас, Впр Отче Докторе.

о. Мирослав Ріпецький

34. Хшаново, 3.8.1964

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний Отче Доктор!
Дякую за два листи з сімома гарними картками і за запрошення, з якого тепер на жаль не можу скористати.

Чекаємо на другу судову розправу, яка мабуть відбудеться в цьому місяці у воєвідському суді. Сподіємося, що суд звільнить нас. Від безпідставних закидів воєвідської прокуратури буду старатися обезпечити себе, про що Вас повідомлю.
В першу чергу виберусь до Риму, коли Воєвод. Бюро пашпортів дасть мені дозвіл на виїзд. Щойно на весну в наступному році буду старатись відбути екскурсію на Радянську Україну, коли одержу від Вас визов і Радянська Амбасада згодиться на мою подорож і одержу паспорт.

Залучаю знимку наших школярів з нагоди І св. Причастя в Хшанові.
Я докінчую тепер популярно-наукову розвідку про місійну і культурну діяльність Апостолів славян св. Кирила і Методія, як другу частину VIII випуску "Сторінок" про "культуру стародавніх мешканців Західної України".
Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

35. Хшаново, 29.10.1964

Сл.Іс.Хр!
Високопреподобний Отче Докторе! Вже два місяці не маю від Вас жодної відомості і не знаю як Вам живеться.

Посилаю Вам відпис протоколу розправи в повітовому суді в Елку. Відбулись ще дві розправи у воєвідському суді в Білостоці. Мій процес закінчився [закінчиться-Р.Крик] щойно за кілька місяців у Найвищому Суді у Варшаві. Фотограф Кудлак вийшов на волю і Вудкевича уневиннено і поздоровляє Вас щиро.

Прошу Вас, Отче Докторе, прислати відпис статті єписк. Григ. Лакоти про корону Данила.

Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав

36. Хшаново, 27.11.64

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний Отче Доктор!
Дякую Вам за запросини і за подані в листі відомості. Я мушу покищо здержатись з стараннями о подорож на Україну до закінчення процесу, хоч дуже хотів би відвідати рідну Україну, знайомих і могили своїх Батьків в Самборі і в Сокалі. Щойно за кілька місяців відбудеться розправа в Апеляційному Суді у Варшаві і сподіюся, що буду уневиннений, бо злобний віце-прокурор в акті оскарження помістив безпідставні закиди і фальшиві твердження. Він видумав, що я написав останню брошуру проти людової Польщі, хоч я навіть не мав наміру писати таку брошуру і вона не існує.Віце-прокурор знав, що я вислав свою останню книжечку про "Історію церкви і культури в Західній Україні" до Львова і дуже хотів бачити ту розвідку і може звертав[ся] в цій справі до львівської прокуратури.

Наш митрополит Йосиф є дуже діяльний і хоче надолужити за 17 років втрачених на засланні. Митрополит заложив в Римі монастир оо. студитів і купив реальність для монастиря, в якому вже живе пять монахів студитів.

Митрополит Йосиф хоче створити в Римі наукову установу і побудувати дім для укр. вчених та вже купив відповідну площу. На запрошення лат. італ. єпископів митр. відправляє Службу Божу в нашому обряді в лат. катедральних церквах і виголошує проповіді про нашу многостраждальну церкву. Кир Йосиф має великий авторитет в католицькій церкві, а Папа Павло VI незвичайно прихильно відноситься до нього. Вчера я почув під час укр. Ватик. авдиції, що під час торжества з нагоди закінчення ІІІ-ої сесії Ватик. Собору Папа Павло VI щиро обіймав нашого митрополиту.

Владика кир Іван дуже опікується малою і великою римс.[ькими] гр-кат. семінаріями. Під час III сесії Собору відбулося у Великій Семінарії ювілейне торжество 60-ліття семінарії, якої найстаршим студентом о кир Іван і тому 35 років одержав у Римі єпископські свячення.

З Англії я одержав в дарунку цінну книгу - "Старе письмо Старого і Нового Завіту", в новому українському перекладі, видану в Римі в 1963 р. оо. василіянами. Біблійна комісія складалася з оо. василіян: П. Мартинця, В. Великого, Т. Олійника, І. Парили, С. Фединяка, Р. Головацького, М. Ваврака і О. Купранця. Ціна книги 12 доларів. В кінці є кольорові ілюстрації і мапи.

Я дальше опрацьовую "Сторінки з історії укр. церкви і культури" -розвідку про діяльність і культ Апостолів словян і українського народу св. Кирила і Методія, яких ювілей 1100-ліття місійної діяльності відбувся в минулому році, а також забираюся до списання споминів з мойого життя, діяльності і переживань - останнім цікавим розділом споминів буде звідомлення про наш процес.

Прошу Вас, Отче Докторе, написати як Вам тепер живеться.
Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

P.S. Залучаю відпис протоколу з розправи у Воєводському Суді в Білостоці

37. Хшаново, 16.2.1965

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний Отче Доктор! Дуже дякую Вам за машиновий відпис статті єп. Лакоти про "Вивезення і поворот перемиської мітри Данила" і за переслану книжечку про Сокаль. В цьому місяці хочу докінчити популярно-наукову розвідку про "Укр. церкву і культуру в Галицько-Холмсько-Волинській державі за короля Данила і його наслідників" і рукопись перешлю до друкарні отців василіян в Канаді. Маю ще виконати велику письменницьку працю - списати спомини з моєї діяльності і переживань, що буде вимагати багато часу.

Після повороту з Варшави я занедужав - з приводу недієтичної поживи столичної відновились мої старечі недомагання. Тому відрадили мені їхати на апеляційну розправу, тим більше, що моя участь не є обовязкова. Сподіваюсь, що пані адвокат Борковська добре оборонить мене і Найвищий Суд анулює несправедливий вирок Воєвідського Суду в Білостоці та буду уневиннений.

Залучаю дві памяткові знимки з нашої Марійської Каплиці і два образки Матері Божої.
Щиро поздоровляємо Вас, Отче Доктор, і бажаємо доброго здоровля.

о. Мирослав Ріпецький

38. Хшаново, 15.4.1965

Слава Ісусу Христу!
Високопреподобний і Дорогий Отче Доктор! Дуже дякую за переслання двох примірників історичної книжки про укр. письменника Філалета, з яких я вислав одну Емін. Кард. Йосифові, який в цьому році відновив в Римі львівський квартальник "Богословія" і вийшла з друку перша римська книжка, присвячена першому укр. катол. кардиналові Ісидорові.

Поль. судді-бюрократи замість видати уневинняючий вирок, волочать мою справу "від Анни до Каяфи", хоч на трьох судових розправах не доказано мені вину і адвокати відкинули усі закиди.

Задушевним моїм бажанням є відвідати дорогу Україну - Львів, Київ і могили моїх батьків в Сокалі і Самборі, однак мушу здержатись з виїздом до закінчення процесу.
Маю багато письменницького заняття і душпастирської праці. Під час свята Благовіщення Преч. Діви Марії я висповідав і запричащай 112 каянників і в квітну неділю чекає мене великий труд. У Велику Пятницю приїде до нас на чотири дні сталий мій помічник, о.Гук, і разом обслужимо наших виселенців, які численно приїдуть на святочні Богослуження.

Я почав списувати спомини з мого життя, діяльності і переживань, які мій брат історик укр. січ. Стрільців - д-р Степан хоче видати. Він написав "Бібліографію УСС", в якій є понад 1300 позицій книжок і статей видрукованих впродовж 50 років.
Продовжую опрацювання "Сторінок з історії укр. церкви і культури", однак на жаль мої рукописі пропали в минулому році в дорозі до Канади.

З нагоди близьких свят Воскресення Христового пересилаємо Вам, Отче Доктор, найкращі побажання і щиро поздоровляємо рідним привітом "Христос Воскрес".

о. Мирослав Ріпецький

P.S. Залучаю чотири святочні листівки.

39. Хшаново, 9.5.1965

Христос Воскрес!
Всесвітліший Отче Доктор!
Богу дякувати Великодні свята ми відбули щасливо та мали багато душпастирського труду і домашнього заняття. У Велику Пятницю рано приїхав з духовною поміччю отець Гук і через чотири дні помагав відправляти, сповідати і проповідати. Під час свят понад 300 наших виселенців приступили до сповіді і св. причастя. Я прийняв на авдієнції сотню інтересантів і полагодив їхні різні справи.

Я вже виготовив два розділи моїх споминів - записки про моїх предків і родину, про діточі, шкільні літа і коротку історію симбірської церкви і її Чудотворного образа Пресв. Богородиці.

Від колеги о. Менцінського, який душпастирює в Брукліні, я дістав "Декрет про східні католицькі церкви" і укр. переклад та розпорядження Кард. Йосифа про декрет. Дам зробити машинові відбитки декрету і один примірник перешлю Вам.

В наступному тижні поїду на кілька днів до Варшави, щоб полагодити актуальні справи. Буду на "Міжнародних торгах книжки" і відвідаю п. адвокат Борковську, яка тяжко занедужала на очі і не може ні писати, ні читати.

Залучую письмо, яке я дістав від Емін. Кард. Йосифа Сліпого.
Щиро поздоровляємо Вас, Дорогий Отче Доктор, і бажаємо Вам доброго здоровля.

о. Мирослав Ріпецький

40. Хшаново, 29.5.1965

Христос Воскрес!
Всесвітліший Отче Доктор!
Посилаю відпис "Декрету про східні Католицькі Церкви" і "Розпорядження" Ем. митр-кардинала Йосифа. В наступному листі вишлю образки і святочні листівки.
Свою подорож до Варшави я відложив на червень, тому що маю тепер багато письменницького заняття і душпастирської праці.

Досі я не одержав цінну книжку "Історія укр. мистецтва в Х-ХVІІІ ст", яку використаю в дальших випусках "Сторінок з історії укр. церкви і культури".
Прошу Вас, Отче Доктор, повідомити мене, коли дійде до Вас мій лист з відписом "Декрету про східні катол.церкви".

Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

41. Хшаново, 25.6.1965

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
Посилаю Вам відпис привіту послання укр. катол. єрархії і відповіді укр. правосл. митрополита філадельфійського Йоана. Канадійський укр. правосл. митрополит Іларіон б. Іван Огієнко не є прихильником зєдинення правосл. церкви з католицькою.
Вчера я повернув з Варшави, де полагодив багато особистих і загальних церковних справ. Був в Уряді справ віровизнання і в Головному Правлінню Укр. Сусп. Культ. Товариства в справі реєстрації гр-кат. церкви і іменовання нашого ординарія для греко-католиків в Людовій Польщі.

Я заночував в монастирі оо. василіян, яких протоігуменом є тепер о. Павло Пушкарський після смерти о. Барабаша.

У Варшаві побачився з п. адвокатом Борковською, яка після видужання з тяжкої недуги очей дальше працює в свому фахові - в союзі адвокатів. Вона сказала, що вже довгий час не має від Вас жадної відомості і запитується про Ваше здоровля та показала мені прегарні коралі гуцульського виробу, які носить, Ваш дорогоцінний дарунок. Пані Борковська має охоту знову зробити екскурсію на Рад. Україну через "Orbis" у вересні або жовтні. Буду старатися поїхати з нею до Львова і відлучитися на кілька днів, щоб з Вами, Отче Доктор, відбути подорож до Самбора і до Сокаля. Коли ще не маєте визову, прошу здержатися з його висланням, бо краще буде для мене поїхати через "Orbis", який залагоджує усі подорожні формальності і подорожний одержує 100 рублів на видатки. Довідаюся завтра в елкському бюрі "Orbis", коли відбудеться екскурсія на Україну в осінніх місяцях.

Досі я не дістав повідомлення від Ем. Кард. Йосифа про одержання пересланих Вами книжок. Залучаю памяткову знимку. Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

42. Хшаново, 14 вересня 1965

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший і Дорогий Отче Доктор! Я повернув з дводневної подорожі до Варшави і досить змучився, бо їзда в одну сторону триває сім годин. Був з о. Полянським, б. канцлером лемківської адміністрації, в уряді до справ віровизнань і перевів розмову з начальником Виділу С. Кіриловичом, який недавно відбув екскурсію на Радянську Україну. Львів і Самбір дуже йому сподобалися. О. кан. Гриник ходив на авдієнцію до примаса Вишинського, який неприхильно відноситься до іменовання гр-кат.
апостольського адміністратора для греко-католиків в Людовій Польщі. Примас сказав на авдієн-ції, що "niema Kościoła gr-katol., jest tylko obrządek gr-katol" (немає гре-ко-католицької церкви, є тільки греко-католицький обряд - В.Л.). Він буде ставати на голові, щоб не допустити до номінації гр-кат. архипастиря, бо не хоче передати свою владу над греко-католиками, як теперішній ординарій. О. Гриник передав Примасові меморіал в справах гр-кат. церкви в Польщі, якого відпис вишлю Вам в наступному листі.

