|
A. METRYKA ANKIETY
|
|
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
|
|
C. PRZESIEDLENIE
|
|
D. NOWE MIEJSCE
|
|
E. KONTAKTY Z UPA
|
|
F. INNE ZAGADNIENIA
|
|
G. UWAGI
|
|
|
|
A. METRYKA ANKIETY
|
|
1. Data wywiadu:
|
10.04.2010
|
2. Numer kolejny:
|
0090
|
|
3. Dane osobowe uczestnika /uczestników wywiadu:
|
Szumada Michał
Zabrost Wielki
powiat Węgorzewo
Polska-Польща
|
|
4. Data urodzenia:
|
01.06.1941
|
5. Miejsce urodzenia:
|
Ruda Żurawiecka, 22-680 Lubycza Królewska, powiat Tomaszów Lubelski
|
|
B. NAJBLIŻSZA RODZINA I STRONY RODZINNE
|
|
1.1. Miejsce zamieszkania przed przesiedleniem:
|
Ruda Żurawiecka k/Żurawiec, powiat Tomaszów Lubelski
|
1.2. Miejsce zamieszkania - OPIS
(przed przesiedleniem):
|
-------------
|
|
2. Wiek w trakcie przesiedlenia:
|
6 lat
|
3. Wyznanie:
|
Grekokatolickie.
|
|
4. Stan najbliższej rodziny przed przesiedleniem:
|
5 osób (rodzice + troje dzieci w wieku 3, 6, 10 lat)
|
|
5. Ile osób zostało na miejscu:
|
nikt
|
|
6. Ile osób przesiedlono:
|
wszystkie
|
|
7. Ile osób zaginęło:
|
nikt
|
|
8. Ile osób innej narodowości /pochodzenia mieszkało we wsi:
|
20% stanu wsi było z polsko-ukraińskich rodzin; Polaków 5-7%
|
9. Jak ogólnie wyglądały kontakty z nimi?
|
Po I wojnie światowej systematycznie pogarszały się
|
|
10. Jak wyglądał pozostawiony majątek Pana/Pani rodziny:
|
Część mienia ruchomego udało się zabrać na dwa drewniane wozy. Stanowiło to około 20%. Około 80% majątku ruchomego pozostawiono
|
|
C. PRZESIEDLENIE
|
|
1. Kiedy Panią/Pana wywieziono?
|
Koniec czerwca 1947 roku
|
2. Kiedy Panią/Pana przywieziono?
|
W początkach lipca 1947 roku
|
|
3.1. Trasa przejazdu:
|
Odjazd ze stacji kolejowej Bełżec - Lublin - Warszawa - Pomorze Zachodnie (zwrot o 180 stopni i jazda w odwrotnym kierunku). Kurs na północ i wyładowanie w Giżycku
|
|
3.2. Trasa przejazdu (ewentualny opis rozszerzony):
|
----------------
|
|
4. Czy wiedział Pan/Pani dokąd jedzie?
|
Nikt z deportowanych nie wiedział dokąd nas wiozą. Istniały domysły, że wiozą nas do morza, aby tam nas potopić. Gdy w Giżycku ujrzano jezioro to rozległ się lament kobiet
|
|
5. Czy ktoś z Państwa rodziny wrócił w rodzinne strony?
|
Osobiście prowadziłem pertraktacje w 1958 roku z mieszkańcem naszego domu, aby zgodził się uwolnić nasze gospodarstwo i zająć "nasze" na Wschodnich Prusach. Polak się nie zgodził
|
|
6.1. Przywiezione przedmioty - RELIGIJNE:
|
Ikony, wyszywane ręczniki (ozdoba ikony), modlitewnik
|
|
6.2. Przywiezione przedmioty - CODZIENNEGO UŻYTKU:
|
Bielizna, obuwie, naczynia, wyszywane koszule, część sprzętu rolniczego (pług, brony, uprząż).
