Home FUNDACJA PROJEKTY Z ŻYCIA FUNDACJI PUBLICYSTYKA NOWOŚCI WSPARCIE KONTAKT
PUBLICYSTYKA
cień
Wersja: PL UA EN
Publicystyka - Zdaniem Historyków i Publicystów
cień
W tej części zamieszczamy, naszym zdaniem, najlepsze i najbardziej obiektywne prace historyków i publicystów na temat historii i dnia dzisiejszego Ukraińców w Polsce.
[wersja w j.polskim] [wersja українська] [wersja english] [video] [fotografie] [pliki]
Data artykułu: 2010-11-16
WERSJA W J.POLSKIM
WERSJA W J.UKRAIŃSKIM
do góry ↑
УПА на Донбасі підривала радянські та німецькі потяги (РОЗСЛІДУВАННЯ)
http://www.ngo.donetsk.ua/donsociety/21817
У другій світовій війні на Донбасі протягом 1941-1943 років за матеріалами Державного Архіву Міністерства оборони Росії (місто Подольськ) тільки у Червоній Армії втрати складали військових 1 млн. осіб. Однак, відомо, що окрім двох воюючих сторін - СРСР та Німеччини - на Донбасі воювало близько 10 тисяч українських націоналістів, які на меті ставили відновлення УНР.
Валентина Жмура
Саме така чисельність бойовиків-самостійників визначена кандидатом історичних наук Петром Лавровим у «Східному часописі» - ч.7 за 1992 рік. Його підрахунки базуються на спогадах зв’язкового Центрального Проводу ОУН Євгена Стахова та картотеці відділу по боротьбі із політичним бандитизмом НКГБ -КГБ-СБУ.

Звідки на Донбасі підпілля ОУН

Перший бій проти угорських фашистів за незалежність Карпатської України майбутні бойовики українського Донбасу прийняли ще 15 березня 1938 року біля Хусту в Закарпатті. До речі, в ньому загинув Віктор Черкасенко - єдиний син Спиридона Черкасенка, неокласика української літератури. Письменник колись був вчителем та жив біля юзівської шахти «Лідіївка», написав близько 80 поетичних та прозових творів, а помер через рік після смерті сина.

Серед героїв Карпатської Січі (армії Карпатської України) воював і Євген Стахів, який вже стояв на обліку в картотеці Гестапо. Разом із 6 тисячами учасників Похідних Груп ОУН він повернувся в Україну з анексованого Закарпаття у 1941 році.

Потяг з російськими чекістами в Маріуполі пустили в прірву ОУНівці

Шлях його лежав на Донбас не як у Дике Поле в політичному сенсі – тут вже існувала розгалуджена підпільна мережа ОУН, яку він просто об`єднав та очолив. На Донеччині у 1942 році діяло 14 осередків ОУН. Так, ще у 1938 році оунівці Маріуполя пустили у прірву біля Азовського моря потяг із загоном московських чекістів.

На чолі міського осередку ОУН міста Маріуполя стояв Яків Жижура - колишній вояк Арміїї УНР під проводом Симона Петлюри. Жижура був мужньою людиною і добрим організатором боївки Дружину Якова Жижури та його малолітніх дочок есесівці розстріляли на агробазі у жовтні 1941 року. Самого провідника гестапівці розстріляли у 1943 році на шляху до міста Сталіно.

Волноваха не відставала - 2 потяги німців зруйновано

Маріупільське підпілля накопичувало зброю і впливало на організацію партизанського загону у Волновасі. Його очолив колишній залізничник станції Волноваха Андрій Смаглий. 600 самостійників готувалися до збройного повстання, двічі пускали під ухил німецькі поїзди у Великоанадольському лісі у 1943 році.

Цікаво, що в загони ОУН увійшли й комуністи, які жили на окупованій німцями території. В загонах існувала сувора конспірація, але саме один з новачків комуністів-оточенців і видав Андрія Смаглова СМЕРШу. Слово «підпілля» в документах СМЕРШу не вживалося, за його вживання кара була єдина – розстріл. Андрія Смаглого «найгуманніший в світі» сталінський суд відправив на 10 років у Сибір, трьох членів штабу боївки «визволителі» розстріляли. Комуністи і комсомольці виступали на слідстві і суді як свідки і стали героями Вєлікой Отєчєствєнной войни. Андрія Смаглого ж було реабілітовано тільки в незалежній Державі Україна.

В Ясиновці теж були герої

Останній німецький потяг українські патріоти-націоналісти пустили 5 вересня 1943 року. Залізничники станції «Землянки» батько і син Чуприни, родом з села Ясинівки, усунули шлагбаум перед танком «Тигр», який поцілувався із воєнним окупаційним ешелоном. Видав диверсантів німецькому патрулю гестапівський інформатор Бабій. Чупринів того ж дня було розстріляно біля стіни станції. Їхню могилу рідні перенесли у 1968 році до Ясинівського цвинтаря. А Бабій під охороною НКГБ-КГБ жив довго і щасливо.

В одному з німецьких документів 1941-го року йшлося: «Незаперечно встановлено, що рух Бандери готує повстання у Райхскомісаріаті (Україна), мета якого – створення незалежної України. Всі активісти руху Бандери повинні бути негайно арештовані і після ґрунтовного допиту таємно знищені як грабіжники»…

Знищували есесівці та чекісти

Першим бойовиком, якого у грудні 1941 року знищили окупанти в Сталіно, був Степан Макух. Останнім загинув в концтаборі «Бухенвальд» «Мазепа», зв’язковий Сталінського обласного Проводу ОУН-Б Микола Черкащенко (жив на Рутченково). До УПА-«Схід» у Знаменівський ліс, а згодом до Холодного Яру відійшли всі молоді націоналісти на чолі із останнім обласним провідником Михайлом Кривошапкою. Його розстріляло Гестапо в місті Умані у 1944 році.

Першого обласного провідника ОУН-Б на Донеччині Івана Клима розстріляв есесівець під шибеницею на площі «Ринок» у Дрогобичі в березні 1944-го. Замордували і втопили чекісти у Колимі біля Магадану Михайла Антоновича, який очолював оунівців у Маріуполі з 1941-го по 1943 роки. Це сталося у 1954 році. Після виїзду до Берліна Антонович займався тільки наукою, але агенти КГБ таємно вивізли його до Росії та вбили.

Дуже шкода, що ці аспекти історії Донбасу не вивчають на уроках рідного краю у школі та не знає більшість учителів історії.
WERSJA W J.ANGIELSKIM
do góry ↑

 
do góry ↑
VIDEO


Na tę chwilę brak jest w bazie video do danego artykułu.

 
do góry ↑
Fotografie
„Kliknij” na miniaturke by zobaczyc zdjęcia w galerii.


Na tę chwilę brak jest w bazie zdjęć
powiązanych z niniejszym artykułem.

 
do góry ↑
Pliki


Na tę chwilę brak jest w bazie plików powiązanych z niniejszym artykułem.





















„Człowiek pozbawiony korzeni, staje się tułaczem...”
„Людина, яку позбавили коренів стає світовим вигнанцем...”
„A person, who has had their roots taken away, becomes a banished exile...”

Home   |   FUNDACJIA   |   PROJEKTY   |   Z ŻYCIA FUNDACJI   |   PUBLICYSTYKA   |   NOWOŚCI   |   WSPARCIE   |   KONTAKT
Fundacja Losy Niezapomniane. Wszystkie prawa zastrzeżone. Copyright © 2009 - 2018

stat4u

Liczba odwiedzin:
Число заходжень:
827 252
Dziś:
Днесь:
375