Дякую Вам, Отче Доктор, за переслання двох примірників книжки про Львів, які я передав у Варшаві отцям кан. Гриникові і Денькові. Коли маєте змогу, прошу Вас вислати на мою адресу ще два примірники, які хочу переслати о. б. провінц. Пушкарському і о. кан. Полянському. Я замовив для Вас книжку п.з. "Opowieści biblijne" (Біблійні оповіді - В.Л.) Косідовського і коли одержу, вишлю на вашу адресу.

Посилаю Вам витинок з укр. катол. канад. тижневика п.з. "Торонто в поклоні кардиналові Йосифові". Під час архиєрейської Служби Божої зібрано 15 тисяч доларів на укр. римський університет, що його організує кард. Йосиф.

Радби я дуже відвідати Вас, Отче Доктор, однак мушу відложити свою екскурсію на слідуючий рік, тому що мій процес, який тягнеться вже майже два роки, судові бюрократи досі не покінчили. Пята судова розправа мала відбутися в липні ц.р., однак її відкликано і урядовці виготовляють переклад фотокопій... Розправа відбудеться у Воєводському Суді в Білостоці і буде боронити мене адвокат Софія Борковська, яка чекає на відомості від Вас про стан Вашого здоровля.

Я вже написав 36 сторінок "Записок і споминів" про Самбір і гімназійні часи; дальші сторінки споминів будуть про богословські часи.

Залучаю відпис останнього письма, висланого до примаса Вишинського.
Щиро поздоровляємо Вас, Отче Доктор, і чекаємо на відомості.

Прошу поздоровити б. канцлера Грицеляка і попросити його, щоб написав короткі спомини про останні роки життя і смерть незабутнього єпископа Григорія, які будуть мені потрібні для опрацювання стат[т] і про життя і діяльність Владики Григорія.

о. Мирослав Ріпецький

P.S. Провінціалом оо. василіян в Польщі іменовано о. Йосафата Романика.

43. Хшаново, 16.10.65

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший і Дорогий Отче Доктор! Дуже дякую Вам за переслані книжки, з яких одну я вислав п. адвокат Борковській.

Коли дістану укр. календарі на 1966 рік, негайно вишлю Вам чотири примірники.
Наклад книжки "Opowieści biblijne" вичерпаний, тому не можна її купити в жадній книгарні.

Мій колега о. Менцінський, який стрічався з Вами під час летунської екскурсії, в 1958 році виїхав з Польщі на три місяці у відвідини своєї рідні в Америці і там залишився і вже збагатів, бо відбув вже другу коштовну подорож. Він має ренту і душпастирює, тому матеріально йому поводиться знаменито. Із своєї екскурсії до Радянського Союзу він переслав мені тільки одну листівку з Москви.

На жаль я не міг в цьому році вибра[тися] у відвідини на Радянську Україну через прокураторську напасть. Мій "історичний" процес закінчиться мабуть в листопаді. З Воєвідського Суду я дістав повідомлення, що розправа (пята і мабуть остання) відбудеться в Білостоці в днях 9 і 10 листопада ц.р.

Українці греко-католики з Радянської України повинні старатися про реактивовання нашої церкви, щоб кард. Йосиф міг повернути до Львова. Кардинал Йосиф має багато праці в Римі, де буде створений український катол. наук. центр. Едмонтонські "Укр. вісті" повідомили, що о. митрат Василь Лаба, едмонт. генерал. вікарій, у вересні ц.р. виїхав до Риму, де буде ректором укр. кат. наук. інституту, який буде перетворений в укр. університет.

В наступному місяці організація поступ.[ових] католиків "Пакс" (Pax – польсь.-Р.Крик) організує третю подорож автокарами до Риму via Відень, Венеція і поїдуть деякі наші отці. Між ними мабуть о. прал. Гриник, коли дістане дозвіл. Тоді він докладно поінформує кард. Йосифа і архиєп. Івана про незавидне положення українців гр-катол. під курателею примаса Вишинського. Конгрегація для Східних Церков повинна іменувати о. прал. Гриника Апостольським Адміністратором греко-католиків в Польщі. В наступному листі перешлю Вам відпис меморіалу, що його о. Гриник передав прим. Вишинському, будучи на авдієнції перед його від'їздом до Риму на IV сесію Собору.
Маю тепер багато письменницького заняття. Доповнюю історичну розвідку про "початки християнської церкви і культури в Західній Україні" і рукопись передаю до Риму Владиці кир Іванові, який подбає про її видання в своїй мюнхенській друкарні.
Пересилаю Вам, Отче Доктор, щирі поздоровлення і побажання доброго здоровля.

о. Мирослав Ріпецький

44. Хшаново, 6.12.1965

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший і Дорогий Отче Доктор!
Мій півторарічний процес ще не закінчився і суд дальше волочить мене на розправи тому, що головний свідок - провокатор, кс. Ниц з Бань Мазурських, поїхав до Америки відвідати родину і щойно при кінці минулого місяця повернув. Сема розправа відбудеться у Воєвідському Суді в Білостоці дня 14 цього місяця. Сподіюся, що суд у новому складі видасть уневиннюючий вирок, про що Вас повідомлю.

Турист. тов."Орбіс" зорганізувало пять поїздок до Риму для поль-лат. священиків. Наші три отці не дістали дозволу на виїзд, хоч дуже старався заслужений презес воєвідського "Сaritas"-у о. пралат Полянський, б. канцлер лемківської адміністрації.
З Самбора я одержав цінну книжку про моє родинне місто, яке в наступному році відвідаю з Вами, Отче Доктор, коли "приятелі" дозволять мені поїхати на Радянську Україну.

Укр. ювілейний календар на 1966 рік ще не вийшов з друкарні. Перед Різдвяними святами вишлю 5 календарів.

Посилаю Вам декілька образків Матері Божої, які я дістав з Риму. В наступному тижні перешлю Вам святочні Різдвяні листівки.

Щиро поздоровляємо Вас, Отче Доктор, і знайомих.

о. Мирослав Ріпецький

45. Хшаново, 16.2.1966

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший і Дорогий Отче Доктор!
Я вислав дві книжки через варшавський почтовий уряд, бо в Елку не приймає книжкових посилок до західних капіт[алістичних] держав.

Посилаю Вам відпис грамоти основання Українського Католицького Університету.
Дякую за книжку провокаційну "Правда про унію". Сподіюся, що автори укр. ватик. авдицій в правдивому світлі представлять історію і діячів нашої рідної греко-катол. церкви.

Залучаю знимку з сьогорічного Йорданського свята в Хшанові.
Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

46.Ватикан, дня 23 лютого 1966

Слава Ісусу Христу!
Всесв. і Впр. Отче! Книжка прийшла. Прохаю передати подяку о. Кл.
З Архиєрейським Благословенням (підпис о.кир.Йосифа)

47. Хшаново, 7.3.1966

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
Посилаю Вам письмо кард. Йосифа, який повідомляє, що одержав вислану книжку "Правда про унію". Дякую Вам за переслану книжку "Небесні птахи". Два примірники тієї книжки я вислав до Риму варшавською почтою за посередництвом п. адв. Борковської, бо в Елку почтовий уряд не приймає книжкових посилок до західних країв.

Я вислав на Вашу адресу три календарі на 1966 р., з яких один прошу передати проф. Рудницькому і поздоровити його та попросити, щоб переслав мені книжку своїх споминів, які мають вийти в цьому році.

Залучаю письма премієра Циранкевіча до римо-кат. єпископів і єпископату, які після прочитання прошу передати знайомим. Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецькии

Сердечно дякую за побажання з нагоди Імянин і здоровлю щиро.
Євгенія Ріпецька

48. Хшаново, 30.3.1966

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший і Дорогий Отче Доктор!
Щойно в літніх місяцях зроблю екскурсію на Україну, коли дозволить здоровля і одержу дозвіл на виїзд.

Мій історичний процес, який триває вже півтретя року, закінчиться успішно на восьмій розправі, яка відбудеться в Найвищому Суді у Варшаві дня 23 травня ц.р.
В Елку була окружна душпастирська конференція дня 25 лютого ц.р. при участі двох ольштинських лат. єпископів, які виголосили реферати про торжества 1000-ліття хрещення Польщі і про соборовий декрет про священиків. Головна ювілейна урочистість відбудеться на Ясній Горі в Ченстохові дня 3 травня ц.р.

Під час Великодних свят поможе мені обслужити наших виселенців о. Гук, який приїде до Хшанова у Великий Четвер - в свято Благовіщення Преч. Д. Марії і через пять днів буде відправляти і сповідати людей.

З нагоди близьких свят Воскресення Христового пересилаємо Вам, Отче Доктор, найкращі побажання і щиро поздоровляємо рідним привітом.

о. Мирослав Ріпецькии
P.S. Залучаю римські образці

49. Хшаново, 26.4. 1966

Христос Воскрес!
Всесвітліший Отче Доктор!
Посилаю Вам відпис трьох розділів пастирського послання укр. ка-тол. Владик про обновлення христової церкви, відпис решти розділів перешлю в другому листі. Одночасно залучаю комунікат українськ. ка-тол. університету св. Климента в Римі. Відпис пастирського послання прошу передати до прочитання о. ігум. Величковському.
Сподіюся, що на восьмій судовій розправі закінчиться мій історичний процес повним уневинненням. Знамениту ревізію несправедливого вироку білостоцького суду, виготовлену п. адв. Софією Борковською, вишлю Вам пізніше, бо тепер не маю часу на зроблення відпису. Про вислід розправи дня 23 червня повідомлю Вас, Отче Доктор, негайно - і буду просити про вислання визову, щоб я міг при кінці червня приїхати до Львова і відвідати могили своїх Батьків, коли дістану дозвіл на виїзд.
В половині травня поїду до Варшави, щоб полагодити процесові справи і буду на міжнародних торгах книжки.

Залучаю дві знимки з сьогорічного Великодня.
Від Квітної неділі до Томиної я виконав величезну душпастирську працю. В світлий понеділок і вівторок після Богослуження в нашій Марійській Церковці я відправив для наших виселенців святочну Службу Божу в костелах в Старих Юхах (в Елкському повіті) і в Арлові (напевно що Орлові-Р.Крик) (в Гіжицькому повіті) та у Видмінах на цвинтарі відправив воскресні парастаси на могилах наших виселенців.
Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

50. Хшаново, 9.5.1966

Христос Воскрес!
Всесвітліший Отче Доктор!
Посилаю Вам листа, який надійшов від Емін. кир Йосифа Кардинала і прошу дати його прочитати довіреним, знайомим особам.

Одночасно пересилаю часописний витинок про 100-дол. бенкет на Укр. Катол. Університет в Римі.

Вже півтретя року тягнеться "історичний" процес, який забрав мені багато часу, спокою і гроша. Богу дякувати маю ще здорові нерви і процесом не переймаюся, бо знаю, що судді видали несправедливий вирок. Висилаю узасаднення вироку Воєвідського Суду в Бялостоці, протокол зізнань поль. провокатора, кс. Ница і ревізію вироку, знаменито виготовлену п. адв. Борковською, в скороченому відписі, щоб Ви, Отче Доктор, і знайомі отці знали про фальшиві, неуза[са]днені закиди прокуратора і суддів, які хотіли б мене в ювілейному році від[зна]чити півторарічним вязничним відпочинком.

Відпис останньої частини архипастирського послання соборових Владик перешлю Вам незабаром.

Про вислід восьмої розправи повідомлю Вас, Отче Доктор, і буду просити про визов. Радби я на короткий час приїхати на Україну, щоб відвідати могили Батьків в Самборі і Сокалі та побачитися і поговорити зі знайомими на Україні.
Зі Самбора я дістав три знимки і дав зробити репродукції, які вишлю Вам в наступному листі.

Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

51. Хшаново, 24.5.1966

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Докторе!
Посилаю Вам відпис звернення Папи Павла VI в справі синоду єпископів католицької церкви.

Не знаю, чи мій лист з відписами процесовими і листом Ем. Кард. Йосифа, висланий 9 цього місяця, дійшов до Вас.

Про вислід розправи в Найвищому Суді у Варшаві в дні 23 ц.м. напишу Вам в наступному листі.

Залучаю знимку з Великодного Богослуження.

Маю в своїй бібліотеці 16 томів Укр. Радян. Енциклопедії, однак не можу дістати в книгарнях XVII (сімнадцятого тому), тому прошу Вас, Отче Доктор, купити і вислати цей том Енциклопедії на мою адресу.

Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

52. Хшаново, 2.6.1966

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший і Дорогий Отче Доктор!
Посилаю Вам посмертну знимку моєї найдорожчої дружини, бл. п. Євгенії, яка померла несподівано після сильного атаку серця в Зеленосвяточний понеділок. Нині відбувся похорон при участи сімох священиків і численних громадян, а завтра перевеземо домовину до родинного гробівця в Лісках коло Белза.