|
|
6.3. Przywiezione przedmioty - OSOBISTE:
|
Ukraiński szkolny podręcznik dla młodszych klas szkoły podstawowej wydany przez władze szkolne Austro-Węgier (chyba w 1916 roku)
|
|
6.4. Przywiezione przedmioty - DOKUMENTY:
|
Rodzice mieli swe dowody osobiste zwane chyba "paszportami". Kupiony w Tomaszowie koń posiadał swój "dowód" zwany "końską kartą" czy "kińkartą".
|
|
6.5. Przywiezione przedmioty - INNE:
|
Niektóre narzędzia rolnicze (wóz, brona), kołowrotek, kufer, kudela
|
|
7. Które z nich zachowały się do dziś?:
|
Kufer własnoręcznie wykonany (amatorsko) przez mojego dziadka Iwana Podolcia w 1913 roku
|
|
8. Czy mógłby Pan/Pani przekazać je lub część z nich na rzecz muzeum?:
|
Kufer, przyrząd do obróbki konopi
|
|
9. Czy ukrył Pan/Pani jakieś przedmioty w miejscu skąd Panią/Pana wywieźli?:
|
Niektóre wartościowsze przedmioty matka ukrywała wrzucając je do stawku rybnego, który znajdował się w naszym ogródku. Tak chroniła niektóre rzeczy przed rabunkiem i kradzieżą
|
|
D. NOWE MIEJSCE
|
|
1. Dokąd Państwa przesiedlono?:
|
Ze stacji kolejowej w Giżycku przewieziono nas pod samą granicę z ZSRR do miejscowości Zabrost, gm. Budry, pow. Węgorzewo
|
|
2. Co Państwu przydzielono?:
|
Gospodarstwo rolne wraz z budynkami mieszkalnymi i zabudowaniami gospodarczymi. Stan zabudowań po suwalskich szabrownikach wymagał wielkich remontów
|
|
3. Co Państwo zastaliście w nowym miejscu?:
|
Poniemieckie linie telefoniczne i elektryczne linie wysokiego napięcia w latach 1949-1950 demontowano, aby wykorzystać je do elektryfikacji i telefonizacji polskich wiosek w centralnej Polsce. My - przesiedleńcy - musieliśmy czekać na elektryczność do 1961 roku, na telefon do 1966 roku
|
|
4. Czy na miejscu przesiedlenia odczuwali Państwo represje?:
|
Tak. Naszych dzieci obowiązek szkolny nie dotyczył. Szkoły nie było. Aby ukończyć 7 klasową szkołe podstawową musiałem chodzić do szkoły w Budrach po 10 km w jedną stronę. Władze państwowe prowadziły oficjalną politykę dyskryminowania i oszczerczego zniesławiania ukraińskiej mniejszości w PRL
|
|
5. Kiedy i gdzie zaczęliście Państwo uczęszczać do cerkwi?:
|
Sporadycznie do cerkwi w Baniach Mazurskich w 1958 r. (dokładniej na grekokatolicką liturgię do łacińskiego kościoła).
|
|
6. Jakie są losy Państwa dzieci i rodzeństwa?:
|
Siostry wyszły za mąż za ukr. przesiedleńców i ich dzieci pozbawione kontaktu z ojczystą tradycją uległy całkowitej asymilacji. Moje dzieci są wychowane w ukr. religijno-zwyczajowej tradycji i kultywują tradycje swoich przodków
|
|
7. Czy Pana/Pani dzieci znają język ukraiński?:
|
Tak.
|
|
7.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?:
|
Uczyły się w domu i w ukr. szkołach w Górowie Iławieckim
|
|
7.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?:
|
-----------------
|
|
8. Czy Pana/Pani wnuki znają język ukraiński?:
|
Nie.
|
|
8.1. Jeżeli TAK - to gdzie się nauczyły?:
|
------------------
|
|
8.2. Jeżeli NIE - to dlaczego?:
|
Ponieważ jeszcze nie chodzą do szkoły
|
|
9. Czy posiadacie Państwo zdjęcia nowego miejsca?:
|
Nie posiadam
|
|
E. KONTAKTY Z UPA
|
|
1.1. Czy we wsi były kryjówki UPA?:
|
Tak.