Мій довжезний процес закінчився на восьмій розправі в Найвищому Суді у Варшаві, який замінив несправедливий вирок Воєвідського Суду і завісив кару півторарічної вязниці. Тепер маю змогу приїхати на Рад[янську] Україну - відвідати гроби моїх Родичів в Самборі, Сокалі і Угринові та знайомих у Мостах Великих і Дрогобичі та поїхати до столиці Києва і на Крим. Тому прошу Вас, Отче Доктор, вислати запрошення-визов, щоб я поробив старання в справі виїзду. Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

53. Хшаново, 17.10.1966

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
Посилаю Вам відпис листа, що його Емін. Кард. Йосиф передав оказійно і в пятницю я його одержав від о. пров. Пушкарського з Варшави.

Вчера з нагоди свята Покрову Пресв. Богородиці я мав багато душпастирської праці в продо[в]ж трьох годин в Марійській Каплиці і прийняв численних інтересантів.
Свою подорож на Рад. Україну я відложив на весну наступного року.

Маю багато письменницького заняття - виготовив і переписав "Спомини про село Угринів в Сокальському повіті і його діячів". Книжечка обєму понад 100 сторінок друку з численними ілюстраціями буде видана в Канаді фондами угринівських емігрантів.
Коли матиму більше вільного часу, зроблю відпис моїх споминів з гімназійних часів і Вам перешлю до прочитання. Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

54. Хшаново, 10 грудня 1966

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший і Дорогий Отче Доктор!
Хочу з Вами поділитися многоважною радісною відомістю, яку я одержав від нашого митрополита-кардинала Йосифа, що мітратами нашої гр-кат. церкви іменовані отці кан. Гриник, Денько і я. Я не сподівався такого високого відзначення, хоч заслужив собі за мою безпереривну 53-річну душпастирську працю. Буду старатись ще збільшити свою діяльність для нашої многострадальної церкви і піднести на дусі наших виселенців.
Богу дякувати почуваюся здоров і можу в неділі і свята вести душпастирську працю в нашій Марійській Каплиці через 3-4 години без перерви.

Маю багато письменницького і канцелярійного заняття. Третій раз переписую "Хроніку-історіюУгринова і спомини про угринівських дія¬чів". Книжка обєму 150 сторінок друку з численними ілюстраціями вийде друком фондами угринівських емігрантів.

Моя девята книжечка "Сторінок з історії укр. церкви і культури" буде видрукувана в мюнхенській друкарні "Logos", яку в свому часі під час війни перевезено зі Львова.
Мій приятель отець Дамян Товстюк повідомив мене, що управитель друкарні згодився друкувати мої книжечки і уділить кредиту.

Не маю тепер часу, щоб зробити відпис моїх споминів. Вони будуть видані в наступному році і вишлю Вам один примірник книжки.

Посилаю Вам чотири святочні листівки і при кінці місяця перешлю два календарі на 1967 рік.

Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав

55. Хшаново, 25.4.67

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
З нагоди радісних свят Воскресення Христового пересилаю Вам Отче Доктор найкращі побажання неустанної помочі Христа Спаса і Матері Божої, задоволення і доброго здоровля.

Вчера я дістав лист від Ем. Кард. Йосифа, в якому дякує Вам за переслану книжку. Я вислав Кардиналові три книжки і оказійно буду передавати.

Мітрацьке відзначення спричинило мені багато труду і видатків. В минулому місяці я був два дні у Варшаві, закватирував у отців Василіян і полагодив багато актуальних справ - замовив мітру у фірмі "Ars Christiana" і гарний світлий фелон, який ушиють наші сестри служебниці зі заграничної матерії. Два рази я їздив до Ольштина і дав ушити мітрацьку реверенду та був на авдієнціїу єпископа-ординарія та перевів розмову в церковних справах. Я взяв участь в реколєкціях, які відбулись в Асунах (повіт Цєклішин) [ймовірно – Кентшин-Р.Крик] і виголосив проповідь. Реколєкційні науки голосив о. Василіянин Андрій Жагаляк з Перемишля. В Круклянках (повіт Венгожево) я поміг сповідати людей. В Квітну неділю я мав надмірну працю - висповідав 88 осіб.
Під час Великодних свят отець Гук з Вроцлавщини поможе мені обслужити вірних, які численно приїдуть з сусідніх повітів на Воскресні Богослуження.

В цьому році я не задумую вибратись до Галичини, бо маю багато заняття з нагоди 20-ліття нашої матерної душпастирської станиці і Марійської Каплиці. Під час сьогорічного Петро-Павлівського свята відбудеться в Хшанові велика урочистість при участі 15 наших отців і 5 латинського обряду з елкського повіту. Буде відправлена Соборна Служба Божа з діяконами. Приїдуть наші виселенці з дітьми-школярами, які приступлять до святих Тайн.

З Америки надійшла сумна відомість, що по довгій і тяжкій недузі [на] рака померла швагрова, Ольга Кашубинська, вдова по пок. пароху Угринова в Сокальському повіті і похорон відбувся 1 квітня ц.р.

Будучи в Ольштині я переглянув у знайомого професора Зорени книжку І том "Історії українського мистецтва", прикрашену численними кольоровими ілюстраціями. До Ольштинської книгарні прийшло тільки 10 примірників цієї многоцінної книжки. Прошу Вас, Отче Доктор, вислати мені цю книжку.

Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

56. Хшаново, 10 червня 1967

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
В пятницю дня 16 цього місяця відправлю Службу Божу з парастасом за упокій душі Вашої Мами Анни.

При кінці минулого місяця я відбув щасливо з Вудкевичом і Олексою Мікулою чотиродневну подорож таксівкою через Люблін, де відвідав родину мого пок. колеги, б. пароха в Жужелі, о. Жука, до Лісок. В місцевій церкві я відправив в річницю смерти моєї дружини Євгенії заупокійну Службу Божу і оглянув на цвинтарі нововимуровану нашу гробницю. В поворотній дорозі через Белзець і Перемишль ми приїхали до Чорної коло Устрік Долішних, де живе б. лат. парох у Варяжі, о. Годлєвіч, який після виселення зайнявся збереженням церковних річий з поблизьких церков, які я забрав до Хшанова. В Перемишлі я відвідав о.д-р[а] Балика, ЧСВВ, який тут душпастирює і науково працює.

Під час Зелених свят чекає мене велика душпастирська і канцелярійна праця. Посвячу новозбудовану складану полеву каплицю і прегарний процесійний образ, що його справив за 6000 злотих громадянин з Гіжицького повіту. Прийдеться мені прийняти сотню інтересантів і полагодити їхні різні справи. Котрийсь з наших отців душпастирів поможе мені обслужити вірних.

Я замовив в свому часі 6-томову "Історію українського мистецтва" і вже дістав з "Дому книжки" в Ольштині 1-ий том. Тому не висилайте мені "Історії укр. мистецтва", тільки митр.-кард. Йосифові і Архи-єп. Кир Іванові.

Посилаю "Присвяту" і "Вступне слово" до "Літопису Угринова". Коли книжка про Угринів і угринівських діячів вийде друком, перешлю Вам кілька примірників.

Едмонтонський єпископ Ніль Саварин переслав 100 долярів на видання моїх споминів з гімназійних часів в Самборі, які будуть видрукувані в мюнхенській друкарні "Логос". Докінчую "Історію Самбора і Самбірщини".

Пересилаю щирі поздоровлення.
о. Мирослав Ріпецький

57. Хшаново, 28.12.1967

Слава Ісусу Христу!
Всесвітлійший Отче Доктор! Дякую Вам за переслання відписів першого розділу книжки о. Желехівського про єпископа Снігурського, які забрали Вам багато вільного часу. Прошу Вас Отче Доктор вислати на мою адресу книжку порученою асекурованою посилкою, щоб я зробив потрібні відписи продовж кількох днів і Вам книжку після використання негайно відослав.

Щойно в цьому тижні я одержав повідомлення від кардинала Йосифа, що І том "Історії українського мистецтва" дістав. Тому прошу Вас, Отче Доктор, вислати другий том для Емін. кир Йосифа.

Моя девята історична книжка обєму понад 150 сторінок з 14 ілюстраціями вже друкується. Кошти видання книжки винесуть 950 долярів. Друкарня "Логос" вже одержала 460 дол[ярів], а решту вирівняється після розпродажу книжки. Коли дістану кілька авторських примірників книжки, вишлю Вам.

Хоч я замовив в Головному Правлінні Укр. Сусп. Куль. Товариства Календарі на 1968 рік, на початку грудня з проханням, щоб вислали до 15 грудня, досі їх не одержав. Коли календарі надійдуть, вишлю Вам три примірники.

В цьому році я добре використав мітрацьку номінацію і відбув дванадцять душпастирських подорожий на терені Вармінської діецезії - відправив Служби Божі і молебні та виголосив проповіді. Два рази єпископ-ординарій ольштинський Джазга взяв участь в богослуженню. В зимових місяцях буду відправляти тільки в нашій Марійській Каплиці, а на весну знову буду відбувати душпастирські подорожі, як заступник гр-кат. Генерального Вікарія, о. мітрата Гриника. Він купив в Перемишлі просторе мешкання за 90 тисяч злотих і має там замешкати.

Секретар о. Гриника Майкович, який душпастирював у Вармінській діецезії, заступає його в Перемишлі і полагоджує його справи. В Перемишлі і у Варшаві відбулися великі урочистості з нагоди 100-річчя канонізації святого Йосафата. Примас-кардинал Вишинський взяв участь у Варшавській урочистості, був на обіді у отців Василіян і виголосив промову. Отець Пушкарський здорово держиться і на Йосафатовій урочистості в Перемишлі мав проповідь. Отці Василіяни купили в Перемишлі будинок і успішно душпастирюють - в місті і околиці живе понад 20 тисяч гр-кат. українців.

Вудкевич вчиться і небавом буде здавати екзамен зі святого письма, однак не буде висвячений на священика, бо не має середної освіти; в найкращому разі буде діяконом.
З нагоди близьких свят Різдва Христового, Нового Року і Йордану пересилаю Вам, Отче Доктор, найкращі побажання многих Христових ласк і неустанної помочї Матері Божої та святого Йосифа в день Ваших Іменин, задоволення і доброго здоровля та щиро Вас поздоровляю рідним привітом.

о. Мирослав Ріпецький

58. Хшаново, 30.1.68

Христос Раждається!
Всесвітліший Отче Доктор! Усі Ваші відписи книжки о. Желехівського дійшли до мене і дякую Вам за труд.

Вашого листа я вислав Емін. Кард. Йосифові, який дістав І том "Історії укр. мистецтва". Другий том прошу переслати пані адвокат Борковській з проханням, щоб вислала на адресу Ем. Кард. Йосифа.

Не знаю, чи Ви одержали три укр. календарі У.С.К.Т. на 1968 рік, які я Вам вислав перед двома тижнями.

Отець мітрат Денько прислав мені мікрофільми двох історичних книжок про Самбір і Самбірщину, які використаю в опрацюванні монографії.

Директор друкарні "Логос" повідомив мене, що кошти друку VIII випуску "Сторінок з історії укр. церкви і культури" винесуть понад 900 долярів. Книжка в обємі ок. 170 сторінок складається з моїх двох історичних розвідок, з життєпису о. Дамаскина Поповича ЧСВВ, який подбав про видання вісьмох випусків "Сторінок" і з моїх "Споминів про рідню і гімназійні часи в Самборі".

Маю тепер багато кореспонденційного заняття, бо в цьому місяці я одержав 102 листи і 40 листів чекають на відпис.

В зимових місяцях не відбуваю душпастирських подорожей, бо зимно мені шкодить і є комунікаційні труднощі. Знову два священики лат. обряду запросили мене на Богослуження для наших виселенеців, однак свою поїздку я відложив на повеликодний час.

Під час Різдвяних свят о. Гук, який купив мешкання у Вроцлаві за 150 тисяч злотих, поміг мені обслужити вірних, однак відмовився приїхати з духовною поміччю на Йорданське свято. Я відправив Службу Божу і Водосвяття з лат. парохом зі Старих Юх, о. Бурчиком, який дуже прихильно відноситься до нашої церкви і обряду.

Мій приятель, інжинір Григорій Сенюта вибирається в половині лютого до Львова у відвідини свого швагра Войтовича, який гарно намалював образ Матері Божої Неустанної Помочі для нашої садової каплиці. Сенюта відвідає Вас, Отче Доктор, і поїде до Самбора, щоб замовити памятник на могилу мого покійного батька, о. Теодора, який помер в 1901 році.

Прошу Вас купити повість Олеся Гончара "Собор" і переслати, бо наклад книжки скоро буде вичерпаний.

Дякую за переслані святочні і новорічні побажання та щиро поздоровляю Вас, Отче Доктор.

о. Мирослав Ріпецький

59. Хшаново, 3.2.1968

Христос Рождається!
Всесвітліший Отче Доктор!
Переслані відписи книжки про єп. Снігурського я одержав і дуже дякую Вам за труд. Я добре вже читаю Ваше письмо, тому мікрофільм книжки є мені непотрібний.

Я постановив відбути подорож на Україну в місяці червні, коли дістану паспорт. Тому прошу Вас, Отче Доктор, прислати мені визов, щоб я міг старатись о дозвіл на виїзд. Подорож відбуду під опікою сестри Олександри Семенюк, якої дані і дату уродження Вам подаю.

В наступному тижні їде до Львова у відвідини свого швагра Войтовича мій приятель, інжинір Григорій Сенюта. Через нього я передаю Вам дарунок - чорний светер. Він розповість Вам про все і буде просити зайнятись продажжю купона матерії. Інж. Сенюта поїде до Самбора, щоб замовити (памятник) на могилі мого пок. батька, о. Теодора, катехита, який помер в 1901 році.

Маю багато кореспонденційного заняття, бо в місяці січні одержав 102 листи і понад 30 листів чекає на відпис.

В зимових місяцях я не відбуваю душпастирських подорожей, бо зимно шкодить мені і є комунікаційні труднощі. Священики лат. обряду просять мене, щоб відправити Богослуження для вірних нашої церкви.

Певно слухаєте щоденно авдиції ватиканського радіа, з яких можна багато довідатись про укр. церковні справи і церковне життя в заморських краях, а також недільну Службу Божу з проповіддю.

Я вишлю другий том "Історії укр. мистецтва" кард. Йосифові, бо маю два примірники.
Залучаю памяткові знимки і пересилаю щирі поздоровлення.
о. Мирослав Ріпецький

60. Хшаново, 16.4.1968

Сл.Іс.Хр!
Всесвітліший Отче Доктор!
З нагоди близьких свят Воскресення Христового найкращі побажання многих Христових ласк, задоволення і доброго здоровля.

Під час Великодних свят Отці Гук і Гарматій поможуть мені обслужити вірних - будуть відправляти, сповідати і проповід[ув]ати протягом шістьох днів - від Великого Четверга. На Великдень відбудеться в нашій Марійській Каплиці велика урочистість облечин двох кандидаток згромадження сестер св. Йосифа, які мали свій осідок в Цеблові к. Белза, а тепер Генер.[альна] Сестра Настоятелька Олексія живе і працює у Вроцлаві. Наша добра помічниця Міля вступила до згромадження сестер-йосифіток. Про урочистість облечення кандидаток Емілії і Ольги напишу Вам по святах.

Шкода, що Ви, Отче Доктор, не знайшли вільного часу і не відвідали п. Малярчик в Самборі. Вона прислала мені знимки памятника на гробі мого батька, о.Теодора. Давніше я дістав повідомлення, що памятник є знищений, однак як вказує фотознимка, памятник знаходиться в доброму стані. Попросив я п. Малярчик, щоб купила кілька вазонків гарних квітів на гріб Батька і подбала про упорядкування могили. Прошу вислати п. Мелянії Малярчик 30 (тридцять) рублів.

В останньому листі з 5 квітня ц.р. Кард.Йосиф пише м.ін: "Дуже дякую за пересланий лист о. др. Йосифа. Прохаю подякувати і повідомити, що його книжки прийшли. Фотокопію ст[атті] "Прагматизм" очікую з нетерпеливістю. Був би я вдячний, якщо би він пошукав мою проповідь, яку я виголосив над гробом проф. Андруховича, який помер в 1943 або 1944 р".

Щиро поздоровляю Вас Великодним привітом "Христос Воскрес"

о. Мирослав Ріпецький

61. Хшаново, 4.6.68

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
В двох листах з 9 і 18 травня ц.р. Кардинал Йосиф пише м.ін: "Дякую за мікрофільми про єпископа Снігурського, а о. др. Йосифові за книжку "В тіні св. Юра". Може у Вас є, а якщо ні, то прохаю написати до о. др. Йосифа, що мені дуже потрібна моя книжка "Сицилія" (спомини з подорожі), якої тут на жаль не можна знайти. Був би я дуже вдячний, якщо Ви моглиб її прислати. Бракує мені ще моєї промови з нагоди ювілею митр. Рутського, яка вийшла як окрема брошура. Вона була публікована правдоподібно в "Меті". Вона рівнож мені дуже конечна.

Дуже потрібна тут "Літургіка Еннека на Попеля" (апостата). Якщо можете її дістати, то прохаю вислати. Якщо ні, то зробіть мікрофільм. Її можна знайти у бібліотеці у Варшаві, а зовсім певно у Львові. Стаття "Прагматизм" на жаль досі не прийшла".
Прошу Вас, Отче Доктор, виконати по змозі прох. Кард. Йосифа.

Я довідався, що до Польщі приїхали з України два отці - о. Редемпторист і о. Вітакий, однак ні один не відвідав мене. Вони були у о. міт-рата Гриника.
Під час Зелених свят прийдеться мені виконати велику душпастирську працю. Крім святочних богослужень, сповіді і авдієнції вірних, буде посвячення образа "Ісус Христос у Марії і Марти", і промова про заслуги і творчість Маркіяна Шашкевича. Споді[ва]юся, що приїде з Вроцлава о. Гук і поможе мені обслужити вірних.
В другу річницю смерти Дружини Євгенії приїхала Міля - сестра Марія і взяла участь в заупокійному богослуженню. В неділю повернула вона до Вроцлава і знову приїде перед Петро-Павлівським відпустом, щоб помогти Сестрі Агафії.

Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

62. Хшаново, 10.8.68

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
Вже довгий час не маю від Вас жадної відомості. Мабуть Ви виїхали на відпочинок і не подали мені своєї адреси. Не знаю, коли Ви повернетесь до Львова.

Під час сьогорічного Петро-Павлівського [свята] чотири отці з дальших сторін - Гук з Вроцлава, Гарматій з Лодзі, Червінчак з Перемишля і Білинський з Варшави помогли мені обслужити школярів, молодь і старших богомольців. Понад 300 вірних приступили до сповіді і святого Причастя.

Завтра в неділю поїду до святої Ліпки на урочистість коронації чудотворного образа Матері Божої. Буде відправлена наша співана Служба Божа з проповіддю.

Від о. пралата др. Івана Хоми, секретаря Кардинала Йосифа, я одержав листа з 22.6, в якому пише м.ін: "Прохаю дуже турбувати о. др. Йосифа, щоби чимскорше постарався прислати статтю "Прагматизм", яка має йти на початку другого тому. Другий том вже зложений тільки бракує цеї статті, а через це друкарня мусить чекати. Одночасно будь-ласка передайте йому подяку за чотири книжки, що їх привіз о. Блажейовський". Висланий Вами мікрофільм статті "Прагматизм" безпосередньо зі Львова не дійшов до Риму, бо мабуть цензура радянська його сконфіскувала. Шкода, що Ви, Отче Доктор, не прислали мені мікрофільму, бо вислані з Польщі не пропадають в дорозі. Після повороту до Львова, прошу дати поновно зробити мікрофільм зі статті "Прагматизм" і прошу переслати на мою адресу.

Після Петро-Павлівського свята три сестри Йосифітки два тижні перебували в моїй резиденції.

Залучаю памяткову знимку і щиро поздоровляю.

о. Мирослав Ріпецький

63. Хшаново, 2.10.68

Сл.Іс.Хр!
Всесвітліший Отче Доктор!
Дякую Вам, що відвідали мій родинний гарний Самбір і моїх знайомих п. Малярчик і п. радника Козбура, і могилу мого пок. Батька, о. Теодора.

В останньому часі я трохи нездужав, тому спізнився з відписом. Перед святом Різдва Преч. Діви Марії приїхав з Вроцлава о. Гук і поміг мені обслужити вірних. Під час свята Воздвиження Чес. Хреста ми започаткували устроєння "Хресної Дороги" в нашому саді і посвятили стаційний хрест. Посвячення "Хресної Дороги" відбудеться урочисто в наступному році під час Петро-Павлівського відпусту, на який вже заздалегідь запрошую Вас, Отче Доктор. Тоді відсвяткуємо також 80-річчя моїх народин.

Прошу Вас, Отче Доктор, довідатися, скільки коштувала б залізна огорожа могили мого Батька. На покриття коштів вишлю Вам оказійно різні матеріали.

Від братанича Нестора, який працює в Торонто і є співпрацівником канадійських укр. часописів, я дістав обширного листа, в якому пише м.ін: "Ми всі, дружина і син повернулись з далекої подорожі. Ми проводжали Верх. Архиєп. Кард. Йосифа в його подорожі до Південної Америки. Ми всі були на євхаристійному конгресі в Боготі (Колюмбія), де ми співали на прекрасній Службі Божій, яку відправляв Кардинал в сослуженні всіх укр. Владик Канади. З Ню Йорку ми їхали тим самим літаком і Кардинал зайшов між нас. Відтак враз з Кардиналом ми поїхали до Каракас (Венезуела), де нашого Кардинала приймали як короля. Вся венез. преса була переповнена фотографіями і статтями про українців і про їхнього Кардинала. Венез. укр. громада зробила Кардиналові прекрасне прийняття. Венез. Кардинал є надзвичайним приклонником нашого Кардинала. Я мав із Кардиналом окреме інтервю в Папській нунціятурі і мав приємність і щастя їхати з ним в одному автомобілі майже півгодини. Наші всі канад. єпископи супроводжували Кардинала в часі його подорожі і поїхали з ним дальше аж до Австралії. Син зробив знаменитий фільм із Служби Божої в Боготі".

Прошу Вас, Отче Доктор, зробити негайно відпис статті Кард. Йосифа п.з. "Прагматизм", за що Вас винагороджу.

Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

64. Хшаново, 14.10.68

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
Я чекаю на статтю Кард. Йосифа під заг. "Прагматизм". О. пралат д-р Хома, секретар Кард. Йосифа написав в листі з 22 червня 1968 р. "Прохаю дуже турбувати о. др. Йосифа, щоби чимскорше постарався прислати статтю "Прагматизм", яка має йти на початку другого тому; другий том вже зложений тільки бракує цеї статті, а через те друкарня мусить чекати." Мабуть стаття п.з. "Рудольф Айкен і єго погляд на христіянство" не була потрібна Кард. Йосифові, бо не згадує про ню в листах. Прошу Вас, Отче Доктор, відписати статтю "Прагматизм" в найближчих днях і прошу вислати на мою адресу, щоб я переслав ю Кард.Йосифові.

Залучаю знимку і пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

65. Хшаново, 4.11.68

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
Від о. д-р. Хоми, секретаря Кардинала Йосифа, я дістав листа з 24 жовтня ц.р., в якому пише м.ін: "Я сподівався якоїсь вістки в справі статті про "Прагматизм", але Ви нічого не згадуєте. Їх Блаженство сьогодні вернулись до Риму і мене запитували, прохаючи турбувати". Понов[н]о прошу Вас, Отче Доктор, зробити відпис статті "Прагматизм", поміщеної в "Ниві", і прошу вислати відпис на мою адресу.
В справі огорожі могили пок. Батька напишу до пані Малярчик.

В найближчих днях виїзджає до Риму примас Вишинський в церковних справах. Як ординарій греко-католиків в Польщі примас буде старатись відвідати Кир Йосифа і переведе розмову в справі іменування гр-кат. єпископа для наших виселенців. Кандидатами на нашого єпископа є о. мітрат Гриник, який замешкав в Перемишлі, о. мітратДенько і о. канонік Дзюбина.

Пересилаю щирі поздоровлення і чекаю на відпис статті п.н. "Праг-матизм".

о. Мирослав Ріпецький

66. Хшаново, 15.11.68

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
Кард. Йосиф в листі з 4 цього місяця пише м.ін: "Айкена мені не треба. Напишіть о. др. Йосифові, що мені потрібно "Прагматизм" і нехай чимскорше пошукає в "Ниві" від 1912 р. і дальше. Там мусить бути в котромусь томі." Прошу Вас, Отче Доктор, переглянути зміст річників "Ниви", в яких може знайдеться потрібна стаття "Прагматизм".

Вудкевич одержав визов від брата і поїде на Україну у Великому Пості. Я буду старати[ся] про паспорт щойно по Великодних святах і матиму змогу відвідати могили померлих Родичів і знайомих після Петро-Павлівського свята і ювілею 80-ліття народин.
Прошу Вас, Отче Доктор, вислати мені цінну ілюстровану книжку "По Україні", якої не можу дістати в ольштинській книгарні.

Залучаю знимку з нагоди минулорічної урочистості коронації образа Матері Божої в Гетжвалді (в ольштинському воєвідстві). Коло мене сидить єпископ Павловський з Плоцка, який в літі втратив життя під час самоходової катастрофи.
Пересилаю щирі поздоровлення

о. Мирослав Ріпецький

67. Хшаново, 22.11.68

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
В останньому листі Кард. Йосиф просить Вас виготовити мікрофільм "Требника" з 1771 р. Почаївського видання, який є дуже потрібний і знову пригадує про статтю п.н."Прагматизм".

Залучаю знимку з нагоди коронації образа Матері Божої в святій Ліпці і щиро поздоровляю.

о. Мирослав Ріпецький

68. Хшаново, 8.12.68

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
В останньому листі з 15 листопада ц.р. Кард. Йосиф пише м.ін: "Будьте такі добрі і просіть о. др. Й., щоби зробив мікрофільм "Почаївського требника" (великий) з 1771 р. Та книжка нам дуже потрібна. Статті "Прагматизм" ще не отримав". Мабуть не знайдете Отче Доктор цю статтю в річниках "Ниви".