|
|
1.2. Czy we wsi były kryjówki UPA (opis rozszerzony):?
|
-----------------
|
|
2. Jaki jest Pani/Pana stosunek do UPA?:
|
Pozytywny.
|
|
3.1 Miałem kontakt z UPA:
|
Mam znajomych, którzy byli uczestnikami wyzwoleńczych walk w oddziałach UPA
|
|
3.2 Byłem członkiem UPA:
|
Nie.
|
|
3.3 Pomagałem/wspierałem UPA (dobrowolnie):
|
Byłem zbyt mały
|
|
3.4 Ktoś z mojej rodziny był członkiem UPA:
|
Tak, był i zginął w walce z NKWD
|
|
4. Czy był Pan/Pani w posiadaniu broni przed przesiedleniem?:
|
Nie dotyczy
|
|
5. Czy był Pan/Pani więziony?:
|
Nie dotyczy
|
|
F. INNE ZAGADNIENIA
|
|
1. Zwyczaje z rodzinnych stron i życie kulturalne:
|
Częściowo zachowują się rodzinne zwyczaje związane z cerkiewną tradycją. Istnieje naturalne zainteresowanie kulturalnym i politycznym życiem Ukrainy
|
|
2. Czy odwiedzali Państwo rodzinne strony?:
|
Bardzo rzadko. Razi mnie bałagan i niegospodarność dzisiejszych mieszkańców moich rodzinnych stron
|
|
3. Dlaczego nie wyjechali na Ukrainę?:
|
Nikt rozsądny nie zdecydował się na wyjazd do niewolniczego kołchozu. Wyjeżdżano pod przymusem. Napady, rozbój i grabieże ze strony polskiego wojska zmuszały niektórych Ukraińców do ucieczki "na Ukrainę" (z naszej wsi 50% mieszkańców musiało wyjechać w 1946 roku).
|
|
4. Co w życiu było najważniejsze?:
|
Naturalna potrzeba uratowania swojego biologicznego istnienia i swoich najbliższych. W warunkach bezprawia, przemocy i bandytyzmu niektórzy dla bezpieczeństwa własnego wyrzekali się swej narodowości i religii stając się neofitami w PRL
|
|
5. Dlaczego Was przesiedlili?:
|
Czystki etniczne poprzedzone terrorem państwowym były metodą deukrainizacji ukraińskiego Zakerzonnia. Przymusowe przesiedlenie Ukraińców były głównym elementem polskiej państwowej koncepcji "ostatecznego rozwiązania ukraińskiego problemu w PRL". Chyba każdy to widzi
|
|
G. UWAGI
|
|
1. Dodatkowe informacje:
|
Ankietę wypełnił własnoręcznie Pan Michał Szumada
|
|
A. ОСНОВНІ ДАНІ
|
|
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
|
|
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
|
|
Г. НОВЕ МІСЦЕ
|
|
Д. КОНТАКТИ З УПA
|
|
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
|
|
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
|
|
|
|
A. ОСНОВНІ ДАНІ
|
|
1. Дата анкетування:
|
10.04.2010
|
2. Номер анкети:
|
0090
|
|
3. Прізвище, ім’я, по-батькові:
|
Шумада Михайло
Заброст Вєлькі
Повіт Венгожево
Польща-Polska, Воєводство Вармінсько-Мазурське
|
|
4. Дата народження:
|
01.01.1941
|
5. Місце народження:
|
Руда Журавецька, 22-680 Любича Королівська, Повіт Томашів Любельський
|
|
Б. ВІДОМОСТІ ПРО РОДИНУ І МІСЦЕВІСТЬ
|
|
1.1. Місце проживання до переселення:
|
Руда Журавецька б. Журавців, Повіт Томашів Любельський
|
|
1.2. Місце проживання до переселення:
|
--------------
|
|
2. Вік на момент переселення:
|
6 років
|
3. Віросповідання:
|
Греко-католицьке.