Примас Вишинський ще не повернув з Риму. Сподіюся, що він відвідає Кард. Йосифа і переведе розмову в справах гр-кат. церкви в Польщі і предложить святому Отцеві кандидата на нашого єпископа.

Відвідав мене о. Редемпторист Чаборик зі Львова і оповів мені про теперішні церковні відносини на Україні. Залучаю знимку з нагоди коронації образа Матері Божої в святій Ліпці і щиро Вас поздоровляю.

о. Мирослав Ріпецький

69. Хшаново, 20.1.69

Христос Раждається!
Всесвітліший Отче Доктор!
В листі з 8 січня ц.р. Кард.Йосиф пише м.ін: "Я одержав 8 книжок в двох пакунках від о. др. Й. і прохаю передати йому сердечну подяку. На жаль, не було там ні книжки про "Сицилію", ні про "Прагматизм".

Апост. Візитатор кир Іван прислав мені один примірник мойого VIII випуску "Сторінок з історії укр. церкви". Подаю його зміст: о.Мирослав Ріпецький: І. Культура найдавніших мешканців Західної України, II. Початки християнської віри, церкви і культури на західно-українських землях. ІІІ.1100-ліття св. Кирила і Методія. Додаток: Автобіографія о. Дамаскина Поповича ЧСВВ. Спогади з молодих літ о. Мирослава Ріпецького.

Коли одержу кілька книжок VIII випуску, вишлю Вам один примірник.
Укр. календар на 1970 рік ще не вийшов з друкарні; я замовив 100 календарів.
Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

70. Хшаново, 6.6.69

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
Посилаю запрошення і прошу приїхати з Вудкевичом в переддень свята Різдва св. Івана Хрестителя 6 липня ц.р.

Я переглянув провокаційну книжку "Небесна манна" і вислаи Кард. Йосифові. Прошу переказати директорові видавництва "Каменяр", що шкода зуживати паперу на таке непотрібне видання. Українці греко-католики добре знають, що греко-катол. церква була остоєю і твердинею релігійною і національною укр. народа в Галичині і що митр. Шептицький був провідником і добродієм.

Вудкевич їде на Рад. Україну у вівторок. Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

71. Хшаново, 2.8.69

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
Посилаю Вам памяткові знимки з Петро-Павлівського відпусту. В четвер я їздив на похорон отця Володимира Бозюка, який помер після серцевого атаку в 56-му році життя. Похорон був величавий при участі о. мітрата Гриника, канцлера єписк. курії Кулігавського і кількох десяток наших отців-душпастирів і латинського обряду. В похороні взяв участь о. професор Мал. Дух. Семінарії Пришляк, який передав мені від Архиєпископа кир Івана пять молитовників і памяткові книжки "Останні хвилини св. священомученика Йосафата" і "Серед блискавок і бурі" Орисі Галичанки. Від Кард. Йосифа не одержав я жадної книжки.

В свято Преображення Господнього після відправи Богослуження в нашій Марійській Каплиці поїду на урочисту відправу до святої Ліпки, про що напишу Вам.
Шкода, що строгі ревізори забрали Вам релігійні книжки. Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

72. Хшаново, 12.11.69

Всесвітліший Отче Доктор!
Дякую за переслання светра Ганні Тийка, яка мене повідомляє.

Вже довгий час не маю від Вас жадної відомості. Отець Менцінський з Америки і отець Гаук з Канади, мій сусід з Варяжа, взяли участь в урочистості посвячення собору св. Зофії в Римі. Я дав зробити елкському фотографові репродукції одержаної знимки собору і Вам одну висилаю. Мій сусід Шаварський вибирається на Україну у відвідини своєї рідні і може загляне до Вас.

Пересилаємо щирі поздоровлення.

о. Мирослав (лист написаний на звороті поштової листівки
з видом ріки Елк)


73. Хшаново, 22.12.1969

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
З нагоди близьких свят Різдва Христового, Нового Року, Йордани і Ваших Іменин пересилаю Вам найкращі побажання.

Залучаю памяткові знимки і святочні Різдвяні картки. Коли одержу укр. календарі на 1970 р., вишлю Вам два примірники.

З Лондону я дістав останній том "Богословії", в якому є поміщена моя праця "Спогади про село Угринів Сокальського повіту і про угринівських діячів" (49 сторінок друку). Коли одержу обіцяні відбитки "спогадів", перешлю Вам один примірник.

Маю тепер багато кореспонденційного заняття - 20 листів чекають на відпис. Вашого листа я вислав своєчасно Кир Йосифові.

Прошу мені вислати книжку "Архітектура Львова".

Залучаю образки, які я одержав з Риму, і пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

74. Хшаново, 29.1.70

Христос Раждається!
Всесвітліший Отче Доктор! Дуже дякую Вам за вислану цінну, солідно видану книжку "Архітектурні памятки Львова". Часопис "Людина і світ" я вислав Кард. Йосифові.
Не знаю, чи дійшла до Вас книжка "Спогади про село Угринів і про угринівських діячів", яку я вислав поручено[ю поштою] на Вашу адресу.

Залучаю образці, які я одержав з Риму від о. Дзюбака, і щиро Вас поздоровляю.
о. Мирослав Ріпецький

75. Хшаново, 27.3.70

Сл.Іс.Хр!
Всесвітл. Отче Доктор! Вашого обширного листа я вислав Кард. Йосифові в трьох листах. Коли вийде з друку книжка Данилюка прошу мені вислати. Тим часом прошу переслати три числа місячника "Жовтень" в яких є статті про митр. Шептицького. Я вислав Вам солідно видрукувану мою книжку VIII випуск "Сторінок", в якому є мої "спогади з молодих літ" в Самборі.

Пересилаю щирі повідомлення.

о. Мирослав Ріпецький

76. Хшаново, 6.4.70

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Докторе!
Кард. Йосиф повідомив, що четвертий том "Історії мистецтв" прийшов і пише "прохаю подякувати о. др. Кл., також і за журнал "Жовтень". На жаль до комплету бракує число 6/1969 і 1-4/1968. Нехай ще надішле".

Посилаю Вам святочні Великодні листівки і щиро поздоровляю.

о. Мирослав Ріпецький

77. Хшаново, 16 квітня 1970

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
Кард. Йосиф в листі з 2 квітня написав м.ін: "Прийшли дві частини листа о. др. Й. і куррікулюм. Посилаю на Вашу адресу через "Народови Банк Польскі Опєкі Сполечней" 100 дол. і прохаю йому доручити. По одержанні повідоміть, а я ще вишлю. Листа о. Вел. до оо. Василіян не маю і нехай нічого не суппонує, бо я був в тюрмі...".

Коли допомога надійде, повідомлю Вас. Я вислав поновно на Вашу адресу поручено[ю поштою] мою книжку VIII випуск "Сторінок з історії укр. церкви і культури". Мабуть цензорові сподобалася книжка і її зареквірував. В книжці є спомини про акад., проф. укр. літератури в самбірській гімназії Філарета Колессу, якого син Микола є директором львівської філармонії. Хочу йому вислати книжку, тому прошу подати його адресу.

В наступному тижні вишлю "Укр. календар на 1970 р". На Великдень відвідає мене з Америки, сестрінниця пок. жени Ірина Кашубинська. Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

78. Хшаново, 20.4.70

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
Посилаю Вам відпис листа Владики Йосифа і святочні картки. Під час Великодних свят отці Гук і Гарматій поможуть мені обслужити вірних.

Дякую за вислання місячника "Жовтень". Щиро поздоровляю Вас воскресним привітом.

о. Мирослав Ріпецький

79. Хшаново, 25 квітня 70

Сл.Іс.Хр!
Всесвітліший Отче Доктор!
Повідомляю Вас, що П. Каса О. присилає 100 долярів (по 72 зл). Прошу приїхати, щоб побрати гроші і їх використати, бо через Нар. Банк небажано висилати.
Пересилаю Воскресні поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

P.S. Я вислав поновно мою книжку - VII випуск "Сторінок" і Календар на 1970

80. Хшаново, 14.5.1970

Христос Воскрес!
Всесвітліший Отче Доктор!
Вислані Вами книжки п.н."Дорогою ганьби і зради" я одержав і вислав книжку Владиці Йосифові, який тепер перебуває в Англії. Дякую Вам за переслану цікаву книжку.
Прошу Вас Отче Докторе приїхати до Хшанова на Зелені свята, евентуально на Петро-Павлівський відпуст, щоб побрати гроші (7200 злотих), вислані Владикою за книжки.
Своячка Ірена Кашубинська від'їхала до Америки via Рим, де задержалась тиждень, щоб помогти в бібліотеці Укр. Катол. Університету.

Я вислав Вам два укр. календарі на 1970 р. і дві книжки VIII випуску "Сторінок з історії укр. церкви і культури" з моїми споминами про "молоді літа" в родинному місті Самборі, однак не знаю, чи Ви їх одержали, Пересилаю щирі поздоровлення.
о. Мирослав Ріпецький

81. Хшаново, 21.5.70

Христос Воскрес!
Всесвітліший Отче Доктор!
Свою книжку VIII випуск історичних сторінок вишлю Вам частями в трьох листах і сподіюся, що не пропадуть в дорозі як дві вислані книжки.

Кард. Йосифові я вислав дві одержані книжки. Тепер не маю часу прочитати ті книжки, тому що понад двадцять листів чекають на відпис і опрацьовую монографію про Самбір і Самбірський район.

Датки одержані на Служби Божої можна лучити до 10 долярів-рублів на одну Службу Божу до кінця 1970 р.

Я довідався, що митроп. Сенишин змінив своє відношення до справи патріархату і вислав до Конгрегації східної церкви прохання в справі установлення укр. катол. патріархату під проводом Кард. Йосифа, який в останньому часі відбув подорож до Англії і в Лондоні відбулася велика урочистість.

Шкода, що в цьому році не можете приїхати до Польщі, щоб побрати гроші за вислані книжки.

Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав

82.Хшаново, 1.6.70

Христос Воскрес!
Всесвітліший Отче Доктор!
Посилаю Вам 16 сторінок моєї книжки VIII випуску "Сторінок з історії укр. церкви і культури".

Прошу написати короткого листа - 6 сторінкового - до Кард. Йосифа. Передам Вам деякі речі через громадянина, який їде на Україну. Прошу Вас купити і вислати цікаву повість Дмитра Бандрівського "Крізь призму літ".
Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

83.Хшаново, 8.6.70

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
Посилаю частину VIII випуску "Сторінок з історії укр. церкви і культури" і знимки з Великодня.

Я вислав книжку VIII випуск "Сторінок" на адресу професора Миколи Колесси, однак не знаю, чи дійшла до нього.

Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

84. Хшаново, 12 липня 1970

Слава Ісусу Христу!
Всесвітліший Отче Доктор!
Треба мені шанувати своє старече здоровля, тому не можу вибратися на Україну, щоб відвідати могили моїх Родичів і знайомих. Маю опрацювати спомини з моєї душпастирської, культурно-освітньої і суспільної діяльності, що вимагає багато часу.
Дня 20 червня помер в Торуню о. Михайло Гарматій, який в останніх роках часто приїжджав з духовною поміччю до нашої Марійської каплиці. Він помер на недугу рака в 57 році життя по тритижневому побуті в шпиталі. Я взяв участь в похоронах о. Гарматія як одинокий представник греко-католицької церкви; інші повідомлені священики не приїхали до Торуня. Я відправив співану заупокійну Службу Божу з парастасом в монастирському костелі і панахиду в шпитальній каплиці, а на цвинтарі виголосив надгробну промову.

Вудкевич мусить ще почекати на діяконські свячення, коли здасть екзамен з канонічного і подружнього права.

Нинішний Петро-Павлівський відпуст відбувся величаво з обходом "Хресної дороги" в нашому саді при великій участі богомольців, з яких 370 приступили до святих Тайн.
Залучую образки і пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький

85. Хшаново, 11.8.1970

Сл.Іс.Хр!
Всесвітліший Отче Доктор!
Кард. Йосиф відбув подорож до Австрії і пише, що "Служби Божі, яких стипендії забрано, є кондиновані". Повідоміть, кого треба. Я передав гарно вишиваний фелон до дочерної церкви в Переводові, для Собору св. Софії в Римі.

Пересилаю щирі поздоровлення.

о. Мирослав Ріпецький
(лист написаний на звороті фотолистівки)

Додатки:

Лист о. Ріпецького до невідомого адресата, призначений для о. Кладочного

Дня 20 вересня 1966
Сердечне спасибі Вам за два листи, які слава Богу прийшли. Одначе на майбутнє прохаю бути обережнішим, бо знаєте самі, які тяжкі часи тепер. А ще обережнішим нехай буде о. Кл.

...З письма бачу, що о. пралат, може вже і хворий, бо мішає горох з капустою та й готов ще більше лиха наварити як є, а в наших умовинах ліпше мовчати, тому що ніякими виясненнями нічого не осягнеш. Я читав протоколи і з дива не міг зійти, як можна було таке підписувати, тим більше, що не було там ніякого мусу. Він перекручує і уро[ю]є собі неправдиві річи. Не диспутуйте і не сваріться, бо то все даремне. Справді багато наших людей посходило з розуму і остається лише одна молитва, щоби Господь опамятав.

...За даровання бібліотеки я незмірно вдячний, але здається, що нотаріальним актом нічого не осягнеться; треба шукати іншого способу.

О. Кл. крім попередньої відповіді, прохаю передати, що новіціат треба відбути бодай 7 місяців і нехай о. Дек. якось зарадить цьому.

Молю за Вас щодня і докладаю всіх зусиль, щоб облегшити долю. Святий Отець казав Кард. Виш. установити нашого єпископа, але все дотепер надармо.

Protokół przesłuchania ks. Stefana Nyca w Baniach Mazurskich dnia 25.11.1963
Kapitan W. Maciejczuk ze Służby Bezpiecz. M.O. w Białymstoku


Jesienią 1962 r. zaszedłem do pokoju ks. Eugeniusza Usckiego, wikariusza w Baniach Mazurskich. W rozmowie ze mną ks. Uscki oświadczył, ze otrzymał od Aleksandra Kudlłaka, zamieszkałego we Wróblach (G.R.N. Banie Mazurskie) zdjęcia fotograficzne osób duchownych oraz fotokopie artykułów z gazet zagranicznych. Ks. Uscki pokazał mi następnie otrzymane od Kudłaka materiały, odczytał z nich urywki i przetłumaczył z języka ukraińskiego na język polski. Treść ich dotyczyła rzekomego prześladowania w Polsce greko¬katolików i niezadowolenie w związku z tym wyznawców tego kościoła.
Osobiście pokazanych mi fotokopii artykułów nie czytałem, ponieważ tego języka nie znam. O ile sobie przypominam, ks. Uscki pokazał mi 5 fotografii formatu pocztowego i cztery fotokopie artykułów z gazet zagranicznych. Byłem wówczas w pokoju tylko z Usckim. Nadmieniam, że przed moim wejściem do pokoju ks. Usckiego, wyszedł od niego Aleksander Kudłak.

Kilka dni później załatwiałem jakaś sprawę w pokoju zajmowanym przez Siostry zakonne, Bazylię Kubińską i Annę Łysik. Widziałem wówczas u nich na kredensie fotografie i fotokopie artykułów, które mi uprzednio okazywał ks. Uscki. Ponieważ widziałem je już uprzednio owego dnia, nie zainteresowałem się nimi bliżej i nie rozmawiałem na ten temat z Siostrami.

Siostry zakonne, Anna i Bazylia nie mieszkają już na plebanii w Baniach Mazurskich. Po wyjeździe zakonnic przystąpiłem do porządkowania opróżnionego przez nich pokoju. W dniu 20 listopada 1963 r. w szafce, z której korzystała Siostra Bazylia, znalazłem fotografie i fotokopie artykułów czasopism zagranicznych w języku ukraińskim z gazet zagranicznych, wykonane na papierze fotograficznym w formacie pocztowym, fotokopie artykułu w języku ukraińskim p.t. "List pasterski", wykonane na czterech kartkach. Wymienione dokumenty zabrałem od świadka i dołączyłem do aktu sprawy Aleksandra Kudłaka jako dowody rzeczowe.

Nadmieniam, że rozmawiając z ks.Usckim na temat dostarczonych mu przez Aleksandra Kudłaka fotokopii i fotografii, dowiedziałem się również od niego, że materiał do wykonywania tych fotokopii dostarczał Aleksandrowi Kudłakowi ks. Mirosław Ripecki z Chrzanowa k. Ełku.

Ks. Stefan Nyc

Białystok 24 kwietnia 1964 Prokuratura Wojewódzka
Akt oskarżenia przeciwko:


1. Mirosławowi Ripeckiemu
2. Aleksandrowi Kudlakowi
3. Michałowi Wudkiewiczowi

Oskarżenie Mirosława Ripeckiego oto, że w czasie od 1956 roku do 1964 roku na terenie powiatów ełkskiego i gołdapskiego polecał sporządzać fotokopie pism i broszur zagranicznych, nie posiadających debitu i prawa rozpowszechnienia, a zawierających fałszywe wiadomości, mogące wyrządzić istotną szkodę interesom Państwa Polskiego, polegające na negatywnej ocenie ustroju PRL, gospodarki Państwa i wolności wyznania, następnie fotokopie, jak i otrzymywane broszury w oryginale rozpowszechniał na terenie całego kraju przesyłając je w listach do swych znajomych t.j. o czyn z art. 23# 1 dekretu z dnia 13.6.1946 r. o przestępstwach szczególnie niebezpiecznych w okresie odbudowy Państwa Polskiego.

Uzasadnienie
W dniu 20.11.1963 r. Komenda Wojew. Mil. Ob. w Białymstoku otrzymała wiadomość o tym, ze Aleksander Kudłak wykonuje reprodukcje fotograficzne pism i broszur zagranicznych, nie posiadających debitu w kraju.

W oparciu o zeznania świadków i wyjaśnienia podejrzanych oraz materiały uzyskane w wyniku przeprowadzonych rewizji w pomieszczeniach zajmowanych przez osoby podejrzane, stwierdzono, że A. Kudłak wykonywał reprodukcje w celu rozpowszechniania ich na polecenie księdza wyznania grecko-katolickiego Mirosława Ripeckiego, rektora Kaplicy gr-katol. w Chrzanowie (powiat Ełk).

Reprodukcje powyższe wykonywane były z wycinków gazet i czasopism nadsyłanych na adres M. Ripeckiego z zagranicy, jak również z broszur zagranicznych nadsyłanych na tenże adres, a nie posiadających debitu i prawa rozpowszechniania. Broszury o których mowa, a mianowicie: np. "Śladami Małej Świętej", "Głos Chrystusa miłującego człowieka", "Kalendarz", "Głos zbawiciela" i cały szereg innych wydawane były głównie w ośrodkach kanadyjskim, amerykańskim, częściowo brazylijskim, reprezentujących ugrupowania kontrrewolucyjne emigracyi ukraińskiej. Wspomniane broszury wydawane są przez oo. Bazylianów, ogólnie znanych ze swej działalności propagandowo-wydawniczej z nieprzejednanego stosunku do Związku Radzieckiego i wybujałego nacjonalizmu. Podobną działalność rozwijają w Lenven (Belgia) oo. Redemptoryści.

Jak wynika z meteriałów śledczych większość zakwestionowanych w wyniku rewizji reprodukcji i broszur pochodzi właśnie z podanych wyżej źródeł.
Ponadto wymienieni oskarżeni zajmowali sie również kolportowaniem i innych reprodukcji sporządzonych w oparciu o wycinki z czasopism nie mających nic wspólnego z religią. Zajmowali sie oni krytykowaniem posunięć politycznych i społecznych Polski jak i Związku Radzieckiego, a mianowicie: sporządzali reprodukcje i rozpowszechniali wycinki z dziennika ukraińskiego "Swoboda" oraz "Biuletyn Informacyjny", wyda[wa]ny przez tak zwany Sekretariat Generalny Spraw Zagranicznych Ukraińskiej Głównej Rady Wyzwoleńczej, reprezentująca skrajny nacjonalizm ukraiński, nienawiść do komunizmu i antysemityzm.

Jak wynika z zeznań świadków E.Usckiego i St. Nyca, Aleksander Kudłak dostarczył im reprodukcje czasopism zagranicznych do przeczytania; materiały te zawierają szereg zarzutów pod adresem Polski, jej ustroju i pod adresem Związku Radzieckiego.
Aleksander Kudłak przesłuchany te okoliczność potwierdził, że zostawił wspomniane materiały księdzu Usckiemu.
Jak wynika z zeznań świadka Mirosława Truchana zamieszkałego w Szczecinie otrzymywał on od ks. Ripeckiego za pośrednictwem poczty czasopisma. (Odpis w skrócie)

Protokół rozprawy w Sadzie Powiatowym w Ełku dnia 9.6.1964
Przewodniczący B.Halicki; ławnicy Weselski i Szadowski Prokurator J.Ratasiewicz. Protokufant M.Malewska

Oskarżony ks. Mirosław Ripecki; rektor kaplicy gr-kat do zarzucanego mu czynu aktem oskarżenia (polecał sporządzać fotokopie pism i broszur zagranicznych, zawierających fałszywe wiadomości, mogące wyrządzić istotne szkody interesom Państwa Polskiego, a następnie fotokopie, jak i otrzymywane broszury rozpowszechniał na terenie całego kraju) wyjaśnia:

Otrzymałem akt oskarżenia z Prokuratury Wojewódzkiej w Białymstoku. W akcie jest dużo niesłuszności w zarzutach przeciw mej osobie.

Jako duszpasterz gr-kat w ciągu 10 łat byłem jedynym pasterzem na terenie Warmii. Od 1947 r. przyjeżdżali do mej kaplicy wierni z całego kraju. W swej pracy nie miałem trudności ze strony władz administracyjnych.

Od roku 1950-1958 otrzymałem przesyłki z Kanady - ponad 30 paczek. W paczkach były modlitewniki, śpiewniki, broszury, książki i czasopisma o tematyce religijnej i historycznej. Te wydawnictwa, które mi przysłały paczki, miały debit, bo inaczej urząd celny konfiskował by te paczki przysłane mi. Kiedy w r. 1958 Urząd Celny skonfiskował mi 7 paczek, to napisałem, żeby mi nie przysyłano więcej paczek.
W legalny sposób otrzymywałem pisma "Śladami Małej Świętej" (Francja) i "Głos Chrystusa miłującego człowieka" (Belgia). W pismach tych nie ma artykułów przeciw Polsce Ludowej.

Kiedy rozpoczął sie Sobór w Watykanie, byłem zainteresowany nim, ponieważ na Soborze tym brał udział nasz metropolita Józef Slipyj, który był w obozach na Syberii i został uwolniony na prośbę Papieża. Oskarżony Kudłak robił fotografie metropolity i fotokopie artykułów przesyłanych z Soboru.

W swojej pracy duszpasterskiej prowodziłem działalność społeczno-kulturalną, a nie przeciw Polsce. Miałem ponad 200 czytelników w swojej bibliotece. Pożyczałem swoim parafianom książki ukraińskiej literatury klasycznej o tematyce historycznej i religijnej. Kupuję również dużo książek polskich, które wypożyczam.

Przeżyłem ze swymi wiernymi dwa przesiedlenia. W czasie tych przesiedleń władze polskie przychylnie były ustosunkowane do mnie i mych wiernych. Przesiedleńcy przez cały czas swego pobytu i obecnie wywiązują się ze swych obowiązków dobrze. Jako duszpasterz dawałem swym wiernym dobre przykłady i wskazówki.

Nie prowadziłem propagandy przeciw Związkowi Radzieckiemu. Moją pierwszą ojczyzną jest Ukraina. Tam urodziłem się i uczyłem; tam również pochowani są moje rodzice. Tam mam dużo wiernych gr-kat., którzy piszą do mnie listy. Kupuje książki ukraińskie radz. wydawnictw.

Mam swoją biblioteczkę w sypialni, z której nie wypożyczałem żadnych książek. W moim archiwum mam odcinki z gazet i fotografie. Ja jestem miłośnikiem książki i fotografii, które zawsze zbieram. Inni zbierają znaczki pocztowe i stare zegary, a ja zbieram książki, wycinki gazetowe i fotografie, to jest moja pasja.

Ja mam dużo wycinków z gazet zagranicznych, które mi przysłał kolega z Ameryki. Oskarżony Kudłak robił fotokopie artykułów treści religijnej do mego archiwum dla pracy naukowej i żeby przyszli historycy mogli z tych fotokopii korzystać. Fotokopie nie rozpowszechniałem, tyłko miałem w swoim archiwum i przy rewizji mi zabrano. Poska obecnie nie jest za kurtyną żelazną. Każdy ma radio i może słuchać zagranicy.
W czasie międzywojennym napisałem wiele rozpraw popularno-naukowych i artykułów o tematyce religijnej, historycznej i kulturalno-oświatowej, które były drukowane. W Chrzanowie miałem dużo czasu i napisałem 9 naukowo-popularnych rozpraw z historii ukraińskiej cerkwi i kultury. Swoje rękopisy wysyłałem za granicę i tam były one wydawane w Kanadzie. W broszurach tych nie było wzmianki przeciw Polsce Ludowej. Przysłano mi około 300 egzemplarzy broszur drukowanych, które dawałem na pamiątkę znajomym. Obecnie mam tylko po jednym egzemplarzu swoich broszur. Nie wiem kto wprowadził w błąd Prokuraturę Wojewódzką że napisałem broszurę przeciw Polsce Ludowej. Takiej broszury nie napisałem.

Polska daje pieniądze na zakładanie kółek i szkół ukraińskich, na wydawanie książek ukr. i czasopisma.