|
|
4. Кількість людей в родині на момент переселення:
|
5 осіб (родичі + троє дітей у віці 3, 6, 10 років)
|
|
5. Скільки осіб лишилося:
|
ніхто
|
|
6. Скільки осіб переселено:
|
всіх
|
|
7. Скільки осіб пропало безвісти:
|
ніхто
|
|
8. Скільки осіб іншої національності жило в селі:
|
20% від загальної кількости мешканців села становили польсько-українські родини; поляків 5-7%
|
9. Стан відносин з ними:
|
Після Першої світової війни послідовно погіршувалися
|
|
10. Опишіть залишений Вами маєток:
|
Частину рухомого майна вдалося забрати на два дерев’яні вози. Це було десь 20%. Близько 80% рухомого майна було залишено
|
|
В. ПЕРЕСЕЛЕННЯ
|
|
1. Коли Вас вивезли?
|
Під кінець червня 1947 р.
|
2. Коли Вас привезли?
|
На початку липня 1947 р.
|
|
3.1. Маршрут переїзду:
|
Відправляли нас на станції Белжец, а далі Люблін – Варшава – Західне Помор’я *
|
|
3.2. Маршрут переїзду:
|
------------
|
|
4. Чи Ви знали куди їдете?
|
Ніхто не знав, де нас везуть. Були здогадки, що везуть нас топити у морі. Коли в Гіжицьку люди побачили озеро, то жінки почали ридати
|
|
5. Чи хто-небудь з Вашої родини повернувся в рідні сторони?
|
В 1958 р. я особисто вів переговори з мешканцем нашого дому, щоб він погодився звільнити нашу господарку і взяв собі „нашу” у Східній Прусії.*
|
|
6.1. Речі які Ви привезли з собою (Релігійні)?:
|
Ікони, вишивані рушники (прикраса ікони), молитовник
|
|
6.2. Речі які Ви привезли з собою (Побутового вжитку)?:
|
Білизна, взуття, посуд, вишивані сорочки, частину рільничої техніки (плуг, борони, шлі (упряж).
|
|
6.3. Речі які Ви привезли з собою (Речі особисті)?:
|
Український шкільний підручник для молодших класів початкової школи виданий освітньою владою Австро-Угорщини (мабуть у 1916 році)
|
|
6.4. Речі які Ви привезли з собою (Документи)?:
|
Родичі мали свої „доводи особисті”, які називали мабуть „паспортами”. Куплений в Томашові кінь мав свіфй „довуд”, який звали „кінською
|
|
6.5. Речі які Ви привезли з собою (Інші)?:
|
Деяке рільниче оснащення (фіра, борона), коловроток, скриня, куделя
|
|
7. Які з них збереглися?
|
Скриня, яку власноруч зробив (по-аматорськи) мій дід Іван Подолець у 1913 р.
|
|
8. Чи могли б Ви передати їх (повністю або частково) для музею?
|
Скриню, прилад для обробки конопель
|
|
9. Чи заховали Ви які-небудь предмети в місті звідки Вас вивезли?
|
Деякі більш цінні предмети мати ховала кидаючи їх у рибний ставочок, який був на нашому городі.*
|
|
Г. НОВЕ МІСЦЕ
|
|
1. Куди Вас переселили?
|
З залізничної станції в Гіжицьку нас перевезли під самісінький кордон з СССР до села Заброст, гміна Будри, повіт Венгожево
|
|
2. Які умови Вам надали?
|
Господарку разом з житловими та господарчими будинками. Стан будинків після сувальських мародерів вимагав великих ремонтів
|
|
3. Яку картину Ви побачили на новому місці?
|
Колишні німецькі телефонні лінії та лінії високої електронапруги в роках 1949-1950 було демонтовано, а вилучений матеріал використано для електрифікації та телефонізації сіл в центральній Польщі. Ми – переселенці – мусили чекати на електрику до 1961 р., а на телефон до року 1966
|
|
4. Чи зазнавали ви утисків на новому місці?
|
Так. Обов’язкова шкільна освіта була не для наших дітей. Школи не було. Щоб закінчити 7-класову початкову школу я змушений був ходити до школи в Будрах, тобто 10 кілометрів в одному напрямку. Державна влада вела офіційну політику дискримінації та брехливого знеславлювання української меншини в Польщі
|
|
5. Де і коли ви почали відвідувати церкву?
|
Час від часу до церкви в Банях Мазурських у 1958 р (точніше кажучи, на греко-католицьку Службу Божу до латинського костьола)
|
|
6. Як склалася доля Ваших дітей та рідних?
|
Сестри вийшли за українських переселенців і їхні діти, позбавлені контакту з рідними традиціями повністю асимілювалися. Мої діти були виховані в українській звичаєво-релігійній традиції і вони підтримують традиції своїх предків
|
|
7. Ваші діти знають українську мову?
|
Так.
|
|
7.1. Так - Де вивчили?
|
Вчилися вдома та в українських школах в Гурові Ілавецькому
|
|
7.2. Ні - Чому?
|
-------------------
|
|
8. Ваші онуки знають українську мову?
|
Ні.
|
|
8.1. Так - Де вивчили?
|
--------------------
|
|
8.2. Ні - Чому?
|
Тому, що ще не ходять до школи, вони надто малі для науки
|
|
9. Чи є у Вас світлини нового місця?
|
Не маю
|
|
Д. КОНТАКТИ З УПA
|
|
1.1. Чи в селі були криївки УПА?
|
Так.
|
|
1.2. Чи в селі були криївки УПА?
|
Були
|
|
2. Яке Ваше ставлення до УПА?
|
Позитивне.
|
|
3.1 Я контактував з УПА:
|
Маю знайомих, які були учасниками визвольної боротьби в загонах УПА
|
|
3.2 Я був у складі УПА:
|
немає відповіді
|
|
3.3 Я допомагав/сприяв УПА (добровільно):
|
Я був надто малий
|
|
3.4 Хтось з моєї родини був у складі УПА:
|
Так, був і загинув в бою з НКВД
|
|
4. Чи мали Ви зброю у період перед переселенням?
|
Не торкається
|
|
5. Чи перебували Ви під арештом?
|
Не торкається
|
|
Е. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
|
|
1. Звичаї втраченої батьківщини:
|
Частково збереглися родинні звичаї зв’язані з церковною традицією. Є природне зацікавлення культурним та політичним життям України
|
|
2. Чи відвідували Ви свою батьківщину?
|
Малоколи. Мене зражує бардак та негосподарність нинішніх мешканців моїх рідних сторін
|
|
3. Чому ви не виїхали в Україну?
|
Ніхто при здоровому розумі не рішався на виїзд до рабського колгоспу. Виїжджали під примусом. Напади, розбої та грабіжі збоку війська польського змушували деяких українців втікати „на Україну” (у 1946 р. з нашого села 50% мешканців мусили були виїхати)
|
|
4. Що в житті було головне?
|
Природна необхідність рятувати своє біологічне існування та існування своїх рідних. В умовах беззаконня, насилля та бандитизму дехто з міркувань власної безпеки зрікався своєї національности та віри і ставав неофітом ПНР (Польської Народної Республіки)
|
|
5. Чому Вас переселили?
|
Етнічні чистки, яким передував державний терор, були методом деукраїнізації українського Закерзоння. Насильне переселення українців було основним елементом польської державної концепції „остаточного розв’язання української прблеми в ПНР”. Це мабуть кожному видно.