Kategorycznie oświadczam, ze nie miałem żadnego kontaktu sekretariatem ukraińskim, działającym na Zachodzie. W czasie kontroli znaleziono u mnie kilka kart biuletynu, które mi przyniósł jeden parafianin, abym mu przeczytał. Ja tego nie przeczytałem i nie dałem temu parafianinowi.

Moi trzej bracia byli adwokatami, a ja wybrałem zawód duszpasterza, żeby bronić poniewieranych i prześladowanych Ukrainców za ich wiarę. Miałem dużo do czynienia z władzami przedwojennymi, które mnie prześladowały. W Polsce Ludowej broniłem cerkwi grecko-katolickiej. Kiedy założyłem kaplicę w Chrzanowie, to mi żądali wciągnąć w obrządek łaciński. Ja jednak pilnowałem obrządku gr-kat. Centralny Urząd Wyznań w Warszawie zawsze przychylnie odnosił sie do mych próśb. Jeszcze obecnie sprawa cerkwi gr-kat. w Polsce Ludowej nie jest uregulowana. W tej sprawie napisałem prośbę do premiera Cyrankiewicza i miałem być na audiencji.

W Polsce jest ponad 300000 greko-katolików, którzy nie mają prawa na wydanie swego modlitewnika.

Protokolant M. Melewska

Sad Powiatowy w Ełku postanowił uznać niewłaściwym do rozpoznania sprawy K/p 357/64 w związku z art.#1 dekretu z dnia 5 sierpnia 1949 r i akta sprawy przekazać Sądowi Wojewódzkiemu w Białymstoku.
Przewodniczący B.Halicki.

Sąd Wojewódzki w Białymstoku.
Protokół rozprawy w dniu 29 września 1964


Oskarżony ks. Mirosław Ripecki wyjaśnia. Na rozprawie w Sądzie Powiatowym w Ełku odparłem wszystkie zarzuty umieszczone w akcie oskarżenia. Jeszcze raz wyjaśniam, że nie polecałem Aleksandrowi Kudłakowi sporządzać fotokopie części pism i broszur w celu ich rozpowszechniania, jak również nie rozpowszechniałem. Dowodem tego może być to, że w czasie śledztwa na polecenie Prokuratury przesłuchano ponad 30 osób i ani jedna osoba nie zeznała, ażebym wysyłał im fotokopie wycinków z gazet czy też z broszur. Prosiłem Kudłaka, żeby robił mi fotokopie zdjęć osób duchownych z rożnych nabożeństw, wycinków z gazet, broszur i listu pasterskiego z okazji 70-lecia narodzin metropolity lwowskiego Slipyja, który był zwolnionyz Syberii. Fotokopie te sporządzane były w jednym lub dwóch egzemplarzach dla mego własnego użytku. W materiałach tych nie było żadnej wzmianki przeciwko Polsce Ludowej. Materiały te traktowałem jako dokumenty historyczne.

Wszystkie czasopisma otrzymałem drogą legalną. Otrzymywałem je z Belgii "Glos Chrystusa miłującego człowieka", z Francji "Śladami Małej Świętej", z Kanady "Głos Zbawiciela". Wszystkie czasopisma były o tematyce religijnej.

Podczas rewizji w moim prywatnym mieszkaniu znaleziono tysiące zdjęć, fotokopii, wycinków z gazet i książek rożnych autorów. To wszystko było mi potrzebne, to wszystko gromadziłem w moim archiwum, albowiem już od 50 lat zbieram tego rodzaju materiały, zbieram i teraz to wszystko, co dotyczy historii Ukrainy i Kościoła. Potrzebne mi to jest do mojej pracy naukowej. Jeszcze przed wojną pisałem rozprawy naukowe i artykuły treści religijnej. Po wojnie nic nie wydawałem w Polsce Ludowej.
Od 17 lat prowadzę prace duszpasterskie. Założyłem kaplicę w Chrzanowie, której jestem przełożonym. Na początku mojej pracy chciano stawiać mi trudności, ale napisałem do Bieruta i on zadecydował, ażeby do mojej pracy nikt się nie mieszał. Kiedy wyszedł dekret o wolności sumienia i wyznania powiedziano mi, że swoją pracę duszpasterską mogę prowadzić swobodnie i nikt mi nie może stawiać żadnych trudności. Jeżeli miałem jakieś przeszkody, wówczas jechałem do Centralnego Urzędu Wyznań w Warszawie albo do kardynała Wyszyńskiego i tam przedstawiałem trudności, na jakie napotykałem w czasie swojej pracy. Zawsze pozytywnie zostałem załatwiony.

Oprócz pracy duszpasterskiej prowadziłem przez okres 17 lat bibliotekę. Po każdym nabożeństwie moi parafianie przychodzili do mnie i wypożyczali książki. Były to książki pisane w języku ukraińskim i polskim (wydawnictw Pax, MON i in.). Żadnych książek o tematyce antypolskiej nie wypożyczałem.

Ani ja ani też moi parafianie nie prowadzili żadnej wrogiej działalności przeciwko Polsce Ludowej, odwrotnie do władz Polski Ludowej byli bardzo przychylnie ustosunkowani. Pouczałem ich, że należy wobec Państwa wywiązywać sie z wszelkich powinności, tak też robili.

Przez całe swoje życie byłem jednakowo ustosunkowany do wszystkich ludzi o rożnej narodowości i wyznaniu. Byłem też przez tych ludzi lubiany i szanowany. Niejednokrotnie z narażeniem życia stawałem w obronie Polaków i Żydów, niejeden zawdzięcza mi życie. Zawsze byłem po stronie tych, którzy potrzebowali mojej pomocy.
To, że wysłałem Truchanowi jeden egzemplarz czasopisma p.t. "Głos Chrystusa", uważam, że nic złego nie zrobiłem i nie popełniłem przestępstwa wobec Państwa. Ponieważ otrzymałem 20 egzemplarzy tego pisma, to uważałem, że mogę podzielić się nimi ze swoimi wiernymi. Przeciwko Polski Ludowej tam nic nie było, chociaż każdy w każdym piśmie może znaleźć to, co mu sie nie podoba, ale moim zdaniem każdy pogląd należy szanować.

Nigdy nie należałem do żadnej organizacji politycznej i polityką w ogóle nie zajmowałem się. To przecież przeszkodzało by mi w mojej działalności duszpasterskiej.
Ponieważ nie poczuwam się do tego, abym chociaż najmniejsze rzeczy ubliżył polskiemu rządowi, dlatego proszę Sąd o anulowanie zarzutów i uniewinnenia mnie.
Protokolant Wanda Lebiedzinska

Uzasadnienie wyroku Sadu Wojewódzkiego w Białymstoku z dnia 14 grudnia 1965 r.
Oskarżony Miroslaw Ripecki tak w postępowaniu przygotowawczym jak i na rozprawie do winy nie przyznał się. Oskarżony w swych wyjaśnieniach podał ze Kalendarz-Almanach z 1943 r. dał Oleksandrowi Kudłakowi, gdyż wiedział że interesuje się hisorią. Zdaniem oskarżonego Kalendarz ten został źle zrozumiany, przetłumaczony i fałszywie oceniony przez biegłego, gdyż mimo, że obejmuje on okres hitleryzmu, to jednak został ujęty jako dokument historyczny. Ponadto oskarżony stwierdził, że fotokopie z wycinków gazet i czasopism robione przez Kudłaka poruszały sprawy kościoła grecko-katolickiego. Wyjaśniał on, ze wycinki z gazet jak i broszury n.p. "Głos Chrystusa miłującego człowieka", "Śladami małej świętej", "Głos zbawiciela" i inne otrzymywał legalnie pocztą z zagranicy i nie było w nich treści politycznej przeciwko Polsce Ludowej i Związkowi Radzieckiemu. Oskarżony Ripecki wyjaśniał, że już od szeregu lat zajmuje sie badaniami historycznymi i opracował szereg broszur popularno-naukowych. Z uwagi na to w swej prywatnej bibliotece gromadził potrzebne mu materiały w postaci rożnych książek, czasopism i wycinków prasowych. Ponieważ te ostatnie bardzo szybko niszczyły się, zlecał Kudłakowi sporządzenie z nich fotokopii. Ripecki wyjaśniał, że wydawnictwem jego broszur zajmowały się wydawnictwa zagraniczne, gdyż w Posce nie mógł znaleźć wydawcy. Ponadto twierdził, że różne miesięczniki i książki opracowane przez niego udostępniał znajomym.

…Zdaniem Sadu Wojewódzkiego ustalony stan faktyczny dokonany w oparciu o częściowe wyjaśnienia oskarżonych, zeznania świadków, a w szczególności Usckiego Eugeniusza i Nyca Stefana oraz oceny biegłego i innych dowodów daje dostateczną podstawę do przyjęcia, że wina oskarżonych została w sposób nie burzący wątpliwości ustalona, a czyn ich w całej rozciągłości wypełnia znamiona art.23 MKK.

...Oskarżony Mirosław Ripecki zlecając Aleksandrowi Kudłakowi wykonywanie fotokopii o treści wyraźnie wrogiej i fałszywych danych, dotyczących polityki wyznaniowej Polski i innych państw obozu socjalistycznego, godził się na zapoznanie przez Kudłaka z treścią dostarczonego mu materiału zwłaszcza, że jak wyjaśnił Kudłak wykazywał zainteresowania historyczne. Ta ostatnia okoliczność zdaniem Ripeckiego zadecydowała o przekazaniu Kudłakowi Kalendarza-Almanacha z 1943 r., w którym jak wynika z oceny biegłego, znajdują się artykuły o wrogiej treści i fałszywych danych, szkalujące Związek Radziecki. Istnieje jeszcze jedna wymowna okoliczność wskazująca na to, że oskarżony Ripecki orientował się doskonale, że Kudłak zapoznaje się z treścią dostarczonych mu artykułów, a mianowicie fakt powiadomienia przez Kudłaka oskarżonego Ripeckiego o przekazaniu jednej fotokopii listu pasterskiego biskupów ukraińskich świadkowi Usckiemu.

Przechodac do wymiaru kary Sąd Wojewódzki uznał, ze czyny oskarżonych nie mogą stanowić niebezpieczeństwa w znikomych rozmiarach z uwagi na rodzaj przestępstwa, które jest szczególnie społecznie szkodliwe. W stosunku do oskarżonego Ripeckiego jako okoliczność łagodząca należało wziąć pod uwagę jego starczy wiek (76 lat). Wymierzona kara oskarżonym - Mirosławowi Ripeckiemu jednego roku i sześciu miesięcy więzienia i Aleksandrowi Kudłakowi trzech lat więzienia - jest słuszna i celowa.

Rewizja od wyroku Sadu Wojewódzkiego z dnia 14.12.1965 r. w sprawie Mirosława Ripeckiego, oskarżonego z art.23 MKK, adwokata Zofii Borkowskiej (zespól Adwokacki №14 w Warszawie).
(Відпис в скороченні)
Warszawa, dnia 12 lutego 1966
Do Sądu Najwyższego - Izba Karna w Warszawie
Rewizja od wyroku Sadu Wojewódzkiego w Białymstoku z dnia 14 grudnia 1965 r. W sprawie Mirosława Ripeckiego, oskarżonego z art.23 M.K.K. Adwokata Zofii Borkowskiej (zespół adwokacki №14 w Warszawie), obrońcy Mirosława Ripeckiego, oskarz. z art. 23#1 MKK.
Na podstawie art. 360 i 371 KPK. zaskarżam wyrok Sądu Wojewódzkiego w Białymstoku. W związku z powyższym proszę Sąd Najwyższy o uchylenie zaskarżonego wyroku i uniewinnienie oskarżonego Mirosława Ripeckiego z zarzutu popełnienia pzestępstwa z art. 23# 1 MKK.

Uzasadnienie

Przestępstwo, które zarzuca się osk. Mir. Ripeckiemu, może być popełnione przez rozpowszechnienie, sporządzanie lub przechowywanie, określone w art. 23 pism, jest przestępstwem materialnym, gdyż ulega karze dopiero wówczas, gdy pismo oraz ich treść może wywołać istotną szkodę dla interesów Państwa Polskiego, bądź obniżyć powagę naczelnych organów.

Z materiałów przedstawionych na przewodzie sądowym oraz z treści uzasadnienia wyroku Sądu Wojewódzkiego wynika, że działanie osk. Ripeckiego nie wypełnia znamion przestępstwa z art. 23#1 MKK ani od strony przedmiotowej, ani też od strony podmiotowej.

Z punktu widzenia cech przedmiotowych nie zostało wykazane, że osk. Ripecki rozpowszechniał pisma wymienione w art. 23.

Akt oskarżenia w swej konkluzji stwierdza, że osk. Ripecki przez okres 8 lat rozpowszechniał pisma zakazane. Tak samo ujął ten czyn wówczas Sąd Wojewódzki w czynie przypisanym mu w wyroku skazującym.