|
|
Є. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
|
|
1. Інше:
|
*В-3 - (тоді розворот на 180 градусів і гайда в зворотньому напрямку). Остаточно ми взяли курс на північ і нас розвантажили в Гіжицьку. ----------------*В-5 - Поляк не погодився ---------------
*В-9 - Таким чином вона оберігала деякі речі від грабіжників та злодіїв.
|
|
A. MAIN DETAILS
|
|
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
|
|
C. RESETTLEMENT
|
|
D. THE NEW PLACE
|
|
E. CONTACTS WITH UPA
|
|
F. ADDITIONAL INFORMATION
|
|
G. INFORMATION
|
|
|
|
A. MAIN DETAILS
|
|
1. Application Date:
|
19.04.2010
|
2. Application Reference Number:
|
|
|
3. Surname, Name, Paternal Name:
|
brak
|
|
4. Date of Birth:
|
19.04.1909
|
5. Place of Birth:
|
|
|
B. FAMILY & LOCATION DETAILS
|
|
1.1. Place of Residence before deportation:
|
|
|
1.2. Place of Residence before deportation (information):
|
|
|
2. Age at time of deportation:
|
|
3. Religion:
|
dark
|
|
4. Number of family members at the time of deportation/ resettlement:
|
|
|
5. Number of family members left:
|
|
|
6. Number of family members deported:
|
|
|
7. Of which went missing:
|
|
|
8. Number of people of different nationalities resident in the village?
|
|
9. Inter-ethnic relations could be considered?
|
|
|
10. List your lost assets/property:
|
|
|
C. RESETTLEMENT
|
|
1. When were you deported?
|
|
2. When did you arrive?
|
|
|
3.1. Deportation Itinerary:
|
|
|
3.2. Deportation Itinerary (information):
|
|
|
4. Did you know where you were being deported to?
|
|
|
5. Have any of your relatives returned to your homeland?
|
|
|
6.1. What personal items did you take with you - Religious:
|
|
|
6.2. What personal items did you take with you - Household objects:
|
|
|
6.3. What personal items did you take with you - Personal belongings:
|
|
|
6.4. What personal items did you take with you - Documents:
|
|
|
6.5. What personal items did you take with you - Other:
|
|
|
7. Of these items, what is left?
|
|
|
8. Would you be prepared to donate these (in whole, or in part) to the museum?
|
|
|
9. Did you hide any of the items that you brought with you?
|
|
|
D. THE NEW PLACE
|
|
1. Where did they deport you to?
|
|
|
2. What amenities were you granted?
|
|
|
3. What did you see when you arrived at your new place of settlement?
|
|
|
4. Did you encounter any persecution?
|
|
|
5. Where & when did you start going to church?
|
|
|
6. How did your children fare?
|
|
|
7. Do your children know Ukrainian?
|
|
|
7.1. Yes - Where did they learn it?
|
|
|
7.2. No - Why?
|
|
|
8. Do your grandchildren know Ukrainian?
|
|
|
8.1. Yes - Where did they learn it?
|
|
|
8.2. No - Why?
|
|
|
9. Do you have photos of your new place of settlement/residence?
|
|
|
E. CONTACTS WITH UPA
|
|
1.1. Were there UPA bunkers in the village?
|
|
|
1.2. Were there UPA bunkers in the village (information)?
|
|
|
2. What is your view of UPA?
|
|
|
3.1 I contacted UPA:
|
|
|
3.2 I was part of UPA:
|
|
|
3.3 I helped/facilitated UPA (voluntarily):
|
|
|
3.4 Were any of your family in UPA?
|
|
|
4. Did you ever hold firearms before the period that you were deported?
|
|
|
5. Were you ever arrested?
|
|
|
F. ADDITIONAL INFORMATION
|
|
1. Lost customs/traditions of your homeland:
|
|
|
2. Have you visited your homeland?
|
|
|
3. Why did you not choose to live in Ukraine?
|
|
|
4. What was your priority in life?
|
|
|
5. Why were you deported/resettled?
|
|
|
G. INFORMATION
|
|
1. Information
|
|