Z materiałów zebranych w sprawie wynika, że w ciągu tak długiego czasu osk. Ripecki tylko dwukrotnie wręczył pisma innym osobom. Fakt sporadycznego wręczenia pisma może być uznany jedynie za "przekazanie", a nie rozpowszechnianie. Nawet gdyby przyjąć, że fakt dwukrotnego przekazania pism na przestrzeni 8 łat jest "rozpowszechnianiem", to z innego powodu zadawanie osk. Ripeckiego nie wypełnia znamion przestępstwa z art. 23§1 MKK.

...Osk.Ripecki jest narodowości ukraińskiej, wyznania grecko-
katolickiego. Przez okres ponad 50 lat zajmuje sie problematyką społeczno-narodowo-religijną narodu ukraińskiego. Zagadnienie to jest jego pasją życiowa. W związku z tym kolekcjonuje on w swych zbiorach bibliotecznych książki związane z ta problematyka, przedstawiające ten problem we wszystkich okresach dziejów. Tym się tłumaczy fakt, że obok wielu książek, których treść nie budzi żadnych zastrzeżeń i wątpliwości, znalazły sie takie, które obok swej zasadniczej problematyki religijnej zawierają pewne informacje na temat ustroju, stosunków władz polskich i radzieckich do kwestii religijnej i narodowościowej.

Podkreślić należy, że osk. Ripecki był również autorem szeregu artyk[uł]ów publikowanych w rożnych czasopismach o tematyce religijnej. Jednaże nie stwierdza się, aby choć w jednym przypadku osk. Ripecki w publikacjach swych występował przeciwko władzy ludowej. Przeciwnie - przez cały czas swej pracy duszpasterskiej nie miał żadnego konfliktu z władzą ludową.

Osk. Ripecki miał konflikt z hierarchią rzymsko-katolicką, która podporządkowała sobie obrządek grecko-katolicki. Od szeregu lat walczy o równouprawnienie swego odłamu religijnego, który dotąd jest podporządkowany biskupom rzymsko-katolickim. Skłócony jest z hierarchią rzymsko-katolicką, a nie z władzami Państwa Ludowego, do których często zwracał się załatwiając pozytywnie swe sprawy.

Z tych też względów biorąc pod uwagę całokształt okoliczności - fakt dwukrotnego wręczenia pism, których treść jest zakwestionowana, nie może stanowić istotnej szkody; może wywołać szkodę, ale nie taką o której jest mowa w art. 23# 1. W artykule tym jest mowa o dużej, istotnej szkodzie, a nie jakiejkolwiek szkodzie dla interesów Państwa Polskiego. Wiadomości, zawarte w zakwestionowanych pismach nie mogły wywrzeć żadnego wpływu na świadomość osób przy obecnym uświadomieniu społeczeństwa. Z tego też względu trudno sie dopatrzeć, że zachowanie oskarżonego wywołało istotną szkodę dla interesów Państwa Polskiego.

Również twierdzenie, jakoby osk. Ripecki pod przykrywką działalności religijnej rozpowszechniał pisma, zawierające szkodliwe wiadomości, nie znajduje podtwierdzenia ani w dowodach ani też w postawie oskarżonego i jego stosunku do władz polskich, z którymi przez wiele lat nie miał konfliktu.

Oczywiście zsumowanie wiadomości z poszczególnych czasopism może zasługiwać na ocenę daną przez biegłego. Czy jednak można w ten sposób postawić zarzut? Te same urywki umieszczone w rożnym czasie i w różnych pismach brzmią inaczej i nie tak ostro. Czy w procesie można przyjmować najgorsza wersje i tak dobierać cytaty zakwestionowanych pism, aby przedstawiały one oskarżonego w sposób nie odpowiadający rzeczywistości?
Przechodząc do analizy strony podmiotowej należy podkreślić, co następuje: osk. Ripecki przez cały czas przyznaje wiele faktów i twierdzi jednocześnie, że nie jest winien i nie poczuwa się do winy, do szkodzenia Państwu Polskiemu, nie poczuwa się do rozpowszechniania pism niebezpiecznych dla interesów Państwa Polskiego.
Fakt uporczywego nie przyznawania się do winy świadczy o tym, ze osk. Ripecki, nie zdawał sobie sprawy z tego, że dopuszcza się czynu przestępczego, że fakt przekazania pisma zakwestionowanego w procesie jest zbrodnią karaną w 3-15 lat. Wina oskarżonego polega na uświadomieniu sobie w trakcie czynu, że postępowanie jego jest przestępcze. Jeżeli oskarżony nie mógł sobie tego uświadomić, to nawet gdy czyn jego jest przestępczy, nie może być mowy o odpowiedzialności karnej. W polskim prawie karnym obca jest odpowiedzialność za czyn i skutki niezawinione.

Zdaniem obrony fakt negowania winy przez osk. Ripeckiego jest faktycznym odbiciem jego stanu psychicznego, a nie zwykłym procesowym wykrętem. Jest on człowiekiem starym (lat 76); świadomość jego kształtowała się w zupełnie innych warunkach społecznych, a ponadto jego pasją życiową, która polega na studiowaniu religijnych i narodowych problemów narodu ukraińskiego, ...nie zezwala jemu na odrzucenie, wyeliminowanie pewnych pism ze względu na ich treść.

Z tych też względów obrona nie dopatruje się znamion przestępstwa w czynie oskarżonego, ani od strony przedmiotowych ani podmiotowych znamion i w związku z tym wnosi o uniewinnienie oskarżonego.

Gdyby jednak Sad Najwyższy był innego zdania w kwestiach prawnych poruszonych przez obronę, to z ostrożności procesowej wnoszę o ocenę całego postępowania osk. Ripeckiego w kategorii znikomego społecznego niebezpieczeństwa czynu (art.49 KPK) i na tej zasadzie umorzenie postępowania, zwłaszcza gdy się weźmie pod uwagę i dodatkowy fakt, że oskarżony miał prawo jako historyk kolekcjonowania wiadomości i pism objętych art. 23#1 MKK.

Na marginesie zaznaczyć należy, ze Mały Kodeks Karny w art. 24#2 ma na myśli nie tylko osoby, który zawodowo zajmują się problemami naukowymi i nie daje uzasadnienia do ograniczonej interpretacji.

Adwokat Zofia Borkowska

Chrzanowo, 3.8.1965

Jego Eminencja ksiądz Prymas Kardynał Wyszyński, Warszawa

W imieniu wiernych grecko-katolickich, zamieszkałych na terenie Polskiej Rzeczypospolitej Ludowej, którzy dotychczas są poniżeni, upośledzeni i dyskryminowani, proszę uprzejmnie Waszą Eminencję, jako Delegata Apostolskiego dla greko-katolików, o przedłożenie Urzędowi do Spraw Wyznań w Warszawie, propozycji w sprawie zarejestrowania Kościoła grecko-katolickiego i zamianowania administratora Apostolskiego gr-katol., który znając pragnienie, potrzeby i bolączki wiernych grecko-katolickich, zadbałby o ich należytą opiekę duszpasterską.

Centralny Urząd do Spraw Wyznań czeka na przedłożenie takiej propozycji, dlatego proszę Waszą Eminencję o przychylne uwzględnienia naszej prośby.

Ks. Jubilat Mirosław Ripecki

Хшаново, 3.8.1965

Його Еміненції ксьондзу Примасу Кардиналові Вишинському, Варшава
Від імені греко-католицьких парафіян, мешканців Польської Народної Республіки, які дотепер є принижені, упосліджені та дискриміновані, ласкаво прошу Вашу Еміненцію як Апостольського Делегата для греко-католиків, передати Урядові в справах віросповідань у Варшаві пропозицій в справі зареєстрування греко-католицької церкви і призначення Апостольського Адміністратора греко-католика, який, знаючи потреби і болячки вірних греко-католиків, подбав би про нележну для них душпастирську опіку.
Центральний Уряд в справах віросповідань очікує на представлення такої пропозиції, тому прошу Вашу Еміненцію про прихильне полагодження нашого прохання.
о. ювіляр Мирослав Ріпецький

Chrzanowo, 4.9.1965

Jego Eminencja Ksiądz Prymas Kardynał Stefan Wyszyński.
Przesyłam w załączeniu prośbę podpisaną przez siedmiu duszpasterzy grecko-katolickich i odpis pisma, wysłanego do Przewodniczącego Rady Państwa Edwarda Ochaba w sprawie uregulowania spraw Kościoła grecko-katolickiego w Polskiej Rzeczypospolitej Ludowej.

Jako najstarszy aktywny duszpasterz grecko-katolicki w Polsce proponuję ksieży Prałatów Bazylego Hrynyka i Mikołaja Deńka, jako kandydatów na stanowisko grecko-katolickiego Administratora Apostolskiego dla wiernych greko-katolików, zamieszkałych na terenie Polski Ludowej.

Ks. Jubilat Mirosław Ripecki

Хшаново, 4.9.1965

Його Еміненції Ксьондзу Примасу Кардиналові Стефанові Вишинському!
Пересилаю в додатку прохання, підписане сімома гр.-катол. священиками і копію листа, висланого до Голови Державної Ради Едварда Охаба в справі врегулювання справ греко-католицької церкви в Польській Народній Республіці.

Як найстарший активний греко-католицький священик в Польщі пропоную отців прелатів Василя Гриника і Миколу Денька, як кандидатів на посаду греко-католицького апостольського адміністратора для греко-католиків, які мешкають в Народній Польщі.

о. ювіляр Мирослав Ріпецький

Список пояснень та незрозумілих слів

Док. 1. Орбіс - туристична фірма;
батько - тут: папа римський;
купон - сувій тканини;
владика Николай - підпільний єпископ Микола Чернецький
Док.З. реферую – опрацьовую, здаю звіт;
Кир Йосиф - кардинал Йосиф Сліпий;
Вудкевич - дяк о. Ріпецького;
належність - вартість;
вроїлося- уявилося в думці, здалося;
Док.4.
Цло - мито;
купон - сувій;
о. Михайло - о. М. Гук з Вроцлавщини;
Док.5.
Прібка - зразок;
Софія - адвокат Софія Борковська з Варшави;
Док. 7.
о. Ван де Молє - генеральний вікарій
Док.8.
заєдно - тут: далі;
специфіків - тут: рецептів;
ненадійна - несподівана
Док. 10.
ратами - частинами
Док.24.
номінація - призначення, надання сану;
конферувати - вести переговори
Док.25.
М.О. - Міліція Обивательська, назва міліції в комуністичній Польщі
Док.ЗО.
апровізація - забезпечення харчами;
живностевий - харчовий
Док.31.
провінціал - монаший титул
Док.36.
людова - тут: народна;
авдиція - радіопередача
Док.43.
реактивовання - відновлення діяльності;
курателя - тут: опіка, влада;
пралат- церковний титул
Док.48.
півтретя - два з половиною
Док.50.
узасаднення- обґрунтування
Док.77.
куррікулюм - тут: біографія;
зареквірував - тут: конфіскував

Список скорочень в листах о. Ріпецького

б. - бувший;
Впр. - високопреосвящений;
Впреп. - високопреподобний;
генерал. - генеральний;
гр.-кат. - греко-католицький;
дол. - долар, доларовий;
душпаст. - душпастир;
Ем., Емін. - Еміненція (шанобливе звертання до вищих церковних сановників);
єп., єписк. - єпископ;
ігум. - ігумен;
к. - коло, близько;
кард. - кардинал;
лат. - латинський;
мин. - минулий;
митр., митроп. - митрополит;
м.ін. - між іншим;
наст. - наступний;
о. - отець;
о. кан. - отець канонік;
ок. - около, приблизно;
о. Кл. - отець Кладочний;
пок. - покійний;
прал.- пралат;
прим. - примірник;
п.з. - під заголовком;
п.н. - під назвою;
р. - рік, року;
св. - святий;
свят. - святійшого;
стор. - сторінок;
укр. - український;
УСКТ, Укр.Сусп.Культ.Товариство - Українське Суспільно-Культурне Товариство;
ц.м. - цього місяця;
ц.р. - цього року;
ЧСВВ, чину св. ВВ - монах чину святого Василія Великого, василіянин.



Львів, 2000 р.

WERSJA W J.ANGIELSKIM
do góry ↑

 
do góry ↑
VIDEO


Na tę chwilę brak jest w bazie video do danego artykułu.

 
do góry ↑
Fotografie
„Kliknij” na miniaturke by zobaczyc zdjęcia w galerii.



 
do góry ↑
Pliki


  • Plik do pobrania




















  • Plik do pobrania




















  • Plik do pobrania





















  • „Człowiek pozbawiony korzeni, staje się tułaczem...”
    „Людина, яку позбавили коренів стає світовим вигнанцем...”
    „A person, who has had their roots taken away, becomes a banished exile...”

    Home   |   FUNDACJIA   |   PROJEKTY   |   Z ŻYCIA FUNDACJI   |   PUBLICYSTYKA   |   NOWOŚCI   |   WSPARCIE   |   KONTAKT
    Fundacja Losy Niezapomniane. Wszystkie prawa zastrzeżone. Copyright © 2009 - 2017

    stat4u

    Liczba odwiedzin:
    Число заходжень:
    618 015
    Dziś:
    Днесь:
    560